Так, на виконання Указу Президента Украєни №208 вiд
З квiтня 1992 р. Кабiнет Мiнiстрiв Украєни своую постановою
затвердив заходи щодо виконання Указу Президента Украєни
"Про компенсацiю грошових втрат сiльськогосподарським
товаровиробникам i банкам".
У системi аграрних правовiдносин виникають такi питан-
ня, врегулювання яких потребуу прийняття спiльних право-
вих актiв рiзними вiдомствами. У цьому вiдношеннi таким
спiльним актом i одночасно джерелом аграрного права у на-
каз Мiнiстерства агропромислового копмлексу Украєни, Мi-
нiстерства фiнансiв Украєни, Мiнiстерства економiки Украєни
"Про затвердження Порядку поставки концерном "Украгро-
техсервiс" державним машинно-технологiчним станцiям,
сiльськогосподарським товаровиробникам та iншим субук-
там господарювання усiх форм власностi тракторiв, сiльсько-
господарськоє технiки фiрми "Дiр енд Компанi", запасних
частин i технiчних рiдин та проведення розрахункiв за них"
вiд 14 травня 1999 р. № 195/129/65.
4. Вiдомчi нормативно-правовi акти Мiнiстерства сiльсь-
кого господарства i продовольства Украєни та Державного ко-
Джерела аграрного права 53
мiтету Украєни по земельних ресурсах продовжують займати
чiльне мiсце серед джерел аграрного права. Наприклад, у ме-
жах своує компетенцiє згадане мiнiстерство своєм наказом вiд
10 жовтня 1995 р. затвердило "Порядок приймання, зберiган-
ня, переробки i розрахункiв за молочну сировину на даваль-
ницьких умовах", визначило порядок оплати робiт наказом
вiд ЗО листопада 1993 р. "Про порядок оплати робiт, що ви-
конуються проектно-розвiдувальними станцiями хiмiзацiє
сiльського господарства", а Державний комiтет по земельних
ресурсах своєм наказом вiд 15 березня 1995 р. затвердив
"Тимчасовий порядок проведення робiт з видачi державних
актiв колективним сiльськогосподарським пiдприумствам,
сiльськогосподарським кооперативам, сiльськогосподарським
акцiонерним товариствам, у тому числi створеним на базi рад-
госпiв та iнших сiльськогосподарських пiдприумств, на право
колективноє власностi на землю".
5. Забезпечення проведення Нацiональноє аграрноє про-
грами мау визначальне значення для Украєни i перебувау пiд
постiйною опiкою глави держави. Так, Указом вiд 18 сiчня
1995 р. "Про заходи щодо реформування аграрних вiдносин"
визначено правомочностi аграрних товаровиробникiв щодо
самостiйного розпорядження своую продукцiую, права iно-
земних iнвесторiв та нацiональних аграрних товаровиробни-
кiв, передбачено створення ринковоє iнфраструктури (спецiа-
лiзованих аграрних бiрж), встановлено обовязки мiнiстерств
i вiдомств iз питань реформування аграрних вiдносин, перед-
бачено можливiсть одержання кредитiв пiд урожає майбутнiх
рокiв тощо.
Для здiйснення матерiально-технiчного забезпечення аг-
рарних товаровиробникiв Уряд прийняв постанови вiд
23 серпня 1995 р. "Про забезпечення господарств агропро-
мислового комплексу кормозбиральною технiкою" (зi змiна-
ми, внесеними постановами Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд
2 жовтня та 22 грудня 1995 р.), вiд 22 грудня 1995 р. "Про за-
безпечення господарств агропромислового комплексу кормо-
та бурякозбиральною технiкою", вiд 9 сiчня 1996 р. "Про за-
безпечення пiдготовки машинно-тракторного парку до по-
льових робiт у 1996 роцi". Зокрема, останньою дозволено, як
виняток, надати Мiнiстерству сiльського господарства i про-
довольства для централiзованоє закупiвлi запасних частин до
тракторiв та iнших машин бюджетну позичку з нарахуванням
ЗО вiдсоткiв рiчних у рахунок коштiв, передбачених на заку-
пiвлю сiльськогосподарськоє продукцiє за державним контр-
актом 1996 р. з поверненням єх до 1 листопада 1996 р.
6. Характерною особливiстю джерел аграрного права у те,
що важливе мiсце серед них займають рекомендацiйнi акти.
Правила з цих актiв (зразкiв норм) набувають юридичноє си-
ли лише пiсля того, як єх покладено в основу локальних актiв
i прийнято вищими органами самоврядування аграрних,
колективних i корпоративних сiльськогосподарських пiд-
приумств.
4. Внутрiшньогосподарськi локальнi акти
1. Соцiально-економiчне становище колективних, держав-
них сiльськогосподарських пiдприумств, субуктiв аграрного
пiдприумництва зумовлюу єхню правосубуктнiсть. Субук-
тивнi права i юридичнi обовязки кожного з них вiдповiдно до
чинного законодавства полягають у самостiйному вирiшеннi
правових питань виробничо-господарськоє, фiнансовоє, збу-
товоє та iншоє дiяльностi. У вирiшеннi цих питань поряд з
органiзацiйно-управлiнськими заходами неправового харак-
теру важливу роль вiдiграу правова єх регламентацiя, що здiй-
снюуться на основi внутрiшньогосподарських нормативно-
правових актiв. Останнi за порядком набуття юридичноє сили
розмежовуються на двi групи.
До першоє групи належать внутрiшньогосподарськi норма-
тивно-правовi акти, якi набувають юридичноє сили з моменту
реустрацiє пiдприумства у вiдповiдних державних органах. До
другоє - акти, що набувають юридичноє сили вiдразу з мо-
менту прийняття єх найвищими органами самоврядування
господарств ~ i;ii;ии>иими зборами членiв пiдприумств, ак-
цiонерiв, учасникiв тоєкiристи з обмеженою вiдповiдальнiстю
та членiв трудового колск-i ииу орендного пiдприумства тощо.
Так, до першоє групи локальних нормативно-правових актiв
належить лише статут госнод.iрства, а в господарських това-
риствах - установчий догонiр та статут. До другоє - всi iншi
внутрiшньогосподарськi корпоративнi правовi акти.
Саме тому, що цi акти приймаються на мiсцях кожним
громадським господарством окремо, єх, як правило, назива-
ють локальними нормативними актами. У своєй сукупностi
Джерела аграрного права 55
вони становлять частину аграрно-правових актiв i у джерела-
ми афарного права.
2. Головне мiсце серед локальних джерел аграрного права
належить Статутовi колективного сiльськогосподарського
пiдприумства, Статутовi спiлки селян. Статутовi агрогоспо-
дарського товариства, Статутовi сiльськогосподарського коо-
перативу, який приймауться кожним iз них з додержанням
вiдповiдних вимог. Цi пiдприумства при прийняттi свого ста-
туту можуть скористатися змiстом Примiрного зразка Статуту
колективного сiльськогосподарського пiдприумства 1988 р.
(зi змiнами та доповненнями, внесеними до нього Республi-
канською радою у 1992 р.). Примiрний зразок Статуту колек-
тивного сiльськогосподарського пiдприумства 1992 р. не у
пiдзаконним урядовим нормативно-правовим актом - це акт
украєнського представницького органу колективних сiльсько-
господарських пiдприумств. Вiн може бути використаний пiд-
приумствами (але вони не зобовязанi користуватися зраз-
ком) при пiдготовцi власних статутiв. Головним тут у те, щоб,
керуючись ст. 4 Закону "Про колективне сiльськогосподар-
ське пiдприумство", цi субукти пiдприумництва у своєх ста-
тутах обовязково вiдобразили такi позицiє: 1) назву господар-
ства; 2) мiсце знаходження; 3) предмет i цiлi дiяльностi; 4) по-
рядок вступу до членiв пiдприумства i виходу з нього; 5) права
та обовязки членiв; 6) органи управлiння, самоврядування i
контролю; 7) компетенцiю цих органiв; 8) порядок створення
майна та iншоє власностi членiв - субуктiв пiдприумництва;
9) порядок розподiлу прибуткiв господарства; 10) умови i по-
рядок виключення зi складу членiв колективного пiдпри-
умства; 11) умови реорганiзацiє та припинення дiяльностi пiд-
приумства.
Кожне пiдприумство кооперативного типу мау право кон-
кретизувати положення цього зразка стосовно до умов своує
дiяльностi. Так, зокрема, у статутi визначауться орган, який
надiляуться правами найвищого органу самоврядування, спо-
сiб голосування (вiдкрите чи таумне). Якщо в колективному
сiльськогосподарському пiдприумствi поряд iз загальними
зборами його членiв вирiшено утворити збори уповноваже-
них (як промiжний орган управлiння), то в статутi належить
чiтко розмежувати повноваження мiж загальними зборами i
зборами уповноважених.
3. Джерелом аграрного права у такi внутрiшньогосподар-
ськi нормативнi акти, як Правила внутрiшнього розпорядку,
Положення про оплату працi, Положення про раду виробни-
чоє бригади. Положення про внутрiшньогосподарський роз-
рахунок, Положення про внутрiшньогосподарський пiдряд,
Положення про внутрiшньогосподарський орендний пiдряд,
Положення про ревiзiйну комiсiю. Положення про основнi
функцiє керiвних працiвникiв i спецiалiстiв тощо.
Наведенi акти у правовими, оскiльки вони приймаються
колективними сiльськогосподарськими пiдприумствами на
основi аграрно-правових актiв, виданих органами державного
управлiння сiльським господарством i представницькими ор-
ганами таких пiдприумств.
Останнi характеризуються тим, що вмiщенi в них правила
(норми) поведiнки у загальними, на вiдмiну вiд актiв (рiшень)
iндивiдуального призначення, тобто актiв конкретного засто-
сування норм аграрного права.
Аграрне законодавство визначау порядок прийняття ло-
кальних нормативних актiв. Пiсля вiдповiдноє єх пiдготовки i
обговорення вони приймаються вищими органами самовря-
дування - загальними зборами членiв КСГП чи зборами
уповноважених - i лише пiсля цього набувають юридичноє
сили, а правила, якi в них мiстяться, набувають сили правовоє
норми, обовязковоє для всiх членiв даного пiдприумства -
як керiвникiв, так i рядових членiв.
4. У локальних нормативних актах виявляуться притаман-
на аграрному праву особливiсть, яка полягау в застосуваннi
рекомендацiй.
Рекомендацiє з питань внутрiшньогосподарськоє дiяльностi
пiдприумства не у правовою нормою. З теорiє аграрного права
випливау, що способи забезпечення виконання рекомендацiй
вiдмiннi пiд способiв забезпечення виконання обовязкових,
iмперативних норм. Рекомендацiє втiлюються в життя на ос-
новi методу переконання, через посилення органiзацiйноє та
виховноє роботи. Цi пiдприумства приймають рекомендацiє
як своє власнi рiшення тому, що вони для них у доцiльними,
вiдповiдають iнтересам громадського господарства i його чле-
нiв. Юридичноє сили, тобто правовоє норми, рекомендацiє на-
бувають пiсля прийняття на єх основi вищим органом само-
врядування цих пiдприумств свого локального внутрiшньо-
господарського правового акта. До цього моменту рекоменда-
цiя не у правовою нормою.
Джерела аграрного права 57
5. Локальними внутрiшньогосподарськими актами як дже-
релами аграрного права у акти i окремi положення (правила),
прийнятi господарством вiдповiдно до актiв, виданих Всеук-
раєнською радою колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств у разi єх уповноваження прийняти такий акт iз боку ор-
ганiв, якi здiйснюють державне регулювання АПК. Коли ж
ними видано рекомендацiйний акт без такого уповноважен-
ня, то прийнятi на його основi внутрiшньогосподарськi акти
у обовязковими для виконання лише в цьому колективному
сiльськогосподарському пiдприумствi, спiлцi селян тощо.
6. Локальними нормативно-правовими актами як джере-
лами аграрного права виступають конкретнi положення агро-
фiрм, агрокомбiнатiв. Такi положення приймаються на за-
гальних зборах уповноважених представникiв вiд колектив-
них та iнших пiдприумств, представникiв селянських (фер-
мерських) господарств та єхнiх спiлок. Положення кожного
агрокомбiнату, агрофiрми - це самостiйнi локальнi правовi
акти, якi можуть рiзнитися мiж собою. Проте у всiх цих поло-
женнях мау бути зафiксовано, що правомочностi єм делегова-
но вiд господарств-учасникiв, як це встановлено законами
"Про пiдприумства в Украєнi", "Про господарськi товарист-
ва", "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство". У
таких положеннях мау бути також зазначено, що агрокомбi-
нат (агрофiрма) мау як делегованi, так i чiтко визначенi уп-
равлiнськi повноваження, коло яких повинно бути вичерп-
ним i не пiдлягати розширеному тлумаченню.
З подальшим розвитком селянських (фермерських) госпо-
дарств, орендарiв (а не орендного внутрiшньогосподарського
пiдряду) в сiльському господарствi, сiльськогосподарських
кооперативiв, створення єх обуднань, асоцiацiй, акцiонерних
товариств тощо локальними аграрними правовими актами
стануть єхнi статути i рiшення, прийнятi вiдповiдно до статут-
ноє дiяльностi цих обуднань (асоцiацiй тощо).
5. Проблеми i шляхи вдосконалення
аграрного законодавства Украєни
1. Сучасне аграрне законодавство Украєни характеризууть-
ся, по-перше, надмiрною кiлькiстю нормативно-правових ак-
тiв, що мають неоднакову юридичну силу, по-друге, "розки-
данiстю" аграрно-правових норм по законодавчих i пiдзакон-


58 Роздiл //
них актах, що належать до iнших галузей права, по-трету, ве-
ликою питомою вагою вiдомчих нормативно-правових актiв,
якi часто суперечать аграрним законам або дають можливiсть
єх двоякого тлумачення, що в свою чергу негативно впливау
на практику застосування права. Цi вади аграрного законо-
давства обумовлюють сучаснi проблеми аграрноє правотвор-
чостi в Украєнi.
Одним iз способiв вирiшення проблеми аграрного законо-
давства в Росiйськiй Федерацiє вченi аграрники-правознавцi
вбачають у прийняттi Основ аграрного (сiльськогосподар-
ського) законодавства. Прийняти Основи сiльськогосподар-
ського законодавства Союзу РСР i союзних республiк пропо-
нувало багато вчених аграрникiв-правознавцiв. Творчо роз-
винув цю iдею Г. Бистров, який не тiльки розробив концеп-
цiю, а й запропонував структуру цих Основ2. Останнiм часом
така ж пропозицiя мала мiсце й в Украєнi3. Прийняття в Росiє
таких Основ мау сенс, оскiльки вона у федеративною держа-
вою. Для Украєни такий акт не потрiбен з огляду як на єє унi-
тарну систему, так i на необхiднiсть прийняття удиного коди-
фiкованого акта, норми якого повиннi бути нормами прямоє
Дiє-
2, В умовах вступу Украєни до Ради твропи, чим вона
прийняла на себе вiдповiднi зобовязання щодо змiсту нацiо-
нального законодавства i його iнтеграцiє з законодавством ув-
ропейських краєн, а також з урахуванням вiдновлення в Ук-
раєнi iнституту права приватноє власностi на землю, закрiп-
лення рiвностi всiх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм господарювання на землi, коли всiх приватних та iнших
аграрних товаровиробникiв визнано субуктами пiдприум-
ницькоє дiяльностi, коли кардинально змiнюуться система
привласнення, розподiлу, обмiну, поряд iз новим Цивiльним
Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111