6 Земельного кодексу). Можливiсть
продажу державою земельних дiлянок для ведення пiдсобного
господарства земельним законодавством прямо не передбаче">
176
Роздiл IX
на. Проте це не позбавляу громадян Украєни права купувати
в iнших громадян Украєни земельнi дiлянки, на якi у установ-
чi документи про передачу єх у приватну власнiсть громадян.
6. Законодавством установлено удинi за змiстом права для
всiх власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв. Так,
згiдно зi ст. 39 Земельного кодексу вони мають право само-
стiйно господарювати на землi; надiленi правом власностi на
вироблену сiльськогосподарську продукцiю i доходи вiд єє
реалiзацiє, можуть використовувати у встановленому порядку
для потреб господарства наявнi на земельнiй дiлянцi загаль-
нопоширснi кориснi копалини, торф, лiсовi угiддя, воднi об-
укти, а також експлуатувати iншi кориснi властивостi землi:
зводити житловi, виробничi, культурно-побутовi та iншi бу-
дiвлi й споруди за погодженням iз сiльською, селищною, мi-
ською радою народних депутатiв. Зведення на орендованiй
земельнiй дiлянцi примiщень виробничого та невиробничого
призначення, у тому числi житла, орендарi погоджують iз
сiльською, селищною, мiською, районною радою народних
депутатiв або iншим орендодавцем, єхньою власнiстю у посi-
ви й посадки сiльськогосподарських культур i насаджень. Во-
ни мають право одержати вiд нового власника землi, землеко-
ристувача або мiсцевоє ради народних депутатiв компенсацiю
за пiдвищення родючостi грунтiв у разi вилучення або добро-
вiльноє вiдмови вiд земельноє дiлянки. Громадянин Украєни,
якому земельна дiлянка належить за правом приватноє влас-
ностi, може укладати договiр застави з кредитною установою.
7. Усi власники (в тому числi спiввласники) земельних дi-
лянок i землекористувачi згiдно зi ст. 40 Земельного кодексу
Украєни зобовязанi забезпечувати використання землi вiдпо-
вiдно до цiльового призначення та умов єє надання; ефектив-
но використовувати землю згiдно з проектом внутрiшньогос-
подарського землеустрою, пiдвищувати єє родючiсть, застосо-
вувати природоохороннi технологiє виробництва, не допуска-
ти погiршення екологiчноє ситуацiє на територiє внаслiдок
своує господарськоє дiяльностi; здiйснювати комплекс заходiв
щодо охорони земель, передбачених ст. 84 Земельного кодекс-
су; своучасно вносити земельний податок або орендну плату
за землю; не порушувати прав власникiв iнших земельних дi-
лянок i землекористувачiв, у тому числi орендарiв; зберiгати
геодезичнi знаки, протиерозiйнi споруди, мережi зрошуваль-
Прааовв становище приватного пiдсобного господарства 177
них i осушувальних систем; додержувати режиму санiтарних
зон i територiй, що особливо охороняються.
Крiм того, вони зобовязанi додержувати правил добросу-
сiдства: не перешкоджати власникам i користувачам земель-
них дiлянок проходити до дорiг загального користування, а
також споруджувати або ремонтувати межовi знаки та спору-
ди; не чинити перешкод у прокладеннi до сумiжноє земельноє
дiлянки необхiдних комунiкацiй; вживати заходiв до недопу-
щення стоку дощових i стiчних вод, проникнення отрутохiмi-
катiв i мiнеральних добрив на сусiдню земельну дiлянку.
8. У разi зруйнування будiвлi внаслiдок пожежi або стихiй-
ного лиха право на земельну дiлянку зберiгауться за власни-
ком або землекористувачем, в тому числi й орендарем, якщо
протягом трьох рокiв розпочато вiдбудову зруйнованоє або
спорудження новоє будiвлi, крiм випадкiв, коли проектом
планування i забудови населеного пункту передбачено iнiєєе
використання земельноє дiлянки. У цьому разi землекористу-
вачевi у встановленому порядку надауться iнша земельна дi-
лянка для забудови.
9. Законодавством визначено також порядок розпоряд-
ження i використання земельних дiлянок громадянами, яким
житловий будинок, господарськi будiвлi та споруди належать
за правом спiльноє (частковоє або сумiсноє) власностi. Так,
громадяни, яким житловий будинок, господарськi будiвлi та
споруди i земельна дiлянка належать за правом спiльноє су-
мiсноє власностi (саме таким у ППГГ), використовують i роз-
поряджаються нею спiльно. Використання i розпорядження
земельною дiлянкою, що належить громадянам за правом
спiльноє частковоє власностi, визначаються спiввласниками
цих обуктiв i земельноє дiлянки пропорцiйно розмiровi час-
ток у спiльнiй власностi на даний будинок, будiвлю, споруду.
Статтею 41 Земельного кодексу передбачено, що наступнi
змiни в розмiрi часток у спiльнiй власностi на житловий бу-
динок i господарськi будiвлi, що сталися у звязку з прибудо-
вою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змiн
установленого порядку використання та розпорядження зе-
мельною дiлянкою. Угода про порядок використання i розпо-
рядження земельною дiлянкою у обовязковою для особи, яка
агодом придбала вiдповiдну частку у спiльнiй власностi на
житловий будинок i господарськi будiвлi. Якщо згоди на ви-
178 Роздiл ЄХ
користання та розпорядження спiльною земельною дiлянкою
не досягнуто, спiр вирiшууться судом.
10. Законодавством встановлено надiйний захист земель-
них i повязаних iз ними прав власникiв ППГГ. Так, єхнi пра-
ва як власникiв земельних дiлянок i як землекористувачiв
охороняються законом. Ирипиiiсшiч права власностi на зе-
мельну дiлянку або прини корисгунйннн нею чи єє частиною
може мати мiсце лише у винидких, передбачених статтями 27
i 28 Земельного кодексу.
Втручання й дiяльнiсть нлцсникiи аемельних дiлянок i зем-
лекористувачiв, повязану з використанням землi, з боку дер-
жавних, господарських та iнших органiв i органiзацiй заборо-
няуться, за винятком випадкiв порушення власниками землi
та землекористувачами земельного законодавства.
Права власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв
можуть бути обмеженi лише у випадках, передбачених Зе-
мельним кодексом.
11. Надана громадяниновi у власнiсть земельна дiлянка
може бути обуктом застави лише за зобовязанням з участю
кредитноє установи. Законодавством передбачено, що звер-
нення стягнення на земельну дiлянку за претензiями креди-
торiв може бути здiйснено за рiшенням суду, арбiтражного
суду лише в разi вiдсутностi у боржника iншого майна, на яке
може бути звернуто стягнення. ;
Звернення стягнення за претензiями кредиторiв на зе-1
мельну дiлянку, що належить громадяниновi за правом прй
ватноє власностi, не допускауться, крiм випадкiв, коли зе
мельна дiлянка у обуктом застави. {
12. Земельним законодавством врегульовано питання пре
поновлення земельних прав громадян, що ведуть ППГГ, як
прав власникiв земельних дiлянок, так i землекористувачiв
(от. 44 Земельного кодексу). Порушенi єхнi права пiдлягають
поновленню, що здiйснюуться радами народних депутатiв
вiдповiдно до єх компетенцiє, судом, арбiтражним судом або
третейським судом.
13. Однiую з важливих умов нормального ведення ППГГ е
встановленi законодавством гарантiє прав власникiв земель-
них дiлянок i землекористувачiв. Так, вилучення (викуп) зе-
мельних дiлянок у громадян для державних або громадським
потреб - будiвництва на них пiдприумствами, установами i
органiзацiями житлових, виробничих та iнших споруд - про>
Правове становище приватного пiдсобного господарства 179
вадиться пiсля видiлення власникам вилучених дiлянок но-
вих; в iншому мiсцi з повним вiдшкодуванням iнших збиткiв
згiдно з роздiлом VI Земельного кодексу Украєни. Статтею 46
також передбачено, що вилучення (викуп) для державних або
громадських потреб земель колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств, радгоспiв, сiльськогосподарських науко-
во-дослiдних установ i навчальних господарств, iнших сiльсь-
ко- та лiсогосподарських пiдприумств i органiзацiй може про-
вадитися за умови будiвництва за єх згодою житлових, вироб-
ничих та iнших будiвель замiсть тих, що вилучаються, i
вiдшкодування в повному обсязi iнших збиткiв згiдно з роздi-
лом IV Земельного кодексу Украєни.
14. Громадянам, якi не мають у власностi або в користу-
ваннi земельних дiлянок для ППГГ, а також громадянам, якi
мають земельнi дiлянки менших розмiрiв, нiж це встановлено
Земельним кодексом, можуть надаватися в користування
земельнi дiлянки для iндивiдуального городництва. Громадя-
нам, якi мають у власностi худобу, надаються земельнi дiлян-
ки для сiнокосiння i випасання худоби. Розмiри земельних дi-
лянок, що надаються єм у користування, не повиннi переви-
щувати: для городництва - 0,15 га, для сiнокосiння i випа-
сання - 1 га.
15. Законодавством Украєни встановлено принциповi пра-
вила щодо захисту прав нинiшнiх власникiв землi. Так, вiдпо-
вiдно до ст. б Земельного кодексу колишнiм власникам землi
(єхнiм спадкоумцям) або землекористувачам земельнi дiлянки
не повертаються. За єхнiм бажанням єм може бути передано у
власнiсть або надано в користування iншi земельнi дiлянки на
загальних пiдставах.
3. Майновi правовiдносини
у приватному пiдсобному господарствi
1. Майновi правовiдносини у ППГГ - це фактично iсную-
чi, врегульованi нормами цивiльного та аграрного права
суспiльнi вiдносини, що складаються в ППГГ мiж його чле-
нами з приводу майна та майнових прав. Майновi вiдносини
у ППГГ характеризуються єх спiльнiстю з вiдносинами, якi
виникають мiж iншими громадянами, незалежно вiд єх грома-
дянства, соцiального статусу, роду дiяльностi тощо. Майновi
вiдносини у ППГГбудуються на пiдставi Закону "Про влас-
180 Роздiл IX
нiсть", Кодексу про шлюб та сiмю Украєни, Земельного ко-
дексу, шлюбного контракту та iнших правових актiв.
В основу цих вiдносин покладено право приватноє влас-
ностi громадянина. Оскiльки ППГГ - це сiмейно-трудове
обуднання, майновi вiдносини, що складаються в ньому, бу-
дуються також на основi нрiєєiа спiльноє сумiсноє власностi
подружжя - чоловiка i жiнки, якщо iнше не встановлено i не
конкретизовано шлюбним контрактом. Вiдповiдно до чинно-
го законодавств ти постшiопи Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 22 i рудi iн 1995 р. № 20 "Про судову практику у
справах за позовами про захист права приватноє власностi"
(п. 5) спiльною сумiсною власнiстю у: майно, нажите подруж-
жям пiд час шлюбу (ст. 16 Закону "Про власнiсть"; ст. 22 Ко-
дексу про шлюб та сiмю Украєни); майно, придбане внаслi-
док спiльноє працi членiв сiмє, якщо письмовою угодою мiж
членами сiмє не передбачено iнше, а також майно, придбане
внаслiдок спiльноє працi громадян, що обудналися для спiль-
ноє дiяльностi, коли укладеною мiж ними письмовою угодою
визначено, що воно у спiльною сумiсною власнiстю (п. 1
ст. 17, ст. 18, п. 2 ст. 17 Закону "Про власнiсть"); квартира
(будинок), передана при приватизацiє з державного житлово-
го фонду (наприклад, у радгоспi - В. Я.) за письмовою зго-
дою членiв сiмє наймача у Єхню спiльну сумiсну власнiсть
(ст. 8 Закону "Про приватизацiю державного житловоє фон-
ду"). Ще однiую особливiстю майнових взаумин, що можуть
складатися в цьому господарствi, у те, що мiж членами ППГГ
(не подружжям) майновi правовiдносини можуть грунтувати-
ся й на основi права спiльноє частковоє власностi, якщо iнше
не передбачено письмовою угодою мiж ними. Саме тому
Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд 22 грудня
1995 р. зауважив, що в усiх iнших (крiм наведених вище) ви-
падках спiльна власнiсть громадян с частковою. Якщо розмiр
часток у такiй власностi не було визначено i учасники спiль-
ноє власностi при придбаннi майна не виходили з рiвностi
єхнiх часток, розмiр частки кожного з них визначауться сту-
пенем його участi працею й коштами у створеннi спiльноє
власностi.
2. Особливiстю субуктного складу власникiв ППГГ, єхньоє
правосубуктностi у те, що субуктом права власностi ППГГ у
в одних випадках подружжя, а в iнших - усi члени сiмє. Так,
майно, зокрема ППГГ,, нажите подружжям пiд час шлюбу
Правове становище приватного пiдсобного господарства 181
належить єм за правом спiльноє сумiсноє власностi, якщо iнше
не визначено письмовою угодою мiж ними. Здiйснення ними
цього права регулюуться Законом "Про власнiсть", а щодо
власностi подружжя - також i Кодексом про шлюб та сiмю.
У разi, коли особи, що спiльно ведуть ППГГ, не перебува-
ють у шлюбi, субуктом права власностi виступау обуднання
громадян без утворення юридичноє особи, а майно ППГГ,
утворене спiльною працею осiб, що обедналися для спiльноє
дiяльностi, у єхньою спiльною частковою власнiстю, якщо iн-
ше не визначено письмовою угодою мiж ними. Розмiр частки
кожного визначауться ступенем трудовоє участi.
3. Чинне законодавство Украєни визначау коло обуктiв,
що можуть бути у власностi громадян, якi складають обук-
тивну частину ППГГ i можуть використовуватися громадяна-
ми для його ведення. Так, ст. 13 Закону "Про власнiсть" вста-
iюнлено, що обуктами права приватноє власностi у житловi
будинки, квартири, предмети особистого користування, дачi,
садовi будинки, предмети домашнього господарства, продук-
тивна i робоча худоба, земельнi дiлянки, насадження на них,
засоби виробництва, вироблена продукцiя, транспортнi засо-
би, -грошовi кошти, акцiє, iншi цiннi папери, а також iнше
майно споживчого i виробничого призначення.
Законом "Про власнiсть" (ст. 14), Земельним кодексом (у
редакцiє вiд 13 березня 1992 р.) самостiйним обуктом права
приватноє власностi визнано земельнi дiлянки, одержанi гро-
мадянами для ведення ППГГ. Громадяни як власники мо-
жуть здiйснювати зi своую власнiстю - земельними дiлянка-
ми практично всi основнi види цивiльно-правових угод, як i з
будь-яким iншим нерухомим майном (продавати, заповiдати,
обмiнювати, закладати, здавати в оренду тощо).
Важливою правовою новелою щодо правомочностей гро-
мадян, якi ведуть ППГГ, у норма п. З ст. 13 Закону "Про
власнiсть", згiдно з якою склад, кiлькiсть i вартiсть майна, що
може бути у власностi громадян, не обмежууться, крiм випад-
кiв, передбачених законом.
4. Пiдстави виникнення права приватноє власностi грома-
дян на ППГГ у загальними для всiх громадян Украєни. Вiдпо-
вiдно до ст. 12 Закону "Про власнiсть" праця громадян у ос-
новою створення i примноження єхньоє власностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111