5. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог
ефективного використання земель та iнших
природних ресурсiв в аграрному виробництвi
Вiдповiдальнiсть за порушення вимог ефективного приро-
докористування в сiльському господарствi складау сукупнiсть
юридичних засобiв, якi забезпечують примусове виконання
санкцiй, що накладаються на винних осiб. Найбiльш поши-
реними у майнова, адмiнiстративна та кримiнальна вiдповi-
дальнiсть.
1. Майнова вiдповiдальнiсть передбачау можливiсть ком-
пенсацiє шкоди, заподiяноє порушенням законодавства про
використання земель та iнших природних ресурсiв. Компен-
сацiя може мати мiсце внаслiдок правомiрних дiй у разi вилу-
чення земель та iнших природних ресурсiв для громадських i
державних потреб, винного заподiяння шкоди власнику чи
користувачам природних ресурсiв i компенсацiє державою
шкоди, яка виникла з вини екологiчно шкiдливих вироб-
ництв, тобто компенсацiя шкоди за "чужу вину".
Майнова вiдповiдальнiсть сприяу вжиттю заходiв щодо
вiдновлення якостi земель та iнших природних ресурсiв, за-
хисту майнових та екологiчних прав людини залежно вiд унi-
кальностi, природноє та науковоє цiнностi знищених чи по-
шкоджених природних ресурсiв i обуктiв та передбачау еле-
менти штрафного компенсування шкоди, а в рядi випадкiв
Правовi засади використання земель...
i заходи стимулювання, спрямованi на заохочення органiв,
якi здiйснюють контроль у цiй сферi та використання засобiв
на оздоровлення навколишнього середовища i здiйснення
природоохоронних заходiв.
Визначення шкоди проводиться на основi рiзноманiтних
методiв: таксового, витратного, розрахункового, нормативно-
го. Таксовий метод базууться переважно на застосуваннi такс,
тобто встановленоє через нормативно-правовий порядок гро-
шовоє суми по вiдношенню до розмiру неоподатковуваного
мiнiмуму доходiв громадян за одиницю знищеного чи по-
шкодженого природного ресурсу. Цей порядок запроваджено
при визначеннi шкоди, заподiяноє лiсовому господарству,
тваринному свiту тощо.
Субукти права власностi на землю сiльськогосподар-
сисого призначення або ж державнi пiдприумства, яким зе-
мельна дiлянка надана на правi користування зазнають май-
новоє шкоди внаслiдок псування чи iншого пошкодження
земельноє дiлянки, безгосподарного використання земель,
|псування сiльськогосподарських земель, забруднення Єх
риробничими та iншими вiдходами та стiчними водами. Ця
Пикода заподiюуться тому, що не вживаються обовязковi
заходи полiпшення земель i охорони грунтiв вiд вiтровоє, вод-
ноє ерозiє та iнших процесiв, що погiршують стан грунтiв.
Господарство несе певнi збитки вiд несвоучасного повернен-
ня зайнятих земель або невиконання обовязкiв щодо приве-
дення єх у стан, придатний для використання за призначен-
ням, та з iнших причин.
Вiдшкодування збиткiв, що єх зазнали власники, користу-
вачi, орендарi внаслiдок порушення земельного законодавст-
ва, передбачено ст. 88 Земельного кодексу Украєни. Цiую
нормою визначауться, що збитки, заподiянi вилученням (ви-
купом) або тимчасовим зайняттям земельних дiлянок, а
також обмеженням прав власника землi та землекористувачiв,
в тому числi орендарiв, погiршення якостi земель або приве-
дення єх у непридатнiсть для використання за цiльовим
призначенням у результатi негативного впливу, спричинено-
го дiяльнiстю пiдприумств, установ, органiзацiй та громадян,
пiдлягають вiдшкодуванню в повному обсязi власникам землi
та землекористувачам, в тому числi орендарям, якi зазанали
цих збиткiв. У разi обчислення обсягу збиткiв враховуються
Роздiл XIII
проведенi витрати на полiпшення якостi землi за час вико"
ристання земельних дiлянок, а також неодержанi доходи.
Витратний метод визначення шкоди застосовууться на ос-
новi даних про витрати, необхiднi для здiйснення заходiв що-
до вiдновлення природних ресурсiв, зокрема, у разi заподiян-
ня шкоди лiсовим ресурсам внаслiдок забруднення єх стiчни-
ми водами, хiмiчними, фiзичними, бiологiчними впливами,
якi призводять до єх знищення (наприклад, шкода, заподiяна
внаслiдок пiдпалу лiсових ресурсiв, компенсууться у розмiрi
вартостi втрат товарноє дсрснини, що вираховууться згiдно з
розцiнками для цiує мiсцевостi, грошовими сумами, необхiд-
ними для вирощування нових лiсових культур чи молодняку
природного походження замiсть знищених, робiт по очистцi
територiє та затрат на гасiння пожежi).
Розрахунковий метод базууться на системi розрахункiв об-
числення шкоди. Вiн широко застосовууться при визначеннi
шкоди, заподiяноє власнику порушенням водного законодав-
ства, та збиткiв, завданих рибному господарству внаслiдок
Скидання в рибогосподарськi водойми неочищених вод та iн-
ших вiдходiв, обчислення розмiру шкоди, заподiяноє пору-
шенням земельного законодавства.
В основу нормативного методу покладенi економiчнi нор-
мативи плати за лiмiтне та понадлiмiтне використання при-
родних ресурсiв, зниження (погiршення) єх якостi та платежi
за викиди забруднюючих речовин у навколишну середовище,
в яких враховуються особливостi природних ресурсiв чи єх
комплексу, склад i властивостi викидiв, а також затрати, не-
обхiднi для лiквiдацiє чи попередження забруднення, вiднов-
лення якостi природних ресурсiв. Такi нормативи диферен-
цiюються щодо природних ресурсiв державного i мiсцевого
значення, окремих регiонiв держави i встановлюються на
прогнозний перiод з урахуванням рiчних викидiв забруднюю-
чих речовин чи шкiдливих фiзичних, бiологiчних та iнших
впливiв. Джерелом нормативних платежiв можуть бути витра-
ти виробництва та доходи сiльськогосподарських пiдпри-
умств, кооперативiв i акцiонерних товариств.
У практицi нормативного визначення шкоди, заподiяноє
власником землi та користувачем земель й iнших природних
ресурсiв, знайшли нормативне закрiплення такi рiзновиди
платежiв: базовi, що встановлюються в межах погоджених
нормативiв викидiв (скидiв) i лiмiтiв використання природ-
Правовi засади використання земель... 297
них ресурсiв та плату за землю, пятикратнi i десятикратнi
розмiри платежiв за перевищення граничне допустимих кон-
центрацiй i тимчасово погоджених скидiв (викидiв), переви-
щення лiмiтiв використання природних ресурсiв.
Важливим вiдновлювальним заходом у компенсацiя шко-
ди, заподiяноє здоровю та майну громадян, майну сiльсько-
господарських, колективних пiдприумств, кооперативiв i
акцiонерних товариств, екологiчно небезпечними обуктами
(АЕС) тощо.


- 2. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть передбачауться при-
iродноресурсовим законодавством та Кодексом про адмiнiст-
ративнi правопорушення. Пiдставою для притягнення вин-
них до такоє вiдповiдальностi у адмiнiстративне правопору-
шення, тобто протиправна, винна (навмисна або необереж-
на) дiя чи бездiяльнiсть, яка посягау на право власностi на
природнi ресурси, встановлений порядок управлiння, приро-
докористування, права та iнтереси субуктiв природокориету-
ц.iння i передбачений режим використання, вiдтворення та
чорони даних ресурсiв чи порушення при цьому норм еко-
)гiчноє безпеки.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може наставати за само-
шпьне зайняття земель, самовiльне користування водними
пЬуктами, надрами, самовiльну передачу лiсокористування,
V кладання угод, якi в прямiй чи прихованiй формi порушують
право власностi на води, надра, лiси, тваринний свiт, псуван-
ня i забруднення сiльськогосподарських земель, забруднення
iсмель хiмiчними та радiоактивними речовинами, виробни-
чими вiдходами, стiчними водами, невиконання вимог при-
родоохоронного режиму по використанню земель; невико-
нання умов щодо зняття, зберiгання i нанесення родючого
шару грунту, а також iншi правопорушення.
Вiдповiдальнiсть може наставати i за воднi правопорушен-
ня, зокрема, за забруднення i засмiчення вод, порушення во-
доохоронного режиму на водозаборах, яке призводить до за-
бруднення чи до водноє ерозiє грунтiв; введення в експлуата-
цiю споруд та iнших будiвель без водоохоронних пристроєв,
порушення правил первинного облiку кiлькостi вод, що заби-
раються з водних обуктiв або скидаються в них, порушення
правил експлуатацiє водогосподарських споруд тощо.
Порушення допускаються внаслiдок недодержання вимог
лiсокористування - незаконноє порубки та знищення дере-
298 Роздiл ХiН
вини i чагарникiв, самовiльного збору дикорослих плодiв,
грибiв, ягiд, горiхiв на заборонених дiлянках, знищення лiсiв
стiчними водами, хiмiчними речовинами тощо. Негативнi на-
слiдки наступають також при порушеннi законодавства про
надра, а саме: при самовiльнiй забудовi площ залягання ко-
рисних копалин, невиконаннi вимоги щодо охорони надр,
вибiрковому добуваннi корисних копалин мiсцевого значен-
ня i торфу, порушеннi правил геологiчного вивчення надр та
iнших правопорушеннях.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може застосовуватись i
за порушення вимог щодо використання i охорони тваринно-
го свiту, зокрема, правил мисливства, рибальства, правил
охорони середовища перебування i шляхiв мiграцiє тварин,
навмисному знищеннi обуктiв тваринного свiту, занесених у
Червону книгу, жорстокому поводженнi з тваринами, пору-
шеннi правил транспортування, зберiгання засобiв захисту
рослин, стимуляторiв єх росту, мiнеральних добрив та iнших
препаратiв, що завдау шкоди тваринному свiту, та iншi.
Встановлена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушен-
ня норм екологiчноє обстановки при виробництвi i реалiзацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє в спецiально визначених зо-
нах радiацiйного забруднення. За загальним правилом адмi-
нiстративний штраф може накладатися на громадян та поса-
дових осiб. У передбачених же законом випадках (ст. 63
КоАП) на громадян може накладатися штраф у розмiрi вiд
пяти до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв грома-
дян i на посадових осiб - вiд десяти до двадцяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян (наприклад, за незаконне
використання земель лiсового фонду тощо). В окремих ви-
падках передбачауться адмiнiстративне попередження чи за-
стосування додаткових санкцiй (конфiскацiя знарядь неза-
конного полювання, рибальства тощо).
3. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена за вчинення
екологiчних злочинiв, якими визнаються встановленi кримi-
нальним законом суспiльнi i екологiчно небезпечнi дiє (бездi-
яльнiсть), що посягають на встановлений режим використан-
ня, вiдтворення i охорону земель, iнших природних ресурсiв,
екологiчний правопорядок та нормативи екологiчноє безпеки.
Кримiнальний кодекс злочинами у сферi рацiонального при-
родокористування визнау виннi, протиправнi, суспiльнi еко-
Правовi засади використання земель... 299
логiчно небезпечнi дiяння, якi можна згрупувати за такими
рiзновидами:
а) злочини, що порушують порядок ефективного викорис-
тання природних ресурсiв: самовiльне зайняття земельноє дi-
лянки, незаконна порубка лiсу, потрава посiвiв i знищення
. насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття риб-
[ ним, звiриним та iншими промислами;
б) злочини, що порушують режим охорони природних ре-
сурсiв i обуктiв, як складовоє рацiонального природокористу-
iння: навмисне знищення чи пошкодження лiсових масивiв
ляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом,
iдбале знищення чи пошкодження лiсових масивiв, пору-
ення правил боротьби з шкiдниками рослин, проведення
вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запа-
(єв, порушення законодавства про континентальний шельф,
порушення правил боротьби з епiдемiями, жорстоке пово-
дження з тваринами, знищення природних обуктiв;
[ в) злочини, що порушують норми екологiчноє безпеки: за-
бруднення водойм i атмосферного повiтря, забруднення моря
речовинами, шкiдливими для здоровя людей або живих ре-
сурсiв моря, незаконне придбання, зберiгання, транспорту-
вання, використання, передача i знищення радiоактивних ма-
терiалiв, приховання або перекручення вiдомостей про стан
екологiчноє обстановки чи захворюваностi населення, заго-
тiвля, переробка або збут радiоактивне забруднених продуктiв
харчування та iншоє продукцiє, ввезення на територiю Украє-
ни речовин та матерiалiв, якi належать до категорiє небезпеч-
них вiдходiв тощо.
Залежно вiд характеру вчиненого злочину, його суспiльноє
i i екологiчноє небезпеки, квалiфiкуючих ознак, обуктiв пося-
| гання - субуктами кримiнальноє вiдповiдальностi можуть
| бути громадяни i посадовi особи. Кримiнальнi санкцiє перед-
i бачають основнi покарання у формi виправних робiт, штра-
фу, позбавлення волi та додатковi покарання у виглядi по-
збавлення права займати певнi посади, конфiскацiє майна i
предметiв злочину.
Роздiл XIV
ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Поняття права
колективного самоврядування
1. Колективне самоврядування - система суспiльних
владно-управлiнських вiдносин, що iснують у кожному ко-
лективному сiльськогосподарському пiдприумствi як само-
стiйному колективному утвореннi (формi) сiльськогосподар-
ського виробництва. Це вiдносини зi здiйсненням владно-уп-
равлiнських функцiй найвищого та пiдлеглих йому органiв
управлiння дiяльнiстю колективного сiльськогосподарського
пiдприумства, визначенням повноважень цих органiв, єхньоє
взаумодiє, розмежування й вiдповiдальностi за ефективнiсть
управлiння, провадження контрольно-ревiзiйноє дiяльностi.
Вiдносини самоврядування своую органiзацiйною основою
мають членство в КСГП усiх членiв-пiдприумств; економiчну
основу становить власнiсть колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства, а соцiально-трудову - колективна пра-
ця його членiв, особиста участь останнiх у веденнi громад-
ського сiльськогосподарського виробництва, вирiшеннi проб-
лем соцiального становища та його подальшого розвитку.
Найбiльш важливi вiдносини колективного самоврядуван-
ня закрiплюються законами i Статутом колективного сiль-
ськогосподарською пiдприумства. Взятi у своєй удностi й
сукупностi, правовi норми, покликанi регулювати владно-
управлiнськi вiдносини у КСГП, становлять право колектив-
ного самоврядування, що у самостiйним iнститутом аграрно-
го права, елементом останнього.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111