Коло протиправних дiянь,
454 Роздiл XXI
вчинення яких тягне дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, визна-
чауться в Статутi i Правилах внутрiшнього розпорядку кож-
ного окремого КСГП. Ними у: недодержання Статуту, Пра-
вил внутрiшнього розпорядку пiдприумства або його вироб-
ничого пiдроздiлу; невиконання рiшень загальних зборiв,
правлiння пiдприумства, розпоряджень службових осiб; пору-
шення виробничоє та трудовоє дисциплiни (запiзнення, неви-
хiд на роботу без поважних причин, самовiльне залишення
роботи, поява на роботi в нетверезому станi тощо); невико-
нання без поважних причин обовязкового мiнiмуму трудовоє
участi в громадському виробництвi; недбале ставлення до ко-
лективного майна; самовiльне використання технiки та iншо-
го майна пiдприумства в особистих iнтересах; недодержання
встановлених норм i правил технiки безпеки, протипожежних
заходiв та iншi порушення.
Юридичними можуть бути визнанi лише тi факти, що
встановленi правлiнням i загальними зборами (зборами упов-
новажених) КСГП.
Протиправними у дiє, вчиненi з порушенням установлених
правовими нормами трудових обовязкiв. Бездiяльнiсть - це
невчинення дiй, що єх працiвник мав учинити вiдповiдно до
своєх трудових обовязкiв i посадового становища. За юридич-
ними наслiдками i правовою квалiфiкацiую протиправнi дiє та
бездiяльнiсть у тотожними - i тi, i тi тягнуть дисциплiнарну
та матерiальну вiдповiдальнiсть.
Прикладом протиправноє бездiяльностi може бути випа-
док, коли сторож уночi заснув, а в цей час на фермi виникла
пожежа, якоє вiн без особливих зусиль мiг би не допустити,
якби не спав. До випадкiв протиправноє бездiяльностi можна
вiднести також несумлiнне, недбале ставлення до своєх служ-
бових обовязкiв iз боку керiвникiв i спецiалiстiв. Скажiмо,
зберiгання в не придатному для цього примiщеннi зерна та
iнших продуктiв, що призвело до єх псування; невжиття своу-
часних заходiв до органiзацiє боротьби зi шкiдниками сiльсь-
когосподарських культур.
3. Для визнання вчиненого дiяння дисциплiнарним про-
ступком орган управлiння КСГП або адмiнiстрацiя державно-
го сiльськогосподарського пiдприумства повиннi встановити
вину правопорушника як юридичний факт, тобто визначити,
чи вчинено даний проступок умисно, чи з необережностi.
Коли буде встановлено, що особа, яку притягають до вiдповi-
ш|И|_
ШповiдальнiЩКикiв С
Дисциплiнiрна й матерiальна вiд,
СГП 455
дальноетi,\ вчинила проступок, знаючи про наслiдки своує по-
ведiнки, i гiчого не зробила, аби єм запобiгти, а навпаки, ба-
жала єх наiстання, робиться висновок, що дане протиправне
дiяння вчинено умисно. Якщо порушник не передбачав на-
слiдкiв свого\проступку i не бажав єх настання, хоча повинен
був єх передбачити, або ж передбачав, але легковажно сподi-
вався єм запобiгти, робиться висновок, що таке протиправне
дiяння вчинено з необережностi.
4. Для настання матерiальноє вiдповiдальностi необхiдно
поряд iз такищi юридичними фактами, як протиправнiсть
дiяння i вина правопорушника, встановити факт заподiяння
матерiальноє цгiсоди або ущемлення майнових iнтересiв
КСГП, визначити розмiр шкоди, а також встановити причин-
ний звязок мiж Нею i протиправним вчинком (дiую чи бездi-
яльнiстю).
5. Розмiр заподiяноє шкоди визначауться правлiнням пiд-
приумства або адмiнiстрацiую радгоспу. Вони мають устано-
вити, що шкода настала через конкретне правопорушення,
яке ставиться правопорушниковi за провину. Тiльки зясував-
ши всi обставини i встановивши юридичний склад правопо-
рушення, правлiння аро адмiнiстрацiя радгоспу (а коли спра-
ву буде передано до суду - то суд) вирiшують питання про
притягнення працiвника або посадовоє особи до матерiальноє
вiдповiдальностi.
i>
3. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть
працiвника колективного
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Дисциплiнарна вiдпорiдальнiсть полягау в накладеннi на
членiв КСГП, якi вчинили дисциплiнарний проступок, дис-
циплiнарних стягнень, передбачених Статутом i Правилами
внутрiшнього розпорядку/пiдприумства. Ними у: догана, по-
передження про виключення з членiв i виключення з членiв
КСГП. /
Виключення з членiв /КСГП у надзвичайним заходом дис-
циплiнарного впливу, який застосовууться до осiб, котрi сис-
тематично порушують трудову дисциплiну або статут навiть
пiсля накладення на них iнших дисциплiнарних стягнень.
456 Роздiл XXI
Особа може бути виключена з членiв КСГП лише за рiшен-
ням загальних зборiв.
2. Вiдповiдно до Статуту i Правил внутрiшнього розпоряд-
ку пiдприумства члени КСГП можуть притягатися до дисцип-
лiнарноє вiдповiдальностi правлiнням або загальними збора-
ми (зборами уповноважених). Порядок накладення стягнень i
встановлено Правилами внутрiшнього розпорядку пiдприум-
ства. Згiдно з ними збори бригади (ферми) або рада виробни-
чого пiдроздiлу розглядають та обговорюють усi випадки по-
рушення трудовоє дисциплiни, допущенi окремими членами
колективу даного пiдроздiлу, i залежно вiд ступеня порушен-
ня вносять до правлiння КСГП своє пропозицiє про притяг-
нення винних до вiдповiдальностi.
Перед тим, як розглянути питання про накладення стяг-
нення на засiданнi правлiння або загальних зборах (зборах
уповноважених), член правлiння, якому доручено пiдготувати
дане питання, мау одержати вiд порушника письмове пояс-
нення. Пiсля уважного розгляду обставин вчинення пору-
шення правлiння може застосувати догану або попередження
про виключення членiв КСГП, а загальнi збори або збори
уповноважених - будь-яке зi стягнень аж до виключення з
членiв КСГП.
За кожен вчинений дисциплiнарний проступок застосову-
уться лише одне стягнення. Воно накладауться не пiзнiше од-
ного мiсяця вiд дня виявлення проступку i шести мiсяцiв вiд
дня його вчинення. Якщо протягом року члена пiдприумства
не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню, вiн ува-
жауться таким, що не мав стягнень. За заявою притягнутого
до вiдповiдальностi члена пiдприумства i клопотанням зборiв
або ради виробничого пiдроздiлу стягнення може бути знято
до закiнчення рiчного строку.
Застосування до членiв КСГП заходiв дисциплiнарного
стягнення не звiльняу єх вiд матерiальноє вiдповiдальностi за
недбале ставлення до колективного майна чи до роботи, як-
що це призвело до загибелi тварин чи рослин, псування або
втрати майна.
На голову правлiння, голову ревiзiйноє комiсiє, членiв
правлiння i членiв ревiзiйноє комiсiє дисциплiнарнi стягнення
накладаються загальними зборами (зборами уповноважених),
а на головних (старших) спецiалiстiв - загальними зборами,
зборами уповноважених або правлiнням сiльськогосподар-

Дисциплiнарна й


. iДдйiiiиЙйиДЙiВЙЙiiiйiЙМЙЙяi--
iповйЯiГОИГОЯитастй
ського пiдприумства. Данi особи притягаються до дисциплi-
нарноє вiдповiдальностi за пропозицiую органiв державноє .
влади або управлiрня, виконкому районноє ради народних де-
путатiв, органiв суду i прокуратури. Вiдповiднi органи управ-
лiння КСГП зобовязанi розглянути данi пропозицiє та при-
йняти за ними рiшення. Але перелiченi органи притягати наз- |||
ваних осiб до дисциплiнарноє вiдповiдальностi права не гає
мають, тому що/пiдприумство у кооперативною органiзацiую, р
члени якоє вiдповiдають у дисциплiнарному порядку тiльки [
перед єє органами управлiння.
3. Законодавство надау i захищау право оскарження рi-
шення про накладення дисциплiнарного стягнення; будь-якi
вiдступи вiд його вiдповiдних вимог слiд розглядати як пору-
шення правопорядку.
Порядок накладання i зняття стягнень визначауться Пра-
вилами внутрiшнього розпорядку КСГП. У цьому актi запи-
сано, що скарi(и членiв КСГП на неправомiрнi дiє керiвникiв
виробничих пiдроздiлiв та iнших службових осiб подаються
правлiнню КС)ГП, а в разi неправильного накладення стяг-
нення правлiнцям пiдприумства або неправильних дiй прав-
лiння i ревiзiйноє комiсiє - загальним зборам (зборам уповно-
важених). Статут КСГП передбачау, що постанова загальних
зборiв про виключення з членiв пiдприумства може бути ос-
каржена до суду.
4. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв
державних i мiжгосподарських пiдприумств
1. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв радгоспiв i
мiжгосподарських пiдприумств (органiзацiй) здебiльшого
повязана з порушенням вимог щодо дисциплiни працi та ре-
гулюуться нормами трудового права. Як зазначено у ст. 147
КЗпП Украєнгi, за порушення трудовоє дисциплiни адмiнiст-
рацiя пiдприумства, установи, органiзацiє застосовуу вiдповiд-
нi заходи стягнення. Нарiвнi з нормами КЗпП Украєни пи-
тання дисциплiнарноє вiдповiдальностi працiвникiв регулю-
ються спецiальними нормативними актами.
2. При прийняттi рiшення про притягнення працiвника до
дисциплiнарйоє вiдповiдальностi керiвник (директор) радгос-
пу чи мiжгосподарського пiдприумства мау додержувати ви-
моги суворо iндивiдуалiзацiє стягнень залежно вiд тяжкостi


458 роздiл ххi
проступку, конкретних обставин його вчинення, сумлiнностi
порушника при виконаннi трудових i громадських обовязкiв,
його попередньоє поведiнки. Перед накладенням дисциплi-
нарного стягнення адмiнiстрацiя повинна одержати вiд пра-
цiвника, який вчинив дисциплiнарний проступок, письмове
пояснення своує поведiнки. Накладення дисциплiнарного
стягнення проводиться не пiзнiше мiсячного строку вiд дня
виявлення проступку, не приховуючи часу тимчасовоє непра-
цездатностi або нерсбуєиiнин у вiдпустцi. Керiвництво пiдпри-
умства не мас права iiаюiадати дисциплiнарне стягнення, як-
що вiд часу вчинення просiупку минуло шiсть мiсяцiв. При
притягненнi працiвника до дисциплiнарноє вiдповiдальностi
належить керуватися правилом: за кожне порушення трудовоє
дисциплiни може бути застосовано лише одне дисциплiнарне
стягнення.
Коли вчинений дисциплiнарний проступок мав своєм на-
слiдком заподiяння майновоє шкоди або ущемлення майно-
вих iнтересiв пiдприумства, правопорушник поряд iз
дисциплiнарною мусить притягатися i до матерiальноє вiдпо-
вiдальностi.
У виховних цiлях наказ про дисциплiнарну вiдповiдаль-
нiсть адмiнiстрацiя оголошуу всьому трудовому колективовi
радгоспу чи мiжгосподарського пiдприумства (органiзацiє), а
до вiдома правопорушника цей наказ доводиться пiд розпис-
ку. В разi вiдмови працiвника пiдтвердити своєм пiдписом
факт ознайомлення з наказом або розпорядженням склада-
уться вiдповiдний акт. Згiдно зi ст. 151 КЗпП Украєни, якщо
працiвник протягом року вiд дня накладення дисциплiнарно-
го стягнення не буде пiдданий новому дисциплiнарному стяг-
ненню, вiн уважауться таким, що не мав стягнення.
5. Матерiальна вiдповiдальнiсть
працiвникiв сiльського господарства
1. Правову основу матерiальноє вiдповiдальностi членiв
КСГП та найманих працiвникiв сiльськогосподарських пiд-
приумств, агрогосподарських товариств усiх форм власностi
та органiзацiйно-правових форм становлять вiдповiдний
пункт Статуту конкретного господарства та роздiл IX КЗпП
Украєни, яким передбачено правовi гарантiє при покладеннi
на працiвникiв матерiальноє вiдповiдальностi за шкоду, запо-


\
Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 459
дiяну пiдприумству, установi, органiзацiє. Зазначенi правовi
норми являють собою вiдповiднi iнститути аграрного права i
трудового права. \
Соцiальне-економiчне та юридичне значення i функцiя
цих iнститутiв полягають у правовому забезпеченнi схорон-
ностi колективноє та державноє власностi, здiйснюваному по-
кладенням матерiальнЬє вiдповiдальностi на членiв КСГП i
працiвникiв радгоспу, винних у заподiяннi господарству май-
новоє шкоди (збиткiв).\ Передбачаючи матерiальну вiдповi-
дальнiсть працiвникiв, законодавець виходить iз того, що
вони сумлiнно ставляться до виконання своєх трудових
обовязкiв, а факти заподiяння шкоди, безгосподарностi й
марнотратства мають випадковий характер. Проте жодний!
протиправний вчинок працiвника не повинен залишатися без i
уваги з боку органiв управлiння КСГП та адмiнiстрацiє рад-)
госпу, а заподiяна шкодi обовязково мау бути компенсована.
В цьому й полягау суть застосування правових заходiв щодо
правопорушника. Цi заходи мають справляти виховний вплив
як на працiвника, який заподiяв шкоду КСГП або радгосповi,
так i на iнших членiв колективу. Соцiально-економiчне i
юридичне значеннi застосування правових норм про матерi-
альну вiдповiдальнiсть працiвникiв полягау саме у виконаннi
цими нормами вiдшкодувальноє функцiє, забезпеченнi охоро-
ни майна i правовому захистi майнових iнтересiв КСГП чи
радгоспу, а також у здiйсненнi виховноє функцiє права.
Суспiльнi вiдносини, що виникають при заподiяннi шкоди
з вини працiвникiв, у аграрними трудовими вiдносинами. За-
стосування правових норм про матерiальну вiдповiдальнiсть
обовязково/мау вiдповiдати вимогам законодавства - саме
таким чином забезпечууться охорона трудових прав працiв-
никiв.
Згiднозi Статутом КСГП, член пiдприумства, винний у
заподiяннi шкоди, несе вiдповiдальнiсть лише за прямi дiйснi
збитки./"Вiн не вiдповiдау за ту шкоду, яка у для пiдприумства
упущеною вигодою, i не зобовязаний єє вiдшкодовувати. До
збиткiв не включаються тi доходи або прибутки, що єх пiд-
приумство могло б (планувало) одержати, якби не було вчи-
ненi правопорушення. Отже, iснуючий порядок i умови при-
тягнення працiвникiв, винних у заподiяннi шкоди, до вiдпо-
вiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду гарантують членовi
460 Роздiл XXI
КСГП його право на одержання заробiтку вiд трудовоє участi
в громадському господарствi.
Такою ж важливою гарантiую у положення закону про те,
що працiвник, який притягауться до матерiальноє вiдповi-
дальностi, несе єє в обмеженому розмiрi - не бiльше серед-
ньомiсячного заробiтку. Аналогiчну правову норму про обме-
ження матерiальноє вiдповiдальностi встановлено трудовим
законодавством для працiвникiв, якi заподiяли шкоду пiдпри-
умству, установi, органiзацiє при виконаннi своєх трудових
обовязкiв. Цс означау, що при правовому регулюваннi мате-
рiальноє вiдповiдальностi трудiвникiв законодавець виходить
з удиних принципiв такоє вiдповiдальностi як для працiвникiв
державних пiдприумств, установ, органiзацiй, так i для членiв
колективного сiльськогосподарського пiдприумства i громад-
ськоє органiзацiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111