Корпорацiя займауться забезпеченням виробництва матерi-
ально-технiчними ресурсами, устаткуванням i основними
фондами, а також захистом обсягiв державного замовлення.
Наведене передбачено Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 15 груд-
ня 1992 р. "Про управлiння майном, що у у загально-державнiй власностi";
Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 19 лютого 1993 р. "Про управлiння
майном, що у у загально-державнiй власностi в будiвництвi та промисловостi
будiвельних матерiалiв", рiшеннями Ради корпорацiє з питань управлiння май-
ном мiжгосподарських пiдприумств i органiзацiй республiканського значення
та делегованих єй засновниками повноважень.
Субукти господарчо-пiдприумницьких правовiдносин 519
Вищими органами управлiння в корпорацiє у Установча
конференцiя, а в наступний перiод - Рада корпорацiє. Статут
корпорацiє передбачау збереження економiчноє самостiйностi
засновникiв на основi договiрноє госпрозрахунковоє системи,
"й взаумодiє у виробничiй, науковiй, соцiальнiй та iнших сфе-
рах дiяльностi.
У визначеннi правового становища корпорацiє певну роль
вiдiграу Установчий договiр про створення украєнськоє коо-
перативно-державноє корпорацiє по агропромисловому будiв-
ництву "Украгропромбуд",який складають 8 його статей- Ос-
новнi положення цього договору знайшли своу закрiплення в
Статутi корпорацiє. Згiдно з п. 6 договору корпорацiя в разi
необхiдностi створюу за рiшенням засновникiв свiй галузевий
комерцiйний (iнвестицiйний) банк, дiяльнiсть якого здiйсню-
уться за його Статутом, випускау цiннi папери i здiйснюу
операцiє на ринку цiнних паперiв. У разi порушення Установ-
чого i господарчих договорiв, а також Статуту корпорацiє єє
учасники можуть бути виключенi Радою з корпорацiє з вiд-
шкодуванням заподiяноє єхнiми неправомiрними дiями шко-
ди з обовязковим виконанням єх договiрних зобовязань до
кiнця дiє договорiв.
У системi субуктiв зовнiшнiх аграрних правовiдносин
важливе мiсце належить установам банку, яких в Украєнi на-
раховууться близько 160. Провiдну роль серед установ банкiв
займау Нацiональний банк Украєни.
У забезпеченнi фiнансовоє дiяльностi сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв певну роль вiдiєрау Акцiонерний ко-
мерцiйний агропромисловий банк "Украєна". Правове стано-
вище цього банку визначауться Законом "Про банки та єх дi-
яльнiсть", що прийнятий 20 березня 1991 р. i Статутом цього
банку. Статут акцiонерного комерцiйного агропромислового
банку "Украєна" затверджено загальними звiтно-виборними
зборами акцiонерiв банку 26 квiтня 1996 р. iз змiнами i допов-
неннями, затвердженими загальними зборами акцiонерiв
банку 10 квiтня 1998 р. Цей банк належить до удиноє банкiв-
ськоє системи Украєни гу акцiонерним товариством вiдкрито-
го типу.
Банк на комерцiйних засадах здiйснюу комплексне обслу-
говування резидентiв та нерезидентiв Украєни, забезпечуючи
прiоритетне обслуговування агропромислового сектора еко-
номiки. Згiдно з Статутом банк у економiчно самостiйним вiд
520
Роздiл XXIV
виконавчих i розпорядчих органiв державноє влади в рiшен-
нях, повязаних з його оперативною дiяльнiстю, а також щодо
вимог i вказiвок, якi не вiдповiдають чинному законодавству.
Банк у юридичною особою з моменту реустрацiє в Нацiональ-
ному банку i мау самостiйний баланс. Банк володiу, користу-
уться i розпоряджауться майном: будiвлями, спорудами, ос-
новними засобами, обладнанням, iнвентарем, iншими фон-
дами i коштами, що належать банку на правах колективноє
власностi. Банк може використовувати своу майно для здiй-
снення господарськоє та iншоє не забороненоє законодав-
ством дiяльностi, зокрема, передавати його за плату чи без-
оплатно у володiння, користування або у власнiсть iншим
юридичним або фiзичним особам.
Банк несе повну вiдповiдальнiсть за використання i зберi-
гання довiрених йому клiунтами грошових коштiв, цiнностей
i майна. Вiн несе вiдповiдальнiсть по своєх зобовязаннях усiм
належним йому майном, на яке за чинним законодавством
може бути звернено стягнення.
Правомочностi банку полягають у здiйсненнi ним вiдпо-
вiдних операцiй, а саме: залученнi i розмiщеннi грошових
вкладiв та кредитiв; здiйсненнi розрахункiв за дорученням
клiунтiв, банкiв-кореспондентiв та єх касовому обслуговуван-
нi; веденнi рахункiв банкiв-кореспондентiв; фiнансуваннi ка-
пiтальних вкладень за дорученням власникiв або iнвестованих
коштiв; випуску платiжних документiв i цiнних паперiв (че-
кiв, акредитивiв, акцiй, облiгацiй, векселiв); купiвлi-продажу
i зберiганнi платiжних документiв, цiнних паперiв, а також
операцiй з ними; видачi поручительств, гарантiй та iнших зо-
бовязань за третiх осiб, що передбачають єх виконання в гро-
шовiй формi; придбаннi права вимоги поставки товарiв i на-
дання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та
iнкасацiє таких вимог (факторинг); придбаннi за власнi кошти
засобiв виробництна для передачi єх в оренду (лiзинг); купiвлi
органiзацiями i громадянами та продажу єм iноземноє валюти
готiвкою i валюти, що знаходиться на рахунках i вкладах; ку-
пiвлi i продажу в Украєнi i за кордоном монетарних металiв;
залученнi i розмiщеннi дорогоцiнних металiв на рахунку i
вкладах та iнших операцiй з цими цiнностями вiдповiдно до
мiжнародноє банкiвськоє практики.
Крiм цього до функцiй банку належать довiрчi операцiє
(залучення та розмiщення коштiв, управлiння цiнними папе-
Оубукги господарчо-пiдприумнмцьких правовiдносин 521
рами та iншi) за дорученням клiунтiв; надання консультацiй-
них послуг; проведення операцiй по касовому никонанню
державного бюджету за дорученням Нацiонал ьпого банку;
здiйснення iнших операцiй з дозволу Нацiонал ьного бшiку
Украєни. Банк здiйснюу банкiвськi операцiє на пiдставi дого-
ворiв, якими визначаються права та обовязки, вiдповiдилi
нiсть сторiн, строки, процентна ставка, розмiр плати за пс
слуги, санкцiє, способи забезпечення зобовязань та iншi уме
ви, що. не суперечать законодавству.
Серед дiючих в Украєнi комерцiйних банкiв слiд вiдзначи-
ти Акцiонерний комерцiйний банк розвитку нафтогазового
комплексу "Укрнафтогазбанк", обласнi та територiальнi ко-
мерцiйнi банки. ,;
3. Правосубуктнiсть переробних пiдприумств
Украєна гiiдставно вважауться аграрно-промисловою дер-
жавою. На єє територiє функцiонують пiдприумства, що пере-
робляють сiльськогосподарську сировину i спроможнi вироб-
ляти основнi види продуктiв харчування, не лише для свого
населення, а й для продажу на мiжнародному ринку. Вона
мау можливiсть виробляти вироби легкоє промисловостi з
льону i конопель i задовольняти потреби в своєх оригiнальних
товарах свiтових покупцiв. Протягом останнiх десятилiть пе-
реробнi пiдприумства Украєни були дсржимною власнiстю.
Виробники сiльськогосподарськоє сировини фактично були
позбавленi можливостi використовувати iначну чистину дохо-
дiв, одержуваних державою вiд реалiзацiє продуктiв переробки
(цукру, олiє, масла, молока, мясопродуктiв, тканин i виробiв
легкоє промисловостi).
Не полiпшився економiчний стан сiльськогосподарських
виробникiв сировини i працiвникiв цих переробних пiдпри-
умств i за сучасних умов, тобто пiсля роздержавлення i при-
ватизацiє майна цих пiдприумств.
Роздержавлення i приватизацiя майна переробних пiдпри-
умств здiйснена вiдповiдно до Закону "Про приватизацiю
майна державних пiдприумств", прийнятого Верховною Ра-
дою Украєни 4 березня 1992 р.. Закону "Про приватизацiю
невеликих державних пiдприумств (малу приватизацiю)",
прийнятого Верховною Радою Украєни б березня 1996 р., а
також Закону "Про особливостi приватизацiє майна в агро-


522
промисловому комплексi, прийнятого Верховною Радою
Украєни 10 липня 1996 р.
Органiзацiйно-правова основа роздержавлення i привати-
зацiє визначена Державною програмою приватизацiє майна
державних пiдприумств, затвердженою Верховною Радою Ук-
раєни 7 липня 1992 р. Вони передбачала змiну вiдносин влас-
ностi на засоби виробництва з метою єх якiсного вiдтворення
та ефективного використання; створення прошарку недер-
жавних власникiп як основи багатоукладноє соцiально-орiун-
тованоє економiки; структурноє перебудови економiки; стабi-
лiзацiє економiчного становища; розвитку конкуренцiє та
обмеження монополiзму; залучення iноземних iнвестицiй.
Наведенi вихiднi положення лягли в основу наступного зако-
нодавчого i нормативно-правового регулювання роздержав-
лення i приватизацiє.
Роздержавлення майна державних пiдприумств мау забез-
печити перехiд права власностi вiд, держави до недержавних
структур i таким чином сприяти виникненню нових субуктiв
права власностi на роздержавлене майно. Першочерговiсть
встановлення майна, яке пiдлягау приватизацiє, перебувау в
прямiй залежностi вiд того, якою мiрою цi обукти найбiльше
впливають на розвиток споживчого ринку: стримують процес
стабiлiзацiє державного бюджету чи гальмують економiчний
розвиток Украєни, формуючи єє ринкову економiку.
Приватизацiя являу собою такий суттувий економiчний,
соцiальний i правовий фактор, внаслiдок здiйснення якого
визначауться новий субукт власностi i права власностi на
майно, яке було пiддане роздержавленню. Єє результатом у ви-
никнення нових субуктiв права власностi - фiзичних або
юридичних осiб. Приватизацiя майна державних пiдприумств
агропромислового комплексу провадиться згiдно з Законом
"Про особливостi приватизацiє майна в агропромисловому
комплексi". Вiдповiдно до ст. 2 цього Закону в першу чергу
передбачено приватизацiю майна пiдприумств харчовоє про-
мисловостi, якi переробляють сiльськогосподарську сирови-
ну; борошномельно-крупяноє та комбiкормовоє промисло-
востi, а також сервiсних, будiвельних, фiрмових торговель-
них, iнших несiльськогосподарських пiдприумств та органiза-
цiй агропромислового комплексу, якi виконують роботи i
надають послуги сiльськогосподарським товаровиробникам
незалежно вiд вартостi обуктiв приватизацiє. Приватизацiя єх


Субукти юсподарчо-пiдприумнииiаких правовiдносин
523
здiйснюуться шляхом перетворення у вiдкритi акцiонернi то-
вариства у порядку, що визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв
Украєни, i ,
Утворення акцiонерних товариств на базi переробних пiд-
приумств зумовлено потребою надання кожному з його пра-
цiвникiв чи колишнiх єхнiх працiвникiв (якi стали пенсiоне-
рами) вiдповiдноє частки у майнi пiдприумства у виглядi при-
ватноє власностi.
Право на пiльгове придбання акцiй за номiнальною вар-
тiстю (за приватизацiйнi майновi сертифiкати, а також за
власнi кошти, компенсацiйнi сертифiкати у розмiрi, що не
перевищуу половину вартостi приватизацiйних майнових сер-
тифiкатiв), мають працiвники пiдприумств, що приватизу-
ються. Працiвники сiльськогосподарських пiдприумств також
мають право на пiльгове придбання акцiй (за приватизацiйнi
майновi сертифiкати, а також за власнi кошти i компенсацiй-
нi сертифiкати у розмiрi, що не перевищуу половину вартостi
приватизацiйних майнових сертифiкатiв).
Виходячи з засад трудового законодавства Украєни правом
бути акцiонером переробного пiдприумства, як акцiонерного
товариства, надiленi особи, якi вийшли з цих пiдприумств на
пенсiю, звiльненi у звязку iз скороченням штатiв i не працю-
ють з моменту звiльнення на iнших пiдприумствах, особи, якi
мають право вiдповiдно до законодавства Украєни повернути-
ся на попередну мiсце роботи на цьому пiдприумствi, та iнва-
лiди, звiльненi у звязку з калiцтвом або професiйним захво-
рюванням за станом здоровя.
Майно, приватизоване у вiдповiдностi з Законом "Про
особливостi приватизацiє майна в агропромисловому ком-
плексi" характеризууться певним правовим режимом.
Утворенi внаслiдок приватизацiє переробнi пiдприумства
за своую суто виробничою ознакою у акцiонерними пiдпри-
умствами. Стосовно ж своує органiзацiйно-правовоє сутностi
обуднання акцiонерiв становить акцiонерне товариство, на-
дiлене правами юридичноє особи.
В основi приватизацiйного процесу у засоби виробництва
та iнше майно переробного пiдприумства, що приватизууть-
ся, як удине цiле. Вони стають власнiстю колективу акцiоне-
рiв, а кожному окремому акцiонеру належать на правi приват-
ноє власностi одержанi ним акцiє. Мiж пiдприумством i пра-
цiвником виникають трудовi правовiдносини, основанi на
524
Роздiл XXIV
трудовому договорi. Вiдносини, що випливають з права влас-
ностi на акцiє i трудовi вiдносини мiж собою не повязанi. Ак-
цiонер не зобовязаний брати участь у виробничiй дiяльностi
переробного пiдприумства своую особистою працею. Тодi як
у колективному сiльськогосподарському пiдприумствi член
КСГП зобовязаний брати участь у колективному господарю-
ваннi особистою працею. Управлiння дiяльнiстю акцiонерно-
го переробного пiдприумства здiйснюють загальнi збори влас-
никiв акцiй (акцiонерiп) та обранi ними органи управлiння i
посадовi особи (керiвники, спецiалiсти). Цi органи управлiн-
ня здiйснюють керiвництво дiяльнiстю акцiонерного пере-
робного пiдприумства, визначають правовий режим статутно-
го виробничого i невиробничих фондiв, фонду оплати працi,
розмiру дивiдендiв на акцiє та iнших спецiальних фондiв, тоб-
то реалiзують право колективноє власностi акцiонерного това-
риства. Правовiдносини, що виникають мiж державними i
акцiонерними утвореннями, якi здiйснюють керiвництво (уп-
равлiння) пiдпорядкованими єм переробними акцiонерними
товариствами (пiдприумствами) - оскiльки вони покликанi
здiйснювати виробничо-господарськi звязки i обслуговуван-
ня сiльськогосподарського пiдприумства - пiдставне вважати
аграрно-адмiнiстративними правовiдносинами.
Цi правовiдносини функцiонують по вертикалi. Правовiд-
носини мiж переробними i сервiсними пiдприумствами i
сiльськогосподарськими товаровиробниками (КСГП, ВСГК,
АСГТ, ДСГП) функцiонують по горизонталi, а за своую
юридичною природою вони у аграрно-цивiльними правовiд-
носинами.
2. Переробнi пiдприумства i сiльськогосподарськi товаро"
виробники у субуктами пiдприумництва i на них повною мi-
рою поширюються вимоги щодо державноє реустрацiє (пере-
Науково-практичнiй проблемi колективноє власностi в Украєнi була при-
свячена дискусiя, оргинiзоєшiш журналом "Право Украєни" (Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111