, та iнших правових актiв.
У договорi постачання мають зазначатися: 1) найменуван-
ня, кiлькiсть, номенклатура продукцiє, а в разi потреби -
комплекти машин та устаткування, державний стандарт або
технiчнi умови, зареустрованi в органi Держстандарту;
2) якiсть i комплектнiсть продукцiє; 3) .термiн дiє договору;
4) цiна продукцiє, порядок i форми взауморозрахункiв (за зов-
нiшньоекономiчними контрактами розрахунки мають здiй-
снюватися виключно вiдповiдно до Унiфiкованих правил та
звичаєв для документарних акредитивiв Мiжнародноє торго-
вельноє палати та Унiфiкованих правил з iнкасо Мiжнародноє
торговельноє палати (далi - Унiфiкованi правила); 5) умови
постачання з обовязковим застосуванням Мiжнародних правил
iнтерпретацiє комерцiйних термiнiв (Правила iНКОТЕРМС)
Мiжнародноє торговельноє палати (1953 р.), а в разi потреби
- також обовязки аграрного пiдприумця щодо облаштуван-
ня i оснащення (самостiйно чи разом iз постачальником)
площадок для розвантаження, порядок затвердження графiкiв
доставляння продукцiє; 6) строки повернення тари багатора-
зового використання; 7) поштовi та банкiвськi реквiзити сто-
рiн; 9) за мiжнародними контрактами - арбiтражнi застере-
ження та iншi реквiзити, передбаченi зазначеним вище нака-
зом Мiнiстерства зовнiшнiх економiчних звязкiв i торгiвлi;
9) iншi умови, що єх сторони визнають за потрiбне передба-
чити в договорi.
Договiр постачання вважауться укладеним i набувау юри-
дичноє сили вiд дня його пiдписання сторонами. За наявностi
заперечень до умов договору при його укладаннi складауться
протокол розбiжностей. Якщо постачальник, одержавши про-
токол розбiжностей щодо умов договору, який грунтууться на
державному замовленнi, не передасть розбiжностi, що зали-

Аграрно-договiрнi зобовязання 557
шилися неврегульованими, на вирiшення арбiтражного> суду в
20-денний строк вiд дня одержання протоколу, пропозицiє
аграрного пiдприумця вважаються прийнятими. В iницх ви-
падках договiр вважауться неукладеним. У разi невiдпоiiдцос-
тi договору Унiфiкованим правилам зовнiшньоекономiчнi
контракти постачання у встановленому порядку визнаються
недiйсними. В разi ухилення постачальника вiд укладання до-
говору, що випливау з державного замовлення, арбiтражний
суд змушуу його укласти цей договiр.
2. Важливою правовою формою, яка юридичне опосеред-
ковуу матерiально-технiчне забезпечення аграрних пiдприум-
цiв, у договiр постачання споживачам продукцiє виробничо-
технiчного призначення в порядку оптовоє торгiвлi.
У цьому договорi зазначаються сторони (з поштовими та
банкiвськими реквiзитами), код продукцiє, єє найменування,
марка (тип, ГОСТ, ТУ), код одиницi вимiру, кiлькiсть замов-
леноє продукцiє (всього та по роках), кiлькiсть прийнятоє до
постачання продукцiє (всього та по роках), єє вартiсть. Визна-
чаються також порядок повернення тари i засобiв пакетуван-
ня, доставляння продукцiє з обовязковим застосуванням
Правил iНКОТЕРМС, а в разi потреби - й порядок затвер-
дження графiкiв доставляння продукцiє, зобовязанню сторiн
щодо єє вiдвантаження, страхування та оформлення тiварно-
транспортних документiв. У договорi фiксуються порядок i
форми взауморозрахункiв (за мiжнародними контрактами - з
обовязковим застосуванням Унiфiкованих правил i арбiтраж-
них застережень), а також додатковi умови. Треба зазначити,
що прийняте до виконання постачальником iамовл(;цня на
постачання продукцiє в порядку оптовоє торгiвлi му силу
договору.
3. В умовах розвитку ринкових вiдносин одне з провiдних
мiсць належить налагодженню прямих звязкiв аграрних пiд-
приумцiв iз безпосереднiми виробниками технiки, запасних
частин до неє, Мiнеральних добрив та iншоє продукцiє вироб-
ничо-технiчного призначення. Юридичне оформленая таких
вiдносин здiйснюуться на пiдставi договору постачання про-
дукцiє за прямими довгостроковими господарськими звязка-
ми. За цим договором дiють двi сторони: пiдприумство-поста-
чальник i покупець, якi укладають договiр на певни строк.
Постачальник зобовязууться поставити, а покупець прийня-
ти i оплатити продукцiю чiтко визначеного перелiку (за оди-
558
Роздiл ХХУ
ницями вимiру i обсягом, у тому числi й з розбивкою по ро-
ках). Кiлькiсть i детальний асортимент продукцiє передбача-
ються сторонами у щорiчно погоджуваних специфiкацiях, якi
у невiдумною частиною договору. Специфiкацiю покупець
мау передати постачальниковi до термiну, зазначеного в дого-
ворi. Вона вважауться прийнятою, якщо постачальник протя-
гом 20 днiв пiсля єє одержання не передасть розбiжностi, що
залишилися неврегульованими, на розгляд арбiтражного суду.
При цьому дiють правила ст. 10 Арбiтражного процесуального
кодексу Украєни. В договорi чiтко визначаються вимоги до
якостi та комплектностi продукцiє (зазначаються вид норма-
тивно-технiчних документiв - стандарти, ТУ та iншi доку-
менти, єхнi номери та iндекси). Постачальник гарантуу висо-
ку якiсть i надiйнiсть продукцiє протягом строку, визначеного
конкретним стандартом або ТУ, дау додатковi гарантiє, зо-
бовязууться усунути виробничi дефекти при прийманнi про-
дукцiє, єє монтажi, налагодженнi та експлуатацiє в перiод га-
рантiйного строку, який зазначауться в текстi договору.
У договорi детально визначаються строки й порядок по-
стачання продукцiє з використанням Правил iНКОТЕРМС,
цiни й порядок розрахункiв (за мiжнародними контрактами
- з обовязковим застосуванням Унiфiкованих правил), по-
рядок спiвробiтництва сторiн щодо забезпечення цих звязкiв,
єх майнова вiдповiдальнiсть, додатковi умови та заключнi по-
ложення (за мiжнародними контрактами - й арбiтражнi за-
стереження).
4. З 1992 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних
пiдприумцiв ресурсами, технiкою, будiвельними матерiалами,
пальним, мiнеральними добривами стало здiйснюватися че-
рез бiржi. Останнiм актом було схвалено Концепцiю органiза-
цiє бiржового сiльськогосподарського ринку.
Вiдповiдно до чинного законодавства субукти аграрного
пiдприумництва як клiунти за свiй рахунок через брокера чи
брокерську контору мають право купувати на бiржах, в iнших
пiдприумств (установ, органiзацiй) потрiбну єм технiку, запас-
нi частини до неє, пальне та iншу продукцiю. Аграрнi пiдпри-
умцi укладають договори з брокерськими конторами або ку-
пують брокерськi мiсця; завдяки цьому реалiзують виробленi
ними продукти харчування i сировину та отримують через ку-
пiвлю-продаж чи бартер (мiну) потрiбну єм продукцiю вироб-
ничо-технiчного призначення. В договорi з брокерською кон-

559
Аграрно-догоаiрнi зобовязання
торою (брокером) пiдприумець обумовлюу своє вимоги та ви-
нагороду для контори чи брокера.
5. З 1996 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних.
пiдприумцiв здiйснюуться також через систему надання i по-
вернення бюджетноє позички на постачання технiки. Так, на
виконання постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 10 сiчня
1996 р. "Про забезпечення технiкою та обладнанням сiль-
ськогосподарських товаровиробникiв у 1996 роцi" та "Поряд-
ку надання i повернення бюджетноє позички за поставленi
сiльськогосподарським товаровиробникам технiку i облад-
нання", затвердженого спiльним наказом Мiнагропрому,
Мiнекономiки, Мiнфiну, Мiнiстерства машинобудування,
вiйськово-промислового комплексу i конверсiє Украєни вiд
22 липня 1996 р. з аграрними товаровиробниками почали
укладатися договори постачання сiльськогосподарськоє технi-
ки на умовах розстрочення платежу за неє в рахунок держ-
контракту як плати за одержану технiку.
Цей договiр у багатостороннiм i рiзнопредметним. Його
укладають мiж собою райфiнвiддiл, постачальник, борошно-
мельне пiдприумство та аграрний товаровиробник. Предмет
договору становлять взаумнi зобовязання сторiн щодо забез-
печення за рахунок бюджетноє позички аграрних товарови-
робникiв технiкою, а потiм - постачання зерна в рахунок
держконтракту як плати за технiку. Згiдно з договором рай-
фiнвiддiл надау постачальниковi бюджетну позичку для при-
дбання технiки з наступною єє передачею аграрним товарови-
робникам на умовах оплати технiки рiвномiрним постачан-
ням упродовж 1996-1998 рр. зерна до державних ресурсiв.
Постачальник зобовязууться поставити товаровиробниковi у
повнокомплектному й високоякiсному станi визначену в до-
говорi кiлькiсть технiки певного асортименту, а також забез-
печити в гарантiйний перiод безплатне проведення єє обслуго-
вування та ремонту.
7. Договiрна дисциплiна
та вiдповiдальнiсть за єє порушення
1. Особливого значення додержання договiрноє дисциплi-
ни набувау в умовах впровадження засад ринкових економiч-
них вiдносин. Втiлення в практику цих засад в першу чергу
зумовлене рiвноправнiстю усiх форм власностi - приватноє,
ево
Роздiл ЮСУ
колективноє i державноє, якi становлять економiчну основу
правосубуктностi всiх учасникiв договiрних вiдносин. Рiв-
ноправнiсть усiх учасникiв в системi договiрних взаумовiдно-
син сiльськогосподарських товаровиробникiв у свого роду
економiчною i юридичною гарантiую ефективноє господарчо-
пiдприумницькоє дiяльностi; вона виключау допустимiсть
протиставлення економiчних iнтересiв усiх субуктiв цих вiд-
носин за договорами. Державно-правовою гарантiую захисту
майнових прав сторiн за договором у спiльний i удиний поря-
док вирiшення майнових спорiв у разi порушення аграрно-
договiрних зобовязань в арбiтражному судi, оскiльки сторони
за цими договорами у юридичними особами. Додержання до-
говiрноє дисциплiни в однаковiй мiрi вiдповiдау iнтересам
кожноє iз сторiн i iнтересам держави.
За сучасних умов договiрна дисциплiна набувау принци-
пово нових рис. Вона грунтууться не на режимi встановлення
державою договiрних вiдносин, а на засадах пiдприумництва,
якi передбачають вiльний вибiр видiв дiяльностi та асорти-
менту продукцiє залежно вiд попиту на ринку; пошук надiй-
них партнерiв i налагодження з ними взаумовигiдних звязкiв;
набуття репутацiє вiдповiдального за своу слово i дiло партне-
ра, пiдтримання i збереження такоє репутацiє; визначення
повноважень державних iнституцiй та єх вiдповiдальностi пе-
ред субуктами пiдприумництва.
Як i ранiше, договiрна дисциплiна грунтууться на закрiп-
леному у правових нормах порядку реалiзацiє договiрних вiд-
носин, додержання яких гарантууться та забезпечууться дер-
жавою в особi єє виконавчоє, а вiдтепер - i судовоє влади.
Воднораз нинi субукт пiдприумництва мау можливiсть розiр-
вати укладений договiр, сплативши контрагентовi всi збитки.
Такi дiє, як свiдчить свiтова практика, треба також квалiфiку-
вати як додержання договiрноє дисциплiни, а не як єє пору-
шення, оскiльки при цьому шкода вiдшкодовууться вiдразу.
З урахуванням наведеного у пiдстави розглядати сучасну
договiрну дисциплiну як усвiдомлене пiдпорядкування сторо-
нами своєх дiй сумлiнному виконанню взятих на себе за дого-
вором зобовязань, здiйснюване з обовязковим додержанням
певних вимог, порядку i правил як пiд час укладання, так i пiд
час виконання договору з метою збереження дiловоє (бiзнесо-
воє) гiдностi та репутацiє. Крiм того, єє треба розглядати як за-
крiплений у правових нормах мiжнародних договорiв, чинних
i---
iня яиии
Аграрио-договiрнi зобовязання
561
нацiональних законодавчих та господарських, у тому числi
зовнiшньоекономiчних, договорiв, порядок реалiзацiє дого-
вiрних зобовязань, додержання яких визнауться i гарантууть-
ся; державою та забезпечууться судовою владою.
2. Зворотним боком договiрноє дисциплiни у майнова вiд-
повiдальнiсть сторiн за порушення договiрних зобовнiинь.
.Вона являу собою правовiдносини, що складаються з приводу
порушень, договiрних зобовязань i дiстають вияв у несприят-
ливих; для винноє сторони наслiдках, зумовлених реалiзацiую
умов договору про вiдповiдальнiсть, договiрних санкцiй та
санкцiй, встановлених чинним законодавством.
Характерною особливiстю цiує вiдповiдальностi у те, що з
одного боку умови договору, а з iншого - норми законiв,
президентських та iнших нормативно-правових актiв у "дже-
релами" визначення пiдстав настання такоє вiдповiдальностi
та звiльнення вiд неє, обрання виду i розмiру штрафних
санкцiй.
3. За невиконання або неналежне виконання договiрних
зобовязань, тобто за порушення договiрноє дисциплiни, сто-
рони несуть майнову вiдповiдальнiсть, яка визначауться умо-
вами конкретного договору. Саме договiр сторiн у єхньою вза-
умною згодою на визначення пiдстав настання вiдповiдаль-
ностi чи звiльнення вiд неє, видiв правопорушень, за якi на-
стау вiдповiдальнiсть, а також видiв i розмiру штрафних
санкцiй за конкретнi правопорушення.
4. За загальним правилом сторона, яка порушила зобовя-
зання за договором> мусить вiдшкодувати iншiй сторонi зав-
данi єй збитки. Тому вiдсутнiсть у договорi роздiлу про вiдпо-
вiдальнiсть сторiн не звiльняу порушника вiд неє. Саме за-
гальне правило породжуу обуктивне право на вiдшкодування
збиткiв будь-якоє сторони в разi порушення єє Прав i заподiян-
ня єй шкоди iншою стороною. Вiдповiдно до ст. 203 Цивiль-
ного кодексу вiдповiдальнiсть мау наставати у повному обся-
зi, в тому числi й за неодержанi прибутки.
> Рiвночасно за низку порушень договiрноє дисциплiни, якi
зачiпають й iнтереси держави, остання встановлюу своє межi
вiдповiдальностi.
; Так, порушення фiнансово-розрахунковоє дисциплiни
иризводить до порушення не тiльки прав афарних пiдприум-
цiв, а й iнтересiв держави в цiлому. Саме тому згiдно з зако-
< йодавством винна сторона, крiм вiдшкодування збиткiв, му-
562
сить також сплачувати спецiальнi штрафнi санкцiє. Так, вiд-
повiдно до Указу Президента Украєни вiд 16 березня 1995 р.
"Про заходи щодо нормалiзацiє платiжноє дисциплiни в на-
родному господарствi Украєни" (п. 2) до вересня 1997 р. за
несвоучасну сплату заборгованостi, що виникла пiсля 10 квiт-
ня 1995 р., пiдприумства-боржники сплачували на користь
кредиторiв, крiм суми заборгованостi, пеню в розмiрi 0,5 вiд-
сотка вiд суми заборгованостi за кожен день прострочення
платежу, якщо бiльший розмiр пенi не було передбачено уго-
дою сторiн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111