https://wodolei.ru/catalog/unitazy/v-stile-retro/
Останнi
(за умови єх належноє легалiзацiє) мають загальну право- та
дiуздатнiсть. Однак саме як аграрнi товаровиробники цi юри-
дичнi особи у рiзних органiзацiйно-правових формах за зако-
нодавством Украєни надiленi спецiальною правоздатнiстю,
межi якоє визначенi метою, завданням та предметом статутноє
дiяльностi. Тому у всi пiдстави твердити, що поняття "субукт
господарювання (господарюючий субукт) на землi" мау iн-
терпретуватися як похiдне вiд поняття "субукт права",
"субукт аграрного права". Саме як субукт аграрного права
та чи iнша юридична особа приватного права кооперативного
або акцiонерного типу (маючи загальну правоздатнiсть) уже
на пiдставi своує спецiальноє правоздатностi надiлена правом
1 Див.: Кечекьян С. Ф. Правовме отношения в социалистическом общест-
ве. - М.: Наука. - 1958. - С. 83.
92 Роздiл IV
бути субуктом господарювання на землi, учасником саме
аграрних ринкових суспiльних вiдносин1.
6. В Украєнi вiдповiдно до змiсту нацiонального зако-
нодавства поняття "субукт пiдприумництва", "субукт аграр-
ного пiдприумництва (аграрний пiдприумець)" за своєм юри-
дичним змiстом i значенням майже тотожнi поняттю "субукт
аграрного права". Такий висновок випливау зi змiсту законiв
"Про пiдприумництво" (ст. 2), "Про пiдприумства в Украєнi"
(статтi 1, 21), "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство" (ст. i), "Про сiльськогосподарську кооперацiю"
(ст. 1), "Про господарськi товариства" (ст. 1), "Про селянське
(фермерське) господарство" (ст. 1), а також зi змiсту Поста-
нови Кабiнету Мiнiстрiв №740 вiд 25 травня 1998 р. "Про
порядок державноє реустрацiє субуктiв пiдприумницькоє
дiяльностi". Вiн також випливау зi змiсту проекту Цивiльного
кодексу Украєни (1997 р.).
Згiдно з цими законодавчими та пiдзаконними актами
"субуктами пiдприумницькоє дiяльностi" в аграрному секторi
Украєни визнаються всi легалiзованi аграрнi товаровиробни-
ки, незалежно вiд єхнiх форм власностi та органiзацiйно-пра-
вових форм господарювання.
Визначальним у тому, хто належить до субукта аграрного
пiдприумництва (тобто хто, по сутi, у аграрним пiдприум-
цем), у, по-перше, легалiзацiя цього пiдприумця-товарови-
робника шляхом його державноє реустрацiє, зокрема, як юри-
дичноє особи у органiзацiйно-правовiй формi, обранiй влас-
ником(-ами) та визнаванiй державою; по-друге, - предмет
дiяльностi цього пiдприумця (насамперед, виробництво про-
дуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного i
тваринного походження), по-трету, - використання землi та
iнших природних ресурсiв у якостi основного засобу вироб-
ництва, по-четверте, - органiчне поуднання у своєй дiяль-
ностi пiдприумницькоє i соцiальноє дiяльностi, оскiльки тру-
довi колективи цих субуктi> пiдприумництва, як правило, у
єх членами або учасниками/акцiонерами, комплектуються iз
населення населених пунктiв, довкола яких розташованi зем-
лi цих субуктiв аграрного пiдприумництва.
1 Див.: Аграрнеу право. Учебник / Под рсд. Бистрова Г. Е., Козиря М. Й. -
М., 1996. - С. 155.
Правосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 93
Поняття "субукт аграрного пiдприумництва (аграрний
пiдприумець)" у узагальнюючим. Як i у всiх розвинених крає-
нах свiту, воно одночасно охоплюу як визначення (наймену-
вання) самого субукта, так i предмет його дiяльностi, а також
його спецiальну правоздатнiсть, легалiзовану шляхом держав-
ноє реустрацiє. Поняття "аграрний пiдприумець", "субукт аг-
рарного пiдприумництва (агробiзнесу)", по сутi, у синонiма-
ми, пiд якими криуться один i той же субукт аграрного права
;i визначеними правомочностями саме аграрного пiдприумця.
На вiдмiну вiд iнших понять аграрний пiдприумець мау де-
що своурiднi ознаки, що вiдокремлюють його серед iншого
загалу пiдприумцiв. Така своурiднiсть полягау у тому, що саме
аграрним пiдприумцям належать притаманнi функцiє соцiаль-
ного спрямування. На вiдмiну вiд iнших аграрнi пiдприумцi у
пктивними учасниками органiзацiйних i земельних правовiд-
носин, а також учасниками своурiдних внутрiшнiх майнових,
управлiнських та трудових i особливо членських майнових та
членських трудових правовiдносин. Вони у також учасниками
iнших внутрiшньогосподарських виробничих правовiдносин,
що складаються в основних i додаткових галузях аграрного
виробництва, внутрiшнiх i зовнiшнiх правовiдносинах у соцi-
альнiй сферi, у яких вони (аграрнi пiдприумцi) у ключовою
фiгурою. iснування таких особливостей обумовлюють вiдок-
ремленiсть i визначену самостiйнiсть аграрних пiдприумцiв за
функцiями i правоздатнiстю та багатограннiстю правовiдно-
син. А тому поняття "аграрний пiдприумець (субукт аграрного
пiдприумництва)" як узагальнююче охоплюу всiх виробникiв
товарноє маси продуктiв харчування, сировини i продоволь-
ства, зi статусом як юридичноє особи всiх форм власностi i ле-
гальних органiзацiйно-правових форм, так i селянських (фер-
мерських) господарств, i громадян, якi зареуструвалися як
пiдприумцi. Аграрний пiдприумець мау спецiальну правоздат-
нiсть та функцiє виробничого, пiдприумницького i соцiально-
го характеру, у учасником багатогранних внутрiшньогоспо-
дарських i зовнiшньогосподарських товарно-грошових право-
вiдносин.
7. Слiд зазначити, що поняття "учасник аграрних право-
вiдносин" не у всiх випадках можна вiднести до кола субук-
тiв аграрного права та, вiдповiдно, - аграрних пiдприумцiв i
субуктiв аграрних правовiдносин. Учасниками аграрних пра-
вовiдносин у визначених законодавством та локальними нор-
94 Роздiл IV
СУБтКТИ АГРАРНОГО ПРАВА
УКРАЄНИ
мативно-правовими актами межах можуть бути визнанi
структурнi пiдроздiли субуктiв аграрного пiдприумництва, єх-
нi члени, учасники/акцiонери та члени єх сiмей. Йдеться ви-
ключно тiльки про вiдносини, що складаються у процесi ор-
ганiзацiє працi, коли за договором мiж виконавчим органом
управлiння i структурним пiдроздiлом визначаються певнi
правомочностi останнього щодо надання пiдроздiлу основних
засобiв виробництва (в тому числi земель) у оренду, щодо
реалiзацiє виробленоє продукцiє, продовольства, сировини,
щодо розподiлу прибутку мiж членами цих пiдроздiлiв. Однак
цi пiдроздiли не у субуктами права та субуктами пiдприум-
ництва; вони не можуть бути стороною в загальних та арбiт-
ражних судах, оскiльки за законом такими визнаються тiльки
юридичнi та фiзичнi особи.
8. Вiдповiдно до чинного законодавства всi субукти аграр-
ного права за органiзацiйно-правовими формами можна
подiлити на субуктiв у сферi виробництва та у сферi сервiсу
(див. схему 5). У свою чергу за змiстом субукти виробничо-
пiдприумницького та соцiального спрямування включають у
себе певнi групи.
Першу, основну групу таких субуктiв становлять заснованi
на приватнiй (у можливих єє рiзновидах - кооперативнiй, ко-
лективнiй тощо), державнiй та мунiципальнiй формах влас-
ностi аграрнi пiдприумцi, головним завданням i предметом
дiяльностi яких у виробництво товарноє маси продуктiв хар-
чування, продовольства i сировини рослинного i тваринного
(в тому числi водного й мисливського) походження. Саме як
виробники продуктiв харчування (насамперед сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, сировини i продовольства) приватнi аг-
рарнi пiдприумцi кооперативного (колективнi сiльськогоспо-
дарськi пiдприсмства. спiлки селян, пайовi пiдприумства,
сiльськогосподарськi виробничi кооперативи тощо) i акцiо-
нернi товариства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю,
державнi сiльськогосподарськi пiдприумцi, дiяльнiсть яких
заснована на змiшанiй формi власностi (в тому числi iз залу-
ченням iноземного капiталу), виступають основними субук-
тами аграрного права й аграрних правовiдносин та аграрного
пiдприумництва виключно як юридичнi особи. До цiує групи
субуктiв входять також фермерськi господарства.
У СФЕРi ВИРОБНИЦТВА У СФЕР) СЕРВiСУ
фiнансово-
кредитного,
комерцiйного
та страхового
сервiсу
приватнi аграрнi пiдприумцi
кооперативного типу
iФНИТИi iГ(Мриi пiдприумцi
КОрЛОрiтиiною типу
радгоспи, iншi державнi
сiльське-, рибо- та мисливськогос-
подарськi пiдприумства
селянськi (фермерськi)
господарства
приватнi пiдсобнi
господарства громадян
|
лгрохiмiчногоземельний та iншi комерцiйнi банки
технiчногозгро- та iншi бiржi
мелiоративного та гiдромелiоративногоброкерськi контори та/чи брокери (брокерськi мiсця)
науково-техно-логiчного та iншого iнтелектуальногостраховiкомпанiє
будiвельногохолдинговi компанiє
Схема 5. Класифiкацiя i структура субуктiв аграрного права Украєни
Роздiл IV
Приватнi пiдсобнi господарства громадян як виробникiв
продуктiв харчування i продовольства, чия дiяльнiсть повяза-
на з використанням природних обуктiв як головного засобу
виробництва таких продуктiв харчування i продовольства, та-
кож слiд вiднести до цiує групи субуктiв аграрного права. Але
цi господарства не визнанi формально аграрними пiдприум-
цями, оскiльки вони гiе.iигс не зареуструвалися як такi.
Другу групу субуктiв аграрного права i аграрних правовiд-
носин формують пiдприумцi, дiяльнiсть яких заснована на
рiзних формах власностi та оргинЬiiцiйно-правових формах,
правосубсктнiсть i статутна дiяльнiсть котрих нацiлена на за-
безпечення нормальноє сучасноє виробничо-технiчноє дiяль-
ностi аграрних пiдприумцiв-товаровиробникiв. До цiує групи
належать пiдприумцi, предметом статутноє дiяльностi яких у
виконання робiт з агрохiмiчного, мелiоративного, гiдромелiо-
ративного, технiчного та iншого забезпечення виробничоє дi-
яльностi пiдприумцiв, що безпосередньо займаються вироб-
ництвом продуктiв харчування, сировини i продовольства,
незалежно вiд єх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм.
Третю групу субуктiв аграрного права i аграрних ринкових
правовiдносин становлять установи-пiдприумцi, головним
чином акцiонерного типу, правосубуктнiсть i статутна дiяль-
нiсть яких спрямованi на надання всiляких фiнансово-кре-
дитних, страхових, комерцiйних, посередницьких та iнших
послуг для забезпечення саме пiдприумницькоє (в тому числi
й виробничо-господарськоє, фiнансовоє) дiяльностi аграрних
пiдприумств-товаровиробникiв. До цiує групи входять, зокре-
ма, акцiонерний банк "Украєна" та iншi комерцiйнi банки,
агро- та iншi бiржi, страховi компанiє (наприклад, страхова
компанiя "Селянський дiм"), холдiнговi аграрнi (така нинi
створюуться н.i Чернiгiпiцинi).
Вiднесення цих елементiв ринковоє iнфраструктури до
субуктiв аграрного прана пi аграрних ринкових правовiдно-
син базууться на тому, що самi iнрарнi пiдприумцi-товарови-
робники у, по-перше, спiвнл.iсниками (акцiонерами) назва-
них банкiв, бiрж, страхових i холдiнгових компанiй, по-друге,
у одночасно клiунтами цих елементiв ринковоє iнфраструкту-
ри. Крiм того, аграрнi пiдприумцi як акцiонери (спiввласни-
ки) i як клiунти з метою забезпечення своує власноє конку-
рентоспроможностi, гарантованого ринку збуту продуктiв
Правосубукгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 97
харчування, сировини, продовольства власного виробництва
обуднують свiй капiтал безпосередньо i опосередковано че-
рез заснованi ними банки, бiржi, страховi компанiє та створю-
ють формування вищого рiвня - холдiнговi компанiє, де во-
ни (аграрнi пiдприумцi) i спiввласники (акцiонери), i клiунти.
9. Державна реустрацiя у неоднаковою умовою визначення
Правового становища кожного сiльськогосподарського пiд--
\ приумства. З моменту вчинення державноє реустрацiє у пiд-
I Приумств виникають права юридичноє особи. Державна
реустрацiя у свого роду юридичним фактом, спрямованим на
забезпечення права сiльськогосподарському товаровиробни-
ковi проводити свою господарчо-пiдприумницьку дiяльнiсть i
бути учасником ринкових економiчних вiдносин.
Чинне законодавство Украєни покладау обовязок кожно-
го пiдприумства здiйснити його державну реустрацiю i таким
чином набути прав юридичноє особи. Першорядним у цьому
вiдношеннi е Закон "Про пiдприумництво", в ст. 8 якого
йдеться про державну реустрацiю. Цьому обовязку присвя-
ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. З
Закону "Про сiльськогосподарське пiдприумство", ст, б Зако-
ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про селян-
ське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про сiльсько-
господарську кооперацiю.
З метою наведення порядку в лiцензуваннi субуктiв пiд-
приумницькоє дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв Украєни 25 трав-
ня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення про
державну реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi.
Згiдно з цими актами державну реустрацiю повиннi пройти
всi субукти пiдприумницькоє дiяльностi. Тi з них, державна
реустрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi не мають
свiдоцтва про державну реустрацiю, а також тi, якi одержали
такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одержати (обмiня-
ти) єх в органи державноє реустрацiє, в якому вони перебува-
ють на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв про державну
реустрацiю проводиться на пiдставi документiв, що засвiдчу-
ють державну реустрацiю субукта пiдприумницькоє дiяль-
ностi. При цьому за одержане свiдоцтво про державну
реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi зобовяза-
ний сплатити реустрацiйний збiр.
10.. Державна реустрацiя субукта аграрного права як
аграрного пiдприумця у визначальним юридичним фактом
4 В. Янчук
98 Роздiл IV
для єх вiдмежування вiд тих утворень, що не мають i не мо-
жуть мати такого статусу. Саме реустрацiя селянського (фер-
мерського) господарства i/або аграрного пiдприумця зi стату-
сом юридичноє особи приватного права кооперативного i/чи
акцiонерного тилiв у юридичним фактом для визнання єх
субуктами аграрного права i аграрного пiдприумництва. То-
му будь-якi внутрiшньогосподарськi утворення, наприклад,
внутрiшньогосподарськi кооперативи, пiдряднi оренднi ко-
лективи, пiдсобнi цехи (промисли), не у самостiйними
субуктами аграрного права i пiдприумництва (попри наданi
єм повноваження з боку цих юридичних осiб).
На вiдмiну вiд законодавства iнших краєн, в Украєнi не ви-
знаються субуктом права рiзноманiтнi кооперування селян
без створення (заснування) ними юридичноє особи i держав-
ноє реустрацiє останньоє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111
(за умови єх належноє легалiзацiє) мають загальну право- та
дiуздатнiсть. Однак саме як аграрнi товаровиробники цi юри-
дичнi особи у рiзних органiзацiйно-правових формах за зако-
нодавством Украєни надiленi спецiальною правоздатнiстю,
межi якоє визначенi метою, завданням та предметом статутноє
дiяльностi. Тому у всi пiдстави твердити, що поняття "субукт
господарювання (господарюючий субукт) на землi" мау iн-
терпретуватися як похiдне вiд поняття "субукт права",
"субукт аграрного права". Саме як субукт аграрного права
та чи iнша юридична особа приватного права кооперативного
або акцiонерного типу (маючи загальну правоздатнiсть) уже
на пiдставi своує спецiальноє правоздатностi надiлена правом
1 Див.: Кечекьян С. Ф. Правовме отношения в социалистическом общест-
ве. - М.: Наука. - 1958. - С. 83.
92 Роздiл IV
бути субуктом господарювання на землi, учасником саме
аграрних ринкових суспiльних вiдносин1.
6. В Украєнi вiдповiдно до змiсту нацiонального зако-
нодавства поняття "субукт пiдприумництва", "субукт аграр-
ного пiдприумництва (аграрний пiдприумець)" за своєм юри-
дичним змiстом i значенням майже тотожнi поняттю "субукт
аграрного права". Такий висновок випливау зi змiсту законiв
"Про пiдприумництво" (ст. 2), "Про пiдприумства в Украєнi"
(статтi 1, 21), "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство" (ст. i), "Про сiльськогосподарську кооперацiю"
(ст. 1), "Про господарськi товариства" (ст. 1), "Про селянське
(фермерське) господарство" (ст. 1), а також зi змiсту Поста-
нови Кабiнету Мiнiстрiв №740 вiд 25 травня 1998 р. "Про
порядок державноє реустрацiє субуктiв пiдприумницькоє
дiяльностi". Вiн також випливау зi змiсту проекту Цивiльного
кодексу Украєни (1997 р.).
Згiдно з цими законодавчими та пiдзаконними актами
"субуктами пiдприумницькоє дiяльностi" в аграрному секторi
Украєни визнаються всi легалiзованi аграрнi товаровиробни-
ки, незалежно вiд єхнiх форм власностi та органiзацiйно-пра-
вових форм господарювання.
Визначальним у тому, хто належить до субукта аграрного
пiдприумництва (тобто хто, по сутi, у аграрним пiдприум-
цем), у, по-перше, легалiзацiя цього пiдприумця-товарови-
робника шляхом його державноє реустрацiє, зокрема, як юри-
дичноє особи у органiзацiйно-правовiй формi, обранiй влас-
ником(-ами) та визнаванiй державою; по-друге, - предмет
дiяльностi цього пiдприумця (насамперед, виробництво про-
дуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного i
тваринного походження), по-трету, - використання землi та
iнших природних ресурсiв у якостi основного засобу вироб-
ництва, по-четверте, - органiчне поуднання у своєй дiяль-
ностi пiдприумницькоє i соцiальноє дiяльностi, оскiльки тру-
довi колективи цих субуктi> пiдприумництва, як правило, у
єх членами або учасниками/акцiонерами, комплектуються iз
населення населених пунктiв, довкола яких розташованi зем-
лi цих субуктiв аграрного пiдприумництва.
1 Див.: Аграрнеу право. Учебник / Под рсд. Бистрова Г. Е., Козиря М. Й. -
М., 1996. - С. 155.
Правосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 93
Поняття "субукт аграрного пiдприумництва (аграрний
пiдприумець)" у узагальнюючим. Як i у всiх розвинених крає-
нах свiту, воно одночасно охоплюу як визначення (наймену-
вання) самого субукта, так i предмет його дiяльностi, а також
його спецiальну правоздатнiсть, легалiзовану шляхом держав-
ноє реустрацiє. Поняття "аграрний пiдприумець", "субукт аг-
рарного пiдприумництва (агробiзнесу)", по сутi, у синонiма-
ми, пiд якими криуться один i той же субукт аграрного права
;i визначеними правомочностями саме аграрного пiдприумця.
На вiдмiну вiд iнших понять аграрний пiдприумець мау де-
що своурiднi ознаки, що вiдокремлюють його серед iншого
загалу пiдприумцiв. Така своурiднiсть полягау у тому, що саме
аграрним пiдприумцям належать притаманнi функцiє соцiаль-
ного спрямування. На вiдмiну вiд iнших аграрнi пiдприумцi у
пктивними учасниками органiзацiйних i земельних правовiд-
носин, а також учасниками своурiдних внутрiшнiх майнових,
управлiнських та трудових i особливо членських майнових та
членських трудових правовiдносин. Вони у також учасниками
iнших внутрiшньогосподарських виробничих правовiдносин,
що складаються в основних i додаткових галузях аграрного
виробництва, внутрiшнiх i зовнiшнiх правовiдносинах у соцi-
альнiй сферi, у яких вони (аграрнi пiдприумцi) у ключовою
фiгурою. iснування таких особливостей обумовлюють вiдок-
ремленiсть i визначену самостiйнiсть аграрних пiдприумцiв за
функцiями i правоздатнiстю та багатограннiстю правовiдно-
син. А тому поняття "аграрний пiдприумець (субукт аграрного
пiдприумництва)" як узагальнююче охоплюу всiх виробникiв
товарноє маси продуктiв харчування, сировини i продоволь-
ства, зi статусом як юридичноє особи всiх форм власностi i ле-
гальних органiзацiйно-правових форм, так i селянських (фер-
мерських) господарств, i громадян, якi зареуструвалися як
пiдприумцi. Аграрний пiдприумець мау спецiальну правоздат-
нiсть та функцiє виробничого, пiдприумницького i соцiально-
го характеру, у учасником багатогранних внутрiшньогоспо-
дарських i зовнiшньогосподарських товарно-грошових право-
вiдносин.
7. Слiд зазначити, що поняття "учасник аграрних право-
вiдносин" не у всiх випадках можна вiднести до кола субук-
тiв аграрного права та, вiдповiдно, - аграрних пiдприумцiв i
субуктiв аграрних правовiдносин. Учасниками аграрних пра-
вовiдносин у визначених законодавством та локальними нор-
94 Роздiл IV
СУБтКТИ АГРАРНОГО ПРАВА
УКРАЄНИ
мативно-правовими актами межах можуть бути визнанi
структурнi пiдроздiли субуктiв аграрного пiдприумництва, єх-
нi члени, учасники/акцiонери та члени єх сiмей. Йдеться ви-
ключно тiльки про вiдносини, що складаються у процесi ор-
ганiзацiє працi, коли за договором мiж виконавчим органом
управлiння i структурним пiдроздiлом визначаються певнi
правомочностi останнього щодо надання пiдроздiлу основних
засобiв виробництва (в тому числi земель) у оренду, щодо
реалiзацiє виробленоє продукцiє, продовольства, сировини,
щодо розподiлу прибутку мiж членами цих пiдроздiлiв. Однак
цi пiдроздiли не у субуктами права та субуктами пiдприум-
ництва; вони не можуть бути стороною в загальних та арбiт-
ражних судах, оскiльки за законом такими визнаються тiльки
юридичнi та фiзичнi особи.
8. Вiдповiдно до чинного законодавства всi субукти аграр-
ного права за органiзацiйно-правовими формами можна
подiлити на субуктiв у сферi виробництва та у сферi сервiсу
(див. схему 5). У свою чергу за змiстом субукти виробничо-
пiдприумницького та соцiального спрямування включають у
себе певнi групи.
Першу, основну групу таких субуктiв становлять заснованi
на приватнiй (у можливих єє рiзновидах - кооперативнiй, ко-
лективнiй тощо), державнiй та мунiципальнiй формах влас-
ностi аграрнi пiдприумцi, головним завданням i предметом
дiяльностi яких у виробництво товарноє маси продуктiв хар-
чування, продовольства i сировини рослинного i тваринного
(в тому числi водного й мисливського) походження. Саме як
виробники продуктiв харчування (насамперед сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, сировини i продовольства) приватнi аг-
рарнi пiдприумцi кооперативного (колективнi сiльськогоспо-
дарськi пiдприсмства. спiлки селян, пайовi пiдприумства,
сiльськогосподарськi виробничi кооперативи тощо) i акцiо-
нернi товариства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю,
державнi сiльськогосподарськi пiдприумцi, дiяльнiсть яких
заснована на змiшанiй формi власностi (в тому числi iз залу-
ченням iноземного капiталу), виступають основними субук-
тами аграрного права й аграрних правовiдносин та аграрного
пiдприумництва виключно як юридичнi особи. До цiує групи
субуктiв входять також фермерськi господарства.
У СФЕРi ВИРОБНИЦТВА У СФЕР) СЕРВiСУ
фiнансово-
кредитного,
комерцiйного
та страхового
сервiсу
приватнi аграрнi пiдприумцi
кооперативного типу
iФНИТИi iГ(Мриi пiдприумцi
КОрЛОрiтиiною типу
радгоспи, iншi державнi
сiльське-, рибо- та мисливськогос-
подарськi пiдприумства
селянськi (фермерськi)
господарства
приватнi пiдсобнi
господарства громадян
|
лгрохiмiчногоземельний та iншi комерцiйнi банки
технiчногозгро- та iншi бiржi
мелiоративного та гiдромелiоративногоброкерськi контори та/чи брокери (брокерськi мiсця)
науково-техно-логiчного та iншого iнтелектуальногостраховiкомпанiє
будiвельногохолдинговi компанiє
Схема 5. Класифiкацiя i структура субуктiв аграрного права Украєни
Роздiл IV
Приватнi пiдсобнi господарства громадян як виробникiв
продуктiв харчування i продовольства, чия дiяльнiсть повяза-
на з використанням природних обуктiв як головного засобу
виробництва таких продуктiв харчування i продовольства, та-
кож слiд вiднести до цiує групи субуктiв аграрного права. Але
цi господарства не визнанi формально аграрними пiдприум-
цями, оскiльки вони гiе.iигс не зареуструвалися як такi.
Другу групу субуктiв аграрного права i аграрних правовiд-
носин формують пiдприумцi, дiяльнiсть яких заснована на
рiзних формах власностi та оргинЬiiцiйно-правових формах,
правосубсктнiсть i статутна дiяльнiсть котрих нацiлена на за-
безпечення нормальноє сучасноє виробничо-технiчноє дiяль-
ностi аграрних пiдприумцiв-товаровиробникiв. До цiує групи
належать пiдприумцi, предметом статутноє дiяльностi яких у
виконання робiт з агрохiмiчного, мелiоративного, гiдромелiо-
ративного, технiчного та iншого забезпечення виробничоє дi-
яльностi пiдприумцiв, що безпосередньо займаються вироб-
ництвом продуктiв харчування, сировини i продовольства,
незалежно вiд єх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм.
Третю групу субуктiв аграрного права i аграрних ринкових
правовiдносин становлять установи-пiдприумцi, головним
чином акцiонерного типу, правосубуктнiсть i статутна дiяль-
нiсть яких спрямованi на надання всiляких фiнансово-кре-
дитних, страхових, комерцiйних, посередницьких та iнших
послуг для забезпечення саме пiдприумницькоє (в тому числi
й виробничо-господарськоє, фiнансовоє) дiяльностi аграрних
пiдприумств-товаровиробникiв. До цiує групи входять, зокре-
ма, акцiонерний банк "Украєна" та iншi комерцiйнi банки,
агро- та iншi бiржi, страховi компанiє (наприклад, страхова
компанiя "Селянський дiм"), холдiнговi аграрнi (така нинi
створюуться н.i Чернiгiпiцинi).
Вiднесення цих елементiв ринковоє iнфраструктури до
субуктiв аграрного прана пi аграрних ринкових правовiдно-
син базууться на тому, що самi iнрарнi пiдприумцi-товарови-
робники у, по-перше, спiвнл.iсниками (акцiонерами) назва-
них банкiв, бiрж, страхових i холдiнгових компанiй, по-друге,
у одночасно клiунтами цих елементiв ринковоє iнфраструкту-
ри. Крiм того, аграрнi пiдприумцi як акцiонери (спiввласни-
ки) i як клiунти з метою забезпечення своує власноє конку-
рентоспроможностi, гарантованого ринку збуту продуктiв
Правосубукгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 97
харчування, сировини, продовольства власного виробництва
обуднують свiй капiтал безпосередньо i опосередковано че-
рез заснованi ними банки, бiржi, страховi компанiє та створю-
ють формування вищого рiвня - холдiнговi компанiє, де во-
ни (аграрнi пiдприумцi) i спiввласники (акцiонери), i клiунти.
9. Державна реустрацiя у неоднаковою умовою визначення
Правового становища кожного сiльськогосподарського пiд--
\ приумства. З моменту вчинення державноє реустрацiє у пiд-
I Приумств виникають права юридичноє особи. Державна
реустрацiя у свого роду юридичним фактом, спрямованим на
забезпечення права сiльськогосподарському товаровиробни-
ковi проводити свою господарчо-пiдприумницьку дiяльнiсть i
бути учасником ринкових економiчних вiдносин.
Чинне законодавство Украєни покладау обовязок кожно-
го пiдприумства здiйснити його державну реустрацiю i таким
чином набути прав юридичноє особи. Першорядним у цьому
вiдношеннi е Закон "Про пiдприумництво", в ст. 8 якого
йдеться про державну реустрацiю. Цьому обовязку присвя-
ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. З
Закону "Про сiльськогосподарське пiдприумство", ст, б Зако-
ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про селян-
ське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про сiльсько-
господарську кооперацiю.
З метою наведення порядку в лiцензуваннi субуктiв пiд-
приумницькоє дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв Украєни 25 трав-
ня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення про
державну реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi.
Згiдно з цими актами державну реустрацiю повиннi пройти
всi субукти пiдприумницькоє дiяльностi. Тi з них, державна
реустрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi не мають
свiдоцтва про державну реустрацiю, а також тi, якi одержали
такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одержати (обмiня-
ти) єх в органи державноє реустрацiє, в якому вони перебува-
ють на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв про державну
реустрацiю проводиться на пiдставi документiв, що засвiдчу-
ють державну реустрацiю субукта пiдприумницькоє дiяль-
ностi. При цьому за одержане свiдоцтво про державну
реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi зобовяза-
ний сплатити реустрацiйний збiр.
10.. Державна реустрацiя субукта аграрного права як
аграрного пiдприумця у визначальним юридичним фактом
4 В. Янчук
98 Роздiл IV
для єх вiдмежування вiд тих утворень, що не мають i не мо-
жуть мати такого статусу. Саме реустрацiя селянського (фер-
мерського) господарства i/або аграрного пiдприумця зi стату-
сом юридичноє особи приватного права кооперативного i/чи
акцiонерного тилiв у юридичним фактом для визнання єх
субуктами аграрного права i аграрного пiдприумництва. То-
му будь-якi внутрiшньогосподарськi утворення, наприклад,
внутрiшньогосподарськi кооперативи, пiдряднi оренднi ко-
лективи, пiдсобнi цехи (промисли), не у самостiйними
субуктами аграрного права i пiдприумництва (попри наданi
єм повноваження з боку цих юридичних осiб).
На вiдмiну вiд законодавства iнших краєн, в Украєнi не ви-
знаються субуктом права рiзноманiтнi кооперування селян
без створення (заснування) ними юридичноє особи i держав-
ноє реустрацiє останньоє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111