Всi цi скла-
довi роботи юрисконсульта повиннi вiдповiдно облiковувати-
ся, зберiгатися i передаватися вiд працiвника, який звiльня-
уться, працiвниковi, який приймауться на посаду юрискон-
сульта пiдприумства, установи, органiзацiє,
Успiшне здiйснення юридичного обслуговування залежить
вiд вiдповiдноє систематизацiє нормативно-правових актiв, за-
конiв, пiдзаконних актiв i в першу чергу Указiв Президента
Украєни, якi стосуються сiльського господарства, питань кре-
дитування i оподаткування як сiльськогосподарських пiдпри-
умств так i селян-працiвникiв сiльського господарства.
Юрисконсульт зобовязаний бути достатньо ознайомленим з
чинним законодавством i повсякденно використовувати змi-
ни, якi вносяться в нормативно-правовi акти.
У своєй роботi юрисконсульт користууться картотекою, в
якiй систематизуються правовi акти, постанови Пленумiв
Верховного Суду Украєни i Вищого арбiтражного суду, акти
Мiнагропрому Украєни та iнших центральних органiв вико-
навчоє влади, а також видання контрольних примiрникiв пра-
вових актiв. За сучасних умов для вдосконалення юридичного
обслуговування необхiдним у використання компютерiв, об-
числювальних машин та iнших сучасних досягнень науки i
технiки.
До своєх посадово-трудових обовязкiв юрисконсульт по-
винен ставитись максимально сумлiнно й творчо. Зокрема,
йому слiд аналiзувати стан додержання законностi на пiдпри-
умствi, правового режиму майнових фондiв i забезпечення
його схоронностi, трудовоє дисциплiни у виробничих пiдроз-
дiлах господарства i контролю за своучасною оплатою працi
членiв КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП. Юрисконсульт зобовяза-
ний робити подання на iмя адмiнiстрацiє (правлiння) пiдпри-
умства або його керiвниковi вiдповiдних доповiдних записок
638
з пропозицшми про шляхи усунення виявлених ним недолi-
кiв, фактiв розкрадання чи iнших правопорушень.
Нинi, як свiдчить практика, через складний економiчний
стан сiльськогосподарських пiдприумств, де у переважнiй єх
бiльшостi юридичнiй службi уваги не придiляуться, мау мiсце
значна плиннiсть кадрiв цих спецiалiстiв. У звязку з цим
юрисконсультовi, який приступау до виконання своєх
обовязкiв у такому господарствi слiд у першу чергу ознайо-
митись з тим, чи не призначено в найближчi днi слухання
справи цього пiдприумства (за його позовом або ж позовом
до нього), потрiбно негайно ознайомитися iз цiую справою i
зробити все можливе, щоб захищати майновi права i законнi
iнтереси цього пiдприумства.
Такими ж нагальними у питання про стан дебiторськоє та
кредиторськоє заборгованостi пiдприумства, визначення кола
субуктiв цiує заборгованостi, суми боргiв i строкiв єхнього по-
гашення. У цьому ж аспектi заслуговують першорядноє уваги
питання про виконання аграрно-договiрних зобовязань,
включаючи бартернi угоди, мау бути обiзнанiсть у тому, чи
укладено договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть
матерiально-вiдповiдальних працiвникiв (членiв КСГП,
ВСГК, АСГТ) та iн.
6. Чинне аграрне законодавство мiстить правову норму
про недопустимiсть втручання органiв державного управлiння
в оперативну дiяльнiсть сiльськогосподарського пiдприум-
ства. Мiж тим у системi сiльського господарства Украєни ос-
новними виробниками сiльськогосподарськоє продукцiє, про-
дуктiв харчування i сiльськогосподарськоє сировини у колек-
тивно-кооперативнi i акцiонернi товаровиробники.
З метою забезпечення полiпшення роботи сiльськогоспо-
дарських пiдприумств доцiльно, щоб органи державного уп-
равлiння придiляли бiльше належноє уваги. За цих обставин
виникла потреба у створеннi громадськоє органiзацiє юристiв-
аграрникiв. Така громадська органiзацiя була створена
17 грудня 1992 р. Всеукраєнський зєзд юристiв-аграрникiв
Украєни прийняв рiшення про створення Спiлки юристiв-аг-
рарникiв Украєни. Єє Статут був зареустрований Мiнiстер-
ством юстицiє Украєни 7 червня 1993 р.
Згiдно зi Статутом Спiлка юристiв-аграрникiв Украєни у
добровiльною, громадською, недержавною, професiональною
органiзацiую, яка обуднуу юристiв, що працюють в аграрно-
Юридичне обслуговування СГП 639
му секторi економiки Украєни, В першу чергу це юристи, якi
здiйснюють юридичне обслуговування сiльськогосподарських
товаровиробникiв, перебувають у штатi органiв державного
управлiння сiльським господарством, тобто в системi Мiнаг-
ропому Украєни i агросервiсних утвореннях, агробудiвельних
органiзацiях, цукрозаводах, мясокомбiнатах та iнших дер-
жавних i акцiонерних пiдприумствах (товариствах), на пiд-
приумствах харчовоє промисловостi та в iнших органiзацiях
АПК. Основною метою Спiлки у забезпечення охорони прав,
захист спiльних iнтересiв юристiв-аграрникiв, сприяння роз-
будовi правовоє демократичноє держави, надання юридичноє
допомоги всiм без виключення сiльськогосподарським това-
ровиробникам незалежно вiд форм власностi, членам колек-
тивно-кооперативних i працiвникам державних сiльськогос-
подарських пiдприумств i товариств.
Органiзацiйно-правовою основою Спiлки у первинна ор-
ганiзацiя, яка утворюуться за територiальною ознакою та мiс-
цем працi при наявностi не менше трьох членiв. Первиннi ор-
ганiзацiє обуднуються у мiськi, районнi, обласнi. Пiсля вiдпо-
вiдноє державноє реустрацiє первинна органiзацiя набувау
прав юридичноє особи.
Управлiння дiяльнiстю первинноє органiзацiє Спiлки
юристiв-аграрникiв провадиться на засадах самоврядування.
Спiлка сприяу неухильному проведенню в життя вимог зако-
ну про незалежнiсть юриста-аграрника, нк члена первинноє
органiзацiє Спiлки при виконаннi своєх професiйних функцiй
та iн.
За сучасних скрутних економiчних умов виробничо-пiд-
приумницькоє дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств
i товариств, обмеженого застосування товарно-грошових еко-
номiчних вiдносин i поширення бартерних договiрних вiдно-
син, створення первинних органiзацiй юристiв-аграрникiв не
набуло ще значного поширення на мiсцях. Велика частина
КСГП, СпС, ВСГК i АСГТ не користууться послугами юрис-
тiв взагалi, що безперечно не сприяу додержанню i виконан-
ню норм аграрного законодавства. Вiдновлення ролi юридич-
ноє служби настане лише внаслiдок полiпшення економiчно-
го стану сiльськогосподарських пiдприумств, пiдвищення
єхньоє рентабельностi i прибутковостi, розширення економiч-
них звязкiв. Лише повсюдне оздоровлення економiки цих
пiдприумств забезпечить пiднесення значущостi юристiв-аг-
640 РОЗДiЛ XXVII
рарникiв i можливе єх обуднання в мiсцевi мiжгосподарськi
або районнi бюро юридичного обслуговування сiльськогоспо-
дарських товаровиробникiв.
4. Юридичне обслуговування
з питань внутрiшньогосподарськоє дiяльностi
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Внутрiшньогосподарська дiяльнiсть сiльськогосподар-
ських пiдприумств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) мау своєм
предметом сукупнiсть суспiльно-аграрних вiдносин: органiза-
цiйно-правових, членських, засновницьких, управлiнських,
майнових, трудових i соцiальних. Кожний з видiв цих вiдно-
син вiдповiдним чином врегульований нормами права, в пер-
шу чергу - нормами аграрного права. Суспiльство i держава,
кожне окремо взяте сiльськогосподарське пiдприумство, се-
лянське (фермерське) господарство i конкретний працiвник
цих виробничо-господарських утворень у вкрай зацiкавлени-
ми в оптимально можливому правовому врегулюваннi єхнiх
вiдносин. Враховуючи сучаснi суспiльнi труднощi, цi вiдноси-
ни вимагають високопрофесiйного застосування правових
норм щодо дiяльностi (функцiонування) усiх названих вище
субуктiв аграрного права. Вiдповiдне забезпечення i сприян-
ня належного застосування цих правових норм певною мiрою
покладауться на юридичну службу i здiйснюване нею юри-
дичне обслуговування виробничо-господарськоє дiяльностi
сiльськогосподарських пiдприумств. Юридичне, як i еконо-
мiчне, обслуговування цих пiдприумств безумовно сприятиме
полiпшенню роботи трудового колективу i спецiалiстiв назва-
них пiдприумств, уникненню порушень норм аграрного пра-
ва, юридичному захисту i охоронi прав та iнтересiв як пiдпри-
умства в цiлому, так i його працiвникiв зокрема.
2. Особливо практичноє значущостi набувау користування
послугами юрисконсультiв у разi вчинення органiзацiйно-
правових дiй при створеннi, реорганiзацiє (укрупненнi, розук-
рупненнi) або ж лiквiдацiє сiльськогосподарського пiдприум-
ства. При вчиненнi цих дiй доводиться вирiшувати питання
майнових, земельних вiдносин, зокрема, виникають питання
про розподiл майнових фондiв у разi розукрупнення колек-
тивного i кооперативного пiдприумства, закрiплення земель-

Ормдичне обслуговування СГП 641
них дiлянок мiж господарствами, якi розукрупнилися, мiж
КСГП та його членами, що вирiшили замiнити земельний
сертифiкат на державний; порушуються питання про скла-
дання акту про право власностi на земельну дiлянку, про роз-
подiл коштiв або ж майна мiж його пайщиками i т. п Такi пи-
тання поряд з працiвниками державноє земельноє служби по-
виннi вирiшуватися також з участю юрисконсультiв. З участю
останнiх обовязково повиннi вирiшуватись судовi i арбiтраж-
нi спори, що виникають в разi лiквiдацiє сiльськогосподар-
ських пiдприумств. З участю юрисконсультiв належить роз-
робляти i приймати Статут сiльськогосподарського пiдприум-
ства та передавати необхiднi документи для здiйснення його
державноє реустрацiє.
Юридичне обслуговування сiльськогосподарського пiд-
приумства мау на метi сприяти додержанню прiти самовряду-
вання. Йдеться про регулярне скликання загальних зборiв
членiв КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, розгляд на них тих питань,
що вiднесенi до єхньоє компетенцiє, зокрема, належне оформ-
лення протоколiв загальних зборiв i засiдань правлiння цих
колективно-кооперативних утворень.
Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприумства зо-
бовязаний звернути увагу голови правлiння КСГП, виконав-
чого директора ВСГК або АСГТ на певнi прогалини в прото-
колах або ж порушення Статуту, або норм чинного аграрного
законодавства. Наприклад, притягнення члена КСГП до ма-
терiальноє вiдповiдальностi в разi заподiяння ним майновоє
шкоди може бути вчинене лише за умони прийняття про це
вiдповiдного рiшення правлiнням, а не одноосiбного розпо-
рядження керiвника пiдприумства.
3. Сiльськогосподарське пiдприумство мау потребу в по-
слугах юрисконсульта у випадках заподiяння майновоє шкоди
з вини пiдприумства iншiй юридичнiй або фiзичнiй особi, або
ж заподiяння цими особами майновоє шкоди (збиткiв) само-
му пiдприумству. Саме з допомогою юриста визначаються
пiдстави i склад майнового правопорушення. Факт вчинення
правопорушення мау мiсце в разi встановлення протипран-
ностi вчинку, який призвiв до заподiяння шкоди, при цьому
визначауться розмiр заподiяноє шкоди (або збитку як Тi гро-
шового виразу), встановлюуться причинний звязок мiж про-
типравною дiую або бездiяльнiстю та шкiдливим наслiдком i,
нарештi, вина особи, що завдала шкоду (заподiяла збитки).
21 В- Янчук
642 Роздiл ХХУИ
Юрисконсульт готуу позовну заяву i додау до неє документи,
що пiдтверджують юридичнi факти заподiяння шкоди. В разi
заподiяння шкоди юрист зобовязаний подати документи, на
пiдставi яких можна зробити висновок про ступiнь причет-
ностi пiдприумства в особi його працiвникiв до скоуного пра-
вопорушення i залежно вiд цього визначити розмiр шкоди,
заподiяноє в цьому випадку з вини пiдприумства тобто, з вини
його працiвникiв.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ського пiдприумства побутують характернi заподiяння шкоди
iншим особам такi як: своучасний i неналежний розрахунок
за своєми грошовими або натуральними зобовязаннями (де-
бiторська заборгованiсть); потрава посiвiв i пошкодження на-
саджень на угiддях пiдприумства; загибель тварин i птицi;
поломка сiльськогосподарських машин з вини працiвника
(члена) пiдприумства; розкрадання посiвного матерiалу, зiб-
раного врожаю сiльськогосподарських культур або ж продук-
цiє тваринництва; привласнення громадських коштiв та iншi
правопорушення. Наведенi та iншi подiбнi єм спори, що ви-
никають на такому грунтi, вiдносяться до сфери майнових
правомочностей сiльськогосподарських пiдприумств.
При здiйсненнi юридичного обслуговування сiльськогос-
подарських пiдприумств неодмiнно враховууться тiсний
звязок майнових i трудових правовiдносин. До цих правовiд-
носин в першу чергу належить вiднести взаумини мiж пiдпри-
умством i його працiвниками в разi заподiяння шкоди членам
КСГП, ВСГК, АСГТ, а також працiвникам ДСГП, тобто за-
подiяння шкоди єхньому здоровю внаслiдок калiцтва, одер-
жаного ними при виконаннi своєх трудових обовязкiв. Мате-
рiальна шкода, що настала в цих випадках, полягау у витратах
працiвника на лiкування та втратах рiзницi мiж одержуваним
заробiтком i розмiром пенсiє, яка виплачууться працiвниковi
при встановленнi йому групи iнвалiдностi.
Такою ж матерiальною визнауться вiдповiдальнiсть члена
колективно-кооперативного пiдприумства або акцiонерного
товариства, а також працiвника ДСГП за шкоду, заподiяну
ним своуму пiдприумству, або ж товариству при виконаннi
своєх трудових обовязкiв. У зазначених випадках настау юри-
дична вiдповiдальнiсть. У правомiрному вирiшеннi цiує спра-
ви однаково заiнтересованi i пiдприумство i його керiвник
(член товариства). Це i зумовлюу потребу при вирiшеннi по-
Юрiуунне обслуговування СЩ. 643
дiбних спорiв матерiального характеру користуватися послу-
гами юрисконсульта пiдприумства.
4. Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприумства
здiйснюу контроль за додержанням встановленого чинним
законодавством порядку продажу i приймання продукцiє i то-
варiв за кiлькiстю i якiстю. За дорученням керiвника пiдпри-
умства юрисконсульт проводить з членами КСГП, ВСГК,
АСГТ, якi вiдправляють i приймають товарно-матерiальнi
цiнностi, iнструктаж про порядок оформлення цих операцiй,
складання актiв у випадках нестач, некомплектностi, псуван-
ня поварiв i вантажiв;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111