Активнiсть членiв у
роботi органiв управлiння вiд загальних зборiв до зборiв ви-
робничих пiдроздiлiв аграрних субуктiв пiдприумництва коо-
перативного типу, забезпечення порядку голосування таум-
ного чи вiдкритого, наявностi кворуму, свободи критики дау
пiдстави вважати, що широка демократiя i гласнiсть у мето-
дом правового регулювання управлiнських взаумин у цих пiд-
приумствах.
11. Наведенi вище методи правового регулювання голов-
ним чином застосовуються в системi внутрiшнiх аграрних
правовiдносин. Зовнiшнi аграрнi правовiдносини перебува-
ють одночасно у тiсному звязку з цивiльними, земельними,
26 Роздiл i
фiнансовими правовiдносинами. Регулювання цих вiдносин
проводиться методами вiдповiдних галузей права, де вони i
визначаються.
Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприум-
цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх та
зовнiшнiх правовiдносин цих субуктiв виступають як загаль-
нi, так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi.
3. Принципи аграрного права
1. Поняття аграрного права охоплюу його принципи. В за-
гальнiй теорiє права пiд принципами розумiють основополож-
нi засади, iдеє, науковi положення, що визначають загальну
спрямованiсть i найбiльш суттувi риси правового регулюван-
ня; принципи визначають характер права в цiлому або окре-
мих груп правових норм, iнститутiв галузей права. Аналiз
принципiв права дау вiдповiдь на запитання: на яких засадах,
яким чином здiйснюуться правове регулювання, якi полiтичнi
та науковi iдеє лежать в його основi.
Принципи права проявляються при визначеннi структури
системи права, механiзму правового регулювання, визнача-
ють нормотворчу i правозастосувальну дiяльнiсть, впливають
на формування правового мислення i правову культуру, за-
безпечують логiчнiсть системи права. Принципи права вiдiг-
рають певну роль при розробцi правових теорiй i концепцiй,
як правовоє орiунтацiє субуктiв права, змiсту правових норм
чи єхнiх груп, забезпечення ефективного правового регулю-
вання суспiльних вiдносин i законностi1.
Як загальноправовi, так i принципи аграрного права
мають своую основою положення Конституцiє Украєни.
Полiтична, соцiально-економiчна i правова значущiсть ви-
значення i послiдовного додержання принципiв права взагалi,
принципiв аграрного права Украєни зокрема, набувау особли-
воє ваги в умовах становлення i змiцнення засад правовоє дер-
жави. Повсюдна реалiзацiя цього принципу i першорядноє
вимоги сучасного суспiльства i державовладдя безпосередньо
1 Див.: Загальна теорiя держави i права: Пiдручник / За ред. академiка
АПрН Украєни, доктора юрид. наук, проф. Копубчшима В. В.. - К.: Юрiнком. -
1997.-С. 109.
Предмет i система аграрного права 27
стосууться всiх субуктiв - учасникiв аграрно-правових вiд-
носин.
2. Основними принципами права, закрiпленими у чинно-
му нацiональному законодавствi, у: прiоритетнiсть права
власностi, захист прав власника, рiвноправнiсть, нерозрив-
ний звязок прав i обовязкiв, захист соцiальне не захищених
верств населення, законнiсть, вiдповiдальнiсть за вину, а та-
кож загальносвiтовi принципи дiяльностi аграрних пiдпри-
умств кооперативного типу (членство, демократичнi iдеали,
суспiльна свiдомiсть тощо). Цi правовi принципи визнача-
ються i закрiплюються правом власностi на знаряддя i засоби
виробництва, правом власностi на неру хомiсть, державною
пiдтримкою та захистом прав власникiв, державною владою
(з додержанням вимоги "держава для людини"), необхiднiстю
чiткоє органiзованостi i дисциплiни працi.
Кожний з даних загальних принципiв дiстау своу втiлення
в аграрних вiдносинах, так би мовити, на двох рiвнях - на
рiвнi сукупностi правових норм та на рiвнi єх ефективного
правозастосування.
При визначеннi принципiв аграрного права головним чи-
ном придiляуться увага засадам внутрiшньогосподарських
правовiдносин, що виникають, функцiонують i припиняють-
ся в дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств як основного товаровиробника в сiльському господар-
ствi. Принципи дiяльностi субуктiв аграрного права в сферi
зовнiшнiх аграрних правовiдносин, а це головним чином сис-
тема ринкових економiчних вiдносин у тотожними з принци-
пами дiяльностi субуктiв господарського права; вони обгрун-
тованi в науцi цiує галузi права i враховуючи це в цьому пiд-
ручнику не висвiтлюються.
3. Аграрне право у галуззю, з допомогою норм якоє реалi-
зовууться ст. 36 Конституцiє Украєни про правоздатнiсть гро-
мадян Украєни на свободу обуднуватися для здiйснення i за-
хисту своєх прав i свобод, для задоволення своєх економiчних,
соцiальних та iнших iнтересiв. В нормах аграрного права ця
конституцiйна норма конкретизууться, зокрема у законах
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про
сiльськогосподарську кооперацiю", "Про господарськi това-
риства". У конституцiйному положеннi закрiплено принцип
права членства у колективному сiльськогосподарському пiд-
приумствi, що грунтууться на правi вiльного вступу i безпе-
28
Роздiл i


решкодного виходу з його складу . За цими ж засадами регу-
люються вiдносини членства Законом "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю".
4. Приватна (єє, по сутi, рiзновид, прояв - колективна) i
державна власнiсть становлять економiчну основу утворення
та дiяльностi приватних, колективних i державних сiльсько-
господарських пiдприумств, селянських (фермерських) гос-
подарств та господарювання орендарiв землi як виробникiв
товарноє сiльськогосподарськоє продукцiє та учасникiв ринко-
вих економiчних вiдносин.
При визначеннi принципiв аграрного права мау пер-
шорядне значення та правова обставина, що Земельний ко-
декс Украєни, прийнятий Верховною Радою Украєни 13 бе-
резня 1992 р., визнав право власностi на землю не лише за
державою, але й за громадянами та за аграрними пiдприум-
ствами кооперативного типу. Згiдно зi ст. 6 Земельного ко-
дексу Украєни, право приватноє власностi на землю стоєть на
першому мiсцi. За цим правом приватноє власностi громадя-
ни Украєни мають право отримати землю, зокрема для веден-
ня селянського (фермерського) чи приватного пiдсобного
господарства.
З викладеного належить зробити висновок: принципом аг-
рарного права у право власностi на землю, що належить ви-
робникам сiльськогосподарськоє продукцiє з усiма правовими
наслiдками, якi з цього права випливають.
5. Власнiсть, будучи економiчною основою будь-якого ви-
робництва, i право власностi визначають характер i змiст
виробничо-господарськоє дiяльностi аграрних товаровироб-
никiв. Виробничо-господарська дiяльнiсть у неодмiнною
умовою i характерною засадою упевненостi приватних, коо-
ператиiєних (колективних), державних сiльськогосподарських
пiдприумств i селянських (фермерських) господарств у са-
мостiйному ефективному пiдприумницькому господарюван-
нi. Цi засади закрiпленi в законах "Про пiдприумства в
Украєнi" (статтi 13, 14), "Про господарськi товариства" (статтi
6, 7), "Про селянське (фермерське) господарство" (статтi 6,
7), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
(статтi 7-9).
6. Закрiплення в законодавствi права всiх субуктiв аграр-
ного пiдприумництва самостiйно здiйснювати свою виробни-
чо-господарську дiяльнiсть дiстау свiй прояв при визначеннi
Предмет 1 система аграрного права 29
правового становища цих субуктiв як юридичних осiб, ЄХ
спецiальну правоздатнiсть щодо всiх видiв дiяльностi i вiдоб-
ражауться вiдповiдно у конкретних правових iнститутах аг-
рарного права.
Враховуючи все викладене, у пiдстави визнати принципом
аграрного права принцип правового забезпечення господар-
ськоє самостiйностi й незалежностi селянських господарств;
агрогосподарських товариств, колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств, спiлок селян, радгоспiв та iнших субуктiв
аграрних ринкових правовiдносин.
7. Всi субукти аграрного пiдприумництва здiйснюють
свою виробничо-господарську дiяльнiсть у межах, визначе-
них законодавством Украєни, та вiдповiдно до своує статутноє
мети i правоздатностi. Як зазначено в Законi "Про колектив-
не сiльськогосподарське пiдприумство", основними завдан-
нями цього пiдприумства у виробництво товарноє продукцiє
рослинництва i тваринництва, а також єє переробка та iншi
види дiяльностi, спрямованi на задоволення iнтересiв усiх
членiв пiдприумства.
Неодмiнною умовою зазначеноє дiяльностi пiдприумства е
єє пiдприумницька результативнiсть, тобто кожна з галузей
господарювання повинна бути прибутковою, економiчно ви-
гiдною. Додержання цих умов випливау з вимог, викладених
у Законi "Про пiдприумництво". Згiдно зi ст. 1 цього Закону
пiдприумництво становить собою самостiйну iнiцiативу, на
власний ризик дiяльнiсть iз виробництва продукцiє, виконан-
ня робiт, надання послуг та заняття торгiвлею з метою одер-
жання прибутку.
За умов повноє господарськоє самостiйностi сiльськогос-
подарських пiдприумств як юридичних осiб набувау особли-
воє значущостi додержання принципу правового забезпечен-
ня рацiонального поуднання високорентабельного вироб-
ництва та оптимального пiдприумництва у процесi єхньоє дi-
яльностi.
Звiдси належить зробити висновок, що правове забезпе-
чення пiдприумництва в сутностi iснування та самозабезпе-
чення субуктiв аграрного пiдприумництва у принципом аг-
рарного права.
8. Дiяльнiсть колективних, кооперативних, акцiонерних i
державних сiльськогосподарських пiдприумств, селянських
i господарств здiйснюуться з неодмiнним використанням дого-
вiрноє форми регулювання економiчних та iнших суспiльних
вiдносин,
Реалiзацiя принципу пiдприумництва охоплюу як внут-
рiшньогосподарськi, так i зовнiшнi ринковi економiчнi вiдно-
сини. Виробничо-господарська дiяльнiсть колективних i дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств, селянських
(фермерських) господарств здiйснюуться з неодмiнним вико-
ристанням договiрноє форми регулювання економiчних та iн-
ших суспiльних вiдносин. Договiрнi зобовязання у основною
правовою формою регулювання ринкових економiчних вiд-
носин. Цi пiдприумства та селянськi (фермерськi) господар-
ства укладають на добровiльних засадах з пiдприумствами i
органiзацiями, якi здiйснюють заготiвлю i переробку сiльсь-
когосподарськоє продукцiє, договори на Єє продаж. Окрiм то-
го, цi товаровиробники можуть реалiзовувати таку продукцiю
за власним розсудом будь-яким iншим споживачам, у тому
числi через бiржу або на ринках.
У цьому звязку аграрному праву властивi принципи пра-
вового забезпечення оптимального використання аграрно-
договiрних вiдносин, посилення частки майнових аспектiв у
системi аграрних правовiдносин, змiцнення договiрноє дис-
циплiни в АПК.
9. Аграрнi пiдприумцi - юридичнi особи приватного права
у субуктами права власностi на землi сiльськогосподарського
призначення та iншi природнi ресурси, без яких неможливе
ведення сiльського господарства, знаряддя, засоби, кошти i
продукцiю сiльськогосподарського виробництва. Державнi
сiльськогосподарськi пiдприумства володiють, користуюєься i
розпоряджаються землею сiльськогосподарського призначен-
ня на правi користування. Засоби i сiльськогосподарська про-
дукцiя належать єм на правi повного господарського вiдання.
Зазначенi форми власностi i право власностi забезпечують
рiвноправнiсть виробникам продуктiв харчування i сiльсько-
господарськоє сировини у здiйсненнi аграрно-пiдприумниць-
коє дiяльностi та єхньоє участi у ринкових економiчних вiдно-
синах. Вони створюють необхiднi засади i умови для членiв
колективних та працiвникiв державних сiльськогосподар-
ських пiдприумств брати участь у суспiльному виробництвi i
одержувати винагороду за свою працю, вирiшувати соцiальнi,
культурно-побутовi та iншi питання суспiльного спiвжиття.
Предмет 1 система аграрного права 31
За сучасних умов функцiонування цих форм власностi
субуктiв сiльськогосподарського виробництва розвивауться у
взаумозвязку з приватною власнiстю працiвникiв сiльського
господарства у виглядi паю i дивiдендiв вiд єхньоє частки в ос-
новних та обiгових фондах та обсягу вкладеноє працi. У най-
ближчi роки зростатиме роль та значення паєв на земельнi
дiлянки, що припадають на кожного члена КСГП як субукта
права власностi в разi його виходу iз колективного пiдпри-
умства.
Власнiсть i право власностi в сiльськогосподарському ви-
робництвi у визначальними для встановлення рiвноправностi
сторiн.
10. Притаманнi субуктам аграрного пiдприумництва всiх
форм власностi i форм господарювання господарська само-
стiйнiсть i самофiнансування, правомочностi субукта права
власностi або субукта права повного господарського вiдання
майном i коштами, пiднесення самоврядування зумовили по-
требу в ширшому застосуваннi локальноє правотворчостi То-
му цiлком правомiрно вважати поуднання правового регулю-
вання дiяльностi всiх субуктiв аграрного пiдприумництва зi
допомогою державно-правових i локальних внутрiшньогоспо-
дарських правових актiв принципом аграрного права. :
11. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiєпiри-
умство" вперше на рiвнi законодавчого акта визначив змiст
самоврядування, тобто змiст колективноє демократiє (ст. 22).
Зазначена норма дала пiдставу вважати правове регулювання
вiдносин колективноє демократiє правовим iнститутом аграр-
ного права пiд назвою право самоврядування. Подiбна право-
ва норма i у в Законi "Про сiльськогосподарську кооперацiю"
(статтi 13-19).
Реалiзацiя права самоврядування провадиться шляхом ви-
значення компетенцiє органiв управлiння колективних i дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств, додержання єхнiх
статутiв з питань колективноє демократiє. Зважаючи на важ-
ливу практичну значущiсть управлiнськоє дiяльностi КСГП,
.цiлком пiдставне додержання вимог колективноє демократiє
вважати принципом аграрного права.
12. Право громадян органiзовувати господарства i ставати
членами агропiдприумства кооперативного типу, зокрема спi-
лок селян, сiльгоспкооперативу тощо, передбачено ст- 5 Зако-
3_________
ну "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство",
згiдно з якою членство в пiдприумствi грунтууться на правi
добровiльного вступу до членiв пiдприумства i безперешкод-
ного виходу з його членiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111