Каталог огромен, доставка супер
Порядок дiяльностi
ревiзiйноє комiсiє та єє кiлькiсний склад затверджууться за-
гальними зборами акцiонерiв згiдно iз статутом товариства.
.и
Роздiл ХХУ
АГРАРНО-ДОГОВiРНi ЗОБОВЯЗАННЯ
1. Поняття i види
аграрно-договiрних зобовязань
1. За умов становлення i розвитку ринкових вiдносин аг-
рарнi пiдприумцi рiзних форм власностi та органiзацiйно-
правових форм господарювання як субукти господарювання
вступають у вiдносини зi споживачами єхньоє продукцiє (робiт
та послуг), мiж собою, з постачальниками, банками, iнвесто-
рами, бiржами, пiдприумствами агросервiсу, а також iз будь-
якими iншими субуктами пiдприумницькоє дiяльностi з ме-;
тою одержання вiд цього прибутку. Юридичним засобом i
правовою формою регулювання цих вiдносин у договiр.
Договiр у головною правовою формою регулювання зов-
нiшнiх i внутрiшнiх пiдприумницьких, зокрема виробничо-
господарських, вiдносин аграрних пiдприумцiв як виробникiв
товарноє маси продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження. Вiн використовууться субуктами аг-
робiзнесу в разi потреби врегулювання єхнiх вiдносин з iнши-
ми легальними субуктами пiдприумництва.
Основою правосубуктностi кожного аграрного пiдприум-
ця у як загальнi цивiльно-правовi засади, так i конкретнi пра-
вовi норми, що стосуються кожноє зi сторiн указаних договiр-
них вiдносин. Так, Законом "Про пiдприумництво" (ст. 2)
субуктами агробiзнесу в Украєнi визнаються всi юридичнi
особи (незалежно вiд форм власностi) та фiзичнi право- i дiу-
здатнi особи (незалежно вiд громадянства). Згiдно зi статтями
19-21 Закону "Про селянське (фермерське) господарство",
ст. 21 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. 14 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
субукти аграрного пiдприумництва всiх форм власностi та
органiзацiйно-правових форм господарювання надiленi пра-
вомочнiстю налагоджувати пiдприумницькi звязки в усiх
сферах дiяльностi на пiдставi договорiв. Правовою основою
532 РоздiлХХУ
договiрноє правосубуктностi аграрних пiдприумцiв зi стату-
сом юридичноє особи, крiм наведених вище правових норм
законiв Украєни, у також такий локальний правовий акт, як
статут кожного окремо взятого субукта агробiзнесу, яким
визначенi його завдання, предмет i види пiдприумницькоє
дiяльностi та правомочнiсть щодо укладання господарських
договорiв.
Договiрна правоздатнiсть кожного окремо взятого субукта
аграрноє iiiдiiрш:мниц(>коє дiяльностi визначауться, по-пер-
ше, н -шкошiх Украєни, по-друге, в пiдзаконних президент-
ських та урядових актах, по-трету, в статутах аграрних iвд-
приумцiв, якi мають статус юридичноє особи. З прийняттям в
Украєнi законодавчих i пiдзаконних актiв, орiунтованих на
створення ринкових вiдносин, аграрнi пiдприумцi набули
практично необмеженоє договiрноє правоздатностi. Так, Зако-
нами "Про пiдприумництво" (ст. 5), "Про пiдприумства в
Украєнi" (ст. 21), "Про господарськi товариства" (ст. 1), "Про
селянське (фермерське) господарство" (ст. 19), "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 14) визначе-
но, що будь-якi приватнi, колективнi, державнi, спiльнi та
iншi аграрнi товаровиробники як пiдприумцi мають гаранто-
ване державою право вступати в договiрнi вiдносини з будь-
якими державними, кооперативними, приватними i громад-
ськими пiдприумствами та з окремими громадянами, а також
самостiйно обирати партнерiв, у тому числi й iноземних, для
укладання i виконання договорiв.
2. Аграрне товаровиробництво характеризууться багатога-
лузевiстю. Кожна з його галузей являу собою виробництво
певного гатунку i видiв продуктiв харчування та сировини
рослинного i тваринного походження. Виробництво цих про-
дуктiв i сировини потребуу вiдповiдного виробничого забез-
печення, виробничо-тсхиiчного та iншого обслуговування.
Своурiднiсть продуктiв i сировини, що виробляються вна-
слiдок здiйснення рiльництва, рибальства, мисливства, зу-
мовлюу характер пiдприумницьких договiрних вiдносин,
повязаних iз порядком, правовими формами та умовами єх
реалiзацiє.
Зазначенi виробничо-господарськi та iншi чинники поро-
джують i визначають рiзновиди предмета господарсько-дого-
вiрних звязкiв, учасниками яких у аграрнi пiдприумцi як ви-
робники цих продуктiв харчування i сировини. Специфiка
Лграрно-договл./рж зобовязання 533
предмета доцовiрних зобовязань позначауться на змiстi кон-
кретного родзу (групи) i виду договорiв, тобто на тих конкрет-
них правах i обовязках, котрi передбачаються конкретним
договором даля кожноє з його сторiн. Певне юридичне значен-
ня для характеристики правовоє природи i класифiкацiє дого-
вiрних зобоввязань мають особливостi правового становища
кожноє зi створiн як субукта договiрних правовiдносин.
Залежно вiд наведених ознак можна вирiзнити основнi
групи договорiв (див. схему 7), що застосовуються в аграрно-
му пiдприумiництвi та закрiплюють зобовязання у цiй сферi:
фiнансов-ого та матерiального забезпечення виробничоє дi-
яльностi, зокрема з приводу матерiально-технiчного, електро-
енергетичного та фiнансово-кредитного забезпечення субук-
тiв аграрного пiдприумництва; надання послуг (ссрвiсу)ь
субуктам аiграрного пiдприумництва, зокрема з приводу ви"
робничо-технiчного, мелiоративного (культуртехнiчного, гiд-]
ромелiоративного, агрохiмiчного обслуговування); реалiзацiє)
вироблених продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження; наукового забезпечення аграрних
пiдприумцiв (запровадження наукових розробок, сортового
насiння, ноєих порiд худоби, птицi та риби тощо)1.
у. 2. Договори кредитування
1. Довго- й короткострокове кредитування аграрних пiд-
приумцiв усiх форм власностi та органiзацiйио-прiєєювих
форм господарювання - важлива та обуктивно нсоОхiдна
форма фiнансовоє допомоги виробникам товарних продуктiв
харчування i сировини у здiйсненнi ними виробничо-госпо-
дарськоє та пiдприумницькоє дiяльностi. Воно вiдiграу важли-
ву роль у розвитку аграрного пiдприумництва, якщо врахову-
вати, по-перше, сезонний розрив мiж поточними виробни-
чими затратами i надходженням ресурсiв включно з коштами
на оплату працi, по-друге, iнфляцiйнi процеси, що призво-
дять до знецiнення коштiв, що єх мають одержати аграрнi
товаровиробники пiсля продажу вироблених ними продуктiв
1 Для ознайомлення з науково-практичними проблемами игрирно-дого-
вiрних зобовязань рекомендууться монографiя Статшка А. М. Договори а
агропромьпшiенном комплексе в условиях рьiнка. - Харьков: Право, 1997.
Аграрно-договiрнi зобовязання
харчування та сировини, до пiдвищення цiн на мнтсрiально-
"гехнiчнi засоби ведення аграрного виробництва, i, по-трету;
необхiднiсть розвитку матерiально-технiчноє бази свмого аг-
рарного виробництва незалежно вiд очiкуваних прибуткiв вiд
реалiзацiє продуктiв харчування й сировини рослинного i тва-
ринного походження.
Вiдповiдно до ст. 382 Цивiльного кодексу кредитування
аграрних пiдприумцiв мау прямий (здiйснюуться саме для
аграрного товаровиробника), цiльовий (позичка використо-
вууться тiльки за призначенням, скажiмо, на оплату працi),
строковий (отриманi кошти мають бути повернутi в строки,
встановленi договором позички) i зворотний (за користуван-
ня коштами банк списуу вiдповiднi вiдсотки) характер.
Залежно вiд банкiвськоє установи кредитнi дотиiрнi вiд-
носини аграрних пiдприумцiв виникають на рiєних правових
пiдставах. Так, на виконання рiшень Верховноє Ради про вiд-
криття кредитних лiнiй аграрним товаровиробникам здiйсню-
уться єх цiльове кредитування. Кредитнi вiдносини аграрних
пiдприумцiв iз Нацiональним банком Украєни, установами
АКБ "Украєна" виникають на пiдставi заяви-зобовязання,
без укладення спецiального письмового договору. З iншими
комерцiйними банкiвськими установами аграрнi пiдприумцi
укладають договiр на одержання кредиту.
2. Виникнення кредитних вiдносин мiж аграрними пiд-
приумцями i АКБ "Украєна" по урядових кредитних лiнiях -
це результат подання цими субуктами аєробiчнссу днини-за-
мовлення на позичку, яка складауться на пiдстниi ниробничо-
фiнансового плану або бiзнес плану (для юридичних осiб усiх
форм власностi) та подання клопотання про надання позички
на певний термiн i для певних цiлей. Умови такого кредиту-
вання частково передбаченi Законом "Про прiоритетнiсть со-
цiального розвитку села i агропромислового комплексу в на-
родному господарствi", постановою Верховноє Ради Украєни
"Про порядок введення в дiю Закону "Про селянське (фер-
мерське) господарство", iншими законодавчими актами та
Правилами довгострокового i короткострокового кредитуван-
ня. Повiдомлення вiддiлення АКБ "Украєна" про суму видi-
леноє позички (кредиту) у не тiльки виявом згоди укласти до-
говiр позички (кредитування), а й констатацiую факту його
укладення. V
536
У разi укладення договорiв позички (кредитування) з ко-
мерцiйними банками аграрнi пiдприумцi беруть на себе зо-
бовязання повернути позичку в установлений термiн i спла-
тити визначенi договором вiдсотки рiчних. Одержання цих
коштiв мау бути забезпечено власними основними та обiгови-
ми засобами для розширеного вiдтворення, а також для по-
вернення одержаноє позички через заставу цього майна вiд-
повiдно до вимог Закону "Про заставу". Згiдно з нормами Зе-
мельного кодексу Украєни селянськi (фермерськi) господар-
ства i громадяни вже надiленi правом закладати своє земельнi
дiлянки для одержання позички за умови, що цi дiлянки пе-
редано єм у приватну власнiсть (що пiдтверджено вiдповiдним
Державним актом). У постановi Верховноє Ради вiд 27 червня
1995 р. "Про затвердження Правил застосування Закону
Украєни "Про оподаткування прибутку пiдприумств" (зi змi-
нами, внесеними постановою Верховноє Ради Украєни вщ
14 липня 1995 р. пiдкреслено, що застава у засобом забезпе-
чення зобовязань. У разi невиконання боржником (застав-
одавцем) забезпеченого заставою зобовязання, заставотри-
мач мау переважне перед iншими кредиторами право одержа-
ти задоволення з вартостi заставленого майва. iпотекою ви-
знауться застава землi, нерухомого майна, за якоє земля
та/або майно, що у предметом застави, залишаються у застав-
одавця чи третьоє особи.
3. За умов становлення ринкових економiчних засад сiль-
ськогосподарськi пiдприумства з метою одержання кредитiв
укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зобовя-
зань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при цьому
провадиться вiдповiдно до норм Закону "Про лiзинг", що
прийнятий Верховною Радою Украєни 16 грудня 1997 р. Цей
Закон визначау поняття лiзингу, як рiзновиду цивiльно-пра-
вового договору, його економiчнi i правовi засади, правомоч-
ностi сторiн та єхню вiдповiдальнiсть в разi порушення умов;
договору. Лiзингове зобовязання покликане регулювати вiд-
носини з приводу пiдприумницькоє дiяльностi, яка спрямова-
на на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв.
Вона полягау в наданнi лiзингодавцем у виключне користу-
вання на визначений строк лiзингоодержувачу нерухомого
або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устатку-
вання, обладнання, транспортних засобiв).
Аграрно-договiрнi зобовязання 537
., .Сiльськогосподарське пiдприумство правомочне укладати
здiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, єє результа-
тi укладення якого лiзингоодержувач на своу замовлення от-
римуу в платне користування вiд лiзингодавця обукт лiзингу
на строк, не менший строку, за який амортизууться 60 вiд-
соткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день уклiiдсинн
договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обукту
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору
фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення дого-
вору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення
строку договору лiзингоодержувач може придбати обукт до-
говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на.
Менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обукт
угоди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержу-
вача передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг" вiд 16 грудня
1997 р.
Лiзингоодержувач мау право придбати майно (обукт лi-
зингу) у свою власнiсть i як субукт права власностi передати
його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мас мiсце так
званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважауться лiзинг в разi
здiйснення лiзингу за участю субуктiв лiзингу на основi укла-
дення багатостороннього договору на залучення одного або
кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-
вестуючи своє кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-
рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi
набутого для лiзингу майна.
Виконання договору лiзингу охоплюу момент передач>
обукта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно
до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi
договору майно зараховууться на баланс лiзингоодержуиача з
позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При
оперативному лiзингу майно залишауться на балансi лiзинго-
давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно
зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача
iз зазначенням, що це майно одержано в лiзинг.
538 Роздiл ХХУ
Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладауться
обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина
перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюуть-
ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-
ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-
ються лiзингодавцю як процент за залучений ним кредит для
придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як
винагороду за отримане в лiзинг майно;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111
ревiзiйноє комiсiє та єє кiлькiсний склад затверджууться за-
гальними зборами акцiонерiв згiдно iз статутом товариства.
.и
Роздiл ХХУ
АГРАРНО-ДОГОВiРНi ЗОБОВЯЗАННЯ
1. Поняття i види
аграрно-договiрних зобовязань
1. За умов становлення i розвитку ринкових вiдносин аг-
рарнi пiдприумцi рiзних форм власностi та органiзацiйно-
правових форм господарювання як субукти господарювання
вступають у вiдносини зi споживачами єхньоє продукцiє (робiт
та послуг), мiж собою, з постачальниками, банками, iнвесто-
рами, бiржами, пiдприумствами агросервiсу, а також iз будь-
якими iншими субуктами пiдприумницькоє дiяльностi з ме-;
тою одержання вiд цього прибутку. Юридичним засобом i
правовою формою регулювання цих вiдносин у договiр.
Договiр у головною правовою формою регулювання зов-
нiшнiх i внутрiшнiх пiдприумницьких, зокрема виробничо-
господарських, вiдносин аграрних пiдприумцiв як виробникiв
товарноє маси продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження. Вiн використовууться субуктами аг-
робiзнесу в разi потреби врегулювання єхнiх вiдносин з iнши-
ми легальними субуктами пiдприумництва.
Основою правосубуктностi кожного аграрного пiдприум-
ця у як загальнi цивiльно-правовi засади, так i конкретнi пра-
вовi норми, що стосуються кожноє зi сторiн указаних договiр-
них вiдносин. Так, Законом "Про пiдприумництво" (ст. 2)
субуктами агробiзнесу в Украєнi визнаються всi юридичнi
особи (незалежно вiд форм власностi) та фiзичнi право- i дiу-
здатнi особи (незалежно вiд громадянства). Згiдно зi статтями
19-21 Закону "Про селянське (фермерське) господарство",
ст. 21 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. 14 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
субукти аграрного пiдприумництва всiх форм власностi та
органiзацiйно-правових форм господарювання надiленi пра-
вомочнiстю налагоджувати пiдприумницькi звязки в усiх
сферах дiяльностi на пiдставi договорiв. Правовою основою
532 РоздiлХХУ
договiрноє правосубуктностi аграрних пiдприумцiв зi стату-
сом юридичноє особи, крiм наведених вище правових норм
законiв Украєни, у також такий локальний правовий акт, як
статут кожного окремо взятого субукта агробiзнесу, яким
визначенi його завдання, предмет i види пiдприумницькоє
дiяльностi та правомочнiсть щодо укладання господарських
договорiв.
Договiрна правоздатнiсть кожного окремо взятого субукта
аграрноє iiiдiiрш:мниц(>коє дiяльностi визначауться, по-пер-
ше, н -шкошiх Украєни, по-друге, в пiдзаконних президент-
ських та урядових актах, по-трету, в статутах аграрних iвд-
приумцiв, якi мають статус юридичноє особи. З прийняттям в
Украєнi законодавчих i пiдзаконних актiв, орiунтованих на
створення ринкових вiдносин, аграрнi пiдприумцi набули
практично необмеженоє договiрноє правоздатностi. Так, Зако-
нами "Про пiдприумництво" (ст. 5), "Про пiдприумства в
Украєнi" (ст. 21), "Про господарськi товариства" (ст. 1), "Про
селянське (фермерське) господарство" (ст. 19), "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 14) визначе-
но, що будь-якi приватнi, колективнi, державнi, спiльнi та
iншi аграрнi товаровиробники як пiдприумцi мають гаранто-
ване державою право вступати в договiрнi вiдносини з будь-
якими державними, кооперативними, приватними i громад-
ськими пiдприумствами та з окремими громадянами, а також
самостiйно обирати партнерiв, у тому числi й iноземних, для
укладання i виконання договорiв.
2. Аграрне товаровиробництво характеризууться багатога-
лузевiстю. Кожна з його галузей являу собою виробництво
певного гатунку i видiв продуктiв харчування та сировини
рослинного i тваринного походження. Виробництво цих про-
дуктiв i сировини потребуу вiдповiдного виробничого забез-
печення, виробничо-тсхиiчного та iншого обслуговування.
Своурiднiсть продуктiв i сировини, що виробляються вна-
слiдок здiйснення рiльництва, рибальства, мисливства, зу-
мовлюу характер пiдприумницьких договiрних вiдносин,
повязаних iз порядком, правовими формами та умовами єх
реалiзацiє.
Зазначенi виробничо-господарськi та iншi чинники поро-
джують i визначають рiзновиди предмета господарсько-дого-
вiрних звязкiв, учасниками яких у аграрнi пiдприумцi як ви-
робники цих продуктiв харчування i сировини. Специфiка
Лграрно-договл./рж зобовязання 533
предмета доцовiрних зобовязань позначауться на змiстi кон-
кретного родзу (групи) i виду договорiв, тобто на тих конкрет-
них правах i обовязках, котрi передбачаються конкретним
договором даля кожноє з його сторiн. Певне юридичне значен-
ня для характеристики правовоє природи i класифiкацiє дого-
вiрних зобоввязань мають особливостi правового становища
кожноє зi створiн як субукта договiрних правовiдносин.
Залежно вiд наведених ознак можна вирiзнити основнi
групи договорiв (див. схему 7), що застосовуються в аграрно-
му пiдприумiництвi та закрiплюють зобовязання у цiй сферi:
фiнансов-ого та матерiального забезпечення виробничоє дi-
яльностi, зокрема з приводу матерiально-технiчного, електро-
енергетичного та фiнансово-кредитного забезпечення субук-
тiв аграрного пiдприумництва; надання послуг (ссрвiсу)ь
субуктам аiграрного пiдприумництва, зокрема з приводу ви"
робничо-технiчного, мелiоративного (культуртехнiчного, гiд-]
ромелiоративного, агрохiмiчного обслуговування); реалiзацiє)
вироблених продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження; наукового забезпечення аграрних
пiдприумцiв (запровадження наукових розробок, сортового
насiння, ноєих порiд худоби, птицi та риби тощо)1.
у. 2. Договори кредитування
1. Довго- й короткострокове кредитування аграрних пiд-
приумцiв усiх форм власностi та органiзацiйио-прiєєювих
форм господарювання - важлива та обуктивно нсоОхiдна
форма фiнансовоє допомоги виробникам товарних продуктiв
харчування i сировини у здiйсненнi ними виробничо-госпо-
дарськоє та пiдприумницькоє дiяльностi. Воно вiдiграу важли-
ву роль у розвитку аграрного пiдприумництва, якщо врахову-
вати, по-перше, сезонний розрив мiж поточними виробни-
чими затратами i надходженням ресурсiв включно з коштами
на оплату працi, по-друге, iнфляцiйнi процеси, що призво-
дять до знецiнення коштiв, що єх мають одержати аграрнi
товаровиробники пiсля продажу вироблених ними продуктiв
1 Для ознайомлення з науково-практичними проблемами игрирно-дого-
вiрних зобовязань рекомендууться монографiя Статшка А. М. Договори а
агропромьпшiенном комплексе в условиях рьiнка. - Харьков: Право, 1997.
Аграрно-договiрнi зобовязання
харчування та сировини, до пiдвищення цiн на мнтсрiально-
"гехнiчнi засоби ведення аграрного виробництва, i, по-трету;
необхiднiсть розвитку матерiально-технiчноє бази свмого аг-
рарного виробництва незалежно вiд очiкуваних прибуткiв вiд
реалiзацiє продуктiв харчування й сировини рослинного i тва-
ринного походження.
Вiдповiдно до ст. 382 Цивiльного кодексу кредитування
аграрних пiдприумцiв мау прямий (здiйснюуться саме для
аграрного товаровиробника), цiльовий (позичка використо-
вууться тiльки за призначенням, скажiмо, на оплату працi),
строковий (отриманi кошти мають бути повернутi в строки,
встановленi договором позички) i зворотний (за користуван-
ня коштами банк списуу вiдповiднi вiдсотки) характер.
Залежно вiд банкiвськоє установи кредитнi дотиiрнi вiд-
носини аграрних пiдприумцiв виникають на рiєних правових
пiдставах. Так, на виконання рiшень Верховноє Ради про вiд-
криття кредитних лiнiй аграрним товаровиробникам здiйсню-
уться єх цiльове кредитування. Кредитнi вiдносини аграрних
пiдприумцiв iз Нацiональним банком Украєни, установами
АКБ "Украєна" виникають на пiдставi заяви-зобовязання,
без укладення спецiального письмового договору. З iншими
комерцiйними банкiвськими установами аграрнi пiдприумцi
укладають договiр на одержання кредиту.
2. Виникнення кредитних вiдносин мiж аграрними пiд-
приумцями i АКБ "Украєна" по урядових кредитних лiнiях -
це результат подання цими субуктами аєробiчнссу днини-за-
мовлення на позичку, яка складауться на пiдстниi ниробничо-
фiнансового плану або бiзнес плану (для юридичних осiб усiх
форм власностi) та подання клопотання про надання позички
на певний термiн i для певних цiлей. Умови такого кредиту-
вання частково передбаченi Законом "Про прiоритетнiсть со-
цiального розвитку села i агропромислового комплексу в на-
родному господарствi", постановою Верховноє Ради Украєни
"Про порядок введення в дiю Закону "Про селянське (фер-
мерське) господарство", iншими законодавчими актами та
Правилами довгострокового i короткострокового кредитуван-
ня. Повiдомлення вiддiлення АКБ "Украєна" про суму видi-
леноє позички (кредиту) у не тiльки виявом згоди укласти до-
говiр позички (кредитування), а й констатацiую факту його
укладення. V
536
У разi укладення договорiв позички (кредитування) з ко-
мерцiйними банками аграрнi пiдприумцi беруть на себе зо-
бовязання повернути позичку в установлений термiн i спла-
тити визначенi договором вiдсотки рiчних. Одержання цих
коштiв мау бути забезпечено власними основними та обiгови-
ми засобами для розширеного вiдтворення, а також для по-
вернення одержаноє позички через заставу цього майна вiд-
повiдно до вимог Закону "Про заставу". Згiдно з нормами Зе-
мельного кодексу Украєни селянськi (фермерськi) господар-
ства i громадяни вже надiленi правом закладати своє земельнi
дiлянки для одержання позички за умови, що цi дiлянки пе-
редано єм у приватну власнiсть (що пiдтверджено вiдповiдним
Державним актом). У постановi Верховноє Ради вiд 27 червня
1995 р. "Про затвердження Правил застосування Закону
Украєни "Про оподаткування прибутку пiдприумств" (зi змi-
нами, внесеними постановою Верховноє Ради Украєни вщ
14 липня 1995 р. пiдкреслено, що застава у засобом забезпе-
чення зобовязань. У разi невиконання боржником (застав-
одавцем) забезпеченого заставою зобовязання, заставотри-
мач мау переважне перед iншими кредиторами право одержа-
ти задоволення з вартостi заставленого майва. iпотекою ви-
знауться застава землi, нерухомого майна, за якоє земля
та/або майно, що у предметом застави, залишаються у застав-
одавця чи третьоє особи.
3. За умов становлення ринкових економiчних засад сiль-
ськогосподарськi пiдприумства з метою одержання кредитiв
укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зобовя-
зань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при цьому
провадиться вiдповiдно до норм Закону "Про лiзинг", що
прийнятий Верховною Радою Украєни 16 грудня 1997 р. Цей
Закон визначау поняття лiзингу, як рiзновиду цивiльно-пра-
вового договору, його економiчнi i правовi засади, правомоч-
ностi сторiн та єхню вiдповiдальнiсть в разi порушення умов;
договору. Лiзингове зобовязання покликане регулювати вiд-
носини з приводу пiдприумницькоє дiяльностi, яка спрямова-
на на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв.
Вона полягау в наданнi лiзингодавцем у виключне користу-
вання на визначений строк лiзингоодержувачу нерухомого
або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устатку-
вання, обладнання, транспортних засобiв).
Аграрно-договiрнi зобовязання 537
., .Сiльськогосподарське пiдприумство правомочне укладати
здiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, єє результа-
тi укладення якого лiзингоодержувач на своу замовлення от-
римуу в платне користування вiд лiзингодавця обукт лiзингу
на строк, не менший строку, за який амортизууться 60 вiд-
соткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день уклiiдсинн
договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обукту
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору
фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення дого-
вору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення
строку договору лiзингоодержувач може придбати обукт до-
говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на.
Менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обукт
угоди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержу-
вача передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг" вiд 16 грудня
1997 р.
Лiзингоодержувач мау право придбати майно (обукт лi-
зингу) у свою власнiсть i як субукт права власностi передати
його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мас мiсце так
званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважауться лiзинг в разi
здiйснення лiзингу за участю субуктiв лiзингу на основi укла-
дення багатостороннього договору на залучення одного або
кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-
вестуючи своє кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-
рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi
набутого для лiзингу майна.
Виконання договору лiзингу охоплюу момент передач>
обукта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно
до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi
договору майно зараховууться на баланс лiзингоодержуиача з
позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При
оперативному лiзингу майно залишауться на балансi лiзинго-
давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно
зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача
iз зазначенням, що це майно одержано в лiзинг.
538 Роздiл ХХУ
Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладауться
обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина
перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюуть-
ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-
ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-
ються лiзингодавцю як процент за залучений ним кредит для
придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як
винагороду за отримане в лiзинг майно;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111