2. Правову основу колективного самоврядування станов-
лять положення ст. 22 Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство". Цiую правовою нормою визначено:
самоврядування у пiдприумствi забезпечууться на основi пра-
ва членiв пiдприумства брати участь у вирiшеннi всiх питань
його дiяльностi, виборностi й пiдзвiтностi виконавчо-розпо-
Право колективного самоврядування
рядчих органiв, обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю
для всiх членiв пiдприумства. Викладенi засади вiдповiдним
чином розвиваються i деталiзуються у статутi кожного кон-
кретного КСГП.
Правову основу самоврядування в сiльськогосподарському
кооперативi становлять норми статей 13-19 Закону "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.
Колективне самоврядування - це соцiально-органiзатор-
ська владно-управлiнська дiяльнiсть членiв колективного
сiльськогосподарського пiдприумства способом власного во-
левиявлення через систему органiв управлiння, яка вирiшуу
своє справи в межах статутноє правоздатностi. Самоврядуван-
ня в КСГП колективно-демократичне, позаяк останну у ко-
лективним пiдприумством i громадською органiзацiую: в
ньому виключауться можливiсть експлуатацiє людини люди-
ною, забезпечууться рiвноправнiсть усiх членiв колективу у
никористаннi власностi колективного сiльськогосподарського
пiдприумства та розпорядження нею, на задоволення матерi-
альних, соцiальних, побутових, культурно-виховних потреб
членiв КСГП та єхнiх родин, а також реалiзацiє права кожного
його члена на управлiння дiяльнiстю колективного сiльсько-
господарського пiдприумства.
Додержання вимог демократiє означау обовязкове вико-
нання принципiв та процедурно-процесуальних правил,
спрямованих на органiзацiйно-правове забезпечення гарантiй
повного самоврядування, демократiє в кожному колективi.
Поняття "колективного самоврядування" i "демократiє" за
своєм соцiально-управлiнським призначенням i змiстом, пра-
вовим визначенням i закрiпленням та здатнiстю бути засобом
здiйснення аграрноє полiтики держави у тотожними.
3. Сутнiсть колективного самоврядування полягау в таких
єє ознаках i складниках:
у вирiшеннi всiх найважливiших питань дiяльностi КСГП
безпосередньо його членами незалежно вiд стану єх праце-
i здатностi, вiку i статi;
| у виборностi виконавчо-розпорядчих i контрольно-ревi-
зiйних органiв, а також окремих посадових осiб КСГП;
i у додержаннi вимог гласностi при обговореннi та прийнят-
( тi рiшень iз питань дiяльностi КСГП;
i у поуднаннi колегiальностi та удиноначальностi при здiй-
сненнi своєх функцiй органами управлiння i контролю, де
Роздiл XIV
кожний окремий член КСГП зобовязаний пiдкорятися утво-
реним органам управлiння i сумлiнно дотримуватись вказiвок
осiб, яких самi члени КСГП обрали до органiв управлiння;
в обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю, для всiх
членiв конкретного КСГП;
у вiдповiдальностi та пiдзвiтностi перед членами КСГП ви-
конавчих органiв управлiння i посадових осiб пiдприумства;
у свободi критики з боку членiв КСГП i обовязку керiвни-
кiв та iнших посадових осiб пiдприумства своучасно врахову-
вати у своєй роботi критичнi зауваження i громадську думку
колективу.
4. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприум-
ство" мiстить правову форму гарантiй самоврядування. Згiдно
зi ст. 24 цього Закону демократичне самоврядування на пiд-
приумствi забезпечууться додержанням закрiпленоє в його
статутi системи органiзацiйно-управлiнських i процедурно-
правових норм.
Субуктивнi права i юридичнi обовязки членiв колектив-
ного сiльськогосподарського пiдприумства на участь у само-
врядуваннi у удиним цiлим суспiльно-соцiального i правового
поняття. Точне дотримання в КСГП правомочностей з управ-
лiння забезпечууться органiзацiйними i правовими гарантiя-
ми. Вони такi:
вичерпне визначення повноважень (компетенцiє) органiв
управлiння i посадових осiб пiдприумства;
своучаснiсть скликання i дотримання регламенту роботи
загальних зборiв членiв КСГП, зборiв уповноважених, бри-
гадних зборiв, правлiння i ревiзiйноє комiсiє пiдприумства;
дотримання правил голосування - вiдкритого або таумно-
го - при обраннi голови, правлiння i ревiзiйноє комiсiє КСГП
та при вирiшеннi iнших найважливiших питань дiяльностi
пiдприумства;
право членiв КСГП в особi загальних зборiв, зборiв упов-
новажених, бригадних зборiв за наявностi належних пiдстав
достроково вiдкликати з органiв управлiння i ревiзiйноє комi-
сiє або з посади керiвника виробничого пiдроздiлу тих осiб,
якi не виправдовують довiри членiв КСГП i належно не вико-
нують своєх обовязкiв;
виборнiсть складу виконавчо-розпорядчих органiв i ревi-
зiйноє комiсiє та визначенiсть строку перебування на певнiй
Право колективного самоврядування 303
посадi вiдповiдно до Статуту КСГП та iнших локально-право-
вих актiв;
додержання належного кворуму при проведеннi загальних
зборiв (2/3 всiх членiв КСГП), зборiв уповноважених (3/4
уповноважених), бригадних зборiв i правлiння пiдприумства
- бiльшiсть складу бригади i членiв правлiння;
обраними до органiв управлiння i на посади можуть бути
лише члени даного пiдприумства;
правочиннiсть колегiальних органiв самоврядування за на-
явностi не менше 2/3 єхнього складу i прийняття ними рiшен-
ня бiльшiстю присутнiх;
дострокове вiдкликання виборних посадових осiб у разi,
якщо вони не виправдали довiри членiв КСГП;
право припинення або скасування незаконних рiшень ор-
ганiв упраилiння КСГП сiльською i районною радами народ-
них депутатiв.
Згiдно зi ст. 14 Закону Украєни "Про сiльськогосподарськi
кооперацiє" вибори голови, членiв правлiння i членiв ревiзiй-
ноє комiсiє (ревiзора) кооперативу провадяться шляхом пря
мого таумного голосування,
Важливою гарантiую додержання колективноє демократiє у
керiвництво колективним сiльськогосподарським пiдприум-
ством з боку держави, контроль органiв прокуратури за до-
держанням статуту, демократичних основ управлiння i закон-
ностi в кожному пiдприумствi.
2. Система органiв управлiння в колективному
сiльськогосподарському пiдприумствi
1. Колективне самоврядування характеризууться вiдповiд-
ною системою, основнi засади якоє визначено ст. 23 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство".
Право колективного самоврядування здiйснюуться через
систему органiв управлiння. Утворення цих органiв визна-
чауться особливостями застосування демократичних основ
управлiння через скликання загальних зборiв членiв КСГП як
найвищого органу управлiння, змiстом функцiй цих органiв
(управлiнськоє та контрольно-ревiзiйноє), а також залежно вiд
потреб здiйснювати управлiння галузями i виробництвом (це-
хом при цеховiй органiзацiє виробництва, бригадою, фермою,
304 Роздiл XIV
пiдрядно-орендними формуваннями та iншими виробничими
пiдроздiлами). Потреби здiйснення самоврядування, яке вiд-
повiдало б вимогам сучасноє аграрноє полiтики, зумовлюють
систему (структури) органiв управлiння за вертикальною i го-
ризонтальною ознаками.
Класифiкацiя органiв управлiння проводиться залежно вiд
єх правового становища та юридичноє сили рiшень, якi вони
можуть приймати. За цiсю ознакою органи управлiння розме-
жовуються на основнi, рiшення яких вiдповiдно до Статуту
колективного сiльськогосподарського пiдприумства та iнших
колективно-правових актiв с обовязковими в межах пiдпри-
умства, i допомiжнi, рiшення яких у дорадчими, тобто останнi
набувають юридичноє сили лише пiсля єх пiдтвердження або
прийняття рiшення основними органами.
До останнiх належать: загальнi збори членiв колективного
сiльськогосподарського пiдприумства, збори уповноважених,
правлiння, голова правлiння (пiдприумства), головнi (старшi)
спецiалiсти, збори виробничого пiдроздiлу, начальники цехiв,
бригадир, завiдувач ферми та керiвники iнших виробничих
пiдроздiлiв. Дорадчими у такi, зокрема, органи: економiчна
рада КСГП, рада найстарiших членiв пiдприумства, рада со-
цiального захисту пiдприумства, громадський iнспектор iз
технiки безпеки працi та iншi.
2. Загальнi збори членiв колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства керують усiма справами пiдприумства i у
його найвищим органом управлiння. Вони скликаються прав-
лiнням, коли в цьому виникау потреба, але не рiдше одного
разу на квартал. Правлiння членiв пiдприумства також зо-
бовязане скликати загальнi збори членiв КСГП, якщо цього
вимагають не менше 1/3 його членiв або ревiзiйна комiсiя.
Недодержання цих вимог призводить до замiни загальних
зборiв правлiнням пiдприумства i у грубим порушенням ста-
туту i колективноє демократiє.
Заходи з укрупнення колгоспiв i подальший розвиток кол-
госпного виробництва привели до утворення великих госпо-
дарств, якi нараховують тисячу i понад членiв i розташованi в
декiлькох населених пунктах. Оскiльки в таких господарствах
скликати загальнi збори практично неможливо або важко, то
правами найвищого органу управлiння надiлено збори упов-
новажених. Згiдно зi Статутом колективного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства, де скликання загальних зборiв чле-

305
Право колективного самоврядування
нiв пiдприумства мау труднощi, для вирiшення питань, вiдне-
сених до компетенцiє загальних зборiв, можуть скликатися
збори уповноважених. Це означау, що в таких пiдприумствах
найвищим органом управлiння у збори уповноважених, а не
загальнi збори, про що мусить бути зазначено у статутi.
Збори уповноважених у представницьким органом. Упов-
новаженi обираються на зборах членiв КСГП у бригадах, на
фермах та в iнших пiдроздiлах пiдприумства з числа членiв
єхнього трудового колективу на такий строк, який визначають
загальнi збори. Норми представництва i порядок обрання
уповноважених визначаються правлiнням з урахуванням мак-
|симально можливого залучення членiв пiдприумства до уп-
Г равлiння його справами. Голова КСГП, члени правлiння,
члени ревiзiйноє комiсiє до складу уповноважених входять без
обрання.
З метою залучення загалу членiв колективного сiльсько-
господарського пiдприумства до вирiшення питань дiяльностi
пiдприумства, якi мають обговорюватися на зборах уповнова-
жених, вони попередньо заслуховуються на зборах трудового
колективу цехiв, бригад, ферм та iнших пiдроздiлiв. На упов-
новажених покладауться обовязок доводити до вiдома колек-
тиву виробничих пiдроздiлiв про рiшення, прийнятi зборами
уповноважених.
Загальнi збори повноважнi вирiшувати питання, якщо на
них присутнi не менше 2/3 всiх членiв КСГП. Збори уповно-
важених у правочинними, коли на них присутнi не менше 3/4
всiх уповноважених.
Рiшення цих органiв вважаються прийнятими при бiль-
шостi голосiв. На правлiння пiдприумства покладауться
обовязок завчасно повiдомляти про скликання загальних
зборiв членiв пiдприумства або зборiв уповноважених не пiз-
нiш, як за сiм днiв до них.
3. Заслуговуу на увагу практика КСГП, якi, виходячи з
мiсцевих умов, у своуму статутi передбачили поряд iз загаль-
ними зборами, як найвищим органом управлiння, утворення
зборiв уповноважених - додаткового органу управлiння, про-
мiжного мiж загальними зборами i правлiнням пiдприумства.
Як свiдчить досвiд, утворення цього органу сприяу дiувiшiй
реалiзацiє демократичних засад при здiйсненнi управлiння дi-
яльнiстю пiдприумства. Оскiльки загальнi збори членiв ко-
лективного сiльськогосподарського пiдприумства скликають-
306
Роздiл XIV
ся рiдко, то розгляд питань на зборах уповноважених бiль-
шою мiрою забезпечуу волевиявлення всiх членiв трудового
колективу, нiж при вирiшеннi цих питань правлiнням. Ком-
петенцiя таких зборiв мусить бути чiтко визначена Статутом
КСГП.
Загальнi збори мають вирiшувати основнi, визначальнi пи-
тання дiяльностi пiдприумства. Це, наприклад, прийняття
статуту, вибори правлiння, голови i ревiзiйноє комiсiє та рiч-
ного виробничо-фiнаиоового плану, затвердження рiчного
звiту i розмiрiв натуральних та грошових фондiв, розукруп-
нення пiдприумства, перетворення колгоспу на спiлку селян,
агрофiрму та iнше аграрно-виробниче утворення. Решту пи-
тань мають право розглядати i вирiшувати збори уповноваже-
них, якi при цьому виступають як промiжний орган управлiн-
ня мiж загальними зборами i правлiнням.
4. Визначна роль в управлiннi дiяльнiстю пiдприумства на-
лежить правлiнню. Останну - колегiальний виконавчо-роз-
порядчий орган, вiдповiдальний перед найвищим органом -
загальними зборами або зборами уповноважених. Воно здiй-
снюу повсякденне керiвництво всiую органiзацiйною, вироб-
ничо-збутовою, договiрною, фiнансовою, виховною i куль-
турно-побутовою дiяльнiстю пiдприумства.
Головою правлiння у голова колективного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства. Правлiння обирауться загальними
зборами членiв КСГП або ж зборами уповноважених i пiд-
звiтне у своєй виконавчо-розпорядчiй дiяльностi найвищому
органовi управлiння. Воно обирауться строком на три роми.
Статут покладау на правлiння обовязок щорiчно звiтувати
про свою дiяльнiсть перед загальними зборами i зборами
уповноважених. Своє рiшення воно приймау на засiданнях,
якi скликаються в разi потреби, але не рiдше одного разу на
мiсяць.
Пiд час прийняття рiшень на засiданнi мають бути присут-
нiми не менше 3/4 членiв правлiння. Його рiшення прийма-
ються простою бiльшiстю голосiв.
5. Залежно вiд обсягу виробничо-господарськоє дiяльностi,
розташування населених пунктiв пiдприумства та кiлькостi єхнiх
членiв система органiв управлiння дiу за такою структурою.
По вертикалi: \
загальнi збори членiв КСГП - правлiння - голова прав-
лiння - його заступники i головнi (старшi) спецiалiсти, вони
Право колективного самоврядування 307
ж у керiвниками галузей виробництва (цехiв) - збори працiв-
никiв цеху, бригади, ферми та iнших пiдроздiлiв - бригадир,
завiдувач ферми та iнших виробничих пiдроздiлiв - рада ви-
робничого пiдроздiлу;
збори уповноважених як найвищий орган управлiння, а
далi за такою ж схемою, як наведено вище;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111