Збанкрутiлiсть сiльсько-
господарських пiдприумств призводить до зменшення обсягiв
суспiльно-необхiдноє працi, до неповноє зайнятостi працiвни-
кiв i безробiття на селi. В соцiально-побутовому аспектi бан-
крутство сiльськогосподарських пiдприумств у наслiдком
економiчноє розрухи сiльського господарства в цiлому. В еко-
номiко-правовому аспектi банкрутство у дiйовим засобом, що
призводить до занепаду сiльськогосподарського пiдприум-
ництва i прибутковостi у ниробничо-господарськiй дiяльностi
аграрних пiдприумств.
2. У законодавствi про банкрутство розрiзняють головнi i
допомiжнi акти. Головним серед них у Закон Украєни "Про
банкрутство", прийнятий Верховною Радою Украєни 14 трав-
ня 1992 р. Як правило усi пiдприумства, установи, органiзацiє
користуються послугами банкiв, i в разi настання банкрутства
спiрнi питання вирiшуються з участю банкiв. А тому в Законi
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СiТi 401
Украєни "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" вiд 20 березня
1991 р. (iз змiнами i доповненнями) у спецiальнi правовi нор-
ми про банкрутство, що дау пiдстави цей закон теж вiднести
до головних актiв. До цих же актiв належить вiднести i Арбiт-
ражний процесуальний кодекс Украєни, прийнятий Верхов-
ною Радою Украєни.
Правова норма про банкрутство знайшла своу закрiплення
у рядi законiв, що визначають правове становище окремих
видiв пiдприумств, у тому числi сiльськогосподарських.
Зокрема, це Закон "Про пiдприумства в Украєнi" (статтi 24 i
34); Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприум-
ство (ст. 31); на дiяльнiсть акцiонерного сiльськогосподар-
ського товариства поширюуться дiя ст. 19 Закону "Про гос-
подарськi товариства", в якiй у посилання на Закон "Про
банкрутство". У Законi "Про сiльськогосподарську коопера-
цiю" вiдсутня згадка про банкрутство, а у лише в ст. 38 норма
про те, що сiльськогосподарськi кооперативи (обуднання)
припиняють свою дiяльнiсть на пiдставi рiшення арбiтражно-
го суду. Про припинення дiяльностi селянського (фермер-
ського) господарства внаслiдок банкрутства йдеться в п. З
ст. 29 Закону "Про селянське (фермерське) господарство".
Наведенi правовi норми i закони визначають правосубукт-
i нiсть сiльськогосподарських товаровиробникiв у разi припи-
нення єхньоє дiяльностi внаслiдок настання банкрутства i то-
| му цi правовi акти пiдставне вважати допомiжними.
3. Банкрутство становить собою вагомий економiчно-пра-
вовий фактор, який потребуу вiдповiдного правового регулю-
вання. Сiльськогосподарське пiдприумство i селянське (фер-
мерське) господарство можуть бути визнанi банкрутом лише
на пiдставi рiшення арбiтражного суду. Це рiшення за своую
правовою природою i значущiстю у вiдповiдним юридичним
фактом, лише на пiдставi якого настають правовi наслiдки
визнання учасника товарно-грошових вiдносин банкрутом. У
преамбулi до Закону Украєни "Про банкрутство" зазначено,
що цей закон визначау умови i порядок визначення юридич-
них осiб - субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi - банкрута-
ми з метою задоволення претензiй.
Пiд банкрутством розумiуться повязана з недостатнiстю
активiв (майна, коштiв) у лiквiдацiйнiй формi неспромож-
нiсть юридичноє особи - субукта пiдприумницькоє дiяльнос-
тi - задовiльнити в установленi для цього строки предявленi
402
Роздiл хуа
до нього з боку кредиторiв вимоги i виконати зобовязання
перед бюджетом.
Субуктами банкрутства е боржники (банкрути) - юри-
дичнi особи (що у субуктами пiдприумницькоє дiяльностi),
неспроможнi своучасно виконати своє зобовязання перед
кредитором або бюджетом. Стосовно сiльського господарства
банкрутом може бути лише сiльськогосподарське пiдприум-
ство, що здатне займатися пiдприумницькою дiяльнiстю, тоб-
то вiдповiдно до ст. i Закону "Про пiдприумництво" прован
дити дiяльнiсть по виробництву продукцiє, виконанню робiт,
наданню послуг та заняттю торгiвлею з метою одержання
прибутку.
4. Провадження справ про банкрутство пiдвiдомче арбiтраж-
ному суду. Цей суд приймау ухвалу про визнання сiльськогос-
подарського пiдприумства (боржника) банкрутом.
Арбiтражний суд надсилау боржниковi, кредиторам та
банкам, що здiйснюють розрахунково-касове обслуговування
боржника, ухвалу про порушення провадження у справi, про-
водить попередну засiдання арбiтражного суду. За результата-
ми попереднього засiдання арбiтражний суд в разi необхiд-
ностi призначау розпорядника майном боржника, а також зо-
бовязуу заявника подати до офiцiйного друкованого органу
Верховноє Ради Украєни чи Кабiнету Мiнiстрiв Украєни ого-
лошення про порушення справи про банкрутство, в якому
повинно мiститися: повне найменування боржника, його
юридична адреса, банкiвськi реквiзити; найменування та ад-
реса арбiтражного суду.
Завдяки такому оголошенню можуть виявитися новi кре-
дитори оголошеного банкрута, кожний з цих кредиторiв про-
тягом мiсяця надсилау до зборiв або комiтету кредиторiв вiд-
повiднi пiдстави зяборгоианостi збанкрутiлого сiльськогоспо-
дарського нiдприє мствн.
У зазначений мiсячний строк поряд з кредиторами можуть
зявитися громадяни i юридичнi особи, якi заявили про своу
бажання стати санатором боржника. Санацiя в буквальному
розумiннi означау оздоровлення. Санацiя пiдприумства поля-
гау в тому, що названi субукти задовольняють вимоги креди-
торiв до боржника i виконують його зобовязання перед бюд-
жетом, за умови згоди зборiв (комiтету) кредиторiв iз строка-
ми виконання цих зобовязань i на переведення боргу. Сана-
торами визнаються особ;(>, якi здатнi здiйснити заходи, що
. Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП
403
проводяться для вiдведення банкрутства сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв, промислових, торгових пiдприумств
або обуднань, банкiвських установ. Санацiя може здiйснюва-
ти шляхом злиття пiдприумств, що знаходяться на гранi бан-
крутства, з бiльш мiцними пiдприумствами чи обуднаннями.
Згiдно зi ст. 12 Закону "Про банкрутство" санацiє можуть бу-
ти пiдданi лише державнi пiдприумства. Стосовно можливого
настання банкрутства колективно-кооперативного сiльсько-
господарського пiдприумства, то дуже сумнiвним у сподiван-
ня, що знайдеться юридична особа, яка виявить бажання ста-
ти його санатором.
5. Постанову про визнання боржника банкрутом приймау
арбiтражний суд. З цього моменту вiдповiдно до ст. 15 Закону
"Про банкрутство" припиняуться пiдприумницька дiяльнiсть
боржника - збанкрутiлого пiдприумства; право розпоряджа-
тися майном пiдприумства-банкрута, а також i всi Його май-
новi права та обовязки переходять до лiквiдацiйноє комiсiє;
строки всiх боргових зобовязань боржника вважаються таки-
ми, що минули.
З метою захисту прав кредиторiв i бюджету визнауться не-
дiйсною будь-яка угода щодо продажу майна боржника, здiй-
сненого протягом трьох мiсяцiв до початку провадження у
справi про банкрутство, якщо єє здiйснено в iнтересах заiнте-
ресованоє особи з боку боржника. Також визнауться недiй-
сною будь-яка угода боржника щодо продажу майна чи прий-
няття боржником на себе зобовязань протягом одного року
до початку провадження у справi про банкрутство, якщо про-
даж майна здiйснено з метою приховання цього майна або
несплати боргiв, якщо боржник в результатi угоди отримав
дабагато менше, коли вже був неплатоспроможним чи став
неплатоспроможним в результатi виконання цiує угоди.
Виконання постанови арбiтражного суду про банкрутство
покладауться на лiквiдацiйну комiсiю. Вона визначау i оцiнюу
майно, на яке звертаються стягнення, органiзовуу його реа-
лiзацiю.
Вся процедура щодо притягнення боржника-банкрута до
майновоє вiдповiдальностi, повернення боргiв кредиторам за-
вершууться роботою лiквiдацiйноє комiсiє по розподiлу кош-
тiв, виручених вiд продажу майна пiдприумства-банкрута. Цi
кошти спрямовуються на задоволення претензiй кредиторiв,
покриття витрат, повязаних з провадженням справи про бан-
,>1-
40т
Роздiл XVIII
2. Предметом правового регулювання внутрiшньогоспо-
дарськоє органiзацiє працi в сiльськогосподарських пiдприум-
ствах у суспiльнi вiдносини, що функцiонують у сферi вироб-
ництва i опосередковують звязки мiж людьми з органiзацiє
трудового процесу. Правовi вiдносини щодо органiзацiє працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах у складовою трудових
вiдносин. Вони виникають мiж сiльськогосподарськими пiд-
приумствами, з одною боку, i працiвниками - з iншого, i ре-
гулюються нормами iiгрiєрiєого права.
Органiзацiя працi єє агропромисловому комплексi буду-
уться на таких удиних принципах: загальностi працi, оплатi єє
вiдповiдно до кiлькостi та якостi, правильного поуднання
громадських i особистих iнтересiв, матерiальнiй заiнтересова-
ностi працiвникiв, охоронi працi, свiдомiй трудовiй дисциплi-
нi, планомiрному використаннi трудових ресурсiв, вiдносинах
товариського спiвробiтництва i взаумодопомоги, творчому ха-
рактерi працi, активнiй участi колективу трудящих в управ-
лiннi виробництвом, можливостi поуднання працi й навчан-
ня, матерiальнiй забезпеченостi за непрацездатностi та в ста-
ростi. Воднораз здiйснення зазначених принципiв органiзацiє
працi в колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
мау деякi особливостi, зумовленi кооперативною природою
останнiх i особливостями виробництва.
На сучасному етапi розвитку агропромислового комплексу
суспiльнi вiдносини з органiзацiє працi в державних i колек-
тивних сiльськогосподарських пiдприумствах дедалi бiльше
зближуються, унiфiкуються. Ця тенденцiя знайшла своу вi-
дображення в законодавствi. Останнiми роками прийнято
значну кiлькiсть нормативних актiв, якi з удиних позицiй ре-
гулюють трудовi вiдносини в тих i в тих пiдприумствах.
3. Закон "Про прiоритетнiсть соцiального розвитку села та
агропромислового комплексу > народному господарствi" на-
дау аграрним товаровиробникам право вiльного вибору форм
i напрямiв трудовоє та господарськоє дiяльностi, повноє влас-
ностi на результати своує працi. Вiдповiдно до ст. 13 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" це пiд-
приумство самостiйно визначау напрями сiльськогосподар-
ського виробництва, його структуру i обсяг. У п. З ст. 1 Зако-
ну передбачено також, що такi пiдприумства можуть на доб-
ровiльних засадах обуднуватись у спiлки (обуднання), бути
засновниками акцiонерних товариств, якi дiють на пiдставi
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____407
своєх статутiв. Сiльськогосподарськi пiдприумства можуть та-
кож виступати засновниками або учасниками iнших сiльсько-
господарських товариств. Закон "Про господарськi товарист-
ва" визначау поняття i види цих товариств, правила єх ство-
рення та дiяльностi, а також права i обовязки єх учасникiв та
засновникiв. Господарськими товариствами визнаються пiд-
приумства, установи, органiзацiє, створенi на засадах угоди
мiж юридичними особами i громадянами через обуднання єх
майна та пiдприумницьку дiяльнiсть iз метою одержання при-
бутку. До господарських товариств належать акцiонернi това-
риства, товариства з обмеженою або додатковою вiдповiдаль-
нiстю, повнi й командитнi товариства. Товариства у юридич-
ними особами i можуть займатися будь-якою пiдприумниць-
кою дiяльнiстю, яка не суперечить законодавству Украєни.
4. Первинною ланкою трудового колективу сiльськогоспо-
дарського пiдприумства у колектив виробничоє бригади чи iн-
шого структурного пiдроздiлу. В державних сiльськогосподар-
ських пiдприумствах органiзуються вiддiлення, ферми, брига-
ди, дiльницi, виробництва та iншi структурнi пiдроздiли.
Структура господарства залежить вiд його розмiрiв, виробни-
чого напряму, внутрiшньогосподарськоє спецiалiзацiє, форм
органiзацiє працi, розмiщення та iнших умов виробництва. За
пiдроздiлами державних сiльськогосподарських пiдприумств
закрiплюються земельнi дiлянки, будiвлi, споруди, худоба та
iншi матерiальнi цiнностi. Положення про пiдроздiли держав-
ного сiльськогосподарського пiдприумства затверджуються
директором господарства.
У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах за-
лежно вiд конкретних умов господарства, його спецiалiзацiє
та технологiє виробництва створюються дiльницi, цехи, бри-
гади, ферми, ланки, загони, комплекси тощо, якi дiють, як
правило, на принципах колективного, сiмейного, iндивiду-
ального, орендного пiдряду. За колективами структурних пiд-
роздiлiв господарства закрiплюються (або надаються єм в
оренду) земельнi дiлянки, необхiдна технiка й iнвентар, робо-
ча та продуктивна худоба, будiвлi, iншi засоби виробництва i
матерiальнi ресурси.
Основними формами органiзацiє працi в державних i ко-
лективних сiльськогосподарських пiдприумствах у постiйнi
виробничi бригади, ланки, механiзованi загони з виконання
спецiалiзованих робiт. Постiйна виробнича бригада - най-
408
Роздiл ХМ>
бiльш поширена тепер форма органiзацiє працi в сiльськогос-
подарських пiдприумствах. Вона складауться з колективу пра-
цiвникiв, який своєми силами або в кооперуваннi з iншими
пiдроздiлами, а також з iншими пiдприумствами й органiза-
цiями виконуу весь цикл сiльськогосподарських робiт iз ви-
робництва певноє продукцiє. Саме ця форма органiзацiє працi
переважау у тваринництвi, де постiйнi виробничi бригади
займаються вирощуванням телят, молочного стада, вiдгодiв-
лею худоби на мясо тощо.
У великих сiльськогосподарських пiдприумствах iснують
спецiалiзованi виробничi бригади - як галузевi, так i багато-
галузевi. Вони, зазвичай, обслуговують окремi галузi госпо-
дарства i складаються з працiвникiв однорiдних професiй
(спецiальностей), що займаються виробництвом певного виду
продукцiє (рису, винограду, розсади овочiв, свинини, молод-
няка худоби тощо). До галузевих належать рослинницькi i
тракторно-рiльничi, овочiвницькi та iншi бригади.
Комплекснi бригади обслуговують рослинництво й тварин-
ництво, виробляють декiлька видiв продукцiє цих галузей.
Нарiвнi з виробничими бригадами у сiльськогосподар-
ських пiдприумствах застосовуються такi форми органiзацiє
працi, як механiзованi загони, збирально-транспортнi ком-
плекси, загони з заготiвлi та внесення органiчних, мiнераль-
них добрив i т.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111