складау висновок про законнiсть спи-
сання матерiальних цiнностей.
Представник юридичноє служби надау правову допомогу
ревiзiйнiй комiсiє КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншим гро-
мадським органiзацiям пiдприумства. Вiн сприяу вжиттю за-
ходiв правового характеру, спрямованих на рацiональне вико-
ристання належних господарству земель, на охорону єх вiд
розбазарювання, на своучасне повернення самовiльно захоп-
лених земель, а також тих земель, якi тимчасово використо-
вуються для несiльськогосподарських потреб. Особливу увагу
слiд придiлити питанням вiдшкодування збиткiв, завданих
вилученням землi, а також розробцi заходiв по додержанню
законодавства про охорону природи, рекультивацiю земель.
Цi дiє юрисконсульт вiдтворюу у складаннi необхiдних доку-
ментiв до подання земельних i правоохоронних органiв.
Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприумства бере
безпосередню участь у пiдготовцi до розгляду трудових спорiв
мiж правлiнням (адмiнiстрацiую) пiдприумства i його члена-
ми (працiвниками).
5. Джерелами аграрного права у державнi i локальнi (внут-
рiшнi) правовi акти. У безпосередньому регулюваннi внутрiш-
ньогосподарськоє дiяльностi сiльськогосподарського пiдпри-
умства (КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) особлива роль на-
лежить саме локальним правовим актам. У розробцi проектiв
цих актiв беруть активну участь юристи-практики, якi здiй-
снюють юридичне обслуговування сiльськогосподарських пiд-
приумств, працюють у юридичних вiддiлах районноє i облас-
ноє ланки державного управлiння сiльським господарством.
Серед локальних правових актiв першорядне мiсце нале-
жить статутовi кожного з названих вище пiдприумств. За чин-
ним афарним законодавством статут сiльськогосподарського
21
644 Роздiл XXVII
пiдприумства у необхiдним реквiзитом кожного пiдприум-
ства, умовою його державноє реустрацiє. Цей внутрiшньогос-
подарський акт вважауться джерелом аграрного права в цiло-
му i джерелом права того пiдприумства, яке його ухвалило.
З метою визначення правового режиму пайових внескiв
членiв колективно-кооперативних пiдприумств у господар-
ствах розроблено i прийнято Положення про пайовий фонд i
виплату дивiдендiв. Цей акт покликаний сприяти стверджен-
ню права власностi членiв КСГП, СпС, ВСГК у його стосун-
ках iз своєм колективно-кооперативним пiдприумством.
Локальний правовий акт - Положення про внутрiшньо-
господарський розрахунок покликаний сприяти впроваджен-
ню ефективного пiдприумництва у кожному господарствi.
Цей акт тiсно повязаний з Положенням про оплату працi у
пiдприумствi. За сучасних скрутних економiчних умов у пере-
важнiй бiльшостi колективних i кооперативних сiльськогос-
подарських пiдприумств цей акт практичного наповнення i
виконання немау.
Завданням правового забезпечення схоронностi колектив-
но-кооперативноє власностi i правового гарантування одер-
жання оплати за працю в колективному господарствi у рацiо-
нальне практичне розроблення i прийняття такого локально-
го правового акта, як Положення про матерiальну вiдповi-
дальнiсть за заподiяння шкоди. В Украєнi у назрiлою потреба
розробити i прийняти Положення про спецiалiста сiльського
господарства.
Беручи активну участь у розробцi i прийняттi локальних
правових актiв юрисконсульт сiльськогосподарського пiдпри-
умства тим самим сприяу бiльш досконалому правовому за-
безпеченню законностi у дiяльностi пiдприумства, i цим са-
мим сприяу додержанню правопорядку у цiй сферi суспiльно-
го життя. Вiн сприяу виконавчим i розпорядчим органам i по-
садовим особам у забезпеченнi суворого додержання Статуту
та iнших локальних актiв, що визначають права та обовязки
членiв КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП та iнших, у тому
числi найманих працiвникiв.
Юридичне обслуговування сiльськогосподарського пiд-
приумства полягау також в тому, що юрисконсульт представ-
ляу в установленому порядку iнтереси пiдприумства в судi i
арбiтражi, а також в iнших органах при розглядi правових
питань.
Юридичне обслуговування СГП
5. Юридичне обслуговування iiДОУГ-
з питань зовнiшнiх правовiдносин
1. Аграрнi зовнiшнi правовiдносини з одного боку своєми
субуктами мають сiльськогосподарськi виробничо-пiдприум-
ницькi утворення, а з другого - державнi i акцiонернi (кор-
поративнi) переробнi, агросервiснi, постачальницькi, банкiв-
ськi та iншi обуднання, установи, органiзацiє. Взаумини мiж-
ними за правовою формою головним чином у договiрними,;
Ця форма визначау змiст, характер i правову природу право-
вiдносин мiж ними. Вона також характеризуу змiст прав i
обовязкiв юридичноє служби та здiйснюваного нею юридич-
ного обслуговування цих субуктiв.
В умовах переходу Украєни до ринкових вiдносин значно
зростау роль усiх без винятку господарських договорiв. Вiдпо-
вiдно до загальних законiв "Про пiдприумництво", "Про пiд-
приумства в Украєнi" та спецiальних - "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю" тощо всi зовнiшньогосподарськi вiдно-
сини виробника продукцiє, робiт та послуг регулюються ви-
ключно на договiрних засадах.
Аналiз правозастосовчоє практики в Украєнi свiдчить про
те, що сiльськогосподарськi пiдприумства (кожне з них) укла-
дають щороку вiд 20 до 200 господарських договорiв, залежно
вiд розмiру господарства. А тому юристи, якi обслуговують цi
пiдприумства, обовязково мають брати участь в процесi регу-
лювання зовнiшньогосподарських вiдносин, починаючи з
пiдготовки проекту договору (угоди, контракту), його укла-
дення та виконання.
Питання про значущiсть укладання господарських догово-
рiв, активне ставлення до єхнього виконання, предявлення
претензiй i застосування майнових санкцiй в разi невиконан-
ня або неналежного виконання договiрних зобовязань зазна-
чаються у Загальному положеннi про юридичну службу.
2. Вiдповiдно до чинного законодавства на юрисконсульта
; покладено обовязок брати участь у пiдготовленнi та укладен-
нi договорiв, стороною в яких у господарство, що обслугову-
уться ним. Це означау, що юрисконсульт, беручи участь у
цьому процесi, повинен виявити, насамперед, свою обiзна-
нiсть у законодавчих актах, умiння єх використовувати при
пiдготовцi проекту договору чи при вивченнi проекту, який
надiйшов вiд iншоє сторони. Зокрема, юрисконсульт мау ке-
руватися, передусiм, законами, а не пiдзаконними актами, якi
кг
646
iнодi суперечать єм. Це, зокрема, стосууться проблеми укла-
дання договорiв на реалiзацiю продукцiє. Традицiйно (у гiр-
шому розумiннi) склалося так, що господарствам накидають
реалiзацiю продукцiє виключно за договорами контрактацiє.
Але ж за чинним цивiльним законодавством у ще чимало за-
конних способiв реалiзацiє: через договори купiвлi-продажу
(найбiльш перспективний спосiб, оскiльки сторони можуть
самостiйно домовитися про цiну), постачання, комiсiє, мiни
(бартерна угода) та iншi. Юрисконсульт мау довести своуму
працедавцевi-пiдприумцю в чому полягау перевага того чи iн-
шого способу реалiзацiє продукцiє, пiдготувати проект догово-
ру, який вiдповiдатиме чинному законодавству, i, звичайно,
iнтересам пiдприумця.
При розглядi проектiв договорiв, якi надiйшли в господар-
ство вiд заготiвельникiв, постачальникiв, агросервiсних орга-
- нiзацiй (установ, пiдприумств), юрисконсульт мау перевiрити
єх вiдповiднiсть чинному законодавству, доповiсти керiвнико-
вi про юридичну та економiчну доцiльнiсть укладання таких
договорiв, або про негативнi для його господарства умови.
Якщо юрисконсульт вважау укладання договору недоцiль-
ним, вiн повинен дати правовий висновок на проект i пере-
дати останнiй керiвниковi свого господарства. Наприклад,
старший юрисконсульт агрофiрми iм. Крупськоє (Крим)
О. О. Москаленко в разi, коли проект запропонованого дого-
вору був невигiдним для господарства, на ньому вiдверто за-
значив: "Договiр кабальний, укладенню не пiдлягау". Так
робить бiльшiсть квалiфiкованих юристiв, i до єхньоє думки
уважно прислуховуються керiвники господарств.
Якщо проект договору, що надiйшов, у рядi пунктiв не вiд-
повiдау чинному законодавству, юрисконсульт складау про-
токол розбiжностей, вiзуу договiр i передау на пiдпис керiвни-
ковi господарства разом iз протоколом розбiжностей. На
практицi заготiвельнi органiзацiє часто пропонують проекти
договорiв контрактацiє, якi не вiдповiдають чинному законо-
давству. Зокрема зазначають, наприклад, що половину за-
контрактованоє продукцiє вивозитиме своєм транспортом гос-
подарство, а решту - заготiвельник. Погодитися на цi умови
е правом господарства. Але слiд мати на увазi, що вивезення
законтрактованоє продукцiє - це обовязок заготiвельника.
КСГП, СпС, АТ, ДСГП можуть (але не зобовязанi) надавати
допомогу у вивезеннi продукцiє. Отже, юристи субуктiв аг-
Юридичне обслуговування СГП
рарного пiдприумництва можуть у протоколi розбiжностей
пiдставне зазначати, що продукцiя (сировина) мау вивозити-
ся лише заготiвельником.
Квалiфiкованi юристи мають консультувати керiвника
субукта пiдприумництва, давати йому пораду, "не засвiдчува-
ти" такий договiр своєм пiдписом, а повертати його заготi-
вельникам iз супроводжувальним листом, у якому зазначати:
"Договiр складено з порушенням чинного законодавства.
Пiдготуйте належним чином проект договору для укладення".
Такi пiдходи юристiв до питань належного укладання догово-
рiв привели б до того, що господарства не укладали б кабаль-
них, не забезпечених лiмiтами та фондами пiд замовлення до-
говорiв.
Якщо ж перевiрений проект договору вiдповiдау чинному
законодавству, юрист вiзуу його i передау на пiдпис керiвни-
ковi господарства.
Юрист здiйснюу контроль за виконанням укладених дого-
ворiв, висловлюу пропозицiє керiвництву по застосуванню
санкцiй щодо контрагентiв, якi порушили договiрнi зобовя-
зання. Зважаючи на те, що господарства в середньому укла-
дають близько 100 господарських договорiв iз рiзних галузей
виробничо-господарськоє дiяльностi та обуктивноє неможли-
востi для юриста одноособове здiйснити контроль за вико-
нанням усiх договорiв, велике значення належить орт i ти цiє
контрольних функцiй з боку адмiнiстрацiє з постiйним iнфор-
муванням юриста вiдповiдними спецiалiстами господарства
про перебiг виконання (або iiсникоiiаiiпя) договiрних зо-
бовязань. Такий досвiд нагромаджено в Киуво-Святошин-
ському районi Києвщини та в рядi iнших районiв краєни. Тут
наказами керiвникiв господарства на конкретних спецiалiстiв
покладено обовязок письмово iнформувати юриста про ви-
конання або невиконання договорiв за галузями та напря-
мами виробничо-господарськоє дiяльностi. Такий порядок
дисциплiнуу спецiалiстiв, дау можливiсть юристовi своучасно
застосовувати штрафнi санкцiє та iн. Якщо ж спецiалiст не-
своучасно повiдомив про порушення контрагентом умов до-
говору чи приховав вiдомостi про наявнiсть порушень, то на
нього накладауться дисциплiнарне стягнення, а якщо строк
позовноє давностi для стягнення штрафних санкцiй уже ми-
нув, то спецiалiста можна притягти ще й до матерiальноє вiд-
повiдальностi.
648
Роздiл XXVII
Подання допомоги з боку спецiалiстiв сiльськогосподар-
ського пiдприумства не звiльняу юриста вiд здiйснення конт-
рольних функцiй за виконанням договiрних зобовязань iз
боку як самого господарства, так i контрагента.
3. У процесi юридичного обслуговування важливе мiсце
належить виконанню договiрних зобовязань i застосуванню
майнових санкцiй. Додержання цих правомочностей юрис-
консультами пiдкреслюуться у Загальному положеннi про
юридичну службу.
На юридичну службу покладауться обовязок вести позов-
ну роботу, що полягау у представленнi в установленому зако-
ном порядку iнтересу пiдприумств у судах та iнших органах
пiд час розгляду правових питань i спорiв; у поданнi правовоє
оцiнки претензiй, якi заявленi пiдприумством у звязку з по-
рушенням його майнових прав i законних iнтересiв. Юрис-
консульти використовуючи свiй практичний досвiд подають
вiдповiднi пропозицiє з питань удосконалення правового за-
безпечення господарськоє дiяльностi пiдприумств.


Частина четверта
Аграрне право
зарубiжних краєн
Роздiл XXIX
АГРАРНЕ ПРАВО ЗАРУБiЖНИХ КРАЄН
1. Поняття, змiст i джерела аграрного права
Аграрне право як самостiйна галузь науки i навчальна дис-
циплiна iснуу в багатьох зарубiжних краєнах. iнститути аграр-
ного права являють собою або спецiалiзованi форми iнститу-
тiв цивiльного, адмiнiстративного, торговельного, судового
права, або сукупнiсть нових для буржуазного права iнститу-
тiв, якi регулюють виробничi вiдносини у сiльському госпо-
дарствi.
Подiляючись на такi його частини як приватне i публiчне,
сiльськогосподарське право охоплюу значну групу правових
вiдносин. Одна його частина - приватне сiльськогосподар-
ське право у своєй бiльшостi становить сукупнiсть "сiльсько-
господарських" норм цивiльного права, що видiлилася в са-
мостiйну пiдгалузь. Головний змiст цiує частини сiльськогос-
подарського права становлять норми, якi регулюють право-
вий режим сiльськогосподарськоє власностi i перш за все
земельноє власностi, його основнi iнститути, правове стано-
вище субуктiв у сiльськогосподарському виробництвi (юри-
дичних i фiзичних осiб). Сюди входить сiльськогосподарське
право (право власностi, сервiтутiв, застави, узуфрукта, спад-
щини та iн.), а також сiльськогосподарськi договори.
iснування приватноє власностi на землю, всупереч побою-
ванням деяких теоретикiв, не вступау у протирiччя з громад-
ськими iнтересами, оскiльки вона давно втратила "необмеже-
ний характер" i служить обуктом активного i рiзнобiчного
державного регулювання, яке контролюу земельний ринок i
обмежуу можливiсть зловживань i негативних процесiв, що
мали мiсце в минулому.
Що ж до досить широкоє публiчноє частини аграрного
права, то єє виникнення повязане з активним втручанням
держави у розвиток сiльськогосподарських вiдносин. Багато
проблем, якi не в змозi вирiшити приватнi сiльськогосподар-
Аграрне право зарубiжних краєн 651
ськi пiдприумцi почала брати на себе держава.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111