.i
5. За невиконання або неналежне виконання зобовязанi
за договором на створення (передачу) науково-технiчноє про-
дукцiє на винну сторону покладауться обовязок вiдшкодувати
потерпiлiй сторонi всi збитки включно з неодержаними при-
бутками. Виконавець за цим договором за невиконання зо-
бовязань мау ще вiдшкодувати замовниковi вартiсть одержа-
них для виконання замовлення матерiальних цiнностей. За
використання переданоє замовниковi науково-технiчноє про-
дукцiє з порушенням умов договору (скажiмо, продаж єє iн-
шим клiунтам) виконавець повинен передати замовниковi всi
кошти, одержанi вiд цього, а також компенсувати моральну
шкоду. Якщо замовник на порушення умов договору пере-
дасть (перепродасть) науково-технiчну продукцiю, вiн також
мусить вiдшкодувати виконавцевi всi збитки в повному обсязi
(за порушення умов договору i авторських прав виконавця). У
договорi на використання науково-технiчноє продукцiє сторо-
ни можуть передбачати й штрафнi санкцiє.
6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань
за договором на реалiзацiю сiльськогосподарськоє продукцiє
та сировини субукти аграрного пiдприумництва сторони-ви-
робника також несуть вiдповiдальнiсть у повному обсязi.
Крiм того, сторони в договорах можуть встановлювати й
штрафнi санкцiє (наприклад, за несвоучасне виконання зо-
бовязань iз забезпечення аграрного товаровиробника тарою,
па-кувальним матерiалом, за порушення графiка вивезення
прюдукцiє та сировини, продаж продукцiє та сировини гiршоє
якостi, нiж це передбачено умовами договору, порушення
розрахунковоє дисциплiни тощо).
З метою пiдвищення вiдповiдальностi субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi за виконання договiрних зобовязань Ука-
зом Президента Украєни "Про заходи щодо нормалiзацiє пла-
563
грарно-дрговiрнi зобовязання
тiжноє дисциплiни в народному господарствi Украєни" (п. 4)
встановлено, що боржники-пiдприумства роздрiбноє торгiвлi
(незалежно вiд форм власностi) сплачують на користь вироб-
ника сiльськогосподарськоє продукцiє та продовольства суму
заборгованостi та пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка, а також до мiс-
цевого бюджету пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка вiд суми платежу
за кожен день його банкiвського прострочення, якщо бiль-
ший розмiр пенi не передбачено угодою сторiн.
За порушення сторонами умов договору на користування
електроенергiую майнова вiдповiдальнiсть настау на пiдставi
Правил користування електричною енергiую, а не норм ци-
вiльного законодавства.
Так, вiдповiдно до цих Правил та договору на користуван-
ня електричною енергiую енерго постачальна органiзацiя
-(райенерго), винна у виникненнi перерв в енергопостачаннi,
-сплачуу єє споживачевi 10-кратну вартiсть невiдпущеноє енер-
гiє. Треба пiдкреслити, що Правила не передбачають вiдшко-
дування споживачевi заподiяноє вiдключеннями електроенер-
гiє навiть прямоє шкоди. Виплата символiчноє 10-кратноє
вартостi невiдпущеноє енергiє, певна рiч, не покривау шкоди,
заподiяноє, особливо взимку, наприклад, вiдключенням елек-
троенергiє в iнкубаторах, теплицях тощо.


Майнову вiдповiдальнiсть несуть також субукти аграрного
пiдприумництва i як сторони договору про спiльну дiяльнiсть.
- i№№"04
. --- -- - .- ...... .- , . -АєВ>>>"i---,,
."т--.ч -ч., i.,4
Роздiл XXVI
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛiЗАЦiЄ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЄ ПРОДУКЦiЄ я i;; :
. , . . .я
\;ДНфi. . с
; Я.даi.йрСєi
. : -..<й.iП ЯiЗД.
1. Правовi форми реалiзацiє ,,<
сiльськогосподарськоє продукцiє гзд<ш дi,
1. Реалiзацiя сiльськогосподарськоє продукцiє у одним є
нагальних питань, що стоять перед нацiональним сiльсько-
господарським товаровиробником. Суспiльнi взаумовiдноси-
ни мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i держа-
вою в особi єє органiв державного управлiння, що вiдають за-
купiвлями хлiбопродуктiв, завжди були полiтичне важливи-
ми, економiчно складними i юридичне iстотними особливо
для селян-товаровиробникiв. У кожному iсторичному про-
мiжку часу вони мали своє характернi властивостi, по-рiзному
представляли iнтереси учасникiв цих правовiдносин. За роки
з часу колективiзацiє сiльського господарства до 1958 р. пану-
вала система обовязкових поставок державi виробленоє кол-
госпами сiльськогосподарськоє продукцiє. За своую полiтико-
економiчною i правовою сутнiстю обовязковi поставки ста-
новили адмiнiстративно-податкове позбавлення колгоспiв
(трудового селянина) своує власностi. Та плата за продукцiю,
здану в порядку виконання обовязкових поставок мiсцевiй
заготiвельнiй органiзацiє Мiнiстерства заготiвель СРСР не ма-
ла нiчого спiльного з такою економiчною категорiую як цiна.
Суми, одержуванi вiд держави середньо-економiчними кол-
госпами, поверталися до бюджету у виглядi прибуткового по-
датку. Внаслiдок цього обовязковi поставки по сутi були на-
туральним податком для колгоспiв. За своєми розмiрами ця
плата була нижчою вiд собiвартостi сiльськогосподарськоє
продукцiє, що єє здавали колгоспи.
У 1958 р. обовязковi поставки було скасовано i введено
систему державних закупiвель сiльськогосподарськоє продук-
цiє за договорами контрактацiє. Державно-правове регулюван-
ня цих закупiвель було покладено на Мiнiстерство заготiвель
СРСР. Хоч при закупiвлях застосовувалась правова форма до-
говорiв контрактацiє, типовi (примiрнi) договори розробяя-
_____565
Правове регулювання ралiзацiТ сiльгосппродукцiє -~------
лись Мiнiстерством заготiвель в односторо1 д укладан-
Прикладом можна назвати Положення про .дподарськоє
ня i виконання договорiв контрактацiє "уи заготiвель
продукцiє, яке було затверджено Мiнiстер д колгоспи
21 грудня 1976 р. У зимовий, наприклад, "очну продук-
продавали за договором контрактацiє мясо- продув.
цiю за цiнами значно меншими, нiж собiварт1-" виробником
цiє. Економiчнi вiдносини, що виникали да виступала
сiльськогосподарськоє продукцiє, державок> (р уду вважати
як посередник) i споживачем також не моХ правова фор-
ринковими, хоч i використовувалась пря цьо1"
ма договорiв, вiчних вiдносин |Ц
2. В умовах становлення ринкових еiкон "-цель сiльське- В
держава застосовуу рiзнi правовi форми ю ланкою на В
господарськоє продукцiє. При цьому оринку сiльськогосподарськоє продукцiє у -дуженоє тери-
пiдприумства. Нинi в нашiй краєнi немау Р03" елеватори.
торiальноє системи пiдприумств, якi б мали "рд народного
Це повязуу новi сiльськогосподарськi СТРУ"истемоюхлi-
господарства Украєни з колишньою дерзi13R101.,, господар-
бозаготiвель. Адже ще й досi iснуу усталена елеватором
ських звязкiв мiж виробником та, наприк/1
що складалася протягом багатьох десятилiть. ,цд(цого сiльсь-
При використаннi невласних елеваторiв У дилема вибору
когосподарського господарства виникне Послуги по збе-
конкретного пiдприумства, яке б надало ЙоУ ,"ому постау
рiганню виробленоє ним продукцiє. Адс п Р1"..,, ц того в
проблема - кого обрати: чи того, що у найбЛ -ддри так зва-
кого цiни на послуги у бiльш привабливими чщ виграу бiль-
ноє "усушки/утруски" у меншими. На жаль, тог вступау
ше територiально-ближну пiдприумство, ОСIалобхiдно витра-
в дiю такий фактор як вартiсть палива, яке iєу фактори не-
тити на перевезення виробленоє продукiдiє. ьськогосподар-
гативно позначаються на цiнi виробленює сєляiсож це справ-
ськоє продукцiє та похiдноє вiд неє продустiє- 1 конкретного
ляу неабиякий негативний вплив на Рмробника зок-
нацiонального сiльськогосподарського товарО
рема та АПК взагалi. , .щбозаготiвель-
При розглядi питання правосубуюiнгост ./".х розвитку та
них пiдприумств у важливим розумiння iстор" ядмiнiстратив-
становлення, характеру попереднiх аграрiно- ."умiння iсторiє
но-правових вiдносин, оскiльки саме через Р
566
Роздiл ХХУi
становлення цих правовiдносин у можливим єх., всебiчний
аналiз, вдосконалення та шляхи єх подальшого розвитку, адже
все це необхiдно для забезпечення нацiональноє полiтичноє та
економiчноє, а насамперед, продовольчоє безпеки Украєни, ".
3. Правове регулювання державних закупiвель сiльськр;-
господарськоє продукцiє та продовольства нинi набуло знач-
них масштабiв. Адже державнi закупiвлi сiльськогосподар-
ськоє продукцiє мають на мстi згiдно зi ст. 1 Закону Украєни
"Про поставки продукцiє для державних потреб" вiд 22 грудня
1995 р. у розвязання соцiально-економiчних проблем, пiд-
тримання обороноздатностi краєни та єє безпеки, створення i
пiдтримання на належному рiвнi державних матерiальних ре-
зервiв, реалiзацiє державних i мiждержавних цiльових про-
грам, забезпечення функцiонування органiв державноє влади,
що утримуються за рахунок Державного бюджету Украєни.
Особливу увагу держава придiляу закупiвлям до державних
резервiв зернових та олiйних культур, адже саме зерно, голов-
ним чином пшениця, соняшник, бобовi культури та олiя у як
одними з головних продуктiв харчування населення краєни,
так i одними з головних експортних товарiв. Хоча слiд зазна-
чити, що експорт цих культур у безсистемним, адже, наприк-
лад, безконтрольний експорт соняшнику в минулi роки при-
зводив до зупинки олiу-жирових пiдприумств краєни та чис-
ленних зловживань i порушень порядку ведення зовнiшньо-
економiчноє дiяльностi, податкового законодавства тощо.
Яскравим прикладом стурбованостi держави з цього питання
у Указ Президента Украєни "Про заходи щодо регулювання
вивезення з Украєни насiння соняшнику" вiд 8 липня 1998 р.
Також велике значення мау можливiсть фiнансування
державою виробництва сiльськогосподарськоє продукцiє, щодо
якоє було укладено державний контракт. Така можливiсть була
закладена ще в постановi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про дер-
жавний контракт на сiльськогосподарську продукцiю, сировину
i продовольство на 1994 рiк" вiд 12 листопада 1993 р.
4. iншим важливим аспектом державного контракту на
сiльськогосподарську продукцiю у регулювання закупiвель-
них цiн, якi в iдеалi повиннi були б забезпечувати селянам до"
статнiй рiвень прибутку шляхом встановлення прибутковоє
для сiльськогосподарського пiдприумства цiни та/або закрiп-
лення цiнового рiвня на матерiально-технiчнi ресурси. При-
кладом цього у "Порядок визначення середньозважених цiн
на зерно по наслiдках бiржових торгiв в Украєнi за спотовими
Правове регулювання ралiзацiє сiльгосптюдукцiТ
567
контрактами", затверджений спiльним наказом Мiнiстерства
фiнансiв Украєни та Мiнiстерства сiльського господарства i
продовольства Украєни вiд 29 березня 1996 р. на виконання
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про задоволення
державних потреб у сiльськогосподарськiй продукцiє на 1996
рiк" вiд 12 березня 1996 р. Згiдно з "Порядком формування
обсягiв i виконання закупiвлi сiльськогосподарськоє продукцiє
та продовольства за державним замовленням у 1996 роцi", за-
твердженим тiую ж постановою та постановою Кабiнету Мi-
нiстрiв Украєни "Про хiд заготiвлi зерна до державних та ре-
гiональних ресурсiв" вiд 6 серпня 1996 р. товаровиробники
повиннi виходити з рiвня середньозважених цiн, що склада-
ються на бiржових торгах Украєни за спотовими контрактами
на момент одержання авансу кожним виконавцем контракту,
а остаточний розрахунок за все зерно, поставлене в рахунок
державного замовлення, проводиться, виходячи з рiвня се-
редньозважених цiн, що складуться на бiржових торгах Украє-
ни за спотовими контрактами з початку року на момент оп-
лати, за вирахуванням ранiше виданого авансу, яке деякою
мiрою вже захищау iнтереси нацiонального сiльськогосподар-
ського товаровиробника1.
Аналiзуючи чинне нацiональне законодавство щодо дер-
жавних закупiвель сiльськогосподарськоє продукцiє ми може-
мо зробити висновок, що при всiх негативних його моментах
воно поступово наближауться до бажаного для наших нацiо-
нальних сiльськогосподарських товаровиробникiв увропей-
ського стандарту у вiдносинах iз держаною в цiй сферi сус-
пiльних вiдносин.
Нинi у свiтовiй практицi по реалiзацiє будь-яких товарiв
бiржова торгiвля стау головною. Однiую з основних функцiй
бiржовоє торгiвлi при цьому у формування ринкових цiн.
iншою ланкою ринку сiльськогосподарськоє продукцiє у
товарнi бiржi. Єх дiяльнiсть в Украєнi регламентууться Зако-
ном Украєни "Про товарну бiржу" вiд 10 грудня 1991 р. Цей
закон визначау поняття товарноє бiржi, основнi засади прова-
дження бiржовоє торгiвлi, як то: умови створення товарноє
бiржi, єє правосубуктнiсть, членство в нiй, правовий статус
майна товарноє бiржi умови провадження бiржових торгiв то-
що. Так, згiдно зi ст. 1 Закону "Про товарну бiржу" вона дiу
Див.: "Аграрне законодавство Украєни: проблеми ефективностi" / ПiД
ред. проф. В. i. Семчика. - К., 1998. - С. 146.
568___________..._____:. А>ЮО|п
на основi самоврядування, господарськоє самостiйностi, у ,
юридичною особою, мау вiдокремлене майно, самостiйний
баланс, власний розрахунковий, валютний та iншi рахунки в
банках, печатку iз своєм найменуванням. Товарна бiржа не
займауться комерцiйним посередництвом i не мау на мета
одержання прибутку. Дiяльнiсть товарноє бiржi здiйснюуться
вiдповiдно до чинного законодавства Украєни, статуту бiржi,
правил бiржовоє торгiвлi та бiржового арбiтражу.
Правила бiржовоє торгiвлi сiльськогосподарською продук-
цiую були бiльш широко врегульованi Типовими правилами
бiржовоє торгiвлi сiльськогосподарською продукцiую, затвер-
дженими наказом Мiнiстерства сiльського господарства i
продовольства Украєни, Мiнiстерства економiки Украєни та
Мiнiстерства фiнансiв Украєни вiд 3 квiтня 1996 р.
Програмним документом щодо подальшого розвитку бiр-
жового ринку стала Концепцiя розвитку бiржового сiльсько-
господарського ринку, схвалена постановою Кабiнету Мiнiст-
рiв Украєни вiд 5 серпня 1997 р., яка визначила критичнi для
розвитку бiржовоє торгiвлi моменти, що потребують нагаль-
ного розвязання та врегулювання. Концепцiя спрямована на
удосконалення бiржовоє торгiвлi для розвязання проблем то-
варного обмiну, адаптацiє сiльського господарства до умов
ринкового середовища, формування ринкових iнструментiв
управлiння та механiзмiв бiржовоє торгiвлi, монiторингу ре-
ального економiчного i товарного обiгу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111