На вiдмiну вiд Украєни, наприклад,
у ФРН, субуктом права (без статусу юридичноє особи) визна-
ються: а) так званi кiльця, якi у формою кооперування фер-
мерiв у виглядi договiрного утворення для надання взаумноє
допомоги технiкою; б) кооперування зусиль та майна батька
й сина для ведення фермерського господарства. З позицiє ук-
раєнського закону, у наведених вище випадках мау мiсце ли-
ше кооперування фермерiв на пiдставi договору (по сутi, про
спiльну дiяльнiсть); i така кооперацiя не визнауться субук-
тами права, оскiльки здiйснюуться без створення (заснуван-
ня) та легалiзацiє юридичноє особи - справжнього субукта
права як за украєнським, так i за нiмецьким законодавством.
Державна реустрацiя у необхiдною умовою визначення
правового становища кожного сiльськогосподарського пiд-
приумства. З моменту вчинення державноє реустрацiє у пiд-
приумств виникають права юридичноє особи. Державна
реустрацiя с свого роду юридичним фактом, спрямованим на
забезпечення прана сiльськогосподарському товаровироб-
никовi проводити спою господарчо-пiдприумницьку дiяль-
нiсть i буги учасником ринкових економiчних вiдносин.
Чинне законоданство Украєни покладау обовязок кожно-
го пiдприумства здiйснити його державну реустрацiю i таким
чином набути прав юридичноє особи. Першорядним у цьому
вiдношеннi у Закон "Про пiдприумництво", в ст. 8 якого
йдеться про державну реустрацiю. Цьому обовязку присвя-
ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. З
Закону "Про сiльськогосподарське пiдприумство", ст. 6 Зако-

Прщосубуктнiсть аграрних товаровиробниiЯвлiдприумцiв 99
ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про се-
лянське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про
сiльськогосподарську кооперацiю".
З метою наведення порядку в лiцензуваннi субуктiв
i пiдприумницькоє дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв Украєни вiд
125 травня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення
| Про державну реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяль-
|ностi. Згiдно з цими актами державну реустрацiю повиннi
i Пройти всi субукти пiдприумницькоє дiяльностi. Тi з них,
державна реустрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi
не мають свiдоцтва про державну реустрацiю, а також тi, якi
одержали такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одер-
жати (обмiняти) єх в органi державноє реустрацiє, в якому
нони перебувають на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв
про держпвну реустрацiю проводиться на пiдставi документiв,
ЩО аигпiдчують держяяку реустрацiю субукта пiдприумниць-
мЯ дiнкмiостi. При цьому за одержане свiдоцтво про держав-
ну р<-( i грацiю субукт пiдприумницькоє дiяльностi зобовяза-
ний сплатити реустрацiйний збiр.
2. Правосубуктнiсть колективних i кооперативних
сiльськогосподарських пiдприумств
1. Субуктом аграрного права у кожне окремо взяте колек-
тивне i кооперативне сiльськогосподарське пiдприумство.
Правове становище цих пiдприумств визначауться нормами
Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство
i Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" та Статутом
кожного з цих пiдприумств. Згiдно з ст. 4 Закону "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство" в Статутi зазнача-
ються найменування пiдприумства, його мiсцезнаходження,
предмет i цiлi дiяльностi, порядок вступу громадян до членiв
пiдприумства i припинення членства в ньому, принципи
формування спiльноє власностi та права членiв щодо неє, за-
гальнi права та обовязки членiв пiдприумства та його членiв
щодо використання й охорони земель, водних та iнших при-
родних ресурсiв, виробничо-господарськоє, фiнансовоє i тру-
довоє дiяльностi, питання оплати та охорони працi, соцiальнi
гарантiє, умови i порядок реорганiзацiє та лiквiдацiє пiдприум-
ства. Державна реустрацiя пiдприумства здiйснюуться не пiз-
4


Роздiл IV
нiше ЗО днiв з дня подання необхiдних документiв. Юридич-
ний факт державноє реустрацiє колективного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства у пiдставою для надання йому прав
юридичноє особи i визначау термiн виникнення у пiдприум-
ства такого права.
За подiбною правовою регламентацiую створюуться i надi-
ляуться вiдповiдною правосубсктнiстю виробничий сiльсько-
господарський кооператив. Ст. 2 Закону "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю" залежно вiд цiлей, завдань i характеру
дiяльностi сiльськогосподарського кооператива подiляу єх на
виробничi та обслуговуючi. Виробничi кооперативи здiйсню-
ють свою господарську дiяльнiсть на засадах пiдприумництва
з метою одержання доходу. Обслуговуючi кооперативи спря-
мовують свою дiяльнiсть на обслуговування сiльськогоспо-
дарського та iншого виробництва учасникiв кооперацiє. В
свою чергу залежно вiд виду дiяльностi обслуговуючi коопера-
тиви подiляються на переробнi, заготiвельно-збутовi, поста-
чальницькi та iншi. Здiйснюванi ними послуги повязанi з ви-
робництвом, переробкою, збутом продукцiє рослинництва,
тваринництва, лiсiвництва i рибництва. Оскiльки обслуго-
вуючi кооперативи головним чином повязанi з сiльським
господарством, то правовiдносини, якi виникають в процесi
єхньоє дiяльностi належить розглядати як предмет аграрного
права, хоч вони i мають певнi спiльнi риси з кооперативним
правом1.
Враховуючи спiльнi риси колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств i сiльськогосподарських кооперативiв цiл-
ком допустимо єх розглядати як рiзновид (тип) кооператив-
них утворень.
2. Економiчну основу створення i дiяльностi колективних
i кооперативних сiльськогосподарських пiдприумств стано-
вить колективна власнiсть пiдприумства як юридичноє особи,
а його члени - в частинi майна, яку вони одержують при ви-
ходi iз пiдприумства.
Вiдповiдно до ст. 20 Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" кооператив с власником будiвель, споруд, гро-
шей, майнових внескiв його членiв, виготовлюваноє ним про-
) Див.: Кооперативне право / За рсд. чл.-кор. НАН Украєни, акад. АПрН
Украєни, доктора юридичних наук, професора Семчика В. 1. - К., 1998,
Правосубеiсгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв_____101
дукцiє, доходiв, одержанних вiд єє реалiзацiє, продуктовоє та
iншоє дiяльностi, передбаченоє статутом кооперативу, а також
iншого майна, придбаного на пiдставах, не заборонених зако-
ном. Члени кооперативу в якостi пайового внеску можуть пе-
редати йому земельну дiлянку. Майно кооперативу подiляуть-
ся на пайовий i неподiльний фонди. Кожний з цих фондiв
мау вiдповiдний правовий режим.
Особливiсть правосубуктностi аграрних приватних пiд-
приумств кооперативного типу полягау в тому, що в них мау
мiсце обуднання насамперед робочоє сили, а не капiталiв.
"У кооперацiє капiтал - слуга, а не господар", - писав ще
i 1925 р. О. В. Чаянов1.
| 3. Закони про колективне i кооперативне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство встановлюють право самоврядування,
органи управлiння на єхню компетенцiю, що також станов-
доьЛоiо нраносубсктнiсть. Засади права самоврядування в
iiВтi 1 ВСГК бiльш повно викладенi у спецiальних роздiлах
Єхнiх статутiв. Управлiнська правосубуктнiсть цих пiдпри-
умств полягау у створеннi i участi представникiв цих пiдпри-
умств в роботi представницьких органiв управлiння колектив-
ними сiльськогосподарськими пiдприумствами з боку Всеук-
раєнськоє ради представникiв колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств. Згiдно з ст. 25 Закону "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство" для органiзацiйно-пра-
вового забезпечення економiчноє самостiйностi пiдприумства
та охорони його прав, узагальнення досвiду роботи та пред-
ставлення iнтересiв пiдприумства у вiдносинах з органами
влади i управлiння створюються його представницькi органи;
Демократичнiсть самоврядування у пiдприумствi забезпечу-
уться додержанням закрiпленоє в його статутi системи органi-
зацiйно-управлiнських i процедурно-правових норм.
iстотну правосубуктнiсть колективних i кооперативних
сiльськогосподарських пiдприумств становлять трудовi пра-
вовiдносини. Це вiдносини щодо органiзацiє працi (бригади,
ферми, ланки), додержання членами КСГП i ВСГК своєх тру-
дових прав та обовязкiв, що охоплюуться поняттям трудовоє
дисциплiни, додержання пiдприумством обовязкiв по забез-
печенню охорони здоровя i вiдшкодування шкоди, заподiя-
ноє трудiвниковi при виконаннi роботи, запровадження на
1 Див.: ЧояиовА. В. Краткий курс кооперации. -М., 1926. - С. 10.
102 Роздiл IV
пiдприумствi сучасних систем i форм оплати працi та єє на-
лежне правове регулювання, наближення принципiв оплати
працi працiвникiв колективно-кооперативних утворень з оп-
латою працi в державних або акцiонерних сiльськогосподар-
ських пiдприумствах. У цьому разi мауться на увазi впровад-
ження в колективних i кооперативних пiдприумствах обовяз-
кового мiнiмального рiвня оплати працi так як це встановле-
но для найманих працiвникiв i врегульовано п. 6 ст. 19 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство". Тру-
довими у також вiдносини, якi виникають в разi вчинення
працiвником дисциплiнарного проступку i настання дисцип-
лiнарноє вiдповiдальностi, а також у разi заподiяння працiв-
ником при виконаннi трудових обовязкiв майновоє шкоди i
настання його матерiальноє вiдповiдальностi.
Трудовi правовiдносини, що виникають в процесi вироб-
ничо-господарськоє та управлiнськоє дiяльностi колективних i
кооперативних пiдприумств, регулюються нормами аграрного
законодавства та локальними внутрiшньоправовими актами з
цих сiльськогосподарських пiдприумств. Правову основу цих
актiв становлять вiдповiднi положення Конституцiє Украєни.
Зокрема, ст. 43, згiдно з якою громадяни мають право на пра-
цю, що включау можливiсть заробляти собi на життя. Держа-
ва створюу умови для повного здiйснення громадянами права
на працю, гарантуу рiвнi можливостi у виборi професiє та роду
трудовоє дiяльностi. Кожен мау право на належнi, безпечнi
умови працi, на заробiтну плату не нижче вiд визначеноє за-
коном. Кожен, хто працюу, мау право на вiдпочинок (ст. 45),
в тому числi право на оплачувану щорiчну вiдпустку. Члени
КСГП i ВСГК мають право на забезпечення в разi повноє,
частковоє або тимчасовоє втрати працездатностi, втрати году-
вальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також
у старостi та iнших випадках, передбачених законом (ст. 46).
Посилання на особливостi колективного i кооперативного
сiльськогосподарського ниробництва i правового статусу аг-
рарних пiдприумств не можуть бути пiдставою для недодер-
жання по вiдношенню до селян наведених положень Консти-
туцiє Украєни.
УТравосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв____103
3. Правосубуктнiсть акцiонерних
сiльськогосподарських товариств
З часу проголошення незалежностi Украєни здiйснено за-
ходи щодо розвитку приватноє i колективно-кооперативноє
власностi, виникнення нових для Украєни форм органiзацiє
сiльськогосподарського виробництва, визнання єхньоє рiв-
ноправностi, надiлення єх повною господарсько-управлiн-
ською самостiйнiстю. Серед цих нових утворень набули по-
ширення i правового визнання акцiонернi сiльськогосподар-
ськi товариства, якi виробляють сiльськогосподарську про-
дукцiю.
Правове становище акцiонерного сiльськогосподарського
товариства визначауться нормами Закону "Про господарське
iоiiiiристпо" вiд 19 вересня 1991 р. та Статутом цього това-
ристпа. Для роєробки такого Статуту акцiонерне сiльськогос-
подарське топпристно використовуу Типовий Статут вiдкри-
того пкцiонсрного товариства, створеного шляхом корпора-
тивнiє державного пiдприумства, затвердженого наказом Мi-
нiстерства економiки Украєни, Фондом державного майна
Украєни i Мiнiстерством юстицiє Украєни вiд 31 серпня
1993 р.
За своую економiчною сутнiстю i правовим статусом
АСГТ слiд вважати утворенням корпоративного типу.
2. При створеннi акцiонерних товариств першорядним у
вирiшення питання про власнiсть. Принциповою особливiс-
тю правосубуктностi цiує групи аграрних пiдприумцiв у на-
самперед те, що цi товариства - обуднання капiталу, а не
особистоє трудовоє участi.
Майнова Правосубуктнiсть АСГТ безпосередньо повяза-
на з правовим режимом майна акцiонерних товариств, това-
риств з обмеженою вiдповiдальнiстю. Так, вiдповiдно до ст.
12 Закону "Про господарськi товариства" цi товариства у
власниками: майна, переданого єм засновниками i учасника-
ми у власнiсть; продукцiє, виробленоє товариствами внаслiдок
господарськоє дiяльностi; одержаних доходiв; iншого майна,
набутого на пiдставах, не заборонених законом. Ризик випад-
ковоє загибелi або пошкодження майна, що у власнiстю това-
риства або передане йому в користування, несе товариство,
якщо iнше не передбачено установчими документами. Вкла-
дами учасникiв i засновникiв акцiонерних товариств, това-
риств з обмеженою вiдповiдальнiстю можуть бути, зокрема,
104
будинки, споруди, обладнання та iншi матерiальнi цiнностi,
цiннi папери, права користування землею, водою та iншими
природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнан-
ням, а також iншi майновi прана (в тому числi на iнтелекту-
альну власнiсть), кошти. Вклад (юкрсма в натурi) оцiнюуться
у гривнях i складау частку учасника та засновника у статутно-
му фондi.
З наведеноє норми Закону нишiипас, що субуктом права
власностi на майно може Оуiи як сямс товариство, так i гро-
мадянин, який передав товариству "право користування" зе-
мельною дiлянкою, iншим майном та майновими правами.
Крiм того, згiдно зi ст. 10 цього ж Закону, учасник (акцiонер)
акцiонерного товариства вiдкритого типу практично не обме-
жений щодо розпорядження своую часткою в майнi цього то- ||
вариства (вiн може передати єє iншим особам). Тому, на вiд-
мiну вiд пiдприумств кооперативного типу, майно (чи його
частка) такого товариства може стати обуктом права влас-
ностi необмеженого кола осiб. Практично ця частка у статут-
ному фондi акцiонерного товариства може стати обуктом
стягнення за боргами акцiонера i, наприклад, фiнансово-кре-
дитна установа може стати акцiонером такого товариства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111