Тараса Шевченка.
ВАСИЛЮК Степан Феодосiйович - кандидат юридич-
них наук, доцент, завiдувач кафедрою приватного права Во-
линського державного унiверситету iм. Лесi Украєнки.
КЛЮКiН Борис Дмитрович - доктор юридичних наук,
професор, академiк Академiє гiрничих наук Росiйськоє Феде-
рацiє, провiдний спецiалiст iнституту законодавства i порiв-
няльного правознавства Уряду Росiйськоє Федерацiє.
НОСИК Володимир Васильович - кандидат юридич-
них наук, доцент Києвського нацiонального унiверситету
iм. Тараса Шевченка.
ПОГРiБНИЙ Олексiй Олексiйович - доктор юридич-
них наук, член-кореспондент Академiє правових наук Украєни,
зав. кафедрою аграрного природноресурсового та екологiчного
права Одеськоє юридичноє академiє, професор.
СЕМЧИК Вiталiй iванович - доктор юридичних наук,
член-кореспондент НАН Украєни, академiк Академiє пра-
вових наук Украєни, головний науковий спiвробiтник
iнституту держави i права iм. В.М. Корецького НАН Украєни,
професор.
ЯНЧУК Володимир Васильович - кандидат юридичних
наук, доцент Києвського нацiонального унiверситету iм. Тара-
са Шевченка, адвокат.
ЯНЧУК Богдан Володимирович - молодший науковий
спiвробiтник iнституту держави i права iм. В.М. Корецького
НАН Украєни.
Частина перша
Загальна теорiя
аграрного права
Роздiл i
ПРЕДМЕТ Є СИСТЕМА АГРАРНОГО ПРАВА
1. Поняття i предмет аграрного права
1. Аграрне право Украєни - одна з найважливiших галузей
нацiонального права. Воно певною мiрою у правонаступни-
ком як колишнього колгоспного, так i сiльськогосподарсько-
го права. Однак на вiдмiну вiд останнього (комплексноє, iн-
тегрованоє галузi) аграрне право Украєни перебувау в станi
становлення як самостiйноє та iнтегрованоє галузi нацiональ-
ного права, котрiй притаманнi власний предмет, власнi й част-
ково iнтегрованi обукти, власнi субукти, методи, система.
Кожна галузь права характеризууться властивим єй пред-
метом правового регулювання. Таким своурiдним предметом
у аграрнi правовiдносини, якi, по-перше, випливають iз спе-
цiальноє правосубуктностi субуктiв аграрного права, iз
специфiки єхнiх завдань та предмета дiяльностi; по-друге,
складаються в сферi виробництва продуктiв харчування, про-
довольства i сировини рослинного i тваринного походження,
переробки i реалiзацiє останньоє субуктами аграрноє пiдпри-
умницькоє дiяльностi. Аграрнi правовiдносини як предмет
аграрного права являють собою взаумоповязанi iнтегрованi
вiдносини майнового, земельного, членського, учасницького,
корпоративного, управлiнського й трудового характеру в усiй
багатогранностi єх прояву в процесi здiйснення завдань дiяль-
ностi субуктiв аграрного пiдприумництва.
єм притаманний певний субуктний склад, надiлений спе-
цiальною правосубуктнiстю, а також обуктний склад, тобто
засоби виробництва продуктiв харчування, сировини й про-
довольства рослинного i тваринного походження. Тому особ-
ливiстю дiяльностi субуктiв аграрного пiдприумництва i
властивостями обуктiв аграрного права визначауться своу-
рiднiсть предмета аграрного права як галузi нацiонального
права. На своурiднiсть цього предмета впливау також прита-
манне украєнському аграрному праву визначення й здiйснен-
13
iедмег 1 система аграрного права
|ня соцiально-економiчноє дiяльностi колективних, коопера-
тивних, корпоративних (по сутi - приватних) та державних
виробникiв товарноє маси продовольства, продуктiв харчу-
, вання i сировини рослинного i тваринного походження.
2. Предметом аграрного права у тi суспiльнi (в тому числi
виробничi, пiдприумницькi та соцiального спрямування) вiд-
носини, що виникають у звязку з утворенням (заснуванням)
i статутною дiяльнiстю субуктiв аграрного пiдприумництва
всiх форм власностi та легальних органiзацiйно-правових
форм господарювання. Вони являють собою складний комп-
лекс вiдносин як за складом субуктiв (зокрема громадян, якi
беруть участь i у членами чи акцiонерами або учасниками
субуктiв аграрного пiдприумництва, кооперативного чи кор-
поративного типiв), так i за предметом та змiстом. Субукта-
ми цих вiдносин у кожний аграрний пiдприумець зi статусом
юридичноє особи приватного права кооперативного чи кор-
поративного типiв i вiдповiдно його члени чи акцiонери або
учасники. У пiдприумствах кооперативного типу мiж цiую
юридичною особою (кооперативом) та його членами виника-
ють складнi, заснованi на правi членства, внутрiшньогоспо-
дарськi трудовi, управлiнськi, майновi та земельнi правовiд-
носини. Як родове поняття всi вони складаються з окремих
видiв i зумовлюються характером виробничо-господарськоє,
фiнансовоє, соцiально-побутовоє дiяльностi аграрного субук-
та пiдприумництва. Кожний з видiв цих вiдносин мау прита-
манний йому субуктний склад (наприклад, орган управлiн-
ня), обукт та змiст правового регулювання. Майновi вiдноси-
ни, що складаються при цьому, своую соцiально-економiч-
ною основою мають власнiсть i право власностi, засноване на
членствi. Останну позначауться як на характерi трудових, уп-
равлiнських вiдносин, так i на сутностi майнових вiдносин,
що виникають при розподiлi прибуткiв мiж членами утворен-
ня, зокрема при одержаннi членами колективного сiльсько-
господарського пiдприумства (КСГП), сiльськогосподарсько-
го виробничого кооперативу (ВСГК) чи спiлки селян (СпС)
свого паю в разi виходу зi складу такоє юридичноє особи. Усi
цi вiдносини за своєм предметом i суттю у аграрними.
3. Вiдмова вiд монополiє державноє власностi та пiднесен-
ня значущостi приватноє власностi у сферi сiльськогосподар-
ського виробництва через створення селянських (фермер-
ських) господарств привели до розширення предмета аграр-
ного права. Цим предметом, насамперед, у вiдносини приват-
ноє власностi селянського (фермерського) господарства на зе-
мельну дiлянку, надану особi державою для ведення товарно-
го сiльськогосподарського виробництва, вiдносини власностi
на засоби, знаряддя i продукцiю виробництва, своурiднi вiд-
носини мiж членами родини з приводу майна, спiльноє працi,
розподiлу доходiв, одержаних внаслiдок господарювання.
Правосубуктнiсть цього аграрного товаровиробника визна-
чауться (поряд iз загальними нормативними актами) також
Законом "Про селянське (фермерське) господарство", яким
урегульовано вiдносини, що за своєм предметом i суттю у ви-
ключно аграрними.
4. Самостiйним видом аграрних вiдносин як рiзновиду
предмета аграрного права у вiдносини, що виникають внаслi-
док утворення мiжгосподарських пiдприумств (обуднань).
Предметом аграрного права в даному разi у вiдносини щодо
створення цих державно-колективних субуктiв пiдприум-
ництва, майновi вiдносини щодо утворення єх статутного
фонду, визначення правового режиму майнових фондiв, роз-
подiлу одержаних прибуткiв, а також визначення правового
становища часток учасникiв як субуктiв права спiльноє част-
ковоє власностi. За своую правового природою у аграрними i
управлiнськi вiдносини, що утворюються в процесi управлiн-
ня ними на засадах самоврядування i демократи.
5. В Украєнi набула поширення практика органiзацiє в ко-
лективних, кооперативних, корпоративних акцiонерних аг-
рарних утвореннях зi статусом юридичних осiб приватного
права i в державних сiльськогосподарських пiдприумствах
внутрiшньогосподарських орендно-пiдрядних формувань. Щ
формування спрямованi на вдосконалення органiзацiє працi,
пiдвищення рiвня матерiальноє заiнтересованостi працiвни-
кiв у пiднесеннi результативностi сiльськогосподарського
виробництва.
Правове регулювання орендно-пiдрядних взаумин здiй-
снюуться локальними внутрiшньогосподарськими актами,
якими регулюються своурiднi внутрiшньогосподарськi органi-
зацiйнi, майновi, трудовi, еоцiально-побутовi та iншi вiдноси-
ни. Внутрiшньогосподарськi орендно-пiдраднi вiдносини мiж
кооперативними, колективними, акцiонерними i державними
Пiдприумствами в особi єхнiх органiв управлiння, з одного бо-
<-_______
ку, i колективом орендно-пiдрядного пiдроздiлу або окремим
працiвником, з iншого, - у внутрiшньогосподарськими агг
рарними вiдносинами органiзацiє працi незалежно вiд того,
яку форму господарського розрахунку вони використовують.
З впровадженням i функцiонуванням у сiльському госпо-
дарствi внутрiшньогосподарськоє та iнших видiв оренди ви-
никли новi майновi, трудовi, земельнi й вiдповiдно - органi-
зацiйно-управлiнськi, виробничо-господарськi вiдносини, якi
за своєм характером i змiстом у аграрними i являють собою
предмет аграрного права.
6. Землi сiльськогосподарського призначення надаються
фермерам, а також колективним, кооперативним, акцiонер-
ним сiльськогосподарським пiдприумствам за правом влас-
ностi або правом користування, з державним i спiльним (у
тому числi й з iноземним капiталом) - за правом користуван-
ня безстроковим чи строковим, в тому числi - за правом
оренди.
Земля одночасно у обуктом як земельного, так i аграрного
права. Тi суспiльнi вiдносини, якi виникають та iснують з
приводу земель сiльськогосподарського призначення, у час-
тиною саме аграрних вiдносин i вiдповiдно - складовою
предмета аграрного права. Коло цих вiдносин охоплюу: по-
рядок i умови надання права власностi на землю та права зем-
лекористування, змiст цих правомочностей, а також питання
органiзацiйно-управлiнського забезпечення рацiонального
використання й охорони земель сiльськогосподарського при-
значення.
7. Аграрнi пiдприумцi колективно-кооперативного типу,
державнi сiльськогосподарськi пiдприумства реалiзують своу
статутне право вiдповiдно до iснуючого економiчного меха-
нiзму господарювання. Останнiй являу собою сукупнiсть ор-
ганiзацiйних, економiчних та правових засобiв, форм, мето-
дiв, що забезпечують функцiонування аграрноє економiки й
тих ринкових товарно-грошових вiдносин, якi запроваджу-
ються в сучасних умовах. Своурiдним компонентом цього ме-
ханiзму у становлення ринковоє, бiржовоє торгiвлi, державне
стимулювання (податками, пiльгами, кредитами) виробницт-
ва певних видiв продукцiє, а також iснуючий порядок заготi-
вель сiльськогосподарськоє продукцiє через державнi закупiв-
лi, визначення Цiн на сiльськогосподарську продукцiю, сiль-
ськогосподарську технiку, транспортнi засоби, виробничо-
технiчне обслуговування та iн.
Таким чином, вище окреслено Практично все коло реаль-
них конкретних суспiльних вiдносин, якi iснують в аграрному
виробництвi та в усiй пiдприумницькiй дiяльностi виробникiв
товарноє продукцiє харчування рослинного i тваринного по-
ходження, заснованих на рiзних формах власностi.
Цi суспiльнi вiдносини функцiонують протягом усiує
дiяльностi, починаючи з планування i вибору видiв прибутко-
воє продукцiє, органiзацiє самого виробництва i закiнчуючи
транспортуванням, зберiганням та реалiзацiую продуктiв хар-
чування, зокрема сiльськогосподарськоє продукцiє i сирови-
ни, в тому числi й у переробленому виглядi. Зазначенi вiдно-
сини у сiльськогосподарськими, оскiльки вони складаються в
повсякденнiй дiяльностi аграрних товаровиробникiв i функ-
цiонують у системi АПК Украєни. Наведенi вiдносини регу-
люються як загальними нормами традицiйних галузей права
(цивiльного i трудового), так i нормами виключно або пере-
важно аграрного права. Це, зокрема, норми законiв "Про се-
лянське (фермерське) господарство", "Про сiльськогосподар-
ську кооперацiю", "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство", "Про насiння", "Про племiнне тваринниц-
тво", "Про карантин рослин", "Про якiсть та безпеку харчо-
вих продуктiв i продовольчоє сировини", норми статей 6, 8,
39. 40, 47-62 Земельного кодексу Украєни тощо.
Зi сказаного логiчно випливау, що предметом аграрного
права у урегульованi нормами аграрного законодавства, за-
снованi на багатоукладнностi форм власностi та господарю-
вання реальнi суспiльнi, членськi, майновi, управлiнськi, тру-
довi, соцiальнi, господарчо-пiдприумницькi вiдносини щодо
правового становища субуктiв аграрного пiдприумництва,
єхньоє виробничо-господарськоє дiяльностi з додержанням
ринково-економiчних закономiрностей (див. схему 1).
о.

о.
2
о
Е
Б
i
00
2
i
й
11
:к
1Їi
ГО; 5Е
ГХ В
о-о"
=0
єєi
Рт.Є
.- о 5
є О
iр
Iа!

i00єє й-Xлi"1Лi >>рiiєєа са2i а-=єє35 1-iiiєє!с 2 ||8."=0єєi у -1ре.!БiР !.;|| є5 %
5:єйзi є0>й в.1 є

р11100я 1са5X1.Е i2 -1(О0;хiх
5:3шоз0.
i =г1=а. %
1
й 18>є со
к х х аЬ >iй ,Ь> " Т: 010 ф со (п < б. ао. \о о с: 95а.х ь х Хй .
1са
Украєнська юридична
академiя
iи>. №.15<д
2. Методи регулювання в аграрному правi
1. У теорiє права дiстав загальне визнання принцип розме-
жування галузей права залежно вiд притаманних кожнiй з них
предмета i методу правового регулювання. Саме за цими оз-
наками було визнано галуззю права колгоспне право з влас-
тивими йому предметом i методами регулювання. Постiйно
дiючий дiалектичний процес розвитку продуктивних сил i
вдосконалення суспiльних виробничих вiдносин привiв до
державно-правовоє потреби у визнаннi аграрного права як
новоє галузi права. Суттувi змiни в характерi та змiстi суспiль-
них виробничих агропромислових вiдносин i реально iснуюча
змiна у єх вiдповiдному правовому забезпеченнi зумовлюу ви-
знання новоє галузi права, а саме - аграрного.
Ця галузь права характеризууться наявнiстю в нiй груп
суспiльних вiдносин, якi вiдокремилися вiд основних галузей
права. Зокрема, таку групу вiдносин становлять майновi вiд-
носини приватноє i державноє власностi. Державна власнiсть
перебувау у повному господарському вiданнi державних
сiльськогосподарських пiдприумств (органiзацiй, обуднань).
Приватною власнiстю у власнiсть КСГП, ВСГК, АСГТ. Тру-
довi правовiдносини в сiльськогосподарських пiдприумствах
усiх форм власностi у сферi трудового права за видами субук-
тiв, обуктiв i змiстом у лише незначною частиною предмета
трудового права, в той час як у системi аграрних правовiдно-
син iнститути трудового права стосовно до правового регулю-
вання трудових вiдносин мiж працiвниками i аграрними пра-
цедавцями набувають специфiчного змiсту, зумовленого
особливостями сiльськогосподарських продуктивних сил i ви-
робничих вiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111