поавовiлносин встки синових аспектiв у системi аграрних
спiльних елементiв"11"1 також i за РУ"0" створення
оiвпi ринковоє економiки (ринку цiнних папе-
нерухомостiтощiУ "Р0 харчування, ринку капiталу,
агоаоєиханпв01 ваги майнових аспектiв у системi
>сш сталося й У щ0 Г цих
мiстт, прпргтппрi16 нинi у всi пiдстави вважати: а) нерухо-
инногоГоиє б) тов<фнi "Р0T харчування рос-
похопєнii010 (У У числi водного та мисливського)
та иЄннi пЙШОВi КОШТИ У ТОМУ ЧИСЛi Й iноземна валю-
юоидичнiєГiє01110 г) iншi майновi та "н"01" "Рвав
ве вираження (iдлягають ГРОШОШЙ оцiнцi та мають грош0"
носЄнТiЄi011 саме мановi аспекти аграрних правовiд-
iнших скпалопиi11">1111 У >агомост спiввiдношеннi та змiстi
5 в є " системи аграрних правовiдносин.
нихАопм с0 д0 РИНКОВОЄ економiки, рiвностi рiз-
заiг-Єi аграрним правовiдносинам властивi новi
забезпеченнЄ ЄiЄ аспекти. Нинi вони охоплюють правове
сiв насампрпр1011111010 використання природних ресур-
ливськмх угiп Сiльськогосподарських, риболовецьких i мис-
повсякленнiй лi також правовiдносини, що складаються у
пои викпп1гтя>ьностi субуктiв аграрного пiдприумництва
оаоного ямппнє111 й "Р0111 земель як "вного засобу аг-
грпрппп" чцтва та обукта нанколишиього природного
усрсдовищд.
оювансєЄ1" Р" Ф0i" ясностi та форм господа-
аспрiтiв у су,1 також пев11i -""й ФУД"11 i управлiнських
являють сбоi1 аграрних правовiдносин. Першi на цей час
стванавгєп-гР Реа"-аи норм трудового законодав-
Особливiстк є1Риумствах незалежно вiд єх форм власностi.
лаються V гАр0 в У iц0 цi аов[ вiдносини скла-
лотютя впнч i сiльськогосподарського виробництва, регу-
>-акож спецiальними нормами права (робочий
Аграрнi правовiдносини
час, охорона працi в рослинництвi, тваринництвi тощо). До
того ж, у субуктiв пiдприумництва кооперативного типу тру-
довi вiдносини у похiдними вiд членства працiвникiв як спiв-
власникiв майна цих кооперативних, аграрних пiдприумцiв.
Певнi особливостi трудових аграрних правовiдносин просте-
жуються й у СФГ. Тут, будучи членами однiує родини, грома-
дяни вступають у трудовi вiдносини зi своєм же господар-
ством в особi його голови. Цi члени родини, у робочою силою,
за яку господарство справляу певнi, встановленi законодав-
ством, виплати державi (пенсiйний фонд), та яким СФГ в
особi фактично його голови надау роботу.
6. З розширенням легальних органiзацiйно-правових форм
господарювання наповнилися новим змiстом i управлiнськi
аспекти аграрних правовiдносин. Так, залежно вiд обраноє
форми господарювання розмежовуються змiст i форми управ-
ЛiНиьких правовiдносин i здiйснення права самоврядування.
Зокрема, у юридичних осiб (К.СГП, ВСГК, СпС тощо) управ-
лiнськi правовiдносини мають певнi форми вияву, принципи
(орган управлiння та - загальнi збори, правлiння; голосуван-
ня здiйснюуться за принципом "один член - один голос"; єм
властивi принципи демократiє, гласностi, самоконтролю че-
рез ревiзiйну комiсiю тощо). Дещо iнакше характеризуються
зазначенi форми вияву та принципи субуктiв пiдприумницт-
ва акцiонерного типу (АСГТ, ТОВ), де визначальною у тiльки
єх участь (частка) у статутному фондi.
7. Змiстом аграрних правовiдносин у взятi в удностi кон-
кретнi субуктивнi права та юридичнi обовязки кожного з
учасникiв виробничоє сiльськогосподарськоє дiяльностi.
Йдеться про тi конкретнi права та обовязки, якi визначають-
ся законодавством при утвореннi i правовому закрiпленнi
прав юридичноє особи за сiльськогосподарськими пiдприум-
ствами, зокрема КСГП, ДСГП та iншими сiльськогосподар-
ськими пiдприумствами (органiзацiями, обуднаннями). Це
стосууться визначення правового статусу СФГ, приватного
пiдсобного господарства громадян (ППГГ), що займаються
виробництвом сiльськогосподарськоє продукцiє та єє реалiза-
цiую з метою задоволення особистих потреб i потреб ринку
продовольства.
Змiстом аграрних правовiдносин у конкретнi виконання
права i вiдносини щодо додержання обовязкiв, повязаних з
правовим регулюванням аграрних вiдносин. Сполучення
68 Роздiл i>
обуктiв i змiсту аграрних правовiдносин мау безпосередну
вiдношення до визначення правоздатностi субуктiв аграрно-
го права i юридичноє природи аграрних правовiдносин. Ос-
таннi характеризуються своурiдним сполученням i уднiстю
правового становища єх субуктiв, обуктiв та змiсту.
Комплекснiсть аграрних правовiдносин зумовлена уднiстю
i спiльнiстю виробничоє сiльськогосподарськоє дiяльностi, од-
порiднiстю єх правоного регулювання, соцiально-економiч-
ним призначенням, мiсцем, роллю i значимiстю у сферi то-
варно-грошових вiдносин.
8. Сучаснi аграрнi правовiдносини являють собою реально
iснуючi, урегульованi юридичними нормами (закону i/чи до-
говору) елементи системи суспiльних вiдносин, заснованих
на юридичних фактах i вiдповiдностi прав та обовязкiв
субуктiв, зайнятих у процесi виробництва та забезпеченнi ви-
робництва продуктiв харчування рослинного i тваринного (в
тому числi водного i мисливського) походження. Аграрнi пра-
вовiдносини - це реально iснуючi в повсякденнiй дiяльностi
субуктiв аграрного пiдприумництва (агробiзнесу) багатогран-
нi вiдносини, наповненi якiсно новим змiстом у звязку з ви-
знанням цих аграрних товаровиробникiв субуктами права
приватноє та iншоє недержавноє форми власностi на землю та
iншi засоби виробництва, виробленi продукти харчування, а
також субуктами пiдприумницькоє дiяльностi, що функцiо-
нують поряд iз державними аграрними товаровиробниками.
Аграрнi правовiдносини - правова форма реалiзацiє поло-
жень норм аграрного права через застосування єх у процесi
визначення i функцiонування прав та обовязкiв субуктiв,
що виробляють i забезпечують виробництво продуктiв хар-
чування.
9. Пiд час переходу до ринковоє економiки принципово
вiдмiнними особливостями аграрних правовiдносин у:
а) iснування Й функцiонування цих вiдносин на засадах
приватноє, єє вияву - колективноє та державноє форми влас-
ностi на землю та iнше нерухоме майно, зокрема засоби ви-
робництва;
б) розвиток рiзноманiтних легальних приватних форм аг-
рарного пiдприумництва (вiд селянських господарств до рiз-
них легальних юридичних осiб) поряд iз державними юридич-
ними особами;


Аграрнi правовiдносини 69
в) поступовий перехiд вiд державноє форми аграрного гос-
подарювання до приватних форм;
г) розширення кола обуктiв правовiдносин, якi включа-
ють у себе всю повноту змiсту й сутi аграрного пiдприумницт-
ва, продукти харчування рослинного i тваринного (в тому
числi водного й мисливського) походження i, зрештою, -
включення до кола обуктiв аграрних правовiдносин ряду тих,
якi ранiше за законодавством належали до обуктiв виключно
iнших галузей права i галузей народного господарства;
д) збiльшення питомоє ваги майнових аспектiв у системi
трiiрних правовiдносин;
ж) вiдновлення значущостi економiчних функцiй аграр-
ною пiдприумництва i, тобто змiна ролi i питомоє ваги iн-
особлино соiii;iii.них, функцiй всiх легальних органiза-
юиих фiiм субуктiв аграрноє пiдприумницькоє
V
2. Розмежування аграрних правовiдносин
1. Розмежування аграрних правовiдносин залежно вiд єх
юридичноє сутностi (природи) мау вiдповiдне теоретичне i
науково-практичне значення. Воно сприяу обгрунтованому
науковому i судовому (арбiтражному) тлумаченню аграрно-
правових норм, ефективному єх застосуванню i додержанню
законностi, а також використовууться в процесi законотвор-
чостi (кодифiкацiє) у сферi аграрного законодавства. Таке
розмежування вiдiграу певну роль у системi наукових аграр-
но-правових дослiджень i визначення структури аграрного
права як навчальноє дисциплiни.
Аграрнi правовiдносини, взятi у цiлому, являють собою
удиний органiчний комплекс вiдносин1. Усерединi цiує уд-
ностi у певнi вiдмiнностi, що визначаються характером i змiс-
том регульованих правом конкретних аграрних вiдносин, якi
складаються у процесi виробництва, розподiлу, обмiну i спо-
живання.
Аграрним правовiдносинам властиве певне єх розмежуван-
ня (диференцiацiя). Воно зумовлене, з одного боку, спiльнiс-
тю в характерi виробництва продуктiв харчування субуктами
1 Див.: Аграрнеу право. - М., 1996. - С. 73.
Роздiл III
аграрного пiдприумництва, а з iншого - рiзноманiтнiстю
способiв (засобiв, методiв) визначення кола i правового регу-
лювання аграрних вiдносин. Мауться на увазi своурiднiсть
поуднання вiдносин, що виникають у процесi здiйснення ви-
робничо-господарськоє, комерцiйноє дiяльностi та здiйснення
економiчних i соцiальних функцiй усерединi субуктами аг-
рарного пiдприумництва всiх форм власностi та господарю-
вання, i, щонайперше, приватних юридичних осiб. У цьому
разi виникають i функцiонують своурiднi локальнi, тобто
внутрiшнi (внутрiшньогосподарськi) аграрнi правовiдносини.
Водночас усерединi агропромислового комплексу iснують
своурiднi звязки виробничо-господарського призначення i
характеру. Це - вiдносини мiж субуктами аграрноє пiдпри-
умницькоє дiяльностi всiх форм власностi й форм господарю-
вання з субуктами пiдприумництва у сферi аграрно-виробни-
чого сервiсу (агрохiмiчне, мелiоративне, ремонтно-технiчне
та iнше обслуговування, матерiально-технiчне забезпечення,
будiвництво тощо). Вказанi пiдприумства покликанi здiйсню-
вати на договiрних засадах аграрно-виробничо-господарське
(агросерпiсне) обслуговування субуктiв аграрноє пiдприум-
ницькоє дiяльностi всiх форм власностi й форм господарю-
вання. Зовнiшнi ж господарськi звязки i тi взаумини, що при
цьому виникають, у предметом аграрного права, а самi
вiдносини слушно розглядати як зовнiшнi аграрнi право-
вiдносини.
Аграрнi зовнiшнi правовiдносини за характером i змiстом
можуть розмежовуватися на такi види:
а) вiдносини у сферi реалiзацiє права власностi на нерухо-
ме i рухоме майно, що належить субуктам аграрного пiдпри-
умництва; б) договiрнi вiдносини; в) податковi вiдносини;
г) делiктнi вiдносини (протиправнi правопорушення).
2. Аграрнi правовiдносини характеризуються як такi, що
перебувають у залежностi та прямому звязку з правом влас-
ностi. Юридичне закрiпленi єє ньому форми привласнення,
розпорядження i використання матерiальних благ, засобiв i
продукцiє виробництва у визначальними при утвореннi еко-
номiчного механiзму господарювання, визначеннi змiсту то-
варно-грошових ринкових взаумин, характеру внутрiшнього
самоврядування приватних (колективних) аграрних пiдпри-
умцiв i управлiння ними з боку єх представницьких органiв, а
також взаумин з органами державноє влади та управлiння.
Аграрнi правовiдносини 71
Право власностi КСГП, селянського i приватного пiдсоб-
ного господарства громадян у правом абсолютним. Воно у
економiчною передумовою своурiдних господарсько-договiр-
них вiдносин, що iснують в аграрному секторi народного гос-
подарства. Цим правом зумовлюються правовi способи юри-
дичного захисту при порушеннi прав власника. Зокрема, з
них аграрно-правовими у вiдносини щодо дисциплiнарноє та
матерiальноє вiдповiдальностi членiв КСГП та iнших найма-
них працiвникiв у випадку вчинення ними дисциплiнарного
проступку або заподiяння майновоє шкоди.
3. Формування i дiяльнiсть приватних колективних, дер-
жавних, спiльних аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв
приводить до виникнення вiдповiдних вiдносин процедурно-
процесуального характеру. Такими у вiдносини, що виника-
ють при здiйсненнi планування виробничо-господарськоє дi-
яльностi субуктами аграрного пiдприумництва. Вiдповiдно
процсдурно-процесуальними у вiдносини щодо порядку та
умов прийняття громадян до членiв КСГП, кооперативу, при
вирiшеннi питання про припинення цих вiдносин. Вiдносини
процедурного характеру мають мiсце в процесi реалiзацiє ви-
мог самоврядування, зокрема в голосуваннi (таумному чи вiд-
критому) при виборах органiв управлiння, вирiшеннi питань
виробничо-господарського чи соцiального характеру, додер-
жаннi процедурних вимог в органiзацiє роботи контрольно-
ревiзiйних органiв управлiння, додержаннi виробничих тех-
нологiчних стандартiв, порядку списання майна тощо. Цi вiд-
носини, будучи врегульованими нормами аграрного права, за
своую природою у аграрними правовiдносинами.
Певнi процедурнi питання виникають i при впровадженнi
таких виробничих форм, як селянськi (фермерськi) господар-
ства, при орендi землi або ж iнших основних засобiв вироб-
ництва.
3. Види i структура внутрiшнiх правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини, як i iншi юридичнi вiдносини,
характеризуються уднiстю матерiального змiсту i правовоє
форми. Це - конкретнi суспiльнi вiдносини певноє правовоє
форми. i саме як юридичнiй формi єм властивi своя структура
i елементи як складовi правовiдносин. Особливостi правовоє
форми та єхнi структури зумовлюють розмежування внутрiш-


i> мiв пiдприумництва (агробiзнесу).
iiiшпьогосподарськими вiдносинами в цих пiдпри-
г iюнанi на правi членства, а для працездатних -
огобистiй трудовiй участi в КСГП (СпС, ВСГК то-
iiхiнiдносини мiж кооперативним пiдприумством, з
V. i кожним окремим його членом, з iншого.
iiмi.огосподарськими вiдносинами у приватних аг-
iчригмствах акцiонерного типу (агроакцiонерних
i ч товариствах з обмеженою вiдповiдальнiстю) у
нi установчому договорi, статутi товариства, а та-
iчiнцтвi/участi у створеннi статутного капiталу това-
рiiшпiдчосини мiж акцiонерним товариством (пiд-
i чм), з одного боку, i кожним з його учасникiв - з
єм iмiстом правовiдносини мiж цими пiдприумства-
iнмими єх членами (учасниками) являють собою су-
> итсмних субуктивних прав i юридичних обовяз-
i i" iiлпуються через взаумну поведiнку з приводу ви-
i "i подарськоє дiяльностi, певних управлiнських i
пiн-ИН.
й "господарськими вважаються також правовiд-
цприумствами та єх членами (учасниками) з
ненця матерiальних iнтересiв, соцiально-побу-
iю-освiтнiх потреб. Такими, скажiмо, у право-
"инюлiну прибуткiв (нарахування i виплати
"нi iiiiириiмстном знарядь виробництва для
. ч> ii|чч ;iдибiiоє дiлянки, направ-
шi по иищого чи середнього
МСТДИ ТОЩО.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111