Зовнiшнi ж вiдно-
сини власностi у одночасно предметом аграрного i цивiльно-
го права. Саме у цiй частинi вiдносини права власностi - у
основою аграрно-ринкових економiчних вiдносин.
Таким же двоудиним спiввiдношенням належить розгля-
дати систему аграрно-договiрних зобовязань, стороною в
яких у аграрно-виробничi чи пiдприумницькi аграрнi пiдпри-
умства. Цим спiввiдношенням слiд розглядати тi договори,
без яких неможлива виробничо-господарська дiяльнiсть у
сiльському господарствi. Саме таким договорам придiлена
увага в ХХУ роздiлi книги.
5. Аграрне право становлять правовi норми i правовi iн-
ститути, покликанi регламентувати цiлу систему трудових вiд-
носин мiж членами i конкретним колективним сiльськогос-
подарським пiдприумством, мiж працiвником i державним
аграрним пiдприумством або ж мiжгосподарським обуднан-
ням та iн. Цi вiдносини вiдповiдно регулюються внутрiшнiми
правовими актами про працю та оплату працi членiв КСГП, а
стосовно найманих працiвникiв - КЗпП Украєни. У регулю-
ваннi внутрiшнiх трудових вiдносин допускауться застосуван-
ня в порядку допомiжного (субсiдiарного) засобу правила
трудового законодавства Украєни.
Звертау на себе увагу стан, що у взауминах мiжгосподар-
ських будiвельних i спецiалiзованих виробничих пiдприум-
ствах та обуднаннях трудовi вiдносини єхнiх працiвникiв ре-
гулюються нормами трудового, а не аграрного права. Ця
доцiльна i прогресивна практика потребуу законодавчого
закрiплення.
6. Правосубуктнiсть аграрних пiдприумств та iнших
субуктiв аграрного права реалiзовууться у своурiдному вза-
умозвязку i спiввiдношеннi з правоздатнiстю органiв держав-
ного управлiння сiльським господарством - органами Мiнiс-
терства агропромислового комплексу Украєни, Державним
комiтетом Украєни по земельних ресурсах та iн. Повноважен-
ня останнiх визначаються вiдповiдними положеннями про цi
органи, норми яких становлять галузь адмiнiстративного пра-
ва Украєни. Державна управлiнська дiяльнiсть цих органiв
спрямована на здiйснення державного управлiння державни-
ми сiльськогосподарськими пiдприумствами, органiзацiями
та обуднаннями. Державне регулювання сiльським господар-
ством стосовно колективних (КСГП, акцiонернi товариства,
сiльськогосподарськi кооперативи) i приватнi в особi селян-
ських (фермерських) господарств. Державне регулювання ци-
ми субуктами аграрного права здiйснюються лише шляхом
рекомендацiй (тобто свого роду керiвництва ними з боку дер-
жави). Визнання самостiйностi аграрного права як галузi пра-
ва i своурiдностi аграрних правовiдносин зумовлюють специ-
фiку i забезпечують бiльшу ефективнiсть застосування право-
вих норм щодо компетенцiє зазначених органiв державного
регулювання сiльським господарством.
На нашу думку, предмет аграрного права становлять
суспiльнi вiдносини стосовно сiльського господарства. При
окресленнi предмета кооперативного права за основу береть-
ся лише органiзацiйно-правова форма регулювання рiзнобiч-
них вiдносин (застосування кооперативу у системi споживчих
товариств, житлово-будiвельних, гаражно-будiвельних утво-
рень). Тому мабуть у пiдстави розглядати кооперативне право
лише як виключно навчальну дисциплiну i не повязувати
кооперативне право з галуззю права.
1 Див.; Кооперативне право / За рея. чл.-кор. НАН Украєни, акад. АПрН
Украєни, докторе юридичних наук, професора Семчика В. i. - К., 1998.
РОЗДiЛ IV
ПРАВОСУБтКТНiСТЬ АГРАРНИХ
ТОВАРОВИРОБНИКiВ-ПiДПРИтМЦiВ
i. Поняття i класифiкацiя правосубуктностi
аграрних товаровиробникiв
1. Основними виробниками продуктiв харчування, сиро-
вини i продовольства рослинного i тваринного (в тому числi
водного й мисливського) походження в Украєнi у аграрнi пiд-
приумцi усiх форм власностi та легальних органiзацiйно-пра-
вових форм господарювання. В Украєнi за обсягами та асор-
тиментом виробництва аграрними пiдприумцями у колектив-
нi, державнi та сiльськогосподарськi, рибальськi та мислив-
ськi пiдприумства, сiльськогосподарськi (аграрнi) виробничi
кооперативи i господарськi товариства, спiлки селян, селян-
ськi (фермерськi) агрообуднання, асоцiацiє, а також спiльнi з
iноземними iнвестицiями аграрнi пiдприумства. Цих аграр-
них товаровиробникiв обуднуу те, що всi вони, по-перше, у
юридичними особами, по-друге, аграрними пiдприумцями,
по-трету, що всi вони створенi чи заснованi власником(-ами)
для досягнення статутноє мети, завдань та функцiй.
Такими спiльностями для них у власне виробництво то-
варноє маси продуктiв харчування, сировини i продовольства
рослинного i тваринного походження та єх реалiзацiя в тому
числi й у переробленому виглядi. Спiльним для них у також
отримання прибутку вiд здiйснення такого виробництва, реа-
лiзацiє продукцiє та iнших видiв дiяльностi на засадах пiдпри-
умництва, а також єх участь в цивiльно-правових i товарно-
грошових вiдносинах. Поряд iз задоволенням статутних член-
ських i корпоративних прав та iнтересiв, у також здiйснення
цими аграрними пiдприумцями-товаровиробниками певних
соцiальних функцiй забезпечення своєх членiв, акцiонерiв та
учасникiв, найманих працiвникiв та працiвникiв соцiальноє
сфери (вчителiв, лiкарiв та iн.).
Чинне законодавство Украєни цих аграрних товаровироб-
никiв зi статусом юридичноє особи водночас називау та ви-
88 Роздiл IV
знау пiдприумствами, господарськими товариствами, коопе-
ративами, селянськими (фермерськими) господарствами,
субуктами права, господарюючими субуктами, субуктами
пiдприумницькоє дiяльностi (субуктами пiдприумництва),
субуктами зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, учасниками аг-
рарних та ринкових правовiдносин тощо. Зясування поня-
тiйного апарату агарного права, виявлення спiльних рис i
аналiз єх вiдмiнностей та спiввiдношення змiсту наведених
вище понять (термiнiв) е икрай необхiдним для розумiння су-
тi субуктiв аграрного права, повноважень та єх розмежування
за певними ознаками, зясування єхньоє правосубуктностi.
2. Правосубуктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiд-
приумцiв зi статусом юридичних осiб у однiую з визначальних
вихiдних для зясування сутностi та особливостей цих аграр-
них товаровиробникiв. З позицiє теорiє аграрного права Право-
субуктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв ста-
новить собою сукупнiсть правових норм Конституцiє Украєни,
законiв i пiдзаконних актiв, правових норм установчих докумен-
тiв (статутiв та установчих договорiв), покликаних визначи-
ти субуктивнi права i обовязки аграрних товаровиробникiв зi
статусом юридичних осiб (рiзних видiв та єх типiв), що органiч-
но поуднують та реалiзують виробничо-пiдприумницькi та
притаманнi єм соцiальнi функцiє через свою спецiальну право-
здатнiсть.
3. Розмежування аграрних товаровиробникiв iз статусом
юридичноє особи можна чинити за рiзними критерiями, i зок-
рема, за формою власностi, спецiальною правоздатнiстю та
функцiями, субуктним складом, органiзацiйно-правовою
формою.
Так, за формою власностi всi юридичнi особи, зокрема аг-
рарнi товаровиробники згiдно з чинним Законом Украєни
"Про власнiсть" подiляються на: приватнi, колективнi, дер-
жавнi та змiшанi, а згiдно з проектом Цивiльного кодексу Ук-
раєни, прийнятим Верховною Радою Украєни 5 червня 1997 р.
у першому читаннi (надалi - проект Цивiльного кодексу
1997 р.) - на юридичнi особи публiчного права та на юри-
дичнi особи приватного права, i у тому числi зi змiшаною
формою власностi. До перших пiдносяться юридичнi особи,
що створенi за правилами норм публiчного права, розпоряд-
чим способом i тiльки на пiдставi рiшення державних органiв.
До других вiдносяться - такi, що заснованi, створенi за iнi-
Правосубуктиiсгь аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 89
[ цiативою приватних осiб, як правило, на договiрних засадах>
За правилами норм цивiльного приватного права, а до тре-
тiх - також такi, що створенi як правило за iнiцiативою при-
ватних осiб та за участю юридичних осiб публiчного права
(державних органiв) виключно на договiрних засадах i також
i за правилами норм цивiльного приватного права, оскiльки
Юридичнi особи публiчного права вступають у цивiльно-право-
вi вiдносини, що породжують виникнення юридичноє особи зi
змiшаною формою власностi.
За спецiальною правоздатнiстю розрiзняються юридичнi
особи публiчного права вiд юридичних осiб приватного пра-
на. Так, першi надiленi, головним чином, спецiальною управ-
лiнською правоздатнiстю для здiйснення спецiальних зав-
дань, не обумовлених єх участю у цивiльному оборотi (на-
приклад, управлiнських правомочностей МiнАПК та єх орга-
нiв на мiсцях). На вiдмiну вiд них, юридичнi особи
публiчного права, що створенi з метою одержання прибутку
(наприклад, державнi сiльськогосподарськi пiдприумства то-
що), так само як i юридичнi особи приватного права надiленi
правоздатнiстю брати участь у рiзноманiтних цивiльно-право-
вих, товарно-грошових вiдносинах, будувати єх виключно на
договiрних засадах за правилами норм цивiльного приватного
права з метою отримання прибутку. Ця група юридичних
осiб, що дiу на засадах пiдприумництва, надiлена також спе-
цiальною правоздатнiстю щодо використання земель та iн-
ших природних ресурсiв як основних засобiв виробництва.
За функцiями всiх юридичних осiб приватного i юридичних
осiб публiчного права слiд подiлити на учасникiв та неучасни-
кiв цивiльно-правових, товарно-грошових вiдносин. На вiд-
мiну вiд iнших юридичних осiб публiчного права, надiлених
управлiнсько-розпорядчими функцiями, всi аграрнi пiдпри-
умцi статусом юридичних осiб приватного та публiчного пра-
ва саме як товаровиробники надiленi загальними функцiями
бути учасниками цивiльно-правових вiдносин i задовольняти
iнтереси власника юридичноє особи.
Крiм зазначених цi аграрнi пiдприумства за законодав-
ством, статутами та iншими локальними нормативно-право-
вими актами надiленi також i спецiальними функцiями. Се-
ред останнiх видiляються двi основнi групи функцiй, а саме:
виробничо-пiдприумницького та соцiального спрямування.
До першоє групи належать функцiє органiзацiє виробництва i
90
РоздiлIV
власне самого виробництва товарноє маси продуктiв харчу-
вання, продовольства i сировини та рослинного i тваринного
походження, здiйснення власноє переробки цiує продукцiє та
сировини, зберiгання, транспортування, реалiзацiє продуктiв,
продовольства, сировини, в тому числi у переробленому ви-
глядi або через власну торговельну мережу, виконання iнших
робiт та надання послуг стороннiм з метою одержання при-
бутку. До другоє групи належать такi функцiє як полiпшення
обслуговування сiльського населення, формування повноцiн-
ного життувого середовища для селян шляхом стимулювання
всiх форм житлового будiвництва, розвитку матерiальноє бази
закладiв соцiально-культурного призначення, прокладення
iнженерних мереж з метою комплексного облаштування сiль-
ських населених пунктiв та територiй, полiпшення єх плану-
вання i забудови, а також фiнансування розвитку соцiальноє
сфери села, допомоги селянам у веденнi приватного пiдсоб-
ного господарства.
За субуктним складом аграрнi товаровиробники можуть
бути подiленi на украєнськi та спiльнi з участю iноземного iн-
вестора тощо. Спiльним у них у тiльки те, що, по-перше, всi
вони мають бути зареустрованi в Украєнi i тiльки у такий спо-
сiб набути загальну i спецiальну правоздатнiсть i, по-друге,
що вони за Законом "Про пiдприумництво" та за iншими за-
конами у пiдприумцями, предмет i статутна дiяльнiсть та спе-
цiальна правоздатнiсть яких повязана з аграрним товарови-
робництвом, тобто вони у аграрними пiдприумцями.
За органiзацiйно-правовими формами всiх аграрних товаро-
виробникiв - юридичних осiб згiдно з законами "Про влас-
нiсть", "Про пiдприумства в Украєнi", "Про господарськi то-
вариства", "Про сiльськогосподарську кооперацiю", "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про се-
лянське (фермерське) господарство", а також з проектом Ци-
вiльного кодексу 1997 р. можна подiлити на господарськi то-
вариства, кооперативи, пiдприумства, селянськi (фермерськi)
господарства.
4. Аграрне пiдприумство може бути засновано на будь-якiй
формi власностi (в тому числi й на змiшанiй) та у легальних
органiзацiйно-правових формах. Воно вiдрiзняуться вiд iнших
пiдприумств, по-перше, предметом дiяльностi - виробницт-
вом, а потiм уже переробленням та реалiзацiую (з метою
одержання прибутку) продуктiв харчування рослинного i тва-


91
Правосубукгнiсть аграрних товаровиробникiв-гдприемцiв
ринного походження; по-друге, використанням у своєй дiяль-
ностi природних ресурсiв, єхнiх властiвостей, насамперед
землi та водних обуктiв як головного зсобу аграрного ви-
робництва. А тому пiд аграрним пiдприумством слiд розумiти
комплекс майна (сiльськогосподарськi землi, риболовнi та
мисливськi угiддя, iншi матерiальнi та нематерiальнi елемен-
ти, якi мають грошову (вартiсну) оцiнку (цiну), що викорис-
товууться власником(-ами) або створеєим(-и) юридичною
особою для виробництва продуктiв харiування, продоволь-
ства i сировини рослинного i тваринною походження, а та-
кож для виконання iнших робiт, надання послуг, заняття тор-
гiвлею з метою одержання прибутку. Субуктом аграрного
права, носiум прав i обовязкiв у влiсник(-и) аграрного
пiдприумства, а при створеннi (заснуваннi) ним(-и) юридич-
ноє особи - сими юридична особа,
5. У розяяiянпi сучпсних проблем забезпечення Украєни
продовольством власного виробництва приймають саму без-
посередню участь субукти суспiльних аграрних вiдносин. Ос-
таннi як безпосереднi учасники таких вiдносин та як субукти
права у одночасно субуктами аграрного права i субуктами
аграрних правовiдносин. У цьому звязку не потребуу дове-
дення думка проф. Кечекяна С. Ф., що поняття "субукт
аграрного права" i "субукт аграрних Еравовiдносин" у то-
тожнiми1. Разом з тим поняття "субукт аграрного права",
"субукт аграрного господарювання" тє "субукт аграрного
пiдприумництва (агробiзнесу)" не у рiвнозначними.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111