дебiторами можуть бути особи, якi корис-
тувалися певними послугами КСГП та не повернули свiй
борг. Дебiторами бувають i органiзацiє, установи, члени та не
члени КСГП, якi не вiдшкодували йому збитки за заподiяну
шкоду. Найбiльш поширеними у випадки дебiторськоє забор-
гованостi пiдзвiтних осiб КСГП - експедиторiв, матерiально
вiдповiдальних та посадових осiб. Особливо неприпустимою у
практика, коли боржниками перед КСГП протягом рокiв за-
лишаються окремi керiвники КСГП, якi зобовязанi слiдкува-
ти за своучасною лiквiдацiую дебiторськоє заборгованостi.
Якщо дебiторами у органiзацiя або установа, то КСГП по-
винно своучасно предявити до них претензiю у встановлено-
му порядку i вимагати негайноє лiквiдацiє заборгованостi. При
несплатi боргу пiдприумство мау право звертатися за сприян-
ням до органу, у якому дебiтор пiдпорядкований. У випадку,
коли вимога до дебiтора не д.iла позитивного результату,
КГСП предявляу вiдповiдний позов у судому порядку.
Дебiторська заборгованiсть членiв КСГП перед пiдприум-
ством лiквiдууться, як правило, при оплатi працi. Однак стяг-
нення боргу з коштiв, належних члену КСГП як оплата за
працю, дозволяуться, якщо вiн визнав борг i не заперечуу
проти утримання. У випадку невизнання боргу в усiй сумi або
в єє частинi заборгованiсть лiквiдууться в судовому порядку
шляхом звернення до суду з позовною заявою, пiдписаною
Право власностi КСГП 251
керiвником та головним бухгалтером пiдприумства iз подан-
ням документiв, якi пiдтверджують борг.
Суди при розглядi справ за позовами iвдприумств до своєх
членiв або найманих працiвникiв, iнших громадян про стяг-
; нення сум дебiторськоє заборгованостi i вiдшкодування май-
новоє шкоди вживають заходи до забезпечення позову. Знач-
ну допомогу КСГП по лiквiдацiє дебiторськоє заборгованостi
надають юрисконсульти i мiжгосподарськi юридичнi групи,
| якi здiйснюють єх юридичне обслуговування.
3. КСГП мають право продавати та позичати сiльськогос-
подарськi продукти, що єм належать, фураж, худобу, iншу
продукцiю. У випадку несвоучасного повернення або неспла-
ти продукцiє пiдприумство мау право звернутися в суд iз
i позовом про стягнення вартостi продукцiє або повернення в
натурi.
i При вирiшеннi подiбних спорiв суди керуються нормами
i цивiльного права i статутами пiдприумств.
| При розглядi цих справ судам рекомендууться таке:
| а) вартiсть вироблених КСГП сiльськогосподарських про-
[дуктiв, худоби, птицi, а також продукцiє пiдсобних пiдпри-
| смств i промислiв визначауться за встановленими цiнами, а у
випадках коли таких цiн немау, - за цiнами, передбаченими
i за погодженням сторiн;
! б) насiння, фураж та iнше майно, яке надане пiдприум-
| ством у позичку, повиннi присуджуватися з боржникiв у на-
| турi чи у виглядi грошовоє компенсацiє, що обчислюуться за
державними роздрiбними цiнами, а при вiдсутностi єх - за цi-
нами, iснуючими на ринку в данiй мiсцевостi на день
предявлення позову;
в) худоба, продукти та iнше майно, одержане органiзацiя-
ми або окремими особами вiд пiдприумств без оплати або по
явно заниженiй цiнi, повиннi присуджуватися на користь пiд-
приумства в натурi. За згодою пiдприумства, а також у тих ви-
падках, коли майна в натурi немау, з вiдповiдачiв стягууться
вартiсть продуктiв, майна, худоби чи майна за державними
роздрiбними цiнами, а коли таких цiн немау - за цiнами, iс-
нуючими на ринку в данiй мiсцевостi на день предявлення
позову.
4. Право колективноє власностi охороняуться за допомо-
гою адмiнiстративно-правового, цивiльно-правового та аграр-
но-правового методiв.
252 Роздiл XI
Адмiнiстративно-правова охорона полягау у скасуваннi
незаконних актiв або дiй посадових осiб або органiв управлiн-
ня КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ спецiальними актами (рiшен-
нями) органiв державноє влади або державного управлiння
сiльським господарством, а також при покладаннi у випадках,
передбаченних законодавством, на винних осiб пiдприумства
штрафiв (наприклад, ча порушення правил протипожежноє
охорони, правил карантину та iн.).
Адмiнiстр.пишш iiiдпопiдiиiьнiсть осiб, якi вчинили адмi-
нiстративне прiєпочорупiення - адмiнiстративний проступок
- встановлюуться Кодексом Украєни про адмiнiстративнi
правопорушення. У цьому Кодексi вмiщено правовi норми,
якi спрямованi на захист колективноє власностi та майнових
iнтересiв КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ.
Першорядна з них адмiнiстративна вiдповiдальнiсть - за
вчинення дрiбноє крадiжки колективного майна, що передба-
чено ст. 51 цього Закону. Дрiбне розкрадання державного або
колективного майна шляхом крадiжки, шахрайства, привлас-
нення, розтрати або зловживання посадовим станом - тягне
за собою накладення штрафу вiд трьох до десяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправнi роботи на
строк вiд одного до двох мiсяцiв з утриманням двадцяти вiд-
соткiв заробiтку. Дрiбне розкрадання державного або колек-
тивного майна, що призвело до розукомплектування автомо-
бiлiв, тракторiв, сiльськогосподарськоє технiки при переве-
зеннi залiзничним, водним, iншим транспортом, а також у
мiсцях постiйного або тимчасового зберiгання - тягне за со-
бою накладення штрафу вiд восьми до двадцяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Розкрадання майна, що тягне за собою адмiнiстративно-
правову вiдповiдальнiсть визнауться дрiбним, якщо вартiсть
викраденого не перевищуу трьох неоподатковуваних мiнiму-
мiв доходiв громадян, пстаноплсних чинним законодавством
Украєни. При ньому, крiм вартостi викраденого, також врахо-
вууться кiлькiсть викрадених предметiв у натурi (вага, кiль-
кiсть) та єх значущiсть для народного господарства.
З метою забезпечення виконання постанов про майнову
вiдповiдальнiсть адмiнiстративне законодавство встановлюу
вiдповiдальнiсть за ухилення вiд вiдшкодування майновоє
шкоди, заподiяноє злочином пiдприумству, установi, органi-
зацiє. Особа, яка зобовязана за вироком суду вiдшкодувати
Право власностi КСГП 253
таку шкоду, несе вiдповiдальнiсть у виглядi попередження або
накладення штрафу вiд трьох до семи неоподатковуваних мi-
нiмумiв доходiв громадян або карауться виправними робо-
тами на строк до двох мiсяцiв з вiдрахуванням двадцяти вiд-
соткiв заробiтку.
Адмiнiстративно-правову вiдповiдальнiсть встановлено в
разi потрави посiвiв, зiпсування або знищення зiбраного вро-
жаю сiльськогосподарських культур, що знаходяться в полi,
пошкодження насаджень КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ, радгос-
пiв та iнших державних та громадських господарств худобою
чи птицею. Цi правопорушення тягнуть за собою накладення
штрафу на громадян у розмiрi вiд одного до пяти неоподат-
ковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб -
вiд трьох до семи неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-
мадян.
Цивiльно-правова охорона - це примусове витребування
пiдприумством майна iз чужого незаконного володiння, вiд-
шкодування завданоє шкоди i застосування майнових санкцiй
за порушення договорiв з КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ. Так,
згiдно зi ст. 440 Цивiльного Кодексу Украєни, шкода, завдана
пiдприумству пiдлягау вiдшкодуванню у повному обсязi осо-
бою, що єє заподiяла.
Кримiнально-правовi заходи застосовуються до осiб, якi
здiйснили злочини або замах на злочин(-и) проти власностi i
майнових iнтересiв КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ. Аграрно-пра-
вовiй вiдповiдальностi присвячено спецiальний роздiл цього
пiдручника.
Роздiл XII
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА
ДЕРЖАВНИХ СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИтМСТВ
1. Державне сiльськогосподарське
пiдприумство як субукт майнових прав
1. Пiд правовим режимом майна державного сiльськогос-
подарського пiдприумства розумiуться сукупнiсть правових
норм, якими забезпечууться поуднання права державноє
власностi з правом повного господарського вiдання пiдпри-
умства закрiпленим за ним державним майном; права та
обовязки пiдприумства як юридичноє особи, його органiв уп-
равлiння i трудового колективу щодо використання майна i
розпорядження ним у процесi виробництва i соцiальноє дiяль-
ностi; майновi вiдносини з iншими юридичними особами i
громадянами, а також встановленi правовими засобами поря-
док i умови гарантування права державноє власностi та май-
нових прав ДСГП, захисту права державноє власностi i май-
нових прав та iнтересiв пiдприумства, його трудового колек-
тиву i працiвникiв.
Право власностi в Конституцiє Украєни розглядауться
крiзь призму права його субуктiв. У ст. 13 Основного Закону
записано, що всi субукти права власностi рiвнi перед зако-
ном. Про право державноє та комунальноє власностi йдеться в
ст. 40 Конституцiє, в якiй сказано, що громадяни для задово-
лення своєх потреб можуть користуватися обуктами права
державноє та комунальноє власностi вiдповiдно до закону.
Згiдно з Законом "Про власнiсть" (ст. 31) державна власнiсть
в Украєнi за видами дiлиться на загальнодержавну (республi-
канську) i комунальну.
Державне сiльськогосподарське пiдприумство у субуктом
майнових прав у цiлому як юридична особа. Пiдприумство
виступау як субукт господарювання, створений власником.
Правомочнiсть пiдприумства як субукта майнових прав у
господарськiй i соцiальнiй дiяльностi визначауться його галу-
зевою право- i дiуздатнiстю. Це означау, що пiдприумство як
255
Правовий режим майна ДСГП
субукт права, маючи в своуму користуваннi й розпорядженнi
майно, повинно використовувати його виключно на цiлi, пе-
редбаченi статутом господарства, в першу чергу на вироблен-
ня сiльськогосподарськоє продукцiє з метою отримання при-
буткiв i забезпечення краєни продовольством i сировиною для
легкоє, харчовоє та iнших галузей промисловостi. Крiм цього,
[ пiдприумство як самостiйний i повновладний субукт речо-
вих, майнових прав може вступати в майновi вiдносини з iн-
шими юридичними особами (державними, колективними i
громадськими органiзацiями), а також iз громадянами, в тому
числi з працiвниками i державними органами, мати повязанi
i цим права i обовязки, вiдповiдати за своєми зобовязання-
ми, вимагати захисту порушених прав. Оскiльки майновi вiд-
носини пiдприумства регулюються не тiльки цивiльним, а й
iншими галузями права, то й правосубуктнiсть його як учас-
ника майнових вiдносин грунтууться на нормах рiзних галу-
;iей права.
| 2-У нормах цивiльного права закрiплено основнi поло-
ження права державноє власностi та права повного господар-
ського вiдання майном, основнi завдання пiдприумства як
виробника товарноє сiльськогосподарськоє продукцiє, основи
взаумовiдносин iз радами, з iншими державними органами i
громадянами. Норми цього права дають визначення юридич-
ноє особи, розкривають змiст i обсяг прав та обовязкiв пiд-
приумства як юридичноє особи в майнових вiдносинах, кон-
кретизують поняття права державноє власностi та права пов-
ного господарського вiдання, регулюють взаумовiдносини
пiдприумства як юридичноє особи з власником, iншими юри-
дичними особами i громадянами, встановлюють порядок i
правила участi пiдприумства в господарсько-майнових вiдно-
синах в умовах переходу до ринковоє економiки, вiдповiдаль-
нiсть за невиконання зобовязань, передбачають захист май-
нових прав радгоспу у вiдносинах з iншими юридичними осо-
бами i громадянами.
Вiдносини власностi завжди мають обуктом речi, матерi-
альнi предмети. Цi положення повною мiрою стосуються й
характеристики обукта майнових вiдносин пiдприумств, за
якими майно закрiплено з правом повного господарського вi-
1 Див.: Семччк В. Й. Имущественмяе правоотношения в сельском хозяи-
<. гве. - К., 1984. - С. 64-67.
256
Роздiл XII
дання. Суспiльнi вiдносини, обуктом яких у предмети мате-
рiального свiту, розумiються як вiдносини мiж людьми, юри-
дичними особами щодо речей, предметiв у звязку зi здiй-
сненням права володiння, користування i розпорядження
ними.
До обуктiв права державноє власностi належать основнi
засоби виробництва у сiльському господарствi, транспорт, а
також iнше майно, необхiдне для :iдiйснення статутних зав-
дань пiдприсмстиа. Майно дсржiичiого сiльськогосподарсько-
го пiдприумства склiiдапi.ся :i основних фондiв i обiгових за-
собiв, а також iнших цiнностей, вартiсть яких вiдповiдно до
ст. 10 Закону "Про пiдприумства в Украєнi" вiдображауться в
самостiйному балансi пiдприумства.
3. Перелiк обуктiв майнових прав пiдприумства спрямо-
ваний на забезпечення майновими засобами виконання зав-
дань сiльськогосподарськоє дiяльностi. Це повязано з вико-
ристанням землi для виробництва сiльськогосподарськоє про-
дукцiє, iнших видiв дiяльностi, не забороненоє законодав-
ством. У законодавчих актах немау перелiку майна, яке
належало б виключно до обуктiв майна сiльськогосподар-
ських пiдприумств.
Проте, виходячи зi статутних цiлей i завдань пiдприумства,
можна говорити про його основний перелiк. До нього вiдно-
сять будiвлi та споруди, зокрема ферми, комори, гаражi, май-
стернi, електричнi мережi, трактори, комбайни, устаткуван-
ня, транспортнi засоби, робочу i продуктивну худобу, багато-
рiчнi насадження, мелiоративнi та iригацiйнi споруди, вироб-
лену продукцiю, грошовi кошти, акцiє та iншi цiннi папери,
iнше майно, закрiплене за пiдприумством або ж придбане
ним на законних пiдставах.
Основним критерiум подiлу майнових прав пiдприумства
на вiдповiднi майновi обукти у правова оцiнка джерел фор-
мування майна. Вiдповiдно до п. З ст. 10 вищезгаданого Зако-
ну такими джерелами можуть бути:
- грошовi кошти i матерiальнi внески засновникiв;
- доходи, одержанi вiд реалiзацiє продукцiє, робiт, послуг,
а також вiд iнших видiв господарськоє дiяльностi; у
- доходи вiд цiнних паперiв;
- кредити банкiв та iнших кредиторiв;
- капiтальнi вкладення й дотацiє з бюджетiв;
257
Правовий режим майна ДСГП
- безкоштовнi чи благодiйнi внески органiзацiй, пiдпри-
умств i громадян;
- iншi джерела, не забороненi законодавчими актами.
Законодавче закрiплення джерел формування майна пiд-
приумства у однiую з форм розширення господарськоє само-
стiйностi ДСГП.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111