можливiсть виступати учасником цивiльно-право-
вих вiдносин, набувати майнових i немайнових прав, пред-
ставляти i захищати своє законнi iнтереси та законнi iнтереси
пiдприумств у державних органах i громадських органiзацiях.
Всеукраєнська рада колективних сiльськогосподарських
пiдприумств у субуктом права власностi. Зокрема, вона мау у
власностi кошти, в тому числi валютнi, та iнше майно, необ-
хiдне для здiйснення єє статутноє дiяльностi. Радi як представ-
ницькому органовi, за правом власностi належать також кош-
ти й iнше майно, передане єй пiдприумствами або державою.
Роздiл XV
УПРАВЛiННЯ ДЕРЖАВНИМ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПiДПРИтМСТВОМ
1. Характеристика управлiння державним
сiльськогосподарським пiдприумством
1. У загальному планi соцiальне управлiння розглядауться
як дiяльнiсть держави, єє органiв, недержавних субуктiв уп-
равлiнськоє дiяльностi, що спрямована на органiзацiю соцi-
альних i виробничих процесiв, виконання завдань i функцiй
обукта управлiння. За допомогою управлiння забепечууться
узгодженiсть мiж iндивiдуальними дiями, роботами; цiлеспря-
мований вплив на осiб, котрi цi дiє, роботи виконують.
Управлiння сiльським господарством i державними сiльсь-
когосподарськими пiдприумствами, здебiльшого радгоспами,
належить до одного з видiв соцiального управлiння. Йому
притаманнi бiльшiсть тих же принципiв, що й управлiнню iн-
шими субуктами господарювання. Це пояснюуться тим, що
технологiя сiльськогосподарського виробництва (тварин-
ництва i рослинництва), яка стосууться технiчного аспекту
органiзацiє, за своєм змiстом у незалежною вiд форм власностi
та обумовлених ними форм господарювання.
Сiльськогосподарська дiяльнiсть, як обукт управлiння в
сiльськогосподарському пiдприумствi (державному чи колек-
тивному), кооперативi, в пiдсобному господарствi промисло-
вого пiдприумства, в селянському (фермерському) господар-
ствi, неодмiнно повязана з використанням землi як засобу
виробництва, його сезоннiстю, клiматичними факторами то-
що. В кожному з цих субуктiв господарювання потрiбно: до-
тримуватись викликаних клiматичними умовами строкiв по-
сiвiв, догляду за ними i збиранням врожаю, забезпеченням
чергування сiвозмiн, правил пiдвищення родючостi грунтiв i
боротьби зi шкiдниками; добором сортiв насiння i посадково-
го матерiалу, дотриманням правил селекцiє, а також правил
ведення тваринництва i племiнноє справи та вимог ветери-
нарноє медицини.



328 Роздiл XV
Дотримування суто сiльськогосподарських правил мау по-
уднуватись iз вжиттям заходiв щодо зберiгання i реалiзацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє, закупiвлi сiльськогосподар-
ськоє технiки, устаткування i, нарештi, з отриманням прибут-
ку як узагальнюючою ознакою господарськоє дiяльностi.
Отже, обуктом управлiння в сiльськогосподарському пiд-
приумствi, незалежно вiд форми власностi, у сiльськогоспо-
дарська дiяльнiсть, то здiйснюуться переважно селянами,
працiвниками, якi безпосередньо займаються сiльським гос-
подарством. До нього належать: земля, на якiй ця дiяльнiсть
здiйснюуться, а також рослини i тварини, технiка, хiмiчнi за-
соби захисту рослин, органiчнi та мiнеральнi добрива, тва-
ринницькi ферми, склади, iншi господарськi будiвлi, готова
продукцiя рослинництва i тваринництва, грошовi кошти.
Що стосууться працiвникiв радгоспiв та iнших ДСГП, то
обуктами управлiння вони виступають як працiвники, зай-
нятi рослинництвом, тваринництвом, як механiзатори, будi-
вельники, водiє, обслуговуючий персонал, керiвники пiдпри-
умств i пiдроздiлiв, спецiалiсти сiльського господарства. Ке-
рiвники пiдприумств i пiдроздiлiв та окремi спецiалiсти одно-
часно виступають i як обукти управлiння, i як його субукти.
Головним в обуктi управлiння у людина - працiвник
сiльського господарства, який виступау перед управлiнням у
рiзних ролях, його поведiнка.
2. В умовах ринковоє економiки, єє багатоукладностi
субуктний склад управлiння розширюуться. Основною ри-
сою, яка характерна для будь-якого пiдприумства, у те, що
ним управляу його власник або уповноважена ним особа. З
цього випливау, що державним сiльськогосподарським пiд-
приумством управляу держава. Оскiльки держава - поняття
узагальнююче, широке i вживауться для рiзних аспектiв єє дi-
яльностi, то правильним буде сказати, що державним пiдпри-
умством управляу уповноважений нею орган. Таким виступау
директор радгоспу чи iншого ДСГП, призначений (найнятий)
на цю посаду мiнiстерством, вiдомством, якому пiдпорядко-
ване пiдприумство. Здебiльшого - це Мiнiстерство агро-
промислового комплексу Украєни, якщо пiдприумство засно-
ване на загальнодержавнiй власностi, або ж обласна чи
районна рада та мiсцева державна адмiнiстрацiя.
Якщо побудувати структуру органiв управлiння державним
сiльськогосподарським пiдприумством, яке пiдпорядковане
Управлiння ДСГП 329
Мiнiстерству сiльського господарства i продовольства, то во-
на буде такою:
Верховна Рада Украєни;
Президент Украєни;
Кабiнет Мiнiстрiв Украєни, Фонд державного майна Ук-
раєни;
Мiнiстерство агропромислового комплексу Украєни;
обласне управлiння сiльського господарства, обласна рада;
районне управлiння сiльського господарства, районна
рада;
державне сiльськогосподарське пiдприумство.
Можна зробити декiлька модифiкацiй цих схем, виходячи
з того, що окремi пiдприумства пiдпорядкованi безпосередньо
районнiй радi, iншi - обласнiй радi, а деякi з них - Мiн-
агропрому.
Таким чином, директор ДСГП вiд iменi органу державного
управлiння уповноважений управляти державним майном,
i загальнодержавною чи комунальною власнiстю, а також ви-
робництвом. Призначення заступникiв керiвника пiдприум-
ства, спецiалiстiв i керiвникiв пiдроздiлiв здiйснюуться керiв-
ником пiдприумства вiдповiдно до Закону "Про пiдприумства
в Украєнi" i КЗпП Украєни.
3. За умов ринку державнi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства мають пристосовуватись до нових взаумовiдносин iз спо-
I живачами сiльськогосподарськоє продукцiє, постачальниками
| технiки, мiнеральних добрив, iнших матерiально-технiчних
ресурсiв, з пiдприумствами та органiзацiями, а також iз гро"
i мадянами. Якщо принциповi планово-регулювальноє еконо-
мiки вiдповiдали командно-адмiнiстративнi методи управлiн-
ня, жорсткий централiзм, то принциповi товарно-грошових
вiдносин притаманнi економiчнi методи управлiння, госпо-
дарська самостiйнiсть пiдприумства та його керiвника, свобо-
да маневру, пiдвищення ролi власника майна i трудових ко-
лективiв у розвязаннi виробничих i соцiальних питань пiд-
приумства.
Звуження сфери вертикальних i розширення горизонталь-
них звязкiв ДСГП, перехiд на повний госпрозрахунок i само-
фiнансування створюють передумови для забезпечення поуд-
нання прав власника щодо господарського використання
свого майна i самоврядування трудового колективу, розши-
рення господарськоє самостiйностi пiдприумства у вирiшеннi
330 Роздiл XV
внутрiшньогосподарських i зовнiшнiх питань, для зменшен-
ня, а згодом i усунення впливу мiнiстерств i вiдомств, терито-
рiальних державних органiв.
Згiдно з законодавством сiльськогосподарськi пiдприум-
ства незалежно вiд форми власностi, на базi якоє вони функ-
цiонують, користуються рiвними правами у вирiшеннi своєх
виробничих i соцiальних питань. Вони мають рiвнi можли-
востi для органiзацiє сiльськогосподарського виробництва,
створення умов для задоволення економiчних i соцiальних iн-
тересiв пiдприумства i членiв трудового колективу.
4. Основнi принципи управлiнськоє дiяльностi на пiдпри-
умствах незалежно вiд форм власностi закрiплено в Законi
"Про пiдприумства в Украєнi", єх слiд вважати вiдправними
при розглядi спецiальних принципiв управлiнськоє дiяльностi
на державних сiльськогосподарських пiдприумствах, якi вип-
ливають iз специфiки органiзацiє аграрного виробництва,
повязаного з рiльництвом.
До основних принципiв управлiння ДСГП, якi виплива-
ють iз законодавчих актiв про пiдприумства, належать:
а) поуднання прав власника щодо використання свого
майна i самоврядування трудового колективу;
б) розмежування форм i методiв участi в управлiннi влас-
ника майна, уповноважених ним органiв i колективу. Для
державного сiльськогосподарського пiдприумства субуктом
власностi буде адмiнiстративно-територiальна одиниця. Авто-
номна Республiка Крим або держава Украєна в цiлому залеж-
но вiд пiдпорядкування пiдприумства. Уповноваженими влас-
ником органами будуть директор (керiвник пiдприумства),
вищестоящi органи державного управлiння. Компетенцiя ке-
рiвника та уповноважених органiв визначауться вiдповiдними
органами, якi виступають вiд iменi держави, а компетенцiя
трудового колективу - законодавчими актами та статутами;
в) поуднання i розмежування в управлiннi iнтересiв влас-
ника i колективу. Узгодження таких iнтересiв забезпечууться
трудовими i колективними договорами, створенням умов для
участi колективу в управлiннi пiдприумством;
г) контрактна форма призначення мiнiстерством чи iншим
органом керiвника пiдприумства, який виступау в ролi упов-
новаженого власником органу;
д) пiдзвiтнiсть керiвника власниковi та трудовому колективу,
Управлiння ДСГП
заi
у) законнiсть в управлiннi та вiдповiдальнiсть органiв уп-
равлiння i посадових осiб за результатами управлiння i госпо-
дарськоє дiяльностi, а також вiдповiдальнiсть власника за за-
коннiсть прийнятих ним рiшень i створення умов для належ-
ноє органiзацiє виробництва.
Поуднання прав власника щодо господарського викорис-
тання свого майна i самоврядування трудового колективу пiд-
приумства - основний принцип управлiнськоє дiяльностi
власника, уповноважених ним органiв i колективу, поклика-
ний забезпечити у процесi сiльськогосподарського вироб-
ництва рацiональне використання майна, землi та iнших при-
родних ресурсiв, майнових прав власника, майнових i трудо- -
вих прав колективу та його членiв. Надiляючи ДСГП землею
в постiйне користування, закрiплюючи за ними засоби ви-
робництва, iнше майно з правом повного господарського вi-
дання, вносячи в розвиток господарства капiтальнi вкладен-
ня, iншi форми iнвестицiй, власник (у даному разi держава)
може розраховувати на певну вiддачу вiд господарськоє дiяль-
i постi, досягнення закрiплених у Статутi пiдприумства цiлей i
завдань, на одержання запрограмованоє кiлькостi сiльсько-
господарськоє продукцiє вiдповiдноє якостi, прибуткове гос-
подарювання i розвязання соцiальних завдань.
5. Розмежування форм i методiв управлiння пiдприум-
ством - один iз важливих принципiв управлiння.
Управлiння сiльським господарством за дорученням дер-
[ жави-власника здiйснюють Мiнагропром Украєни, вiдповiднi
органи на обласному i районному рiвнях. Уповноваженим
i представником власника на рiвнi пiдприумства буде дирек-
тор, який призначауться тим державним органом районного,
обласного чи республiканського i загальнодержавного рiвня,
котрому пiдпорядковане господарство. Той орган, що при-
значау директора, встановлюу i його компетенцiю. Залежно
i вiд економiчноє ситуацiє в краєнi держава може замiнити один
орган, який виконуу функцiє управлiння державним майном,
iншим. У першi днi становлення економiки незалежноє Ук-
раєни державним майном на всiх рiвнях розпоряджались мi-
нiстерства i вiдомства, певнi права надавались державним
пiдприумствам.
332 Роздiл XV
6. Кожний з учасникiв господарських вiдносин (власник i
трудовий колектив) повинен знати, яка частка майнових i со-
цiальних благ, одержаних унаслiдок аграрного виробництва,
мау належати державi як власниковi землi та майна, а котра
- колективовi, завдяки працi якого досягнуто кiнцевих ре-
зультатiв, певного економiчного ефекту. Це досягауться за-
вдяки: справедливим пропорцiям розподiлу мiж власником i
колективом одержаного прибутку i виробленоє продукцiє, за-
безпеченню еквiвалентного обмiну мiж сiльським господар-
ством i промисловiстю, пiльговим податкам, iнвестицiям i
кредитуванню.
Найбiльш повно даний принцип проявляуться у прийняттi
управлiнського рiшення про розподiл прибуткiв. Вiдповiдно
до Закону "Про пiдприумства в Украєнi" порядок викорис-
тання прибутку (доходу) визначауться власником пiдприум-
ства або уповноваженим ним органом. За загальними прави-
лами вирiшення цього питання належить до компетенцiє ди-
ректора. У випадках, передбачених Статутом пiдприумства,
частина чистого прибутку передауться у власнiсть трудового
колективу. Вiд правильностi прийняття рiшення про розподiл
прибуткiв залежить узгодження iнтересiв власника i колекти-
ву. Особистий iнтерес кожного члена колективу полягау що-
найперше в тому, що певна частка доходу утворюу його вне-
сок у спiльне майно пiдприумства, на яке вiн щорiчно одер-
жуу, вiдсотки (дивiденди).
7. Контрактний порядок призначення директора пiдпри-
умства - новий принцип управлiння, встановлений законо-
давчими актами Украєни в процесi посилення ролi власника
щодо вирiшення питань управлiння пiдприумством.
Контрактний порядок призначення директора ставить йо-
го в залежнiсть вiд органу, уповноваженого власником доби-
рати кадри керiвникiв i укладати з ними контракти. В разi
призначення директора на посаду з ним укладауться контракт
(договiр, угода), в якому визначаються права, обовязки i вiд-
повiдальнiсть, умови його матерiального забезпечення i звiль-
нення з посади з урахуванням гарантiй, передбачених контр-
актом i законодавством. Сторони обумовлюють i строк
контракту. З укладенням контракту керiвник у письмовiй
формi бере на себе зобовязання досягти певних результатiв
господарськоє дiяльностi. В ньому визначауться також вiдпо-
вiдальнiсть керiвника за його невиконання.
Управлiння ДСГП 333
Принцип пiдзвiтностi директора пiдприумства власниковi
майна i трудовому колективовi органiчно доповнюу вищезга-
данi принципи. Вiн у формою реалiзацiє забезпечення в уп-
равлiннi прав власника i самоврядування колективу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111