https://wodolei.ru/catalog/akrilovye_vanny/Cersanit/
: Козмрь М. Й. Стпиоилснис й рачпитис науки советского сельскохо-
зяйственного прппа / Рпчiєитис iiiрiiрио-прпиоиьiх наук. - М., 1980. - С. 18;
Петров В. В. Продоiiолi.спiсiєєпiя программа й юридичсская наука // Вести.
Моск. ун-та. Ссрия Право. - 1983, - № 2. - С. 19.
2 Див.: Бьiстров Г. Е. Источники селiiскохозяйствснного права. - М., 1985. -
С. 157-162.
i
Див.: Титова Н. i. Перспективи кодифiкацiє аграрного законодавства
Украєни // Тези доповiдей на третiй Всеукраєнськiй науково-практичнiй кон-
ференцiє з питань кодифiкацiє украєнського законодавства, що вiдбувалася 7-
8 грудня 1995 р. у м. Львовi. - Львiв. 1995. - С. 75.
Джерела аграрного права 59
кодексом - основним комплексним кодифiкацiйним ак-
том, що регулюу аграрнi вiдносини в Украєнi, мау стати
Аграрний кодекс Украєни. Регулювання аграрних суспiль-
них вiдносин в Украєнi (так само як, наприклад, у Францiє)
мау здiйснюватися на засадах дуалiзму зазначених кодексiв. В
Аграрному кодексi необхiдно вiдобразити особливостi сучас-
них аграрних суспiльних вiдносин, рiвноправнiсть усiх форм
власностi, органiзацiйно-правових форм i методiв госпо-
дарювання.
Предметом правового регулювання запропонованого ко-
дексу мають стати аграрнi вiдносини, що становлять комп-
лекс взаумоповязаних майнових, пiдприумницьких, земель-
них, трудових, членських, учасницьких, управлiнсько-конт-
рольних суспiльних звязкiв, якi складаються у сферi вироб-
ничих, пiдприумницьких, споживчих вiдносин за участю
субуктiв аграрноє пiдприумницькоє дiяльностi всiх форм
власностi, органiзацiйно-правових форм i методiв господарю-
вання, вiдносин, спрямованих на насичення продовольчого
ринку продуктами харчування, продовольством та сировиною
рослинного i тваринного (в тому числi водного i мисливсько-
го) походження.
Визначальним у цьому кодексi мау стати: по-перше, обукт -
земля та iнше нерухоме й рухоме майно, насамперед засоби
виробництва, а також продукти харчування, продовольство i
сировина як обукти права власностi самих субуктiв аграрно-
го пiдприумництва та як обукти обiгу; по-друге, - земля,
мисливськi угiддя та внутрiшнi водойми як основнi засоби ви-
робництва та добування продуктiв харчування, продовольства
i сировини рослинного i тваринного (в тому числi водного й
мисливського) походження; по-трету, земля, воднi та мис-
ливськi угiддя як обукт навколишнього природного середовища.
Обуктом правового регулювання цього кодексу мають
стати також робоча сила та єє охорона; тваринництво, зооiн-
женерiя, ветеринарiя, промислове рибальство та мисливство,
якiсть та безпека вироблюваноє продукцiє тощо.
Додержуючись концепцiє про дуалiстичне правове регулю-
вання аграрних вiдносин, з урахуванням досвiду краєн, де прий-
нятi та дiють кодифiкованi аграрнi законодавчi акти, Аграрний
кодекс Украєни доцiльно скласти за такою структурою:
Преамбула
Предмет, мета, завдання, правового регулювання; визна-
чення i поняття, що використовуються в кодексi, тощо.
Частина 1
Правовий режим майна в АПК
Роздiл перший. Майновi вiдносини (зокрема повязанi з
земельними, водними, лiсовими вiдносинами - вiдносини
власника, земле-, водо-, лiсокористувача, спадкування, вiдчу-
ження тощо)
Роздiл другий. Виникнення та припинення прав (надан-
ня, вилучення, примусовий викуп земельних дiлянок, водних
та мисливських угiдь, примусовий викуп iншоє нерухомостi -
головних засобiв виробництва)
Роздiл третiй. Органiзацiя устрою (земле-, лiсоустрiй)
Роздiл четвертий. Права та обовязки субуктiв аграрного
пiдприумництва щодо рацiонального використання й охоро-
ни земель та iнших природних ресурсiв у процесi виробницт-
ва продуктiв харчування, продовольства i сировини рослин-
ного i тваринного походження
Частина 2
Субукти аграрного пiдприумства
Роздiл перший. Загальнi положення про статус та види
аграрного пiдприумництва
Роздiл другий. Правове становище селянських (фермер-
ських) господарств
Роздiл третiй. Правове становище та форми кооперуван-
ня селян (сутнiсть кооперування, його принципи, форми, в
Тому числi договiрнi, зокрема, без створення юридичних
осiб, - договiрнi товариства, партнерства тощо)
Роздiл четвертий. Правове становище аграрних пiдпри-
умцiв (юридичних осiб) кооперативного типу
Роздiл пятий. Правове становище аграрних пiдприумцiв
(юридичних осiб) корпоративного типу
Роздiл шостий. Правове становище державних субуктiв
аграрного пiдприумництва
Роздiл сьомий. Правове становище обуднань в АПК та
особливостi єх рiзних форм
Роздiл восьмий. Правове становище обуктiв аграрного
пiдприумництва з iноземним капiталом
Джерела аграрного права 61
Роздiл девятий. Правове становище приватних пiдсоб-
них господарств громадян Украєни, iноземних громадян та
осiб без громадянства
Частина З
Виробничо-господарська дiяльнiсть
Роздiл перший. Рослинництво
Роздiл другий. Тваринництво (зокрема випасання, охоро-
на тварин, боротьба з захворюваннями, вирощування свiй-
ських та диких (мясних, хутрових) тварин, ветеринарiя,
штучне заплiднення тварин тощо)
Роздiл третiй. Правове регулювання риборозведення та
ловлi риби
Роздiл четвертий. Правове регулювання промислового
мисливства
Частина 4
Аграрна оренда
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Оренда землi
Роздiл третiй. Оренда тварин
Роздiл четвертий. Оренда технiки, устаткування
Частина 5
Сiльськогосподарськi договори
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Матерiально-технiчне забезпечення
Роздiл третiй. Виробничо-технiчне обслуговування
Роздiл четвертий. Мелiоративне обслуговування
Роздiл пятий. Реалiзацiя продукцiє
Роздiл шостий. Особливостi режиму застави (iпотеки)
Частина б
Якiсть та безпека продукцiє, сировини i продовольства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Вимоги до якостi та безпеки
Роздiл третiй. Порядок визначення якостi та безпеки
Частина 7
Сiльськогосподарськi працiвники та єх захист
Роздiл перший. Робочий час i час вiдпочинку сiльсько-
господарських працiвникiв
62 РОЗДiЛ Н
Роздiл другий. Соцiальний захист сiльськогосподарських
працiвникiв
Роздiл третiй. Охорона працi та охорона здоровя в
сiльському господарствi
Роздiл четвертий. Розгляд нещасних випадкiв iз працiв-
никами на аграрних пiдприумствах
Роздiл пятий. Форми й порядок компенсацiє за шкоду,
заподiяну здоровю сiльськогосподарських працiвникiв
Частина 8
Держава та украєнськi аграрнi пiдприумцi
Роздiл перший. Державне регулювання аграрного вироб-
ництва
Роздiл другий. Державний протекцiонiзм нацiонального
аграрного товаровиробництва
Роздiл третiй. Державний контроль (за використанням
природних ресурсiв, прав споживачiв тощо)
Роздiл четвертий. Профспiлки на аграрних пiдприум-
ствах
Роздiл пятий. Наукове забезпечення розвитку нацiональ-
ного аграрного виробництва
Частина 9
Вiдповiдальнiсть за порушення
аграрного законодавства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Майнова i таксова вiдповiдальнiсть
Частина 19
Заключнi положення
Роздiл перший. Розгляд спорiв
Роздiл другий. Мiжнароднi договори
3. Прийняття Аграрного кодексу Украєни забезпечить пра-
вове регулювання у сферi аграрно-пiдприумницькоє дiяльнос-
тi, органiзацiйно-правових форм та методiв господарювання,
що в свою чергу забезпечить найвищу форму законодавчого
регулювання аграрних вiдносин.
Роздiл III
АГРАРНi ПРАВОВiДНОСИНИ
1. Поняття i особливостi аграрних правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини у найзагальнiших обрисах - це
правова форма реалiзацiє положень правових норм через за-
стосування єх у процесi визначення й функцiонування прав та
обопязкiв субуктiв. Через систему аграрних правовiдносин
здiйснюуться правове регулювання тiує частини вiдносин, яку
законодавець <наслiдок єхньоє вiдповiдноє суспiльноє ролi ви-
зiiiiii за необхiдне регулювати правовими нормами аграрного
права; а ця частина вiдносин, вiдповiдно, у предметом аграр-
ного права. Завдяки цьому аграрнi правовiдносини характе-
ризуються як вольовi, бо в нормах аграрного права вiдобра-
жено волю законодавця. Вольовими вони у також i тому, що
юридичнi особи у будь-яких органiзацiйно-правових формах
(КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншi) в рамках самоврядування
приймають вiдповiднi рiшення з питань єхньоє статутноє дi-
яльностi. Вольовими вони у й тому, що селянське (фермер-
ське) господарство в особi його голови також самостiйно
приймау рiшення.
Суспiльнi аграрнi вiдносини, що становлять предмет аг-
рарного права, через систему правовiдносин набувають зна-
чимостi обукта аграрних правовiдносин i, як такi, функцiо-
нують у процесi аграрного правозастосування. Своурiднiсть
предмета аграрного праворегулювання визначау характер,
багатограннiсть i особливостi обуктiв аграрних правовiдно-
син. Вони визначають змiст правовiдносин (права та обовяз-
ки), що виникають i реально функцiонують з приводу цих
обуктiв.
2. При окресленнi поняття аграрних правовiдносин слiд
виходити з визначення поняття i кола субуктiв, єхнього пра-
вового становища, цiльового призначення i функцiй, а також
обуктiв i змiсту конкретноє складовоє цих правовiдносин, що
визначаються метою, завданнями, функцiями єх субуктiв.
Субукти аграрних правовiдносин - це, насамперед, влас-
ники, якi самостiйно чи завдяки обуднанню свого капiталу
надiляють створених ними юридичних осiб повноваженнями
субуктiв аграрних та iнших правовiдносин. Залежно вiд сфе-
ри дiяльностi, мети, завдань, функцiй субукти аграрних пра-
вовiдносин подiляються на три групи. Субукти у сферi товар-
ного виробництва продуктiв харчування, сировини i продо-
вольства рослинного i тваринного походження, це - субук-
ти, заснованi на рiзних i рiвноправних формах власностi та
органiзацiйно-правових формах аграрного пiдприумництва.
До них належать: селянськi (фермерськi) господарства, пiд-
собнi господарства громадян, юридичнi особи (К.СГП, ВСГК,
СпС, АСГТ тощо), державнi юридичнi особи (радгоспи, iншi
державнi аграрнi товаровиробники), а також спiльнi аграрнi
пiдприумства (зi змiшаною формою власностi, iз залученням
iноземного капiталу тощо).
Субукти аграрних правовiдносин у сферi агровиробничо-
го сервiсу, що заснованi на рiзних формах власностi та ле-
гальних органiзацiйно-правових формах, це - пiдприумства
(товариства, кооперативи), якi здiйснюють агрохiмiчне, ме-
лiоративне, виробничо-технiчне та iнше обслуговування аг-
рарних пiдприумцiв з метою забезпечення нормальноє, ефек-
тивноє дiяльностi першоє групи субуктiв.
Особливiстю групи субуктiв аграрних правовiдносин у
сферi фiнансування, кредитування, страхування, торгiвлi,
зокрема агро- та iнших банкiв, агробiрж, страхових компанiй
у те, що вони засновуються субуктами, якi належать до пер-
шоє групи. Ця група субуктiв покликана забезпечити нор-
мальне функцiонування першоє групи як учасникiв ринкових
вiдносин. Зазначенi банки, бiржi, страховi компанiє, обслуго-
вуючи аграрних товаровиробникiв, одночасно виступають як
субукти ринкових аграрних правовiдносин i як обукти права
спiльноє частковоє приватноє (чи частковоє колективноє) влас-
ностi самих аграрних товаровиробникiв - клiунтiв цих бан-
кiв, бiрж.
3. Обукти аграрних правовiдносин багатограннi. До них,
насамперед, належать обуднання загальноаграрних (означе-
них метою i предметом дiяльностi вищезгаданих субуктiв аг-
рарного пiдприумництва) майнових, земельних, управлiн-
ських i трудових суспiльних вiдносин як базових. Своурiдни-
ми обуктами .в базових аграрних правовiдносинах виступа-
......iт5
ють рiзнi вияви останнiх, зокрема фiнансово-кредитнi, госпо-
дарсько-договiрнi, соцiально-побутовi та iншi суспiльнi вiд-
носини, що випливають iз мети, предмета дiяльностi та функ-
цiй субуктiв аграрного пiдприумництва.
Цi суспiльнi аграрнi вiдносини, з одного боку, охоплюють
сферу внутрiшнiх виробничо-господарських та соцiальних
функцiй субуктiв аграрного пiдприумництва i одночасно са-
мих пiдприумницьких вiдносин. Тут перетинаються, взаумо-
доповнюють i взаумовиключають одна одну соцiальнi та пiд-
приумницькi функцiє.
З iншого боку, цi суспiльнi вiдносини охоплюють сфери
зовнiшнiх пiдприумницько-комерцiйних, договiрних i поза-
договiрних (з органами державноє влади i управлiння) субук-
тiв аграрного пiдприумництва i ринковоє iнфраструктури.
4. Головними, базовими складовими системи аграрних
правовiдносин у майновi, земельнi, управлiнськi й трудовi
правовiдносини.
З переходом Украєни до регульованоє ринковоє економiки,
вiдновленням iнституту права приватноє власностi на нерухо-
мiсть, встановленням рiвноправностi всiх форм власностi та
рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання на зем-
лi сучаснi аграрнi правовiдносини характеризуються змiщен-
ням акценту у бiк єх майнових аспектiв. Це виявляуться, зок-
рема, у збiльшеннi питомоє ваги майнових правовiдносин, у
розширеннi кола єх субуктiв. Такий фактор зумовлено насам-
перед тим, що земля визнауться обуктом права приватноє та
колективноє власностi. Вона знову легальне повертауться до
цивiльного обiгу. Майновi аспекти аграрних правовiдносин
включають в себе реалiзацiю права власника - фiзичноє юри-
дичноє особи, вимагають вiд iншоє сторони виконання зо-
бовязань, викладених у нормах закону або/i договору (на-
приклад, надання землi у приватну власнiсть головi СФГ,
своучасне внесення орендноє плати, плати за виконанi дого-
вiрнi зобовязання, самостiйного здiйснення на власний ри-
зик дiяльностi, з метою одержання прибутку тощо).
Збiльшення питомоє ваги майнових аспектiв у системi аг-
рарних правовiдносин зумовлюуться також i тим, що нинi
вiдбувауться процес вiдновлення економiчних функцiй цих
правовiдносин. Йдеться, насамперед, про одержання субук-
тами аграрного пiдприумництва прибуткiв вiд своує дiяльнос-
тi. i, як наслiдок, цi субукти самостiйно визначають асорти-
3 В. Янчук
виходячивi5>TT "Р0"1 харчування i сировини
очiкуваноє Гтякп, Ї3 """У на них) а1"i31 на виробництво,
НИЄТО Є0 ПРОГНОЗУтТЬСЯ) ЦiНИ Й iНШИХ тКОНОМiЧ-
в ТОМУ як субукт ше економiчнi фактори у визначальними
майновi ппаяя аграрного пiдприумництва реалiзують своє
Розшиня на себс ЮРИДИШi Увязки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111
зяйственного прппа / Рпчiєитис iiiрiiрио-прпиоиьiх наук. - М., 1980. - С. 18;
Петров В. В. Продоiiолi.спiсiєєпiя программа й юридичсская наука // Вести.
Моск. ун-та. Ссрия Право. - 1983, - № 2. - С. 19.
2 Див.: Бьiстров Г. Е. Источники селiiскохозяйствснного права. - М., 1985. -
С. 157-162.
i
Див.: Титова Н. i. Перспективи кодифiкацiє аграрного законодавства
Украєни // Тези доповiдей на третiй Всеукраєнськiй науково-практичнiй кон-
ференцiє з питань кодифiкацiє украєнського законодавства, що вiдбувалася 7-
8 грудня 1995 р. у м. Львовi. - Львiв. 1995. - С. 75.
Джерела аграрного права 59
кодексом - основним комплексним кодифiкацiйним ак-
том, що регулюу аграрнi вiдносини в Украєнi, мау стати
Аграрний кодекс Украєни. Регулювання аграрних суспiль-
них вiдносин в Украєнi (так само як, наприклад, у Францiє)
мау здiйснюватися на засадах дуалiзму зазначених кодексiв. В
Аграрному кодексi необхiдно вiдобразити особливостi сучас-
них аграрних суспiльних вiдносин, рiвноправнiсть усiх форм
власностi, органiзацiйно-правових форм i методiв госпо-
дарювання.
Предметом правового регулювання запропонованого ко-
дексу мають стати аграрнi вiдносини, що становлять комп-
лекс взаумоповязаних майнових, пiдприумницьких, земель-
них, трудових, членських, учасницьких, управлiнсько-конт-
рольних суспiльних звязкiв, якi складаються у сферi вироб-
ничих, пiдприумницьких, споживчих вiдносин за участю
субуктiв аграрноє пiдприумницькоє дiяльностi всiх форм
власностi, органiзацiйно-правових форм i методiв господарю-
вання, вiдносин, спрямованих на насичення продовольчого
ринку продуктами харчування, продовольством та сировиною
рослинного i тваринного (в тому числi водного i мисливсько-
го) походження.
Визначальним у цьому кодексi мау стати: по-перше, обукт -
земля та iнше нерухоме й рухоме майно, насамперед засоби
виробництва, а також продукти харчування, продовольство i
сировина як обукти права власностi самих субуктiв аграрно-
го пiдприумництва та як обукти обiгу; по-друге, - земля,
мисливськi угiддя та внутрiшнi водойми як основнi засоби ви-
робництва та добування продуктiв харчування, продовольства
i сировини рослинного i тваринного (в тому числi водного й
мисливського) походження; по-трету, земля, воднi та мис-
ливськi угiддя як обукт навколишнього природного середовища.
Обуктом правового регулювання цього кодексу мають
стати також робоча сила та єє охорона; тваринництво, зооiн-
женерiя, ветеринарiя, промислове рибальство та мисливство,
якiсть та безпека вироблюваноє продукцiє тощо.
Додержуючись концепцiє про дуалiстичне правове регулю-
вання аграрних вiдносин, з урахуванням досвiду краєн, де прий-
нятi та дiють кодифiкованi аграрнi законодавчi акти, Аграрний
кодекс Украєни доцiльно скласти за такою структурою:
Преамбула
Предмет, мета, завдання, правового регулювання; визна-
чення i поняття, що використовуються в кодексi, тощо.
Частина 1
Правовий режим майна в АПК
Роздiл перший. Майновi вiдносини (зокрема повязанi з
земельними, водними, лiсовими вiдносинами - вiдносини
власника, земле-, водо-, лiсокористувача, спадкування, вiдчу-
ження тощо)
Роздiл другий. Виникнення та припинення прав (надан-
ня, вилучення, примусовий викуп земельних дiлянок, водних
та мисливських угiдь, примусовий викуп iншоє нерухомостi -
головних засобiв виробництва)
Роздiл третiй. Органiзацiя устрою (земле-, лiсоустрiй)
Роздiл четвертий. Права та обовязки субуктiв аграрного
пiдприумництва щодо рацiонального використання й охоро-
ни земель та iнших природних ресурсiв у процесi виробницт-
ва продуктiв харчування, продовольства i сировини рослин-
ного i тваринного походження
Частина 2
Субукти аграрного пiдприумства
Роздiл перший. Загальнi положення про статус та види
аграрного пiдприумництва
Роздiл другий. Правове становище селянських (фермер-
ських) господарств
Роздiл третiй. Правове становище та форми кооперуван-
ня селян (сутнiсть кооперування, його принципи, форми, в
Тому числi договiрнi, зокрема, без створення юридичних
осiб, - договiрнi товариства, партнерства тощо)
Роздiл четвертий. Правове становище аграрних пiдпри-
умцiв (юридичних осiб) кооперативного типу
Роздiл пятий. Правове становище аграрних пiдприумцiв
(юридичних осiб) корпоративного типу
Роздiл шостий. Правове становище державних субуктiв
аграрного пiдприумництва
Роздiл сьомий. Правове становище обуднань в АПК та
особливостi єх рiзних форм
Роздiл восьмий. Правове становище обуктiв аграрного
пiдприумництва з iноземним капiталом
Джерела аграрного права 61
Роздiл девятий. Правове становище приватних пiдсоб-
них господарств громадян Украєни, iноземних громадян та
осiб без громадянства
Частина З
Виробничо-господарська дiяльнiсть
Роздiл перший. Рослинництво
Роздiл другий. Тваринництво (зокрема випасання, охоро-
на тварин, боротьба з захворюваннями, вирощування свiй-
ських та диких (мясних, хутрових) тварин, ветеринарiя,
штучне заплiднення тварин тощо)
Роздiл третiй. Правове регулювання риборозведення та
ловлi риби
Роздiл четвертий. Правове регулювання промислового
мисливства
Частина 4
Аграрна оренда
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Оренда землi
Роздiл третiй. Оренда тварин
Роздiл четвертий. Оренда технiки, устаткування
Частина 5
Сiльськогосподарськi договори
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Матерiально-технiчне забезпечення
Роздiл третiй. Виробничо-технiчне обслуговування
Роздiл четвертий. Мелiоративне обслуговування
Роздiл пятий. Реалiзацiя продукцiє
Роздiл шостий. Особливостi режиму застави (iпотеки)
Частина б
Якiсть та безпека продукцiє, сировини i продовольства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Вимоги до якостi та безпеки
Роздiл третiй. Порядок визначення якостi та безпеки
Частина 7
Сiльськогосподарськi працiвники та єх захист
Роздiл перший. Робочий час i час вiдпочинку сiльсько-
господарських працiвникiв
62 РОЗДiЛ Н
Роздiл другий. Соцiальний захист сiльськогосподарських
працiвникiв
Роздiл третiй. Охорона працi та охорона здоровя в
сiльському господарствi
Роздiл четвертий. Розгляд нещасних випадкiв iз працiв-
никами на аграрних пiдприумствах
Роздiл пятий. Форми й порядок компенсацiє за шкоду,
заподiяну здоровю сiльськогосподарських працiвникiв
Частина 8
Держава та украєнськi аграрнi пiдприумцi
Роздiл перший. Державне регулювання аграрного вироб-
ництва
Роздiл другий. Державний протекцiонiзм нацiонального
аграрного товаровиробництва
Роздiл третiй. Державний контроль (за використанням
природних ресурсiв, прав споживачiв тощо)
Роздiл четвертий. Профспiлки на аграрних пiдприум-
ствах
Роздiл пятий. Наукове забезпечення розвитку нацiональ-
ного аграрного виробництва
Частина 9
Вiдповiдальнiсть за порушення
аграрного законодавства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Майнова i таксова вiдповiдальнiсть
Частина 19
Заключнi положення
Роздiл перший. Розгляд спорiв
Роздiл другий. Мiжнароднi договори
3. Прийняття Аграрного кодексу Украєни забезпечить пра-
вове регулювання у сферi аграрно-пiдприумницькоє дiяльнос-
тi, органiзацiйно-правових форм та методiв господарювання,
що в свою чергу забезпечить найвищу форму законодавчого
регулювання аграрних вiдносин.
Роздiл III
АГРАРНi ПРАВОВiДНОСИНИ
1. Поняття i особливостi аграрних правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини у найзагальнiших обрисах - це
правова форма реалiзацiє положень правових норм через за-
стосування єх у процесi визначення й функцiонування прав та
обопязкiв субуктiв. Через систему аграрних правовiдносин
здiйснюуться правове регулювання тiує частини вiдносин, яку
законодавець <наслiдок єхньоє вiдповiдноє суспiльноє ролi ви-
зiiiiii за необхiдне регулювати правовими нормами аграрного
права; а ця частина вiдносин, вiдповiдно, у предметом аграр-
ного права. Завдяки цьому аграрнi правовiдносини характе-
ризуються як вольовi, бо в нормах аграрного права вiдобра-
жено волю законодавця. Вольовими вони у також i тому, що
юридичнi особи у будь-яких органiзацiйно-правових формах
(КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншi) в рамках самоврядування
приймають вiдповiднi рiшення з питань єхньоє статутноє дi-
яльностi. Вольовими вони у й тому, що селянське (фермер-
ське) господарство в особi його голови також самостiйно
приймау рiшення.
Суспiльнi аграрнi вiдносини, що становлять предмет аг-
рарного права, через систему правовiдносин набувають зна-
чимостi обукта аграрних правовiдносин i, як такi, функцiо-
нують у процесi аграрного правозастосування. Своурiднiсть
предмета аграрного праворегулювання визначау характер,
багатограннiсть i особливостi обуктiв аграрних правовiдно-
син. Вони визначають змiст правовiдносин (права та обовяз-
ки), що виникають i реально функцiонують з приводу цих
обуктiв.
2. При окресленнi поняття аграрних правовiдносин слiд
виходити з визначення поняття i кола субуктiв, єхнього пра-
вового становища, цiльового призначення i функцiй, а також
обуктiв i змiсту конкретноє складовоє цих правовiдносин, що
визначаються метою, завданнями, функцiями єх субуктiв.
Субукти аграрних правовiдносин - це, насамперед, влас-
ники, якi самостiйно чи завдяки обуднанню свого капiталу
надiляють створених ними юридичних осiб повноваженнями
субуктiв аграрних та iнших правовiдносин. Залежно вiд сфе-
ри дiяльностi, мети, завдань, функцiй субукти аграрних пра-
вовiдносин подiляються на три групи. Субукти у сферi товар-
ного виробництва продуктiв харчування, сировини i продо-
вольства рослинного i тваринного походження, це - субук-
ти, заснованi на рiзних i рiвноправних формах власностi та
органiзацiйно-правових формах аграрного пiдприумництва.
До них належать: селянськi (фермерськi) господарства, пiд-
собнi господарства громадян, юридичнi особи (К.СГП, ВСГК,
СпС, АСГТ тощо), державнi юридичнi особи (радгоспи, iншi
державнi аграрнi товаровиробники), а також спiльнi аграрнi
пiдприумства (зi змiшаною формою власностi, iз залученням
iноземного капiталу тощо).
Субукти аграрних правовiдносин у сферi агровиробничо-
го сервiсу, що заснованi на рiзних формах власностi та ле-
гальних органiзацiйно-правових формах, це - пiдприумства
(товариства, кооперативи), якi здiйснюють агрохiмiчне, ме-
лiоративне, виробничо-технiчне та iнше обслуговування аг-
рарних пiдприумцiв з метою забезпечення нормальноє, ефек-
тивноє дiяльностi першоє групи субуктiв.
Особливiстю групи субуктiв аграрних правовiдносин у
сферi фiнансування, кредитування, страхування, торгiвлi,
зокрема агро- та iнших банкiв, агробiрж, страхових компанiй
у те, що вони засновуються субуктами, якi належать до пер-
шоє групи. Ця група субуктiв покликана забезпечити нор-
мальне функцiонування першоє групи як учасникiв ринкових
вiдносин. Зазначенi банки, бiржi, страховi компанiє, обслуго-
вуючи аграрних товаровиробникiв, одночасно виступають як
субукти ринкових аграрних правовiдносин i як обукти права
спiльноє частковоє приватноє (чи частковоє колективноє) влас-
ностi самих аграрних товаровиробникiв - клiунтiв цих бан-
кiв, бiрж.
3. Обукти аграрних правовiдносин багатограннi. До них,
насамперед, належать обуднання загальноаграрних (означе-
них метою i предметом дiяльностi вищезгаданих субуктiв аг-
рарного пiдприумництва) майнових, земельних, управлiн-
ських i трудових суспiльних вiдносин як базових. Своурiдни-
ми обуктами .в базових аграрних правовiдносинах виступа-
......iт5
ють рiзнi вияви останнiх, зокрема фiнансово-кредитнi, госпо-
дарсько-договiрнi, соцiально-побутовi та iншi суспiльнi вiд-
носини, що випливають iз мети, предмета дiяльностi та функ-
цiй субуктiв аграрного пiдприумництва.
Цi суспiльнi аграрнi вiдносини, з одного боку, охоплюють
сферу внутрiшнiх виробничо-господарських та соцiальних
функцiй субуктiв аграрного пiдприумництва i одночасно са-
мих пiдприумницьких вiдносин. Тут перетинаються, взаумо-
доповнюють i взаумовиключають одна одну соцiальнi та пiд-
приумницькi функцiє.
З iншого боку, цi суспiльнi вiдносини охоплюють сфери
зовнiшнiх пiдприумницько-комерцiйних, договiрних i поза-
договiрних (з органами державноє влади i управлiння) субук-
тiв аграрного пiдприумництва i ринковоє iнфраструктури.
4. Головними, базовими складовими системи аграрних
правовiдносин у майновi, земельнi, управлiнськi й трудовi
правовiдносини.
З переходом Украєни до регульованоє ринковоє економiки,
вiдновленням iнституту права приватноє власностi на нерухо-
мiсть, встановленням рiвноправностi всiх форм власностi та
рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання на зем-
лi сучаснi аграрнi правовiдносини характеризуються змiщен-
ням акценту у бiк єх майнових аспектiв. Це виявляуться, зок-
рема, у збiльшеннi питомоє ваги майнових правовiдносин, у
розширеннi кола єх субуктiв. Такий фактор зумовлено насам-
перед тим, що земля визнауться обуктом права приватноє та
колективноє власностi. Вона знову легальне повертауться до
цивiльного обiгу. Майновi аспекти аграрних правовiдносин
включають в себе реалiзацiю права власника - фiзичноє юри-
дичноє особи, вимагають вiд iншоє сторони виконання зо-
бовязань, викладених у нормах закону або/i договору (на-
приклад, надання землi у приватну власнiсть головi СФГ,
своучасне внесення орендноє плати, плати за виконанi дого-
вiрнi зобовязання, самостiйного здiйснення на власний ри-
зик дiяльностi, з метою одержання прибутку тощо).
Збiльшення питомоє ваги майнових аспектiв у системi аг-
рарних правовiдносин зумовлюуться також i тим, що нинi
вiдбувауться процес вiдновлення економiчних функцiй цих
правовiдносин. Йдеться, насамперед, про одержання субук-
тами аграрного пiдприумництва прибуткiв вiд своує дiяльнос-
тi. i, як наслiдок, цi субукти самостiйно визначають асорти-
3 В. Янчук
виходячивi5>TT "Р0"1 харчування i сировини
очiкуваноє Гтякп, Ї3 """У на них) а1"i31 на виробництво,
НИЄТО Є0 ПРОГНОЗУтТЬСЯ) ЦiНИ Й iНШИХ тКОНОМiЧ-
в ТОМУ як субукт ше економiчнi фактори у визначальними
майновi ппаяя аграрного пiдприумництва реалiзують своє
Розшиня на себс ЮРИДИШi Увязки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111