при <.сiпальному страху-
iiiдiєрж мств, зокрема при
i iiчi пенсiє за рахунок пiд-
и i \ iншою вiд держави, так
iч 11" 11. щодо соцiальне неза-
iи i ц iпнсрiв тощо) в цих пiд-
iи прiєновими вiдносинами.
ними нiiуччиєєii приионiдносин у, по-перше,
п.чiп iндii|>иi м> пниймниi пршштики, по-друге, субуктивнi права i
Аграрнi правовiдносини 73
юридичнi обовязки зазначених вище субуктiв; по-трету,
юридичнi факти, спрямованi в одних випадках на виникнен-
ня, змiну чи припинення правовiдносин, в iнших - на вiд-
новлення порушених прав та притягнення винних осiб до
юридичноє вiдповiдальностi. Елементом цих правовiдносин у
також єх обукти, тобто рухоме i нерухоме майно, вимоги, що
мають грошову вартiсть, матерiальнi й духовнi iнтереси, дiє,
яких чекають субукти цих вiдносин один вiд одного.
Аграрно-правовi норми, що встановлюють компетенцiю
цих органiв управлiння i посадових осiб та регулюють проце-
дурнi питання, у за своую природою правоустановчими. Цим
нормам не властиво породжувати правовiдносини. Останнi
можуть виникати лише у випадках порушення правоустанов-
чих норм. Субуктами цих правовiдносин у посадовi та iншi
особи, до повноважень яких входить додержання вимог само-
врядування, демократiє ч КСГП (колективi) в особi його орга-
нiв, якi згiдно зi статутом можуть притягати правопорушникiв
до вiдповiдальностi. Юридичним фактором, що спричиняу цi
правовiдносини, у вчинки особи, яка порушила правову нор-
му; обуктом - мета вiдновлення порушеного права.
4. Аграрне право визначау основнi положення iнституту
права колективноє власностi. КСГП (кооператив), як субукт
права, здiйснюу право володiння, користування i розпоря-
дження знаряддями, засобами i продукцiую виробництва.
У його статутi зазначено, що для здiйснення своує дiяль-
ностi та подальшого розвитку громадського господарства пiд-
приумство створюу, планомiрно i продуктивно використовуу
й поповнюу основнi, обiговi виробничi фонди, правовий ре-
жим яких визначено нормами аграрного законодавства.
Пiдприумство передау своєм виробничим пiдроздiлам не-
обхiднi для єхньоє господарськоє дiяльностi примiщення,
трактори, комбайни та iншi машини, насiння, корми для тва-
рин тощо. Цi пiдроздiли, будучи частиною КСГП (ВСГК,
СпС, АСГТ, ТОВ), використовують наданi єм засоби за єх
призначенням i саме тому мiж ними виникають органiзацiйнi
вiдносини, як мiж цiлим i його частинами (бригадою, фер-
мою); в особi останнiх КСГП реалiзуу своє права власника.
Мiж КСГП, з одного боку, i його пiдроздiлами, з iншого, в
даному випадку виникають органiзацiйно-управлiнськi пра-
вовiдносини з приводу переданого майна: знарядь, насiння,
кормiв тощо. Норми права, якi визначають правовий режим
74 роздiлт
окремих обуктiв права колективноє власностi, також за сво-
ую природою у правоустановчими. Таким чином, i в даному
випадку правовiдносини виникнуть лише внаслiдок пору-
шення права власностi пiдприумства. Проте правовiдносини,
якi при цьому виникають, залежно вiд складу правопорушен-
ня регламентуються нормами iншого правового iнституту.
Пiдприумство, як субукт права власностi, може вступати
в правовi вiдносини з юридичними особами i громадянами,
одначе цi правовiдносини вiдповiдно регулюються нормами
цивiльного i фiнансового права i як такi не у аграрно-пра-
вовими.
5. Важливу галузь суспiльних вiдносин, що виникають усе-
рединi сiльськогосподарських пiдприумств становлять, поряд
iз вiдносинами колективноє власностi i самоврядування, тру-
довi вiдносини. Останнi являють собою колективнi вiдноси-
ни, що базуються на колективнiй власностi та принципах ко-
лективноє органiзацiє суспiльноє працi. Всi трудовi вiдносини
розвиваються i вдосконалюються у тiсному взаумозвязку i
взаумозалежностi. Такими ж рисами характеризууться систе-
ма правових норм, що регулюють суспiльнi трудовi вiдноси-
ни. Як зазначалося вище, внутрiшнi трудовi вiдносини регла-
ментуються з допомогою аграрно-правових iнститутiв, визна-
чених статутом та iншими локальними нормативно-правови-
ми актами.
Учасниками утворюваних при цьому правовiдносин у
КСГП i кожний окремий його член. Правовою передумовою
єх виникнення у членство в КСГП. З наявнiстю членства цi
вiдносини можуть виникнути; з його припиненням - зника-
ють або змiнюються на суто трудовi вiдносини, що нiяк не
повязанi з внутрiшнiми аграрно-правовими.
Субуктивнi права i юридичнi обовязки учасникiв внут-
рiшнiх трудових правовiдносин, єє також єх обукти визнача-
ються характером i особливостями конкретних трудових вiд-
носин i правовими нормами, безпосередньо з ними повяза-
ними. Органiзацiя працi н КСГП, що вiдповiдау сучасним ви-
могам, передбачау планомiрний розподiл робочоє сили за
галузями i виробничими пiдрочiдiлами, рацiональне єє вико-
ристання протягом року. Формування особового складу бри-
гад, ферм i пiдсобних пiдпригмств, закрiплення за ними не-
обхiдних виробничих примiщень, устаткування, машин, iн-
вентаря та iншого майна, призначення керiвника i спецiалiс-
Аграриє правовiдносини 75
тiв - усе це у органiзацiйно-правовими заходами пiдприум-
ства, якi випливають з його правоздатностi як КСГП, ВСГК
тощо. Здiйснення цих заходiв у органiзацiйною передумовою
виникнення трудових правовiдносин мiж пiдприумством та
його членами.
Для членiв КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що
спричинюу внутрiшнi трудовi правовiдносини, у правовий
акт (рiшення) правлiння КСГП, ВСГК, АСГТ про направлен-
ня кожного з них на роботу для виконання певних трудових
функцiй в конкретнiй бригадi, на фермi, в майстернi тощо; а
для осiб, обраних на посаду, - також акт вiдповiдних органiв
управлiння (загальних зборiв членiв або зборiв уповноваже-
них, бригадних зборiв iз подальшим затвердженням правлiн-
ням пiдприумства). Органи управлiння пiдприумства, таким
чином, реалiзують своє управлiнськi правомочностi i щодо ор-
ганiзацiє суспiльноє працi в КСГП, управлiння членами
КСГП 1 всiую виробничо-господарською, фiнансовою, куль-
турно-побутовою дiяльнiстю пiдприумства.
6. В аграрних трудових правовiдносинах виявляуться уд-
нiсть i спiльнiсть правових принципiв суспiльноє працi. Серед
них основне мiсце займають правовiдносини, що складають-
ся при реалiзацiє субуктивних прав i юридичних обовязкiв,
трудовоє дисциплiни. Взаумнi права i обовязки пiдприумства
та його членiв iз виконання групових функцiй визначаються
особливостями кожного виду роботи залежно вiд сфери
прикладання працi, єх суворе додержання сприяу досягнен-
ню певного результату, заради якого цi правовiдносини i
виникли.
З трудовими правовiдносинами нерозривно повязанi пра-
вовiдносини з оплати працi членiв КСГП (ВСГК), спецiалiс-
тiв, керiвникiв та найманих працiвникiв. Матерiальна винаго-
рода трудiвникiв за єх працю в громадському господарствi у
результатом, метою, до яко прагне одна зi сторiн трудових
правовiдносин. Цей матерiальний iнтерес трудiвника стано-
вить обукт внутрiшнiх трудових вiдносин.
Правовi норми регулюють вiдносини щодо тривалостi ро-
бочого часу та часу вiдпочинку з урахуванням специфiки
сiльськогосподарського виробництва. Будучи урегульованими
правом, вони також становлять iнститут трудовоє дисциплiни
як правовiдносин iз властивим єм обуктом i змiстом.
76 Роздiл iН
7. iз трудовими тiсно повязанi правовiдносини, що утво-
рюються в процесi реалiзацiє правових норм про охорону пра-
цi. Цими правовими нормами визначаються умови виконан-
ня робiт, поводження з технiкою, отрутохiмiкатами, тварина-
ми тощо. Частина цих норм регламентуу питання дисциплiни.
працi, визначаючи конкретнi обовязки посадових осiб КСГП
та єх членiв щодо додержання вимог закону про охорону здо-
ровя. Порушення цих норм тягне рiзнi види юридичних на-
слiдкiв передбачених законом.
Трудовi правовiдносини в пiдприумствi у своурiдною соцi-
ально-економiчною i правовою передумовою виникнення
правовiдносин мiж державою i членом КСГП з приводу соцi-
ального забезпечення останнього, правовiдносин мiж його
членом i пiдприумством про доплату за рахунок пiдприум-
ства, а також соцiального страхування працiвникiв. Цi два
останнi види вiдносин за своую природою у аграрно-право-
вими.
8. Рiзновидом внутрiшнiх правовiдносин у вiдносини, що
виникають при застосуваннi правових норм про дисциплiнар-
ну i матерiальну вiдповiдальнiсть.
4. Структура внутрiшнiх правовiдносин
у державних сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Реформи управлiння та економiки, що здiйснюються в
державному секторi сiльськогосподарського виробництва, на-
повнюють новим характером i змiстом поуднання внутрiшнiх
у ДСГП органiзацiйно-правових управлiнських, майнових,
земельних, фiнансово-кредитних, трудових, соцiальних та iн-
ших вiдносин, у тому числi в тiй частинi, що регулюуться аг-
рарним правом, i визнаються аграрними правовiдносинами.
Характер i змiст аграрних правовiдносин, що виникають у
ДСГП, визначаються правоздатнiстю, якою надiленi цi дер-
жавнi господарськi утворення. Кожний з наведених вище ви-
дiв аграрних правовiдносин виникне, змiнюуться або припи-
няуться залежно вiд чинностi вiдповiдних юридичних фактiв,
властивих дiяльностi ДСГП як субукта цих правовiдносин.
Внутрiшнi аграрнi правовiдносини у ДСГП характеризу-
ються вiдповiдною iнтеграцiйнiстю, зумовленою тим, що во-
но у державним сiльськогосподарським пiдприумством. Його
економiчну основу становить не право власностi (як, наприк-
Аграрнi правовiдносини 77
лад, у сферi внутрiшнiх аграрних правовiдносин недержавних
юридичних осiб), а право повного господарського вiдання.
Це право визначено ст. 37 Закону "Про власнiсть". На пiдста-
вi даного права органи управлiння ДСГП надають своєм ви-
робничим пiдроздiлам засоби виробництва, знаряддя та iнше
майно на правi повного господарського вiдання.
Державне сiльськогосподарське пiдприумство у субуктом
права користування землею, а не єє власником. Це призводить
до своурiдних органiзацiйно-правових земельних вiдносин у
ДСГП з приводу виробничого та iншого використання зе-
мельних дiлянок, що функцiонують поряд iз земельними пра-
повiдносинами.
Своурiдними у вiдносини внутрiшнього самоврядування в
ДСГП. Лише в умовах реформування вiдносин власностi та
управлiння здiйснюються заходи щодо надiлення трудових
колективiв управлiнськими повноваженнями, а також вдос-
коналення управлiнських взаумин iз керiвником (директо-
ром) ДСГП.
Правове регулювання внутрiшнiх вiдносин самоврядуван-
ня в ДСГП здiйснюуться нормами Закону "Про пiдприумства
в Украєнi", Закону "Про пiдприумництво" i Статутом радгос-
пу. В сучасний перiод суспiльнi аграрнi вiдносини у предме-
том аграрного права i аграрними правовiдносинами.
Складовою внутрiшнiх правовiдносин у ДСГП у трудовi
правовiдносини мiж його адмiнiстрацiую i кожним конкрет-
ним найманим працiвником. Цi вiдносини регулюються пе-
реважно нормами трудового права, що лежать в основi ло-
кальних правових норм, покликаних регулювати внутрiшнi
трудовi вiдносини у ДСГП. Такими, наприклад, у правовiдно-
сини, що виникають при притягненнi винного працiвника,
який порушив правила внутрiшнього розпорядку або ж поса-
дову iнструкцiю, до дисциплiнарноє вiдповiдальностi.
Ознака iнтеграцiйностi (взаумозвязку, взаумопоуднання)
внутрiшнiх аграрних правовiдносин у ДСГП пояснюуться,
по-перше, тим, що всi види цих правовiдносин тiсно мiж со-
бою повязанi, у певним суспiльно-правовим сполученням, i,
по-друге, єх правове регулювання забезпечууться як правови-
ми нормами, так i iнститутами, що у елементом вiдповiдних
галузей права, й локальними аграрно-правовими нормами.
Врахування ознаки iнтеграцiйностi внутрiшнiх у ДСГП, зас-
нованих на державнiй власностi, майнових, управлiнських,
78 Роздiл Ш
трудових, соцiальних та iнших суспiльних вiдносин, дозволяу
дати науково обгрунтоване визначення правовоє природи
цього виду аграрних правовiдносин.
2. Важливу ланку внутрiшнiх аграрних вiдносин у ДСГП
становлять вiдносини щодо реалiзацiє його виробничо-госпо-
дарськоє правоздатностi. Першорядними серед них у вiдноси-
ни щодо планування виробничо-господарськоє, фiнансовоє
дiяльностi та виконання планових виробничо-фiнансових
завдань, забезпечення господарськоє самостiйностi та управ-
лiнсько-економiчноє незалежностi, повного господарського
розрахунку, самоокупностi й самофiнансування. Реалiзацiя
планових завдань i вiдповiдно - виробничо-господарська дi-
яльнiсть ДСГП забезпечууться функцiонуванням наведених
вище внутрiшньогосподарських взаумин мiж адмiнiстрацiую
ДСГП i його виробничо-господарськими пiдроздiлами, спе-
цiалiстами, конкретними найманими працiвниками, якi пере-
бувають з ним у трудових вiдносинах.
В умовах здiйснення аграрноє реформи виникау необхiд-
нiсть повнiшого правового врегулювання виробничо-госпо-
дарських, економiчних вiдносин мiж виробничими пiдроздi-
лами ДСГП бiльшоє господарськоє єх самостiйностi, що також
становить певну сферу внутрiшньогосподарських аграрних
правовiдносин.
3. Функцiонування вiдносин виробничо-господарськоє дi-
яльностi перебувау у безпосередньому звязку з вiдносинами
стосовно додержання вимог виробничоє, технологiчноє, фi-
нансовоє, трудовоє дисциплiни у процесi виробничо-госпо-
дарськоє дiяльностi ДСГП. Визначенi державними норматив-
ними i локальними правовими актами з цього приводу права i
та обовязки, взятi у своєй удностi й сполученнi, зумовлюють
господарськi правомочностi всiх учасникiв економiчноє дiяль-
ностi. Як наслiдок єхньоє чинностi виникають i функцiонують
у ДСГП вiдповiднi внугрiшнi нiрарнi правовiдносини.
Внутрiшнiми аграрними правовiдносинами у ДСГП у вiд-
носини, що виникають у процесi становлення, функцiону-
вання внутрiшньогосподарського орендного пiдряду. Йдеться
про правовiдносини мiж адмiнiстрацiую ДСГП та його колек-
тивом (групою) працiвникiв (разом iз членами єх родин або ж
iндивiдуально), що виникають при орендi основних засобiв
виробництва, знарядь працi, а також вiдповiдноє земельноє
площi сiльськогосподарських угiдь i метою виробництва про-

Аграрнi правовiдносини 79
дуктiв харчування та сировини, єх збуту за спецiальними уго-
дами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111