Наявнiсть у колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства права юридичноє особи у неодмiнною умовою реалiза-
цiє його правоздатностi. Однак для здiйснення права власнос-
тi в системi внутрiшньогосподарських правовiдносин КСГП,
ВСГК, АСГТ єхня ознака юридичноє особи не у необхiдною.
Кожне iз названих сiльськогосподарських пiдприумств мау
свого господаря в особi загальних зборiв членiв утворення
(зборiв уповноважених). Кожне таке пiдприумство мау систе-
му самоврядування. Виходячи iз засад права самоврядування
кожне колективне сiльськогосподарське пiдприумство мау
властиву йому систему органiв управлiння, якi в межах своує
компетенцiє забезпечують реалiзацiю права власностi, органi-
зовують належне здiйснення права володiння, права користу-
вання, права розпорядження обуктами права власностi, роз-
поряджаються коштами, продукцiую сiльськогосподарського
виробництва, беруть участь у ринкових економiчних право-
вiдносинах. Субуктом права власностi у виключно саме ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство, а право юри-
228 Роздiл XI
дичноє особи, яке йому належить, у засобом реалiзацiє права
власностi, правовим методом, що забезпечуу КСГП, ВСГК,
АСГТ у суспiльному спiвжиттi виробникiв сiльськогосподар-
ськоє продукцiє.
Правом колективноє власностi юридичне закрiплюються,
зокрема, правомочностi колективного пiдприумства як влас-
ника. Виходячи > його мсiи i iавл;iпь, визначауться коло зна-
рядь i засобi>, необхiдних дли ведення громадського госпо-
дарства, здатнiсть никористовувати i розпоряджатися ними в
iнтересах КСГП, забезпечувати його пiдприумництво. В нор-
мах права визначено, що засоби виробництва i вироблена
продукцiя належать виключно пiдприумству. На кожне пiд-
приумство як субукт права власностi повною мiрою поши-
рюються положення ст. 4 Закону "Про власнiсть", згiдно з
яким власник на свiй розсуд мау право вчиняти щодо свого
майна будь-якi дiє, що не суперечать законовi. Вiн може ви-
користовувати це майно для здiйснення господарськоє чи iн-
шоє не забороненоє законом дiяльностi.
5. Економiчна сутнiсть i природа права колективноє влас-
ностi визначають характер i змiст правоздатностi колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств. Однак, здiйснюючи
свою виробничо-господарську дiяльнiсть, користуючись i
розпоряджаючись єє окремими обуктами, цi пiдприумства ви-
ходять iз своує статутноє правоздатностi. Змiст єхнiх правомоч-
ностей зумовлено економiчним змiстом власностi: володiнню
в економiчному розумiннi вiдповiдау право володiння; корис-
туванню - право користування; розпорядженню - право
розпорядження знаряддями, засобами i продуктами колек-
тивного виробництва. Зазначенi правомочностi пiдприумство
здiйснюу на свiй розсуд, як у власних iнтересах, так i в iнте-
ресах членiв КСГП, не протиставляючи своє пiдприумницькi
iнтереси iнтересам усього суспiльства.
Результативне господарювання i примноження власностi
КСГП забезпечууться завдяки досконалому застосуванню
економiчних методiв господарювання та професiонального
пiдприумництва, участi в ринкових iнфраструктурах.
Колективне сiльськогосподарське пiдприумство, ВСГК,
АСГТ користууться своєми правами власника для оптималь-
ного в межах цих прав задоволення матерiально-побутових i
соцiальних потреб своєх членiв, акцiонерiв та iнших найманих
працiвникiв.
Право власностi КСГП 229
У визначеннi правового режиму обуктiв права власностi
КСГП значне мiсце належить правовим нормам, покликаним
охороняти майновi права пiдприумств.
6. Колективне пiдприумство як субукт права власностi бе-
ре участь у майнових правовiдносинах з державними i коопе-
ративними органiзацiями, iншими пiдприумствами, фiнансо-
во-кредитними установами i громадянами. В основi цих пра-
вовiдносин лежить iнститут права власностi колективного
пiдприумства. При цьому залежно вiд характеру цi правовiд-
носини регулюються нормами аграрного права в поуднаннi з
нормами нацiонального цивiльного, фiнансового, земельного,
адмiнiстративного та iншого законодавства. Цим самим вiдно-
сини власностi КСГП та єх правова регламентацiя стають пов-
нiшими i змiстовнiшими.
Отже. право власностi КСГП, ВСГК, АСГТ - це сукуп-
нiсть правових норм, покликаних регулювати майновi вiдно-
сини кожного конкретного пiдприумства як юридичноє особи
щодо володiння, користування i розпорядження засобами i
продукцiую виробництва та iншим майном на свiй розсуд, у
власних iнтересах, забезпечення оптимальноє прибутковостi
пiдприумства, задоволення матерiальних i соцiально-побуто-
вих потреб його членiв, примноження i схоронностi його
майна.
2. Субукти права власностi
колективного сiльськогосподарського пiдприумства
1. Закономiрностi функцiонування суспiльно-економiчних
вiдносин власностi зумовлюють потребу в правовому визна-
ченнi й закрiпленнi кола єхнiх учасникiв, тобто кола субуктiв
права власностi. Визначенню кола субуктiв права власностi
присвячено ст. З Закону "Про власнiсть", згiдно з якою таки-
ми субуктами визнаються: народ Украєни, громадяни, юри-
дичнi особи та держава. Вiдповiдно до ст. 24 цього Закону
субуктом права колективноє власностi визнауться також
кожний окремо взятий колгосп.
Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприум-
ство" (ст. 7) субуктом права колективноє власностi визнау
пiдприумство та його членiв як юридичну особу - в частинi
майна, яку вони одержують при виходi з пiдприумства. Ос-
кiльки рiвноправними видами колективного сiльськогосгiо-


228 РОЗДiЛ XI
дичноє особи, яке йому належить, у засобом реалiзацiє права
власностi, правовим методом, що забезпечуу КСГП, ВСГК,
АСГТ у суспiльному спiвжиттi виробникiв сiльськогосподар-
ськоє продукцiє.
Правом колективноє нлiiсностi юридичне закрiплюються,
зокрема, правомочностi колективного пiдприумства як влас-
ника. Виходячи з його мети i iгiи,д;iпь, визначауться коло зна-
рядь i засобiп, необхiдних для нодспнн громадського госпо-
дарства, зд.iтнiсть никорнстонувити i розпоряджатися ними в
iнтересах КСГП, зiiбеiiiсчунаги його пiдприумництво. В нор-
мах права визначено, що засоби виробництва i вироблена
продукцiя належать виключно пiдприумству. На кожне пiд-
приумство як субукт права власностi повною мiрою поши-
рюються положення ст. 4 Закону "Про власнiсть", згiдно з
яким власник на свiй розсуд мау право вчиняти щодо свого
майна будь-якi дiє, що не суперечать законовi. Вiн може ви-
користовувати це майно для здiйснення господарськоє чи iн-
шоє не забороненоє законом дiяльностi.
5. Економiчна сутнiсть i природа права колективноє влас-
ностi визначають характер i змiст правоздатностi колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств. Однак, здiйснюючи
свою виробничо-господарську дiяльнiсть, користуючись i
розпоряджаючись єє окремими обуктами, цi пiдприумства ви-
ходять iз своує статутноє правоздатностi. Змiст єхнiх правомоч-
ностей зумовлено економiчним змiстом власностi: володiнню
в економiчному розумiннi вiдповiдау право володiння; корис-
туванню - право користування; розпорядженню - право
розпорядження знаряддями, засобами i продуктами колек-
тивного виробництва. Зазначенi правомочностi пiдприумство
здiйснюу на свiй розсуд, як у власних iнтересах, так i в iнте-
ресах членiв КСГП, не протиставляючи своє пiдприумницькi
iнтереси iнтересам усього суспiльства.
Результативне господарювання i примноження власностi
КСГП забезпечууться завдяки досконалому застосуванню
економiчних методiв господарювання та професiонального
пiдприумництва, участi в ринкових iнфраструктурах.
Колективне сiльськогосподарське пiдприумство, ВСГК,
АСГТ користууться своєми правами власника для оптималь-
ного в межах цих прав задоволення матерiально-побутових i
соцiальних потреб своєх членiв, акцiонерiв та iнших найманих
працiвникiв.
Право власностi КСГП 229
У визначеннi правового режиму обуктiв права власностi
КСГП значне мiсце належить правовим нормам, покликаним
охороняти майновi права пiдприумств.
6. Колективне пiдприумство як субукт права власностi бе-
ре участь у майнових правовiдносинах з державними i коопе-
ративними органiзацiями, iншими пiдприумствами, фiнансо-
во-кредитними установами i громадянами. В основi цих пра-
вовiдносин лежить iнститут права власностi колективного
пiдприумства. При цьому залежно вiд характеру цi правовiд-
носини регулюються нормами аграрного права в поуднаннi з
Юрмами нацiонального цивiльного, фiнансового, земельного,
(iдмiнiстративного та iншого законодавства. Цим самим вiдно-
Сини власностi КСГП та єх правова регламентацiя стають пов-
Йiшими i змiстовнiшими.
Отже, право власностi КСГП, ВСГК, АСГТ - це сукуп-
нiсть правових норм, покликаних регулювати майновi вiдно-
сини кожного конкретного пiдприумства як юридичноє особи
щодо володiння, користування i розпорядження засобами i
продукцiую виробництва та iншим майном на свiй розсуд, у
власних iнтересах, забезпечення оптимальноє прибутковостi
Пiдприумства, задоволення матерiальних i соцiально-побуто-
вих потреб його членiв, примноження i схоронностi його
майна.
2. Субукти права власностi
колективного сiльськогосподарського пiдприумства
1. Закономiрностi функцiонування суспiльно-економiчних
вiдносин власностi зумовлюють потребу в правовому визна-
ченнi й закрiпленнi кола єхнiх учасникiв, тобто кола субуктiв
права власностi. Визначенню кола субуктiв права власностi
присвячено ст. З Закону "Про власнiсть", згiдно з якою таки-
ми субуктами визнаються: народ Украєни, громадяни, юри-
дичнi особи та держава. Вiдповiдно до ст. 24 цього Закону
субуктом права колективноє власностi визнауться також
кожний окремо взятий колгосп.
Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприум-
ство" (ст. 7) субуктом права колективноє власностi визнау
пiдприумство та його членiв як юридичну особу - в частинi
майна, яку вони одержують при виходi з пiдприумства. Ос-
кiльки рiвноправними видами колективного сiльськогосйо-
230 Роздiл XI
дарського пiдприумства у переважно КСГП (колишнi колгос-
пи), спiлки селян, пайовi товариства, агрофiрми, сiльськогос-
подарськi кооперативи, аграрно-виробничi асоцiацiє та iншi
подiбнi утворення, то кожний iз них, будучи згiдно з законом
i власним статутом юридичною особою, визнауться субуктом
права колективноє власностi. Закрiплення на рiвнi закону
зближення виробничо-господарськоє правомочностi пiдпри-
умства як юридичноє особи та ii|шiюмочностi юридичноє осо-
би як субукта прана колективноє власностi сприятиме пiд-
вищенню ролi пiдприумств у сферi ринкових економiчних
вiдносин.
Визнання правовою нормою (ст. 7 Закону "Про колектив-
не сiльськогосподарське пiдприумство") члена пiдприумства
субуктом права колективноє власностi, а, отже, його права на
пай, як належну йому частку в колективнiй власностi пiдпри-
умства, розширюу коло майна, що у його особистою приват-
ною власнiстю. Таке визнання права на пай у економiчним i
юридичним засобом забезпечення його права як спiввласни-
ка колективного господарства. Належне йому право на пай.i
нараховуванi систематично залежно вiд розмiру такого паю
дивiденди сприяють динамiцi вiдносин власностi у процесi
виробничо-пiдприумницькоє дiяльностi пiдприумства, напов-
ненню вiдносин колективноє власностi новим соцiально-еко-
номiчним змiстом.
2. За iснуючими формами органiзацiє колективноє працi на
пiдприумствах функцiонують вiдповiднi виробничо-господар-
ськi пiдроздiли. Виходячи з виробничоє доцiльностi та згiдно
зi статутом, за ними закрiплюються, як уже зазначалося, зе-
мельнi угiддя, необхiднi засоби i знаряддя виробництва, ви-
робничi примiщення, споруди та iнше майно. Цi майновi цiн-
ностi у власнiстю пiдприумства. Лише йому належить право
розпорядження ними, а також продукцiую, виробленою бри-
гадами, фермами та iншими пiдроздiлами. Останнiм нале-
жить право повного господарського вiдання цим майном,
тобто єм надаються вiдповiднi правомочностi щодо рацiональ-
ного використання та розпорядження як засобами, так i про-
дукцiую виробництва; на них покладаються обовязки щодо
належноє єх схоронностi. Але як субукти права повного гос-
подарського вiдання, а не права власностi, вони не можуть
вирiшувати питання щодо самостiйного розпорядження за-
Право власностi КСГП 231
крiпленим за ними майном або ж виробленою сiльськогоспо-
дарською продукцiую.
4. КСГП, ВСГК, АСГТ як юридична особа у субуктом
права спiльноє частковоє власностi в тому разi, коли воно об-
уднуу частину своєх засобiв виробництва (наприклад, цегель-
ний завод) i коштiв при створеннi мiжгосподарського пере-
робного пiдприумства, агропромислового обуднання чи iн-
шого спецiалiзованого пiдприумства. У таких випадках пiд-
приумство стау спiввласником як майнових цiнностей, так i
тих доходiв, що набуваються завдяки виробничо-господар-
ськiй дiяльностi зазначених агропромислових утворень. Пiд-
приумство може бути спiввласником збудованих i функцi-
онуючих з його участю мiжгосподарських санаторiєв, будин-
кiв вiдпочинку, культурно-спортивних обуктiв. Частка пiд-
приумства у спiльнiй власностi належить йому за правом
колективноє нласностi.
5. Право власностi у абсолютним правом. Пiдприумство
здiйснюу його лише через своє органи управлiння - загальнi
.iбори членiв пiдприумства, збори уповноважених, правлiння,
Голову правлiння. В межах, установлених законом i статутом,
дише цi органи можуть вирiшити, як використовувати майно,
засоби i продукти виробництва, кошти.
Абсолютнiсть права власностi пiдприумства полягау в його
недоторканностi, в недопустимостi фактичного усунення
субукта цього права вiд здiйснення ним правомочностi роз-
поряджатися своєми коштами або засобами, переданими йо-
му для участi у створеннi статутного фонду (мiжгосподар-
ських органiзацiй або обуднань). Зокрема, пiдприумства, якi
взяли участь у створеннi статутного фонду мiжгосподарських
будiвельних органiзацiй, з роками були позбавленi права на
частину чистого прибутку, одержуваного цими органiзацiями,
а з утворенням, наприклад, концерну Украгропромбуду, як
державно-кооперативного формування, фактично були по-
збавленi права власностi на свою частку в основних та обiго-
вих коштах цього концерну.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111