Нагромаджений за багато рокiв досвiд взаумин мiж держа-
ною з єє органами державного управлiння i колективними
гiпьськогосполарськими утвореннями свiдчить про доцiль-
чiть iастiнупанiєй прiпюпого методу рекомендацiй, порад.
НМ iяiриймннпмяi кожним конкретним КСГП як такi, що
КiЩiт-по прийняти i iнстосонупати в своуму пiдприумствi.
5ИЄк>мс11iцiє, поради за своєм змiстом стосуються пи-
i.iнь, якi згiдно з Статутом пiдприумства вiднесенi до компе-
и-нцiє органiв самоврядування колективного пiдприумства.
Чiльне мiсце серед рекомендацiй належить внутрiшньогоспо-
царським правовим актам. З метою забезпечення вiдповiд-
ностi цих актiв вимогам закону або пiдзаконного акта, прий-
нятого державою з питань дiяльностi колективного сiльсько-
господарського пiдприумства, досягнення юридичних поло-
жень (норм) в цих актах, впровадження передового досвiду
вирiшення i нормативного врегулювання окремих питань цi
акти приймаються як внутрiшньо-господарськi локальнi пра-
вовi акти. Першорядними серед них у Статут пiдприумства,
що вiдповiдау вимогам Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство". Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" та iн. i Примiрному зразку Статуту колективного
сiльськогосподарського пiдприумства.
6. Цiлком виправданою у практика розробки i прийняття
рекомендацiйних актiв науковими установами. Зокрема, ме-
тодичнi рекомендацiє по приватизацiє майна колективних
сiльськогосподарських пiдприумств. Цей акт схвалено сек-
цiую економiки науково-технiчноє ради Мiнiстерства сiльсь-
кого господарства i продовольства 2 жовтня 1992 р. З ураху-
ванням зазначених рекомендацiй кожне КСГП розробляу вiд-
повiдне Положення як внутрiшньогосподарський локальний
правовий акт i керууться ним при паюваннi майна членiв пiдт
220 РоздiлХ
приумства залежно вiн єхньоє частини в основних засобах ви-
робництва.
Юридичноє сили локального правового акта рекомендацiє
набувають з часу єх прийняття або затвердження органами са-
моврядування колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства. З цього моменту нони набувають значення джерела
аграрного права i ними повиннi керуватися органи самовря-
дування i посадовi особи КСГП, а також враховувати єхнi
субукти, що вступають у припонiдносини з КСГП, ВСГК,
АСГТтаiн.
Мiнагропром Украєни в межах своєх повноважень на вико-
нання актiв аграрного законодавства видау накази, органiзо-
вуу i контролюу єх виконання. Визначенi ними рiшення у
обовязковими для виконання центральними i мiсцевими ор-
ганами виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядуван-
ня, пiдприумствами, установами, органiзацiями усiх форм
власностi та громадянами. У процесi єх виконання колективнi
i державнi сiльськогосподарськi пiдприумства враховують своє
конкретнi умови виробничо-пiдприумницькоє дiяльностi, до-
тримуються свого Статуту, вимог госпрозрахунковоє результа-
тивностi та забезпечення iнтересiв працiвникiв пiдприумства.
Вказiвки Мiнагропрому та його органiв, обласноє i район-
ноє ланки органiв державного управлiння з питань забезпе-
чення схоронностi єхнього майна, коштiв, цiнних паперiв,
усунення порушень Статуту пiдприумства, забезпечення ра-
цiонального використання земель сiльськогосподарського
призначення, додержання вимог екологiчного законодавства
та iнших пiдлягають виконанню пiдприумствами в першу
чергу.
6. Здiйснення державно-правового
регулювання сiльського господарства
1. Державно-правове регулювання сiльського господарства
Провадиться шляхом органiзацiйно-правового забезпечення
виконання норм аграрного права, що вмiщенi в актах аграр-
ного законодавства. Поняття i сутнiсть належного виконання
цих норм полягау в окресленому нормами права колi субук-
тiв, якi згiдно з своєм правовим становищем зобовязанi вико-
нувати вимоги аграрних правомочностей, визначеннi обук-
тiв, тобто галузей i ланок сiльськогосподарського виробницт-
Двржавно-правове регулювання сiльського господарства 221
ва, на якi цi норми спрямованi i покликанi єх регулювати; в
тому, якими правовими засобами, способами i методами ре-
гулюються суспiльно-виробничi вiдносини у регульованiй
сферi; у визначеннi i реалiзацiє органiзацiйно-управлiнських,
економiчних, майнових, трудових, господарсько-договiрних
вiдносин, що регулюються у кожному конкретному випадку.
При цьому необхiдно визначати ефективнiсть i результатив-
нiсть застосування цих норм.
Норми аграрного права визначають лише основоположнi
риси сiльського господарства. Процес господарювання поряд
i виконанням (додержанням) вимог права включау в себе
широку активнiсть i iнiцiативу керiвникiв, спецiалiстiв i пра-
цiвникiв - виконавцiв сiльськогосподарських робiт, сфери
i)|нм|МММмхнiiн<>iо обслуговування, збереження i схорон-
iiiЦВiРлткоє продукцiє. Тi ефективноє реалiза-
СцИНЯрЯО єє господарськоє дiяльностi в цiлому. Здiйс-
нення державно-правового регулювання охоплюу собою реа-
лiзацiю субуктивних прав i юридичних обовязкiв кожним iз
учасникiв сiльського господарства.
2. Належне виконання аграрно-правових актiв забезпечу-
уться шляхом прийняття єх щодо правового становища поса-
i дових осiб (керiвникiв i спецiалiстiв сiльського господарства),
| правового режиму майна (фондiв), що належить колективно-
| кооперативним та державним пiдприумствам, визначення
| правосубуктностi окремих виробничо-господарських пiдроз-
i дiлiв та iн. Наприклад, таким актом у Положення про спецi-
алiста сiльського господарства. Положення про пає та розпо-
дiл дивiдендiв у КСГП та iн. Серед внутрiшньогосподарських
(локальних) актiв особливу значущiсть мау Положення про
оплату працi в колективно-кооперативному пiдприумствi. За
сучасних скрутних економiчних умов виконанню цього акта
органи державного управлiння сiльським господарством на-
лежноє уваги не придiляють, до питань оплати працi членiв
КСГП, ВСГК, АСГТ, СпС ставляться байдуже, виправдову-
ють своу невтручання виробнйчо-господарською самостiй-
нiстю цих пiдприумств.
3. В науцi теорiє права вкладауться вiдповiдний змiст в по-
няття виконання вимог правовоє норми i права застосування
юридичноє норми. Виконання вимог правовоє норми у
обовязковою правомочнiстю сiльськогосподарського пiдпри-
умства як юридичноє особи. Такими ж обовязковими у вiд-





Роздiл XI
ПРАВО ВЛАСНОСТi КОЛЕКТИВНОГО
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПiДПРИтМСТВА
i. Поняття права власностi
колективного сiльськогосподарського пiдприумства
i. Наукою полiтичноє економiє власнiсть розглядауться як
суспiльно-економiчнi вiдносини з приводу iсторично кон-
кретноє форми привласнення, розпорядження i використання
матерiальних благ i, насамперед, засобiв виробництва. Влас-
нiсть лежить в основi виробничих вiдносин i проявляуться у
вiдповiдних формах. Форма власностi зумовлюу, кому нале-
жать засоби виробництва - всьому суспiльству (народу), дер-
жавi, колективу чи окремим особам. Основною у вiдносинах
власностi у обставина, яка визначау, хто привласнюу засоби
виробництва. Форма власностi на засоби виробництва обу-
мовлюу форму власностi на продукти виробництва i форму єх
розподiлу мiж членами суспiльства.
Суспiльнi вiдносини власностi i права власностi врегульо-
ванi Конституцiую Украєни. В Основному Законi нашоє дер-
жави визнауться право державноє, комунальноє та приватноє
власностi (ст. 41). У цьому актi не згадууться про колективну
i кооперативну власнiсть. Одначе це не означау, що в Украєнi
не iснують iншi форми (види) власностi i права власностi, в
тому числi i права колективноє власностi. Зокрема, Закон Ук-
раєни "Про власнiсть" вiд 7 лютого 1991 р. мiстить в собi роз-
дiл ГУ-й про колективну власнiсть. Закон "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство" вiд 14 лютого 1992 р.
цьому праву придiляу статтi 7-9. Згiдно з Законом "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.
субуктом права власностi визнауться кооператив. Законом
Украєни "Про господарськi товариства" вiд 19 вересня 1991 р.
визнано, що товариство у власником майна, переданого йому
засновниками i учасниками у власнiсть; продукцiє, виробле-
ноє товариством в результатi господарськоє дiяльностi; дохо-
дiв, iншого майна, набутого на пiдставах, не заборонених
законом.
Право власностi КСГП 225
Слова "колектив" i "кооператив" латинського походження
i являють собою синонiми. Такими ж синонiмiчними нале-
жить розглядати поняття права колективноє власностi i права
кооперативноє власностi. Цi види власностi розглядаються як
тотожнi в чинному аграрному законодавствi, в управлiнськiй
дiяльностi органiв державного управлiння сiльським госпо-
дарством, у процесi розгляду судових i арбiтражних спорiв
КСГП i сiльськогосподарських кооперативiв.
2. Суспiльна колективна (кооперативна) власнiсть мау вiд-
повiдне полiтичне, соцiально-економiчне, правове i наукове
значення. Вона становить економiчну основну виробничо-
господарськоє дiяльностi КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ, колек-
тивною самоврядування, органiзацiю й особливостi оплати
працi, паювання i одержання дивiдендiв, вирiшення соцiаль-
них проблем селян - членiв колективно-кооперативних пiд-
приумств.
Поняття права власностi колективних пiдприумств харак-
теризууться особливостями єє речового, матерiально-вироб-
ничого i матерiально-невиробничого складу, з одного боку, i
власностi як системи суспiльно-виробничих вiдносин - з iн-
шого.
Першi становлять зумовленi характером i особливостями
сiльськогосподарського виробництва та iншою, повязаною з
ним виробничо-господарською дiяльнiстю, конкретнi засоби
i знаряддя виробництва - обукти речового права, обукти
права власностi пiдприумства. Перелiк таких обуктiв законо-
давче закрiплено в статтях 22-28 Закону "Про власнiсть" та
в ст. 7 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiд-
приумство".
Друга особливiсть власностi колективного пiдприумства
полягау в єє суспiльно-економiчнiй сутностi як комплексi
своурiдних суспiльно-економiчних вiдносин конкретно ви-
значеноє форми привласнення, розпорядження i використан-
ня засобiв та продукцiє виробництва, коштiв та iнших матерi-
альних благ. Суспiльно-економiчний змiст форми колектив-
ноє власностi зумовлюуться i визначауться таким принципом:
кому належать засоби виробництва, тому належать i продукти
виробництва. Зокрема, лише пiдприумству належить делего-
ване його членам право володiти, користуватися i розпоря-
8 В. Янчук
226
Роздiл XI
джатися власнiстю; лише пiдприумство може бути господарем
i мау право розпоряджатися стиорсним у ньому додатковим
продуктом; виходячи з наведених засад може брати участь у
товарно-грошових ринкових вiдносинах.
Цими властивостями тi> особливостями власностi колек-
тивного сiльськоє осподщкч.кого пiдприумства визначаються
характер i змiст його иринощитностi як юридичноє особи, йо-
го правове становище у процесi иiiйснення внутрiшньогоспо-
дарськоє дiяльностi тп цiлоє сфери -iовнiшнiх економiчно-
юридичних ЛiЯЗКiВ.
3. Власнiсть кожного окремого пiдприумства утворювалась
i створюуться в процесi виробничо-господарськоє дiяльностi
його трудового колективу - членiв цих пiдприумств через ви-
користання земель сiльськогосподарського призначення, що
використовуються ним як субуктом права колективноє влас-
ностi на землю. Все це в сукупностi призводить до виникнен-
ня комплексу наукових суспiльно-майнових вiдносин. Новi
виробничi вiдносини породжують новi правовi норми, покли-
канi закрiпити i ефективно регулювати цi вiдносини. iснуван-
ня власностi колективних пiдприумств викликало прийняття
ряду нормативних актiв i окремих правових норм, якi в су-
купностi та удностi визначили правовий режим основних
субуктiв права колективноє власностi i склали його iнститут.
4. Субукт права колективноє (кооперативноє) власностi
здiйснюу своє правомочностi власника залежно вiд сфери єх
застосування - чи в процесi внутрiшньогосподарськоє дiяль-
ностi, чи зовнiшнiх пiдприумницьких, в тому числi ринкових
економiчних вiдносинах. При здiйсненнi внутрiшньогоспо-
дарськоє дiяльностi у вiдповiдностi iз Статутом i на основi
волевиявлення вищого та iнших органiв самоврядування
КСГП, ВСГК, провадиться володiння, користування i розпо-
рядження окремими обуктами права власностi (використову-
уться насiння в рiльничiй бригадi, згодовуються корми в тва-
ринницькiй фермi та iн.) реалiзовууться бiзнес-план, буду-
ються господарськi примiщення.
Для здiйснення правомочностей власника в сферi зовнiш-
нiх позагосподарських вiдносин колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство надiлено правом юридичноє особи.
Зокрема, в ст. 7 п. 2 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство" записано, що останну визнауться
субуктом права власностi як юридична особа. Згiдно з Зако-
Право власностi КСГП_________________________227
ном "Про сiльськогосподарську кооперацiю" кооператив ви-
знауться субуктом права власностi на майно кооперативу. У
цьому законi вiдсутня правова норма однозначна п. 2 ст. 7 За-
кону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство".
Це право належить також i акцiонерному товариству, що ви-
значено Законом "Про господарськi товариства" вiд 19 верес-
ня 1991 р.
Колективна (кооперативна) власнiсть становить економiч-
ну основу дiяльностi КСГП, ВСГК i акцiонерного сiльсько-
господарського товариства. Ця дiяльнiсть охоплюу собою як
внутрiшню господарську, так i зовнiшню, головним чином,
пiдприумницьку дiяльнiсть. Вiдносини колективноє (коопера-
тивноє) власностi у цих двох сферах характеризуються певним
складом обуктiв i змiстом, майновим наповненням. Право-
субскт КСГП, ВСГК, АСГТ як субукт права власностi ви-
значауться через категорiю юридичноє особи. Застосування
категорiє (правового феномена) юридичноє особи у правовим
засобом забезпечення єхньоє участi у зовнiшнiх, в тому числi,
ринкових економiчних вiдносинах, у визначеннi його право-
здатностi, укладання виробничо-пiдприумницьких договорiв,
юридичноє вiдповiдальностi у взауминах з iншими субуктами
права власностi або ж права повного господарського вiдання
у державному пiдприумствi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111