https://wodolei.ru/catalog/dushevie_poddony/deshevie/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Субуктивнi прiєвн та юридичнi обовязки сторiн виника-
ють на основi укладеного ними договору, змiст якого визна-
чауться Типовим договором i сторонами. Згiдно з договором
власник ППГГ бере на себе зобовязання продати господар-
ству (КСГП, СнС, ДСГП тощо) лишки молока у визначенiй
договором кiлькостi протягом року, з конкретизацiую обсягiв
поставки щоквартально. При державних закупiвлях молоко
мау вiдповiдати вимогам, що ставляться до нього (жирнiсть,
охолодженiсть, непрокислiсть тощо) та до продуктивноєхудо-
би (стан здоровя та iн.). На власникiв корiв покладауться та-
кож обовязок оплатити наданi єм господарством послуги
(оранка i боронування земельних дiлянок, заготiвля i достав-
ка кормiв тощо). Оплачуються цi послуги за єх фактичною со-
бiвартiстю. Власники ППГГ зобовязанi також оплатити вар-
тiсть отриманих кормiв за цiнами, що визначенi в договорi.
Згiдно з договором господарство зобовязане своучасно
прийняти молоко та оплатити його вартiсть за цiнами, визна-
ченими договором (на практицi - не вище iснуючих закупi-
вельних цiн). Розрахунки мiж сторонами мають проводитись
не рiдше одного разу на мiсяць.
За договором на господарство покладаються обовязки
продавати власникам ППГГ корми власного виробництва,
зокрема зерно - за iснуючими закупiвельними цiнами, iншi
корми - за єх фактичною собiвартiстю, а покупнi - за цiна-
ми придбання, включаючи витрати на доставку в кiлькостi,
обумовленiй договором.
На господарство покладауться також обовязок надавати
власникам ППГГ земельну дiлянку для сiнокосiння i випа-
сання худоби на визначений договором строк i, в разi необ-
хiдностi, сприяти власникам ППГГ у пiдвищеннi родючостi
угiдь. Господарство може взяти на себе обовязок надати
ППГГ допомогу в заготiвлях i доставцi кормiв, обробiтку при-
садибноє дiлянки. З метою сприяння розвитковi ППГГ на
КСГП i ДСГП, що у сторонами в договорi, покладауться
Правове становище приватного пiдсобного господарства 189
обовязок забезпечувати власникiв послугами спецiалiстiв
сiльського господарства, зокрема зооветслужби.
КСГП (СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) можуть за волевияв-
ленням власникiв ППГГ надавати останнiм грошовий аванс
для придбання необхiдних для виробництва продукцiє тва-
ринництва, iнвентарю, матерiалiв та засобiв малоє механiзацiє
сiльськогосподарських робiт.
6. За невиконання або неналежне виконання взятих зо-
бовязань сторони несуть майнову вiдповiдальнiсть згiдно з
нормами чинного цивiльного законодавства. Так, у разi заги-
белi (падежу) худоби й птицi з вини власника ППГГ останнiй
зобовязаний вiдшкодувати КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ) збитки, виходячи з вартостi поставноє ваги тварин i
нтипi чi iснуючими державними закупiвельними цiнами. В
рвм инмуiiк ного лiбою худоби (птицi) його продукти, при-
данiє пдя i пожинання, здаються КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
А(-1 1) ш цiнами ,л цiно з домовленiстю (на практицi -не ви-
ще iснуючих закупiвельних за державним замовленням на ху-
добу i птицю у живiй вазi). При цьому оплачууться лише вага,
яку становить одержаний прирiст живоє ваги, починаючи вiд
поставноє зi знижкою на вагу наповнення шлунково-кишко-
вого тракту. Сторони за договором зобовязанi додержувати
вимог оформлення випадку загибелi худоби або птицi спецi-
альним актом. В цьому актi зазначауться Причина загибелi
або вимушеного забою худоби, з чиує вини трапився випадок
тощо. До складу створюваноє у цьому випадку комiсiє залуча-
ються спецiалiсти КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) i дер-
жавноє ветеринарноє служби. Складений акт розглядауться i
затверджууться виконавчим органом КСГП (СпС, ДСГП,
АСГТ).
р--


Роздiл Х
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
СiЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
| 1. Характеристика дерхавно правового
регулювання сiльського господарства
1. Украєна - аграрно-промислова держава, а це зумовлюу
суспiльну необхiднiсть вiдповiдного державно-правового ре-
гулювання сiльського господарства, обсягового аграрного за-
конодавства та сучасноє системи органiв державного управ-
лiння цiую першорядною галуззю народного господарства.
Саме вона виробляу продукти харчування, сiльськогосподар-
ську сировину для легкоє промисловостi. Виходячи iз дiалек-
тичного взаумозвязку i взаумозалежностi цiлого ряду сус-
пiльних економiчних виробничо-господарських i ринково-
економiчних i соцiальних факторiв, державно-правове регу-
лювання спрямоване на визначення цiлей, завдань i змiсту
аграрноє полiтики держави та забезпечення єє реалiзацiє. Ос-
тання зумовлена суспiльною потребою вiдповiдного законо-
творчого i нормативно-правового закрiплення та належного
правозастосування в цих ланках державних владних i вико-
навчих структур, усiй системi колективних, державних i при-
ватних товаровиробникiв та пiдприумцiв.
Державно-правове регулювання сiльського господарства
становить собою сукупнiсть заходiв щодо визначення систе-
ми органiв державного управлiння, якi вiдають цiую складо-
вою народного господарства, прийняття i належного вико-
нання аграрних законiв i нормативно-правових актiв про
сiльське господарство, закрiплення кола повноважень (ком-
петенцiє) цих органiв. Державне регулювання сiльського гос-
подарства охоплюу систему державних iнспекцiй i контролю
за дiяльнiстю колективних, державних, приватних товарови-
Докладнiше про сутнiсть сучасноє аграрноє полiтики див.: Сучасна аграр-
на полiтика Украєни: Проблеми становлення / За рсд. академiкiв УААН Саб-
лука П. Т. та Юрчишина В. В. - К., 1996.
Державно-правове регулювання сiльського господарства 191
робникiв, а також визначення кола i правосубуктностi сiль-
ськогосподарських державних i колективних пiдприумств,
установ, органiзацiй, дiяльнiсть яких здiйснюуться з участю
державно-правового регулювання сiльського господарства.
Державно-правовому регулюванню пiдлягау розвязання
питань, повязаних з пiдготовкою спецiалiстiв сiльського гос-
подарства i-IV рiвнiв акредитацiє, укомплектуванню ними як
органiв державного управлiння сiльським господарством, так
i пiдприумств, установ, органiзацiй цього профiлю. Воно по-
ширюуться на ветеринарну службу, врегулювання проблем
зовнiшнiх аграрно-економiчних та iнших звязкiв. Цим регу-
люванням охоплюуться дiяльнiсть науково-дослiдних установ
(Академiє аграрних наук, науково-дослiдних iнститутiв, нау-
ково-дослiдних станцiй).
НироДинцтво сiльськогосподарськоє продукцiє рослинного
i тваринного походження зумовило потребу в iснуваннi цiує
системи органiв державного управлiння i здiйснення держав-
ного-правового регулювання цих суспiльних вiдносин та єх
Правового регулювання.
2. Субуктами державного управлiння сiльського господар-
ства у тi органи державного управлiння, що здiйснюють дер-
жавно-правове регулювання сiльським господарством, забез-
печують належне виконання положень аграрного законодав-
ства, здiйснення повсякденного управлiння пiдлеглими по
вертикалi управлiнськими структурами, виробничо-господар-
ськими, виробничо-обслуговуючими сiльське господарство
службами (наприклад, ветеринарна служба), а також органи
сiльськогосподарських iнспекцiй i контролю за дiяльнiстю
сiльськогосподарських пiдприумств i обуднань. Обуктами
державно-правового регулювання сiльського господарства
матерiальнi засоби i форми ведення сiльськогосподарського
виробництва. т
. Першорядним обуктом державно-правового регулювання
у сiльському господарствi у землi сiльськогосподарського
призначення, що становлять основу сiльськогосподарського
виробництва i матерiальну базу для розмiщення виробничих
та обслуговуючих пiдприумств, науково-дослiдних i навчаль-
них установ. Державне управлiння землями сiльськогоспо-
дарського призначення здiйснюу Державний комiтет Украєни
в справах земельних ресурсiв, .у.; <,.,...,
192
Роздiл X
Обуктами державно-правового регулювання у також усi
галузi та пiдгалузi сiльськогосподарського виробництва. В
рослинництвi - виробництво кiркових i зернобобових куль-
тур, цукрових бурякiв, соняшника, ефiро-олiйних культур,
кукурудзи, хмiлю, льону-iiнсiєчiя i льону-трести; в садiвництвi
та огородництвi - вирощу iшн i єй овочiв, плодiв, ягiд, вино
граду, баштанних культур ш iн.; н тваринництвi - вiдгодiвля>-;
мясо-молочноє худоби, спиксй, овець, кiз, птахiв та вироб-
ництво продукцiє цих пiдгилу сй (молока, мяса, яуць, шерстi,
хутра та iн.).
Державно-правове регулюнаєжя сiльського господарства
спрямоване на визначення правового режиму найважливiших
засобiв сiльськогосподарського виробництва. Зокрема,
15 грудня 1993 р. Верховна Рада Украєни прийняла Закон
"Про насiння". Цей Закон мiстить основне положення, що
регулюу виробництво, реалiзацiю та використання насiння i
садивного матерiалу сiльськогосподарських декоративних, лi-
карських та лiсових рослин, на якi затверджено державнi
стандарти i правовi вiдносини мiж виробниками та спожива-
чами насiння i садивного матерiалу, а також охороняу єх пра-
ва. 21 квiтня 1993 р. було прийнято Закон "Про охорону прав
на сорти рослин", який мау за мету регулювати вiдносини,
що виникають у звязку з одержанням, використанням, за-
хистом, вiдчуженням i припиненням дiє права на сорти рос-
лин в Украєнi. Безпосередну вiдношення до рослинництва
мау Закон Украєни "Про карантин рослин", що прийнятий
Верховною Радою Украєни ЗО червня 1993 р. Цей акт визна-
чау загальнi правовi, органiзацiйнi та фiнансово-економiчнi
основи карантину рослин, дiяльнiсть державних органiв, пiд-
приумств. установ, органiзацiй, посадових осiб та громадян,
спрямовану на запобiгання швсзенню та поширенню вiдсут-
нiх на територiє Украєни небезпечних шкiдникiв, хвороб рос-
лин i бурянiв.
В порядку державно-правового регулювання сiльського
господарства приймаються i застосовуються законодавчi ак-
ти, спрямованi на регулювання правових вiдносин, повяза-
них з державною реустрацiую, виробництвом, закупiвлею,
транспортуванням, зберiганням, реалiзацiую та безпечним
для здоровя людини i навколишнього природного середови-
ща застосуванням пестицидiв i агрохiмiкатiв. Саме цим щ-.
танням придiлена увага в Законi "Про пестициди i агрохiмб-
Державно-правове регулювання сiльського господарства_____193
кати", що був прийнятий Верховною Радою Украєни 2 берез-
ня 1995 р. Цей Закон також визначау права i обовязки пiд-
приумств, установ, органiзацiй, власникiв селянського (фер-
мерського) господарства, iнших громадян, крiм цього визна-
чау повноваження органiв державноє виконавчоє влади i поса-
дових осiб щодо застосування названого Закону.
За допомогою актiв аграрного законодавства регулюються
виробничi вiдносини в сферi тваринництва. Характерним у
цьому вiдношеннi у Закон "Про племiнне тваринництво" вiд
15 грудня 1993 р. Своєм призначенням цей акт мау визначити
загальнi, правовi, економiчнi та органiзацiйнi основи племiн-
ного тваринництва. Вiн регламентуу дiяльнiсть у галузi пле-
мiнного тваринництва, визначау правове становище субуктiв
i структур племiнного тиаринництва, встановлюу вимоги до
Яцгмiипих (юсурвiй i основи контролю за єх дотриманням.
3. Сип> рiдний обукт державно-правового регулювання
сiльською господарства становлять вiдносини ветеринарного
обслуговування сiльськогосподарських товаровиробникiв i
громадян як власникiв худоби i птицi. Правове регулювання
цих вiдносин проводиться у вiдповiдностi до норм Закону
"Про ветеринарну медицину", що прийнятий Верховною Ра-
дою Украєни 25 червня 1992 р. Як зазначено в преамбулi
закон визначау загальнi, правовi, органiзацiйнi та фiнансовi
основи ветеринарноє медицини. Його норми регламентують
дiяльнiсть галузi ветеринарноє медицини згiдно з мiжнарод-
ними вимогами, визначау правове становище структур вете-
ринарiє, встановлюу необхiднi ветеринарно-санiтарнi вимоги
i основи ветеринарного контролю. Суспiльна значущiсть
ветеринарiє полягау в забезпеченнi безпосереднього звязку
ветеринарного обслуговування тваринництва, профiлактич-
них i лiкувальних заходiв i станом забезпечення охорони здо-
ровя людей, як учасникiв сiльськогосподарського вироб-
ництва продуктiв харчування, так i громадян як споживачiв
цих продуктiв, недопущення захворювання людей тими ж
хворобами на якi хвбрiють тварини i птицi.
4. Предметом державно-правового регулювання сiльського
господарства у вйсокопрофесiональна обiзнанiсть iз еконо-
мiчним станом цiує галузi народного господарства, станом
продуктивних сил сiльськогосподарського виробництва, його
матерiально-технiчним забезпеченням, кiлькiсть i якiсть зе-
мель сiльськогосподарського призначення, рiвень наявних у
7 В. Янчук
994
кожному пiдприумствi спецiалiстiв та робочоє сили, а також
стан соцiального розвитку села i агропромислового комплек-
су в народному господарстнi. i
Метою держанно-ираноного рсiупювання у створення ви-
сокопродуктивного сiльськогосподарського виробництва для
задоволення потреб породу єє продуктах харчування та вирi-
шеннi соцiальних умо> життя народу. Для досягнення цiує
мети необхiдно i>сiчi купити аграрну проi-раму держави, здiйс-
нити земельну реформу, пригнути оптимального стану пiд-
пригмиицчiа i нрибуткопостi сiльськогосподарських товаро-
виробникiв, забезпечити матерiальну зацiкавленiсть працiв-
никiв сiльського господарства, впровадити активнi i прогре-
сивнi ринковi економiчнi вiдносини в АПК.
5. В якостi принципу державно-правового регулювання
сiльського господарства пiдставне розглядати положення ста-
тей 26 i 27 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiд-
приумство". По-перше, держава гарантуу додержання прав i
законних iнтересiв пiдприумства та його членiв; по-друге,
держава забезпечуу пiдприумству рiвнi з iншими товарови-
робниками правовi та iншi умови господарювання; по-трету,
органи державного управлiння будують своє вiдносини з пiд-
приумством, використовуючи економiчнi методи - податки,
позички, дотацiє, компенсацiє i цiни, що забезпечують еквiва-
лентний обмiн мiж сiльським господарством i промисловiстю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111


А-П

П-Я