купить душевую кабину 100х80 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

При цьому умови контракту не можуть по-
гiршувати становище керiвника державного пiдприумства,
визначене чинним законодавством.
Найняття i звiльнення керiвникiв державних пiдприумств,
якi перебувають у загальнодержавнiй власностi та входять до
складу обуднань, може здiйснюватися за дорученням мiнiс-
терства чи вiдомства його генеральним директором.
Контракт пiдписууться керiвником уповноваженого орга-
ну та особою, яка призначауться на посаду керiвника пiдпри-
умства, i набувау чинностi з моменту його пiдписання сторо-
нами. Вiн може бути змiнений тiльки за згодою сторiн. Розiр-
вання контракту проводиться на пiдставах, встановлених
чинним законодавством, а також передбачених сторонами в
ньому. При цьому треба враховувати, що коло основних пи-
тань, якi належать до компетенцiє директора, встановлено за-
конодавчими актами, зокрема його право самостiйно вирiшу-
вати питання дiяльностi пiдприумства, за винятком тих, якi
вiднесенi статутом до компетенцiє iнших органiв управлiння
пiдприумством.
Детальнiше компетенцiя керiвника може бути визначена в
Статутi пiдприумства. В ньому можна, наприклад, вказати,
що керiвник без доручення дiу вiд iменi пiдприумства, пред-
ставляу його iнтереси в усiх вiтчизняних та iноземних пiдпри-
умствах, у фiрмах, органiзацiях, розпоряджауться майном пiд-
приумства, укладау договори, в тому числi трудовi, видау до-
вiреностi, вiдкривау в банках розрахунковий та iншi рахунки,
користууться правом розпорядження коштами, затверджуу
штати виконавчого апарату дирекцiє, видау накази, дау вка-
зiвки, обовязковi для всiх працiвникiв пiдприумства.
Роздiл Ж
3. В Законi "Про пiдприумства в Украєнi" (п. 2 ст. 16) за-
писано, що власник не мау права втручатись в оперативну дi-
яльнiсть керiвника пiдприумства. Це застереження особливо
важливе для спiльних пiдприумств, найвищий орган управ-
лiння яких утворюуться з представникiв господарств-учасни-
кiв, якi не беруть безпосередньоє участi в управлiннi пiдпри-
умством.
Важливою гарантiую забезпечення прав керiвника пiдпри-
умства з управлiння ним с встановлене Законом правило, що
керiвник пiдприумства може бути звiльнений з посади до за-
кiнчення строку контракту на пiдставах, передбачених у
контрактi або чинному законодавствi.
У статутi або в контрактi можуть бути визначенi права та
обовязки директора, якi випливають з мiсцевих умов госпо-
дарювання, специфiки дiяльностi пiдприумства. Для директо-
ра сiльськогосподарського пiдприумства, наприклад, можуть
бути додатково передбаченi такi обовязки:
забезпечувати рацiональне i високоефективне використан-
ня землi, iнших природних ресурсiв, пiдвищення врожайнос-
тi сiльськогосподарських культур i продуктивностi тварин-
ництва;
забезпечувати прибутковiсть сiльськогосподарського ви-
робництва, збереження майна: належного власниковi та тру-
довому колективовi.
Ефективна дiяльнiсть керiвникiв середньоє ланки вироб-
ництва i спецiалiстiв забезпечууться встановленням i чiтким
розмежуванням функцiй, прав i обовязкiв кожного керiвника
i спецiалiста.
4. Вiдповiдно до Закону "Про пiдприумства в Украєнi"
встановлено, що при найняттi на роботу керiвникiв структур-
них пiдроздiлiв державних пiдприумств, якi перебувають у за-
гальнодержавнiй власностi, з ними, за єхнiм бажанням, мо-
жуть укладатися трудовi договори у формi контракту на умо-
вах, передбачених цiую постановою.
Дiяльнiсть керiвникiв середньоє ланки виробництва (цехiв,
дiльниць, ферм, бригад, вiддiлень тощо), вiддiлiв апарату уп-
равлiння, а також спецiалiстiв, iнших працiвникiв регламен-
тууться, як правило, положеннями про вiдповiднi пiдроздiли,
служби, посадовими iнструкцiями, якi розробляються i за-
тверджуються директором пiдприумства.
Управлiння ДСГП
В положеннях чи посадових iнструкцiях визначауться мiс-
це i роль кожного керiвника чи спецiалiста в структурi управ-
лiння пiдприумства, основi завдання, обовязки, права i вiд-
повiдальнiсть. Пiсля введення контрактного порядку найман-
ня керiвникiв в окремих пiдприумствах його впроваджено
щодо наймання на роботу також керiвникiв середньоє ланки
виробництва i спецiалiстiв. За таких умов вiдпадау потреба у
прийняттi окремих положень та посадових iнструкцiй. Ос-
новнi вимоги до єхньоє дiяльностi, права i обовязки визнача-
ються в договорi або угодi.
5. З метою повнiшоє оцiнки квалiфiкацiє спецiалiста, його
ставлення до своєх обовязкiв можуть встановлюватися квалi-
фiкацiйнi категорiє за посадами, зайнятими спецiалiстами з
вищою i середньою спецiальною освiтою.
Спецiалiстам, якi виконують особливо складнi обовязки,
може встановлюватися перша квалiфiкацiйна категорiя, а
тим, що виконують обовязки пiдвищеного ступеня склад-
ностi, - друга. Квалiфiкацiйнi категорiє встановлюються спе-
цiалiстам за результатами атестацiй, якi перiодично прово-
дяться атестацiйними комiсiями.
Спецiалiстам, котрi очолюють бригади в рослинництвi й
тваринництвi в сiльськогосподарських пiдприумствах, можуть
присвоюватися класнi звання (i та II класу). Це робиться в
такому ж порядку, як i встановлюються квалiфiкацiйнi кате-
горiє з оплати працi.
Присвоуння спецiалiстам класних звань i квалiфiкацiйних
категорiй враховууться директором при встановленнi розмiрiв
оплати працi, iнших видiв матерiального стимулювання.
Роздiл XVI
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЄ
ДiЯЛЬНОСТi СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття виробничо-господарськоє
дiяльностi, єє правове регулювання
1. У сiльському господарствi Украєни виробничо-госпо-
дарська дiяльнiсть здiйснюуться колективно-кооперативними
i державними сiльськогосподарськими пiдприумствами, ак-
цiонерними сiльськогосподарськими товариствами, селян-
ськими (фермерськими) господарствами. Сiльське господар-
ство Украєни характеризууться наявнiстю великого вироб-
ництва на промисловiй основi, чiтко вираженого зонального
його розмiщення, розвинутою внутрiшньорайонною та галу-
зевою спецiалiзацiую. Зокрема, Полiська зона спецiалiзууться
на виробництвi картоплi, льону, продукцiє мясного скотар-
ства. У степових районах Украєни найбiльше розвинуте ви-
робництво цукрових бурякiв, зерна, продукцiє скотарства i
свинарства, в степовiй зонi виробляуться основний обсяг
плодiв i винограду, продукцiє вiвчарства, значна кiлькiсть зер-
на, продукцiє свинарства i скотарства, у примiськiй зонi - ве-
ликий обсяг овочiв, молока для промислових центрiв,
Спецiалiзацiя в сiльському господарствi - це форма (про-
цес) суспiльного подiлу працi, що дiстау вияв у територiаль-
ному розмiщеннi та розчленуваннi галузi на окремi види ви-
робництва сiльськогосподарськоє продукцiє й сировини. Спе-
цiалiзацiя на основi впровадження досягнень науково-технiч-
ного прогресу, рацiонального використання агроклiматичних
умов, матерiально-технiчних i трудових ресурсiв, iнтенсифi-
кацiє виробництва сприяу його концентрацiє та у важливим
чинником пiдвищення ефективностi сiльського господарства.
2. В аграрному секторi економiки розрiзняють зональну
(внутрiшньозональну), галузеву (внутрiшньо- й мiжгалузеву),
мiжгосподарську, господарську (внутрiшньогосподарську),
Правове регулювання виробничо-господарськоТ дiяльностi СГП 343
технологiчну, функцiональну та iншi форми спецiалiзацiє ви-
робництва.
Спецiалiзацiю (виробничу спрямованiсть) сiльськогоспо-
дарського пiдприумства визначають за основною (провiдною)
галуззю, на яку випадау найбiльша (вiд 25 вiдсоткiв i вище)
питома вага в товарнiй продукцiє, а рiвень останньоє - за сис-
темою показникiв (коефiцiунтiв).
Розрiзняють зерновi, овочевi, овочево-молочнi, птахiв-
ницькi, вiдгодiвельнi та iншi спецiалiзованi господарства, а
також єх типи, що утворилися внаслiдок рiзного поуднання
основних i додаткових галузей.
Спецiалiзацiя виробництва - один iз вагомих чинникiв iн-
тенсифiкацiє сiльського господарства. Єє основними напря-
мами у: вдосконалення територiального розмiщення вироб-
ництв на основi регiональноє (мiкрозональноє) концентрацiє;
розвиток вертикальних звязкiв сiльського господарства з га-
лузями переробноє промисловостi, створення продуктових
комплексiв, виконання цiльових монопродуктових програм;
формування iндустрiально-виробничоє системи з виробницт-
ва окремих видiв продовольства i сировини на основi впрова-
дження iндустрiальних методiв та автоматизацiє сiльського
господарства i промислових циклiв виробництва: поглиблен-
ня спецiалiзацiє колективних i державних сiльськогосподар-
ських пiдприумств через полiпшення окремих видiв вироб-
ництва продуктiв харчування рослинного i тваринного похо-
дження, збiльшення єх обсягiв, здешевлення собiвартостi, пiд-
вищення екологiчноє якостi та безпечностi.
Одним iз проявiв спецiалiзацiє у створення спецiалiзовано-
го господарства, що являу собою велике сiльськогосподар-
ське пiдприумство, яке спецiалiзууться на виробництвi одно-
рiдноє продукцiє. Це сприяу найбiльш ефективному викорис-
танню землi, трудових ресурсiв, основних та обiгових фондiв,
що у свою чергу забезпечуу пiднесення продуктивностi сус-
пiльноє працi, прискорення темпiв зростання виробництва
продуктiв харчування i сировини.
Розрiзняють три типи спецiалiзованих господарств. До
першого належать глибокоспецiалiзованi господарства з од-
нiую основною галуззю, вiд якоє одержують 60-70 вiдсоткiв
денних надходжень, та з трьома-чотирма додатковими галузя-
ми. Такими, наприклад, у господарства з вiдгодiвлi свиней,
великоє рогатоє худоби, птахiвницькi, виноградарськi, рисiв-
344
Роздiл XVI
ницькi, хмiльницькi тощо. Другий тип - це спецiалiзованi
господарства з двома основними галузями (зазвичай рослин-
ницькою i тваринницькою), кожна з яких забезпечуу не мен-
ше ЗО вiдсоткiв денних надходжень, та з трьома-пятьма до-
датковими галузями. Це, примiром, тваринницько-бурякiв-
ничi, овочево-молочнi, садiвницько-молочнi, молочно-кар-
топлярськi та iншi господарства. До третього типу належать
господарства комбiнованоє спецiалiзацiє з трьома основними
галузями, кожна :> яких забезпечуу не менш як 20 вiдсоткiв
денних надходженi>, та з трьома-чотирма додатковими. Таки-
ми у тиаринпицько-зерново-бурякiвничi, овоче-молочно-
картоплярськi, тваринницько-льонарсько-картоплярськi гос-
подарства.
3. Правове регулювання спецiалiзацiє сiльськогосподар-
ського виробництва здiйснюуться за допомогою правових
норм як загальних, так i спецiальних законiв та пiдзаконних
актiв.
Так, вiдповiдно до ст. 20 загального Закону "Про пiдпри-
умства в Украєнi", ст. 1 спецiального Закону "Про прiоритет-
нiсть соцiального розвитку села та агропромислового комп-
лексу в народному господарствi" та ст. 13 спецiального Зако-
ну "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
сiльськогосподарськi пiдприумства самi визначають напрями
i структуру сiльськогосподарського виробництва, а отже i йо-
го спецiалiзацiю та обсяги. Вони можуть здiйснювати свою дi-
яльнiсть як самостiйно, так i через кооперування з промисло-
вими пiдприумствами та iншими субуктами пiдприумництва.
На рiвнi спецiальних актiв, скажiмо. Законiв "Про насiння",
"Про охорону прав на сорти рослин", "Про племiнне тварин-
ництво", визначаються спецiальнi субукти, правомочнiсть
останнiх та основнi вимоги до них. Так, згiдно зi ст. З Закону
"Про племiнне тваринництво" субуктами цiує галузi визна-
ються пiдприумства, селекцiйно-гiбриднi центри, iподроми,
лабораторiє iмуногенетичного контролю, контрольно-випро-
бувальнi станцiє, центри трансплантацiє ембрiонiв, iншi пiд-
приумства, установи та органiзацiє незалежно вiд форм влас-
ностi, а також селянськi (фермерськi) господарства, якi мають
свiдоцтва на право займатися племiнною справою.
На рiвнi пiдзаконних актiв спецiалiзацiя сiльськогосподар-
ських пiдприумств визначауться урядовими та локальними
актами. Зокрема, постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 345
i 16 червня 1993 р. "Про заходи щодо полiпшення насiнництва
сiльськогосподарських культур" пiдтримано iнiцiативу сiль-
ськогосподарських пiдприумств i органiзацiй, якi займаються
виробництвом, переробкою i реалiзацiую насiння, про ство-
рення державно-кооперативного виробничого обуднання
"Насiння Украєни" та встановлено, що генеральний директор
останнього та його заступники за умовами медичного i транс-
Портно-побутового обслуговування прирiвнюються вiдповiд-
но до голови державного комiтету та його заступникiв.
i Виробничо-господарська дiяльнiсть сiльськогосподар-
ських пiдприумств спрямована на розвиток основних галузей
(рослинництво i тваринництво) i додаткових (садiвництво,
бджiльництво, ставкове рибництво, тепличне i парникове
господарство, вирощування овочiв, хмелярство тощо). Поряд
i ними розвиваються допомiжнi галузi - переробка продо-
вольства i сировини власного виробництва, мiсцевi промис-
| ли, торгiвля через власну або орендовану торговельну мережу
тощо.
Виробничо-господарська дiяльнiсть сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв визначауться спецiальними правови-
ми актами. Згiдно з ст. 13 Закону "Про колективне сiльсько-
господарське пiдприумство" останну самостiйно визначау на-
прями сiльськогосподарського виробництва, його структуру i
обсяг, самостiйно розпоряджауться виробленою продукцiую
та доходами, здiйснюу будь-яку дiяльнiсть, що не суперечить
законодавству Украєни.
Законом "Про сiльськогосподарську кооперацiю" визна-
ченi господарськi правомочностi кооперативу (ст. 28). Коопе-
ратив (обуднання) вiдповiдно до свого статуту самостiйно
визначау основнi напрями господарськоє дiяльностi, здiйснюу
єє планування i реалiзацiю. Вiн самостiйно реалiзуу свою про-
дукцiю, майно, надау послуги за цiнами i тарифами, якi вста-
новлюються ним самостiйно або на договiрнiй основi. Вироб-
ничо-господарська правосубуктнiсть акцiонерного сiльсько-
господарського товариства визначена нормами Закону "Про
господарськi товариства".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111


А-П

П-Я