- молодих спецiалiстiв, якi закiнчили вищий навчальний
заклад i в установленому порядку направленi на роботу на да-
не пiдприумство, в установу, органiзацiю;
- вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох
рокiв або дитину-iнвалiдА, а одиноких матерiв - при наяв-
ностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв;
- виборних працiвникiв пiсля закiнчення строку повнова-
жень; \


- працiвникiв, яким надано право поворотного прийнят-
тя на роботу; \
- iнших осiб, з якими Власник або уповноважений ним
орган вiдповiдно до чиннрго законодавства зобовязаний
укласти трудовий договiр.
5. Вирiшення спотiв про оплату працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Згiдно зi ст. 43 Конституцi> Украєни право на своучасне
одержання винагороди за працюзахищауться законом. Спори
про одержання винагороди працiвникiв державних сiльсько-
господарських пiдприумств, члевдв та iнших працiвникiв ко-
лективних сiльськогосподарських пiдприумств вирiшуються у
встановленому чинним законодавством порядку комiсiями з
трудових спорiв, а також судами.
474 Роздiл ХХii
Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядаються
трудовi спори за заявами: \
а) працiвникiв сiльськогосподарських\пiдприумств, де ко-
мiсiє з трудових спорiв не обираються; \
б) працiвникiв пiдприумств, зазначених у пунктах 2, З
ст. 232 КЗпП, про оплату за час вимушйного прогулу або
виконання роботи з нижчою оплатою та в деяких iнших
випадках. ;
Встановлений чинним трудовим законодавством порядок
розгляду спорiв не поширюуться на спори, що виникають
мiж працiвниками та власником пiдприумства чи уповнова-
женим ним органом з приводу встановлення нових або змiни
iснуючих умов працi, не врегульованих законодавством або
iншими нормативними положеннями про працю.
2. Спори про одержання винагороди у рiзновидом спорiв
про грошовi вимоги. Органи, якi розглядають спiр про оплату
працi, мають виходити з того, що згiдно з Законами "Про пiд-
приумства в Украєнi", "Про господарськi товариства", Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про се-
лянське (фермерське) господарство", "Про оплату працi" та-
iншими законодавчими i пiдзаконними актами форми, систе-
ми, розмiри i порядок оплати працi членiв i працiвникiв
сiльськогосподарських пiдприумств визначаються останнiми
самостiйно. Виходячи з цього, предметом спору можуть бути
як основна заробiтна плата, так i додаткова (в грошовiй або
натуральнiй формi), а також вимоги про забезпечення вста-
новленого законодавством мiнiмального розмiру заробiтноє
плати та єє iндексацiє.
При вирiшеннi спорiв про одержання винагороди мають
бути застосованi прийнятi в господарствах локальнi правовi
акти - Статут колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства, Положення (Правила) про оплату працi, трудовий
контракт, а також колективний договiр у частинi визначення
конкретних розмiрiв тарифних ставок i окладiв (ст. 96 КЗпП).
3. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесеннi рiшення
про поновлення на роботi орган, який розглядау трудовий
спiр, одночасно вирiшуу вимоги про виплату працiвниковi
середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в
заробiтку за час виконання роботи з нижчою оплатою, але не
бiльш як за один рiк.
475
Трудовi спори працiвникiв СГП
У постановi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 6 лис-
топада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових
спорiв" (зi змiнами, внесеними постановами Пленуму вiд 1
квiтня 1994 р. № 4 та вiд 26 жовтня 1995 р. № 18) розяснено,
що, поновлюючи на роботi працiвника, звiльненого без за-
конних пiдстав чи з порушенням встановленого порядку або
незаконно переведеного на iншу роботу, суд виносить рiшен-
ня про виплату йому заробiтноє плати чи рiзницi в заробiтнiй
платi на роботi з нижчою оплатою. Якщо ж працiвника не-
можливо поновити на попереднiй роботi, суд визнау звiль-
нення неправильним i зобовязуу лiквiдацiйну комiсiю, а в
належних випадках - правонаступника чи вищестоящий у
порядку пiдлеглостi орган виплатити йому заробiтну плату за
час вимушеного прогулу.
4. Оскiльки згiдно зi ст. 235 КЗпП оплатi пiдлягау вимуше-
ний прогул, вимоги працiвника про стягнення середнього за-
робiтку за час затримки розрахунку пiдлягають задоволенню в
тому разi й за той перiод, протягом якого з вини власника або
уповноваженого ним органу була затримана видача трудовоє
книжки або ж неправильне формулювання у нiй причин
звiльнення перешкоджало працевлаштуванню.
При присудженнi оплати працi за час вимушеного прогулу
враховууться заробiток за мiсцем новоє роботи (одержана до-
. помога з тимчасовоє непрацездатностi, вихiдна допомога, се-
реднiй заробiток на перiод працевлаштування, допомога з
безробiття), що працiвник мав на той час.
У випадках стягнення на користь працiвника середнього
заробiтку за час вимушеного прогулу цей заробiток визнача-
уться за загальними правилами його обчислення - виходячи
з заробiтку за два останнi календарнi мiсяцi роботи.
Для працiвникiв, якi пропрацювали на даному пiдпри-
умствi менше двох мiсяцiв, обчислення проводиться з розра-
хунку середнього заробiтку за фактично вiдпрацьований час.
При цьому враховуються також положення Порядку обчис-
лення середньоє заробiтноє плати, затвердженого постановою
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 8 лютого 1995 р. ;
5. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 235 КЗпП у разi розгляду заяви
про поновлений на роботi довше одного року не з вини пра-
цiвника орган, який розглядау трудовий спiр, виносить рi-
шення про виплату середнього заробiтку за весь час вимуше-
ного прогулу. В разi частковоє вини працiвника оплата виму-
Роздiл XXII
шеного прогулу за цей перiод може бути вiдповiдно зменшена
судом. У випадiв затримки з вини власника або уповноваже-
ного ним органу видачi трудовоє книжки працiвниковi теж
виплачууться середнiй заробiток за весь час вимушеного
прогулу.
При розглядi трудових спорiв про грошовi вимоги (крiм
названих вищ< вимог про виплату працiвниковi середнього
заробiтку за ЧЕiС вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку
за час виконання роботи з нижчою оплатою) орган, який роз-
глядау спiр, мау прано винести рiшення про виплату належ-
них сум без обмеження будь-яким строком.
У разi скасування виконаних судових рiшень про стягнен-
ня заробiтноє грiати чи iнших виплат, що випливають iз тру-
дових правовiдносин, поворот виконання допускауться лише
тодi, коли скасоване рiшення грунтууться на повiдомлених
позивачем неправдивих вiдомостях або поданих ним пiдроб-
лених документах. Також допускауться стягнення сум, випла-
чених йому вiдповiдно до ранiше прийнятого рiшення комiсiє
з трудових спорiв, при повторному розглядi спору (ст. 239
КЗпП). \
6. Порядок вирiшення
колективних спорiв (конфлiктiв),
що виникають у сiльському господарствi
\
1. Правовi i органiзацiйнi засади функцiонування системи
заходiв по вирiшенню колективних трудових спорiв (кон-
флiктiв) у сiльському господарствi передбаченi у ст. 44 Кон-
ституцiє Украєни, Законi Украєни "Про порядок вирiшення
колективних трудових спорiв (конфлiктiв)" вiд 3 березня 1998
року, ст. 14 КЗпП, а також у Законi "Про колективнi догово-
ри i угоди".
Названi законодавчi акти спрямованi на забезпечення вза-
умодiє сторiн соцiально-трудових вiдносин у процесi врегулю-
вання колективних трудових спорiв (конфлiктiв), що виник-
ли мiж ними. \
Закрiпленi у чинному законодавствi Украєни норми щодо
вирiшення колективних трудових спорiв поширюються на:
- власникiв пiдприумств, установ,\органiзацiй незалежно
вiд форми власностi, виду дiяльностi та галузевоє належностi;


477
Трудовi спори працiвникiв СГП
- на органiзацiє власникiв; найманих працiвникiв - фi-
зичних осiб, якi працюють за трудовим договором на пiдпри-
умствi, в установi та органiзацiє, в єх обуднаннях або у фiзич-
них осiб, якi використовують найману працю; органiзацiє
найманих працiвникiв, що утворенi вiдповiдно до законодав-
ства для представництва i захисту єх iнтересiв.
Визначення поняття "колективний трудовий спiр (конф-
лiкт)" дауться у ст. 2 Закону Украєни "Про порядок вирi-
шення колективних трудових спорiв". При цьому поняття
"трудовий спiр" i "конфлiкт" використовуються у законi як
синонiми.
Колективний трудовий спiр (конфлiкт) - це розбiжностi,
що виникли мiж сторонами соцiально-трудових вiдносин щодо:
а) встановлення нових або змiн iснуючих соцiально-ско-
номiчних умов працi та виробничого побуту;
б) укладення чи змiни колективного договору, угоди;
в) виконання колективного договору, угоди або окремих єх
положень;
г) невиконання вимог законодавства про працю.
Змiст кожноє з названих вимог визначауться нормами тру-
дового та iншими галузями законодавства Украєни.
Колективнi трудовi спори можуть виникати i вирiшуватись
на виробничому, галузевому, територiальному та нацiональ-
ному рiвнях.
В залежностi вiд рiвня, на якому виник колективний тру-
довий спiр (конфлiкт), законодавством Украєни визначаються
сторони такого спору, а також порядок формування вимог
найманих працiвникiв чи профспiлок, порядок та строки
розгляду цих вимог, послiдовнiсть вирiшення колектиних
трудових спорiв.
Сторонами колективного трудового спору (конфлiкту) у:
- на виробничому рiвнi - найманi працiвники (окремi
категорiє найманих працiвникiв) пiдприумства, установи, ор-
ганiзацiє чи єх структурних пiдроздiлiв або профспiлкова чи
iнша уповноважена найманими працiвниками органiзацiя та (
власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноваже-
ний ним орган чи представник;
- на галузевому, територiальному рiвнях - найманi пра-
цiвники пiдприумств, установ, органiзацiє однiує або декiль-
478
Роздiл ХХii
кох галузей (професiй) або адмiнiстративно-територiальних
одиниць чи профспiлки, єх обуднання або iншi уповноваженi
цими найманими працiвниками органи та власники. Обуд-
нання власникiв або уповноваженi ними органи чи пред-
ставники; i,
- на нацiональному рiвнi - найманi працiвники однiує
або декiлькох галузей (професiй) чи профспiлки або єх обуд-
нання чи iншi уповноваженi найманими працiвниками орга-
ни та власники, об"вднання власникiв або уповноваженi ни-
ми органи (представники) на територiє бiльшостi адмiнiстра-
тивно-територiальний одиниць, передбачених ч. 2 ст. 133
Конституцiє Украєни-
2. Аналiз змiсту Закону Украєни "Про порядок вирiшення
колективних трудових спорiв (конфлiктiв)" дозволяу визна-
чити такi стадiє вирiшення розбiжностей, що виникають мiж
сторонами соцiально-трудових вiдносин:
- формування i i розгляд вимог найманих працiвникiв,
профспiлок;
- примирна комiсiя;
- трудовий арбiтраж;
- страйк; ,
- суд (Верховний Суд Автономноє Республiки Крим, об-
ласний, Києвський Ц Севастопольський мiський суд).
3. Розбiжностi, що виникають мiж сторонами соцiально-
трудових вiдносин на рiзних рiвнях не завжди призводять до
виникнення колективного трудового спору (конфлiкту).
До моменту виникнення колективного трудового спору
Законом Украєни "Про порядок вирiшення колективних тру-
дових спорiв (конфлiктiв), передбачена обовязкова процеду-
ра формування i розгляду вимог найманих працiвникiв,
профспiлок.
Згiдно зi статтями 4, 5 Закону "Про порядок вирiшення
колективних трудових спорiв (конфлiктiв)", вимоги найма-
них працiвникiв на виробничому рiвнi формуються i затвер-
джуються загальними зборами (конференцiую) найманих
працiвникiв або формуються шляхом збору пiдписiв i вва-
жаються чинними за наявностi не менше нiж половини пiд-
писiв членiв трудового колеiЬиву пiдприумства, установи, ор-
ганiзацiє чи єх структурного єiiдроздiлу. Разом iз Висуненням
: .iнВi.,-
Трудовi спори працiвникiв СГП 478
вимог збори (конференцiя) найманих працiвникiв визнача-
ють орган чи особу, якi будуть представляти єх iнтереси.
Вимоги найманих працвникiв на галузевому, територiаль-
ному чи нацiональному рiвнях формуються i затверджуються:
- у випадках, коли iнтереси найманих працiвникiв пред-
ставляу профспiлка, обуднання профспiлок - рiшенням ви-
борного органу вiдповiдноє профспiлки, обуднання проф-
спiлок;
- у випадках, коли iнтереси найманих працiвникiв пред-
ставляють iншi уповноваженi ним органiзацiє (органи) -
конференцiую представникiв пiдприумств, установ, органiза-
цiй, якi перебувають у станi трудового спору (конфлiкту).
Вимоги найманих працiвникiв, профспiлки чи обуднання
профспiлок оформляються вiдповiдним протоколом i надси-
лаються власнику або уповноваженому ним органу, який зо-
бовязаний протягом трьох днiв розглянути Цi вимоги i повi-
домити уповноважених представникiв заявника про своу рi-
шення. Якщо задоволення вимог виходить за межi компетен-
цiє уповноваженого власником органу, вiн зобовязаний
надiслати єх у триденний термiн з дня одержання вимог влас-
нику або до вiдповiдного вищестоящого органу управлiння,
який мау приймати рiшення. При цьому строк розгляду ви-
мог найманих працiвникiв кожною iнстанцiую не повинен
перевищувати трьох днiв. Загальний строк розгляду вимог i
прийняття рiшення (з урахуванням часу пересилання) не по-
винен перевищувати тридцяти днiв з дня одержання цих ви-
мог власником або уповноваженим ним органом до моменту
одержання найманими працiвниками чи профспiлкою повi-
домлення вiд власника або вiдповiдного вищестоящого орга-
ну про прийняте ним рiшення.
В разi задоволення власником чи уповноваженим ним ор-
ганом заявлених вимог найманих працiвникiв, профспiлки
колективний трудовий спiр (конфлiкт) не виникау.
4. Згiдно зi ст. 6 Закону "Про порядок вирiшення колек-
тивних трудових спорiв (конфлiктiв)", такий конфлiкт вини-
кау з моменту, коли уповноважений представницький орган
найманих працiвникiв, категорiє найманих працiвникiв, ко-
лективу працiвникiв або профспiлки одержав вiд власника чи
уповноваженого ним органу повiдомлення про повну або
часткову вiдмову у задоволеннi колективних вимог i прийняв
480 Роздiл XXII
рiшення про незгоду з рiшенням власника чи уповноважено-
го ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог
закiнчилися, а вiдповiдi власника не надiйшло.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111