Громадя-
нин набувау права власностi на доходи вiд участi в суспiльно-
му виробництвi, iндивiдуальноє працi, пiдприумницькоє
182 Роздiл IX
дiяльностi, вкладення коштiв у кредитнi установи, акцiонери>
товариства, а також на майно, одержане успадкуванням або
укладенням iнших угод, не заборонених законом.
Крiм одержання у приватну иласнiсть земельних дiлянок у
порядку, встановленому чинним земельним законодавством,
громадяни набувають прано иласностi на земельнi дiлянки в
разi: одержання єх у спадщину; одержання частки землi у
спiльному майнi подружжя; способом купiвлi-продажу, дару-
вання та обмiну.
5. Громадяни мають праио никористовувати належне єм
майно для ведення господарськоє та iншоє, не забороненоє за-
коном, дiяльностi. Громадяни мають право передавати майно
у тимчасове користування iншим громадянам, юридичним
особам i державi, вiдчужувати його. Умови i порядок вiдчу-
ження нацiональних, культурних та iсторичних цiнностей ви-
значаються спецiальним законодавством Украєни.
Право приватноє власностi може бути передано у спадщи-
ну громадянам, юридичним особам, державi.
6. При подiлi майна, видiлi його зi спiльного майна, звер-
неннi стягнення на майно учасника спiльноє власностi за йо-
го боргами, вiдкриттi пiсля нього спадщини визначауться
частка учасника спiльноє сумiсноє власностi.
Оскiльки праця у основою створення i примноження влас-
ностi громадян, розмiр частки учасника спiльноє сумiсноє
власностi визначауться ступенем його трудовоє участi, якщо
iнше не випливау з законодавства Украєни. Розмiр часток у
спiльнiй сумiснiй власностi подружжя на майно ППГГ визна-
чауться нормами Кодексу про шлюб та сiмю Украєни. За вад-
сутностi доказiв про те, що участь когось iз учасникiв спiльноє
сумiсноє власностi (крiм сумiсноє власностi подружжя)у
надбаннi майна була бiльшою або меншою, частки визнача-
ються рiвними.
Згiдно з законодавством положення статей 17 та 18 Закону
"Про власнiсть" щодо спiльноє сумiсноє власностi поширю-
ються на правовiдносини, що виникли пiсля введення в дiю
цього Закону (тобто з 15 квiтня 1991 р.). Воднораз Пленум
Верховного Суду Украєни у постановi вiд 22 грудня 1995 р.
"Про судову практику у справах за позовами про захист права
приватноє власностi" спецiально зазначау, що до правовiдно-
син, якi виникли ранiше, застосовууться чинне на той час за-
конодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього кол-
Д|зааоае становище приватного пiдсобного господарства 183
госпного двору, яке було придбане до 15 квiтня 1991 р., мають
вирiшуватися за нормами, що регулювали власнiсть цього
двору, а саме:
а) право власностi на майно, яке належало колгоспному
двору та збереглося пiсля припинення його iснування, мають
тi члени двору, котрi до 15 квiтня 1991 р. не втратили права
На частку в його майнi. Такими, що втратили це право, вва-
жаються працездатнi члени двору, якi не менше трьох рокiв
пiдряд до цiує дати не брали участi своую працею i коштами у
веденнi спiльного господарства двору (в цей строк не включа-
уться час перебування на дiйснiй строковiй вiйськовiй службi,
6 навчальному закладi, хвороби);
б) розмiр частки члена двору визначауться виходячи з рiв-
ностi часток усiх його членiв включно з неповнолiтнiми та
непрацездатними. Частку працездатного члена двору може
бути зменшено або вiдмовлено у ЄЄ видiленнi в разi недовго-
часного його перебування у складi двору або незначноє участi
працею чи коштами в господарствi двору.
Особам, якi вибули з членiв двору, але не втратили права
ца частку в його майнi, вона визначауться виходячи з того
майна двору, яке було на час єх вибуття i яке збереглося;
в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору
було внесено вклад у кредитну установу на iмя члена двору>
його частка мау бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад
перевищуу належну цьому членовi частку, з нього стягуються
вiдповiднi грошовi суми на користь iнших членiв колгоспного
Двору;
г) згiдно зi ст. 4 постанови Верховноє Ради Украєни "Про
введення в дiю Закону "Про власнiсть" загальнi правила
спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майнi
двору застосовуються з 1 липня 1990 р. При спадкуваннi пiсля
смертi останнього члена колгоспного двору, що мала мiсце до
цiує дати, частка в майнi двору, належна особi, яка вибула з
членiв двору, але не втратила на неє права на час смертi ос-
таннього члена двору, не входить до спадкового майна.
На витребування частки з майна колишнього колгоспного
двору, що збереглося на 15 квiтня 1991 р., поширюуться за-
гальний трирiчний строк позовноє давностi. Розгляд позову
про право на майно колишнього колгоспного двору залежить
вiд вирiшення питань землекористування. >
184 Розд<я ОС
7. Вiдповiдно до от. 55 Закону "Про власнiсть" громадянин
не може бути позбавлений права власностi на своу майно,
крiм випадкiв, передбачених цим Законом та iншими законо-
давчими актами Украєни.
Оскiльки за чинним законодавством суд вирiшуу спори
учасникiв спiльноє власностi щодо розпорядження чи корис-
тування майном, то не слiд розглядати як неправомiрне по-
збавлення права власностi присудження грошовоє компенса-
цiє за частку у спiльнiй пласкостi, якщо єє не можливо виок-
ремити або подiлити майно в натурi чи спiльно користуватися
ним.
8. Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд
22 грудня 1995 р. зазначау, що передбаченi Законом "Про
власнiсть" положення щодо спiльноє власностi громадян на
майно, надбане внаслiдок єхньоє спiльноє працi, поширюють-
ся на придбання його як при веденнi особистого пiдсобного
господарства, в тому числi членами колишнього колгоспного
двору, так i в iнших випадках.
Згiдно з цими положеннями право на майно може бути
визнане не лише за громадянами, якi у родичами, а й за iн-
шими особами, коли буде встановлено, що вони входили до
складу сiмє та брали трудову участь у його придбаннi.
Вiдповiдно до чинного законодавства власником вкладу,
внесеного у кредитну установу (крiм нажитого подружжям), е
особа, на iмя якоє його внесено, тому iншi члени сiмє не мо-
жуть вимагати визнання за ними права на цей вклад з мотивiв
внесення його за рахунок спiльноє працi. В цьому разi частка
коштiв, належна iншим членам сiмє, може бути стягнена з
вкладника за єхнiм позовом.
4. Договiрнi зобовязання
приватного пiдсобного господарства
1. Приватнi пiдсобнi господарства громадян беруть участь
у сучасних товарно-грошових вiдносинах через укладання до-
говорiв як правовоє форми регулювання цивiльно-майнових
вiдносин. Змiстом цих вiдносин у придбання матерiалiв для
iндивiдуального будiвництва житлового будинку i господар-
ських будiвель, придбання речей домашнього вжитку, транс-
портних засобiв тощо. Серед таких договорiв у й такi, що без-
посередньо повязанi iз здiйсненням господарювання грома-
Правове становище приватного пiдсобного господарства 185
дян у своєх приватних пiдсобних господарствах. За останнi
10-15 рокiв визначився не тiльки субуктний склад договiр-
них зобовязань, а й єх предмет та змiст зобовязань. Основою
таких договiрних зобовязань у взаумини з приводу реалiзацiє
вирощених у ППГГ на присадибнiй дiлянцi продуктiв харчу-
вання та продовольства рослинного i тваринного походжен-
ня. Так, нинi iснують три основнi рiзновиди предметiв дого-
ворiв, а саме: закупiвля в ППГГ великоє рогатоє худоби i сви-
ней, фруктiв, ягiд, картоплi, часнику, цибулi тощо; дорощу-
вання i вiдгодiвля в цих господарствах молодняка великоє
рогатоє худоби, свиней, птицi; здача (продаж-закупiвля) ко-
ровячого молока.
Цi договори укладаються на взаумовигiдних умовах. Од-
нiую з сторiн у них виступау ППГГ в особi власника, iншою
стороною можуть бути як заготiвельнi органiзацiє споживчоє
кооперацiє, так i безпосередньо самi субукти аграрного пiд-
приумництва усiх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм (КСГП, СпС, АСГТ, ДСГП).
Особливiстю цих договiрних вiдносин у те, що ППГГ мо-
жуть реалiзовувати продукцiю не тiльки через "замовникiв" -
КСГП (СпС, ДСГП, АСГТ тощо), а й вiд єхнього iменi в ра-
хунок укладених "замовниками" договорiв контрактацiє (дер-
жавних контрактiв, державних замовлень) сiльськогосподар-
ськоє продукцiє. iншими словами, цi договори передбачають
можливiсть передачi субуктами пiдприумництва (КСГП,
СпС, АСГТ, ДСГП) боргу-зобовязання i прийняття цього
боргу ППГГ.
2. Юридичну основу регулювання договiрних вiдносин
мiж субуктами аграрного пiдприумництва та заготiвельними
органiзацiями споживчоє кооперацiє, з одного боку, та ППГГ
- з iншого, становлять закони "Про власнiсть", "Про пiд-
приумництво", "Про пiдприумства в Украєнi", "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про господар-
ськi товариства", "Про споживчу кооперацiю", а також Ци-
вiльний кодекс Украєни.
3. Одне з важливих мiсць посiдають договори з участю
ППГГ, за яким власники цих господарств продають КСГП
(СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) та заготiвельним пiдприумствам
споживчоє кооперацiє (ЗПСК) велику рогату худобу i свиней,
фрукти, ягоди, картоплю, часник, цибулю тощо. За своую
юридичною суттю вони у договорами купiвлi-продажу, єхнiм
186 Роздiл М
предметом у обовязок власника ППГГ продати обумовлений
договором асортимент та обсяг, а КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ, ЗПСК) - прийняти й сплатити вартiсть отриманого
асортименту та обсягу продуктiв харчування, продовольства
рослинного i/чи тваринного походження.
4. Важливо мiсце посiдають догонори власникiв ППГГ iз
приводу вирощуноiши н ник молодняка великоє рогатоє худо-
би, свиней, птицi, К(н>лiн, що належать КСГП (СпС, АСГТ,
ТОВ, ВСГК.ДСПi). Пiм-дметом цього договору у трудЬва дi-
яльмiсть влйсникiп 111111, скрямпнана на вирощування, вiд-
годiєино худоби й птицi, та передача єх пiсля цього КСГП
(СнС, НСГК, ДСГП, АСГТ). У договорi зазначауться кiль-
кiсть худоби чи птицi, що передаються на дорощування й вiд-
годiвлю, строк передачi єх виконавцевi та наступне повернен-
ня КСП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ), а також жива вага кож-
ноє голови молодняка худоби або птицi, що вiдгодовувати-
меться, та єхня загальна вага на час передання на
дорощування. Згiдно з договором на КСГП (СпС, ВСГК,
ДСГП, АСГТ) покладауться обовязок передати власниковi
ППГГ худобу й/чи птицю на дорощування, продати корми
власного виробництва й зерно, за iснуючими закупiвельними
цiнами (наприклад, державного контракту), iншi корми - за
єх плановою собiвартiстю, а покупнi корми - за цiнами при-
дбання включно з витратами на доставку.
За договором на КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) може
бути покладений обовязок надавати допомогу власникам
ППГГ у будiвництвi та обладнаннi примiщень для худоби
й/чи птицi, видiляти коней, транспортнi засоби для обробiтку
земельних дiлянок, заготiвлi сiна, iнших кормiв та єх доставки
до мiсця тримання i вiдгодiвлi худоби й/чи птицi. На нього
покладауться обовязок забезпечити своєми силами чи кошта-
ми зоонетсринарнс обслуговування худоби й/чи птицi, що
знаходяться на дорощуваннi.
Колективне сiльськогосподарське пiдприумство (СпС,
ВСГК, ДСГП, АСГТ) зобовязане також прийняти худобу
й/чи птицю в кiлькостi та в строки, обумовленi договором, i
розрахуватися зi своєм контрагентом - власником ППГГ у
Ю-денний строк. Воно зобовязане оплатити кожний кiло-
грам живоє ваги починаючи вiд поставноє (ваги на час пере-
дання худоби в ППГГ) зi знижкою на вагу наповнення шлун-
ково-кишкового тракту за цiнами згiдно з домовленiстю (на
Правове становище приватного пiдсобного господарства 187
практицi - не бiльше закупiвельних цiн за державним замов-
ленням на худобу й/чи птицю вiдповiдноє кондицiє).
Цiни на худобу й/чи птицю вiдповiдноє кондицiє визнача-
ються договором як його принципова умова. За бажанням
власника ППГГ замовник - КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ), розраховуючись iз ним, зобовязаний продати власни-
ковi ППГГ до 20 вiдсоткiв одержаноє ваги з кожного виду ху-
доби й/чи птицi або продуктiв забою в перерахунку за вiдпо-
вiдними коефiцiунтами для кожного виду худоби, за цiнами,
встановленими для розрахункiв iз громадянами - власника-
ми ППГГ.
Чинним Типовим договором (п. 2.1) встановлено обовя-
зок КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) надати власниковi
ППГГ право на одержання додатково до присадибноє земель-
ноє дiлянки певноє земельноє площi, в тому числi: рiллi, лукiв,
iнших угiдь на строк дiє договору. Додатковi земельнi дiлянки
зазвичай становлять вiльну частину присадибних земель або
земель, що тимчасово не використовуються КСГП (СпС,
ВСГК, ДСГП). Останнi можуть дозволяти громадянам, якi
займаються за договором дорощуванням молодняка й/чи
птицi, випасати власну худобу (птицю) на пасовищах. Сiно-
коси i випаси надаються з таким розрахунком, щоб власники
ППГГ могли ними скористатись i для власноє худоби та
птицi. На КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГГ) покладаються
обовязки здiйснювати вiдповiднi роботи для полiпшення цих
угiдь.
У разi виникнення страхового випадку КСГП (СпС,
ВСГК, ДСГП, АСГТ) зобовязане виплачувати власникам
ППГГ страхову винагороду в частцi, що випадау на нестрима-
ний прирiст ваги худоби чи птицi.
Згiдно з договором власник ППГГ, який займауться доро-
щуванням худоби й/чи птицi, зобовязаний прийняти єх та ут-
римувати вiдповiдно до зоотехнiчних i ветеринарних вимог.
Вiн зобовязаний виростити й передати КСГП (СпС, ВСГК,
ДСГП, АСГТ) поголiвя худоби й/чи птицi обумовленоє ваги i
кондицiє, оплатити отриманi послуги, що надавало йому
КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ), а також будiвельнi мате-
рiали: власного виробництва замовника - за плановою собi-
вартiстю, а придбанi замовником - за цiною придбання
включно з витратами на єх доставку власниковi ППГГ. .
188
5. Вiдносини з приводу закупiвлi молока у власникiв
ППГГ регулюються вiдповiдним договором, сторонами якого
у власник ППГГ, в якому с молочна худоба, а також КСГП
(СпС, ВСГК, АСГТ, ТОВ) чи ДСГП. iнiцiатором укладення
такого договору мають бути iiiдпоиiднi представники правлiн-
ня КСГП (СпС. ВСГК, ЛСГТ) ги дирекцiє ДСГП чи АСГТ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111