Керуючись ними,
кожне пiдприумство розробляу на пiдставi свого статуту i
приймау на загальних зборах Положення про оплату працi в
пiдприумствi. За своую юридичною природою Рекомендацiє у
рекомендацiйним актом. Це означау, що правила, якi вони
мiстять, не породжують субуктивних прав та юридичних
обовязкiв нi для органiв самоврядування, нi для членiв пiд-
приумства. Права субуктивного характеру для пiдприумства
та його членiв (а також громадян, якi працюють за трудовим
договором) створюють норми Положення про оплату працi в
конкретному колективному сiльськогосподарському пiдпри-
умствi. Кожне таке Положення як локальний правовий акт е
428 Роздiл XIX
правовою основою для вирiшення трудових спорiв з питань
оплати працi, що виникають мiж правлiнням i членом пiд-
приумства.
У Рекомендацiях мiстяться пропозицiє, якi, будучи перене-
сенi в Положення, набувають принципового значення для
належного регулювання i гарантування прав членiв даного
пiдприумства з питань оплати єх працi. Це пропозицiє про
створення фонду оплати працi та визначення нормативiв вiд-
рахувань до нього, про звязок i взаумозалежнiсть його зрос-
тання та пiднесення продуктивностi працi. Варта уваги i така
пропозицiя: якщо внаслiдок стихiйного лиха, неврожаю або
iнших причин не буде одержано запланованого валового до-
ходу i в звязку з цим виникне розбiжнiсть мiж фондом опла-
ти працi та видiленими для цього з валового доходу коштами,
то сума, якоє бракуу, покривауться за рахунок коштiв, одер-
жаних вiд органу страхування на вiдшкодування збиткiв вiд
стихiйного лиха та iнших несприятливих умов. Рекомендацiє
мiстять й iншi правила, спрямованi на забезпечення матерi-
альноє заiнтересованостi працiвникiв колективного сiльсько-
господарського пiдприумства у пiднесеннi громадського ви-
робництва та на охорону трудових прав.
6. За сучасних умов у вирiшеннi питання оплати працi в
колективних сiльськогосподарських пiдприумствах певну роль
вiдiграють i рекомендацiє, викладенi в Методичному посiбни-
ку з органiзацiє та оплати працi в колгоспах, радгоспах та iн-
ших сiльськогосподарських пiдприумствах, розробленому з
iнiцiативи Мiнiстерства сiльського господарства i продоволь-
ства Украєни в 1991 р. За своєм призначенням i змiстом вiн
мау розглядатись як рекомендацiє щодо розроблення i прий-
няття положень про оплату працi членiв колективних сiльсь-
когосподарських пiдприумств i працiвникiв радгоспiв.
7. Закон "Про оплату працi" пiдлягау застосуванню щодо
осiб, якi працюють у колективному сiльськогосподарському
пiдприумствi на пiдставi трудового договору, контракту або
угоди. Але вiн не мiстить вiдповiдi на запитання: чи поширю-
уться його дiя на членiв КСГПi Оскiльки таке пiдприумство
провадить свою дiяльнiсть па основi поуднання колективноє
йласностi, яка належить йому як юридичнiйособi, i приватноє
власностi його членiв, то державна влада не правомочна регу-
лювати трудовi вiдносини мiж ним та його членами. Тому
названим Законом регулюються лише трудовi вiдносини, якi


Правове регулювання оплати працi в СiТi 429
виникають, змiнюються i припиняються вiдповiдно до трудо-
вого договору або контракту з особами, якi не у членами пiд-
приумства. Закон не мiстить твердження про те, що його нор-
ми поширюють свою чиннiсть на трудовi вiдносини, якi
виникають на пiдставi членства у колективному сiльськогос-
подарському пiдприумствi. Такi пiдприумства взагалi не
згадуються в цьому Законi. Це дау пiдстави вважати, що За-
кон "Про оплату працi" не поширюуться на КСГП та єхнiх
членiв. Та все ж його доцiльно враховувати при розробленнi
та прийняттi Рекомендацiй щодо оплати працi в колективних
сiльськогосподарських пiдприумствах або вiдповiдного При-
мiрного положення, а також Положення про оплату працi в
кожному такому пiдприумствi.
Зокрема, виходячи зi ст. 43 Конституцiє Украєни про те,
iцо заробiтна плата не може бути нижчою вiд визначеноє за-
коном, та положення ст. З Закону "Про оплату працi" щодо
мiнiмальноє заробiтноє плати, до локальних правових актiв
колективних i державних сiльськогосподарських пiдприумств
слiд включати правову норму про мiнiмальний щомiсячний
заробiток єх працiвникiв - як членiв колективного пiдприум-
ства, так i робiтникiв та службовцiв радгоспу.
3. Системи оплати працi
працiвникiв сiльськогосподарських пiдприумств
1. Одержаний внаслiдок виробничо-господарськоє пiдпри-
умницькоє дiяльностi колективних i державних сiльськогос-
подарських пiдприумств госпрозрахунковий дохiд у джерелом
коштiв для оплати працi та iнших видiв матерiального стиму-
лювання членiв колективних пiдприумств i працiвникiв рад-
госпiв. Цей дохiд визначауться як рiзниця мiж сумою виручки
вiд реалiзацiє сiльськогосподарськоє сировини i продовольчих
продуктiв (прибутку вiд виконаних робiт i наданих послуг), а
також iнших грошових надходжень i матерiальними витрата-
ми на виробництво продукцiє, виплатами вiдсоткiв за кредит,
страховими платежами, вiдрахуваннями за спецiальним стра-
хуванням членiв колективних пiдприумств та iншими обо-
вязковими вiдрахуваннями. Виплата винагороди за працю
провадиться таким чином, щоб забезпечити пряму залежнiсть
II
даю
Роздiл )Щ
я розмiру вiд внеску конкретного працiвника в пiдсумковi ре-
зультати дiяльностi пiдприумства.
2. Матерiальною основою оплати працi та iнших видiв
матерiального стимулювання у удиний фонд оплати працi
кожного окремого колективного i державного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства. Цей фонд мау своєм завданням по-
силення госпрозрахункових принципiв у дiяльностi виробни-
кiв сiльськогосподарськоє продукцiє та становить залишок
госпрозрахункового доходу пiсля вiдрахування вiд нього кош-
тiв, якi повиннi використовуватись для розвитку виробницт-
ва, науки i проiрссивних технологiй, а також на соцiальнi
потреби.
Крiм цього, до удиного фонду оплати працi пiдприумства
спрямовуються також кошти, що єх перераховують заготiвель-
нi та переробнi пiдприумства на премiювання працiвникiв за
окремi види продукцiє; кошти на оплату працi, передбаченi в
кошторисах на утримання невиробничих пiдроздiлiв пiдпри-
умства, джерелами фiнансування яких у фонди економiчного
стимулювання; кошти на оплату працi, якi видiляються на ка-
пiтальне будiвництво господарським способом за рахунок усiх
джерел фiнансування. тдиний фонд оплати працi використо-
вууться для авансування i для оплати працi за пiдсумковi ре-
зультати роботи, для матерiального заохочення членiв колек-
тивних сiльськогосподарських пiдприумств, надання матерi-
альноє допомоги, для оплати працiвникам чергових вiдпус- Д
ток, виплат (надбавок) за стаж роботи, для забезпечення
iнших соцiальних пiльг, а також для утворення резерву з
оплати працi.
3. Сiльське господарство Украєни - це сполучення основ-
них (зернове господарство, тваринництво, овочiвництво) та
допомiжних галузей сiльськогосподарського виробництва, що
виробляють продукти харчування i сировину для переробноє
промисловостi. Кожна ч цих галузей характеризууться своєми
виробничо-технiчними умовами та особливостями. Зазначенi
та iншi фактори зумовлюють потребу у використаннi вiдпо-
вiдних систем оплати працi працiвникiв сiльського господар-
ства. Системою оплати працi прийнято вважати певне спiв-
вiдношення мiж затраченою працею, вимiрюваною згiдно з
певними показниками, i нарахованими за неє розмiрами ви-
нагороди. Обрання форми, системи оплати працi та єє розмiру
вiднесено до повноважень пiдприумства (ст. 96 КЗпП).
Правове регулювання оплат працi в СГП 431
В сучасних умовах колективнi й державнi сiлiєсiєкогоспо-
дарськi пiдприумства використовують для оплати ii))ицi своєх
працiвникiв, зайнятих в основних, допомiжних та iнших галу-
зях виробництва, такi системи оплати працi: вiдрядну, ниорц-
ну, вiдрядно-премiальну, акордно-премiальну, попiдинiМИ
премiальну та iншi.
4. Вадрядно-лремiальна система передбачау оплату прйцi
за виконання денноє норми виробiтку або єє частини, а також
за обслуговування тварин i птицi за встановленою нормою,
виходячи з визначеного для цiує роботи тарифного розряду та
вiдповiдноє денноє тарифноє сiтки оплати працi. За якiсне i
своучасне виконання робiт нараховууться премiя у вiдсотках вiд
основного заробiтку за вiдрядною розцiнкою. Цю систему оплати
працi доцiльно застосовувати тодi, коли немау можливостi ви-
користовувати акордно-премiальну систему.
5. При акордно-премiальнiй системi оплата працi прова-
диться за пiдсумковими результатами роботи, тобто за вироб-
лену продукцiю або за певний закiнчений цикл робiт. Крiм
оплати за встановленими розцiнками, за одиницю продукцiє
виплачуються премiє у вiдсотках вiд вартостi надплановоє про-
дукцiє або вiд суми економiє прямих затрат (зниження собi-
вартостi продукцiє).
6. Погодинно-премiальна система оплати працi передбачау
оплату за вiдпрацьованi години, виходячи з розряду викону-
ваноє роботи i погодинноє (денноє) тарифноє станки, що
цьому розрядовi вiдповiдау. За якiсне виконання робiт ннра-
ховууться премiя у вiдсотках вiд одержуваного члробiтку. Тику
систему оплати працi рекомендууться застосонупсiти на робо-
тах, на яких не можна встановити норми виробiтку або норми
обслуговування (робота облiковця, касира, сторожа тощо).
7. Засобом ефективного використання наведених систем
оплати працi у тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадо-
вих окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики, а та-
кож вiдповiдним чином визначений фонд заробiтноє плати -
в державному та фонд оплати працi - в колективному сiльсь-
когосподарських пiдприумствах. Питання визначення розмi-
ру виплати заробiтку вирiшуються директором радгоспу, ТО В
або правлiнням КСГП, АТ.
Фонд оплати працi у рослинництвi визначауться за техно-
логiчними картами, складеними для кожноє культури на ос-
новi запланованого обсягу роботи (включно з незавершеним
432 Роздiл XIX
виробництвом), встановлених норм виробiтку i вiдповiдних
тарифних ставок. У тваринництвi вiн розраховууться виходя-
чи з нормативноє кiлькостi працiвникiв, розрахованоє за тех-
нiчно обгрунтованими нормами, професiйного складу тва-
ринникiв i вiдповiдних тарифних ставок.
8. Норма виробiтку для розрахунку розцiнок встановлю-
уться в сiльськогосподарських пiдприумствах вiдповiдно до
конкретних умов виробництва (технологiє, норми внесення
добрив, сортiв насiння, умов утримання тварин, ступеня ме-
ханiзацiє тощо) з урахуванням рiвня врожайностi та продук-
тивностi, досягнутих за попереднi три-пять рокiв, або пла-
нових показникiв.
Дiленням збiльшення тарифного фонду на вартiсть про-
дукцiє за нормою виробiтку визначауться розцiнка, яка ви-
плачууться пiдрядному колективовi за вироблену ним одини-
цю продукцiє.
9. Для нарахування оплати за вироблену продукцiю пiд-
рядному колективовi видiляуться фонд авансування. Вiн не
може перевищувати суми тарифного фонду з урахуванням
надбавок за класнiсть, звання "Майстер", пiдвищеноє оплати
працi на збираннi врожаю i додатковоє оплати за якiсть про-
дукцiє. Конкретний порядок авансування визначауться самим
колективом пiдрядного пiдроздiлу. Розмiр авансу може бути
встановлено однаковий для всiх працiвникiв або диференцi-
йований залежно вiд складностi виконуваних робiт, квалiфi-
кацiє працiвникiв, видiв i марок закрiплених за ними тракто-
рiв i сiльськогосподарських машин.
У галузях тваринництва, де продукцiя надходить протягом
усього року (молоко, яйця тощо), оплата нараховууться за
встановленими розцiнками на продукцiю за результатами ро-
боти за мiсяць. Авансування при цьому не застосовууться.
Пiсля завершення сiльськогосподарських робiт iз пiдряд-
ним колективом проводиться остаточний розрахунок за ви-
роблену та оприбутковану продукцiю. iз суми колективного
заробiтку, нацiнок за продукцiю вираховууться (без урахуван-
ня надбавок) виданий аванс включно iз сумою заробiтноє
плати осiб, залучених на сiльськогосподарськi роботи.
Праця пiдрядних колективiв може оплачуватися залежно
вiд валового доходу пiдприумства. Фонд для оплати працi
працiвникiв радгоспiв, членiв КСГП обчислюуться як рiзни-
ця мiж вартiстю виробленоє продукцiє та матерiальними ви-
Правове регулювання оплати працi в СГП
тратами на єє виробництво. При цьому можуть використову-
ватись рiзнi варiанти його обчислення: на основi показникiв
вартостi продукцiє, що фактично склалася (матерiальних ви-
трат i оплати працi) в кожному окремому пiдроздiлi за останнi
три-пять рокiв, або ж на основi нормативних (планових)
показникiв.


Нормативи (розцiнки) оплати працi вiд одержаного вало-
вого доходу визначаються за формулою:
ФО
;х 100,
ВП-МЗ
де Р - норматив у вiдсотках або розцiнка за 100 грн. вало-
вого доходу;
ФО - фонд оплати працi;
ВП - вартiсть валовоє продукцiє;
МЗ - матерiальнi затрати на виробництво продукцiє.
Нормативи (розцiнки) оплати працi вiд валового доходу
встановлюються на кiлька рокiв. Пiдрядному колективовi га-
рантууться виплата всього акордного фонду оплати працi не-
залежно вiд одержаного пiдсумкового результату. До остаточ-
ного розрахунку за пiдсумками роботи за рiк членам цього
колективу виплачууться аванс.
10. Для розрахунку фонду оплати працi й винагороди за
непiдряднi роботи в сiльському господарствi використовую-
ться вiдрядна й погодинна системи. При вiдряднiй системi
праця винагороджууться за тарифними ставками за виконан-
ня норми, при погодиннiй оплатi - за пiдпрацьований час. У
державних сiльськогосподарських пiдприумствах технiчно об-
грунтованi норми працi встановлюються адмiнiстрацiую за
погодженням iз профспiлковим комiтетом. У КСГП норми
працi (норми виробiтку, часу, обслуговування, кiлькостi) роз-
робляються з урахуванням конкретних органiзацiйно-технiч-
них умов i в мiру полiпшення останнiх переглядаються за
участю членiв пiдприумства i спецiалiстiв. Вони затверджу-
ються рiшенням загальних зборiв або (за єх дорученням)
правлiнням пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111