При побiчному позбавленнi спадщини все майно перейшло б
до сина вiдповiдно до статтi 554 ЦК Украєни. При прямому поз-
бавленнi спадщини син не одержав би нiчого i майно перейшло
б за законом до спадкоумцiв другоє черги, а при єх вiдсутностi чи
єх вiдмовi вiд спадщини за правом спадкоумства - до держави.

Пiдпризначення спадкоумця. Закон надау заповiдачу право роз-
порядитися, до кого перейде його майно, якщо зазначений у
заповiтi спадкоумець помре до вiдкриття спадщини або не прийме
єє (ст.536 ЦК Украєни).

Наприклад, заповiдач може вказати, що вiн все своу майно
заповiдау дружинi, а якщо б вона померла до вiдкриття спадщи-
ни чи вiдмовилась вiд неє, вiн майно заповiдау брату. Таке роз-
порядження називауться пiдпризначенням спадкоумця.

Не можна в заповiтi пiдпризначати спадкоумця до того спад-
коумця, який прийме спадщину. Так, нотарiус не повинен по-
свiдчити заповiт, у якому було б заповiдано майно певному спад-
коумцю за умови, що це майно пiсля смертi спадкоумця перей-
шло б до тiує чи iншоє особи.

Якщо такий заповiт був би посвiдчений, його необхiдно було б
визнати недiйсним у частинi пiдпризначення спадкоумцiв до спад-
коумця, оскiльки таке розпорядження у угодою, спрямованою
на обмеження правоздатностi спадкоумця, а саме - на позбав-
лення його такого елемента правоздатностi, як право заповiдати
майно.

Заповiдальний вщказ. Заповiдач мау право зобовязати спад-
коумцiв за заповiтом виконати дiю на користь однiує або кiлькох
осiб. Такi особи називаються вiдказоодержувачоми, а саме роз-
порядження - заповiдальним вiдказом.

Вiдказоодержувачами можуть бути як особи, що входять в коло
спадкоумцiв за законом, так i особи, що не у спадкоумцями за
законом (ст.538 ЦК Украєни).

Наприклад, заповiдаючи майно дружинi, спадкодавець зобо-
вязуу єє кожного мiсяця виплачувати певну суму племiннику до
досягнення ним 25-рiчного вiку.

Внаслiдок такого розпорядження вiдказоодержувач набувау пра-
ва вимоги до спадкоумця, що прийняв спадщину, обтяжену <за-
повiдальним вiдказом>. Якщо б дружина спадкодавця (у наведе-
ному прикладi), прийнявши спадщину, вiдмовилась вiд вико-
нання покладеного на неє обовязку, племiнник вправi був би

467

звернутися з позовом до суду i в примусовому порядку домогти-
ся здiйснення свого права. Проте спадкоумець, на якого покла-
дено заповiдачем виконання заповiдального вiдказу, зобовяза-
ний виконати його лише в межах дiйсноє вартостi спадкового
майна, що перейшло до нього.

У випадку смертi-спадкоумця, на якого було покладено вико-
нання заповiдального вiдказу, або неприйняття ним спадщини
зобовязання виконання заповiдального вiдказу переходить до
iнших спадкоумцiв, якi одержали його частку (ст.538 ЦК Украє-
ни).

Вiдказоодержувач внаслiдок заповiдального вiдказу одержуу
лише вiдповiдне право. По боргах спадкодавця вiн вiдповiдаль-
ностi не несе.

Чинним законодавством Украєни спецiально передбачено мож-
ливiсть покласти на спадкоумця обовязок надати iншiй особi
право довiчного користування будинком, оскiльки такi заповi-
дальнi вiдкази часто зустрiчаються у повсякденному життi та за-
чiпають iстотнi iнтереси вiдказоодержувачiв. У статтi 539 ЦК Ук-
раєни зазначено, що заповiдач вправi покласти на спадкоумця,
до якого переходить жилий будинок, зобовязання надати iншiй
особi довiчне користування цим будинком або певною його ча-
стиною. У разi наступного переходу права власностi на будинок
або на вiдповiдну частину будинку до iншоє особи право довiч-
ного користування зберiгау силу. Отже, коли спадкоумець, який
одержав у спадщину будинок, продасть чи подаруу" його iншiй
особi, Вiдказоодержувач зберiгау право користування цим бу-
динком або його частиною вiдповiдно до змiсту заповiдального
вiдказу.

Якщо Вiдказоодержувач вiдмовиться вiд права, що обумовлене
на його користь у заповiдальному вiдказi, то воно переходить до
спадкоумця за заповiтом, на якого було покладено виконання
заповiдального вiдказу.

Покладання. Вiдповiдно до статтi 540 ЦК Украєни заповiдач
може покласти на спадкоумця виконання будь-який дiй, спря-
мованих на здiйснення будь-якоє загальнокорисноє мети. Таке
розпорядження називауться покладанням. Наприклад, заповiда-
ючи комусь бiблiотеку, спадкодавець вправi зобовязати цього
спадкоумця дозволити студентам учбового закладу, де працював
за життя спадкодавець, користуватися нею.

Отже, покладання переслiдуу деякi загальнокориснi цiлi, вна-
слiдок чого його виконання мають право вимагати iншi спад-
коумцi, органiзацiє, що зацiкавленi у виконаннi покладання, а
також прокурор.

468

На вiдмiну вiд заповiдального вiдказу покладання може мати i
немайновий характер.

Скасування та змiна заповiту. Заповiдач мау право в будь-який
час змiнити або скасувати зроблений ним заповiт (ст.544 ЦК
Украєни). З цiую метою заповiдач може подати вiдповiдну заяву
до нотарiальноє контори.

Змiнити або скасувати заповiт можна й iншим шляхом, а саме
- склавши новий заповiт. Заповiт, складений пiзнiше, скасовуу
попереднiй заповiт повнiстю або в частинi, в якiй вiн йому супе-
речить. При цьому необовязково, щоб в пiзнiше складеному за-
повiтi була вказiвка на те, що попереднiй заповiт скасовууться.

Пiзнiше складений заповiт остаточно скасовуу попереднiй
навiть у тому разi, коли цей другий заповiт у свою чергу буде
скасований заповiдачем. Однак, коли пiзнiше складений заповiт
буде визнаний судом недiйсним, попереднiй зберiгау свою
чиннiсть.

Виконання заповiту. В основному виконання заповiту
здiйснюуться призначеними спадкодавцем спадкоумцями. Од-
нак заповiдач мау право доручити виконання заповiту особi, яка
не у спадкоумцем. У цьому випадку вимагауться згода виконав-
ця. Ця згода мау бути оформлена письмово (або шляхом вчи-
нення вiдповiдного напису на заповiтi) чи шляхом складання
окремоє заяви, що додауться до заповiту (ст.546 ЦК Украєни).

Виконавець заповiту вчиняу всi дiє, необхiднi для виконання
заповiту, безоплатно. Проте вiн мау право на вiдшкодування не-
обхiдних витрат, понесених ним по охоронi спадкового майна i
по управлiнню цим майном. Цi втрати вiдшкодовуються за раху-
нок спадкового майна. Пiсля виконання заповiту виконавець
зобовязаний представити спадкоумцям за єх вимогою звiт (ст.547
ЦК Украєни).

5. Порядок реалiзацiє спадкових прав

Прийняття спадщини. Внаслiдок вiдкриття спадщини у спад-
коумцiв за законом або за заповiтом виникау право спадкуван-
ня. Спадкове майно переходить до спадкоумцiв лише за умови,
що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття
спадщини - це не обовязок спадкоумцiв, а єх право. Якщо спад-
коумець виявив згоду прийняти спадщину, вона визнауться на-
лежною спадкоумцевi з моменту вiдкриття спадщини (ст.548 ЦК
Украєни).

Для того щоб прийняти спадщину, спадкоумець повинен по-
дати заяву до нотарiальноє контори за мiсцем вiдкриття спадщи-

469

ни щодо єє прийняття або фактично вступити в управлiння чи
володiння спадковим майном.

Фактичний вступ в управлiння або володiння будь-якою час-
тиною спадкового майна розглядауться як прийняття всiує спад-
ковоє маси.

Зазначенi дiє, що свiдчать про намiр спадкоумця прийняти спад-
щину, повиннi бути вчиненi протягом шести мiсяцiв з дня
вiдкриття спадщини (ст.549 ЦК Украєни).

Якщо спадкоумець протягом шести мiсяцiв не подасть заяви
до нотарiальноє контори щодо прийняття спадщини або фак-
тично не вступить в управлiння чи володiння спадковим май-
ном, вважауться, що даний спадкоумець не прийняв спадщини,
i його частка переходить до iнших спадкоумцiв, якi закликають-
ся до спадкування.

Якщо всi спадкоумцi не прийняли спадщини або не заклика-
ються до спадкування, майно за правом спадкування перехо-
дить у власнiсть держави.

iнодi спадкоумець внаслiдок певних обуктивних обставин не
мау змоги протягом шести мiсяцiв з дня вiдкриття спадщини
подати заяву до нотарiального органу щодо прийняття спадщи-
ни чи вступити в управлiння чи володiння спадковим майном.
Оскiльки такий спадкоумець пропустив строк для прийняття
спадщини, вiн не мау права вимагати вiд нотарiуса видачi йому
свiдоцтва про спадкування. Своє iнтереси цей спадкоумець мау
можливiсть захистити через суд за мiсцем вiдкриття спадщини.

Якщо пропуск шестимiсячного строку на прийняття спадщи-
ни стався з поважних причин (тривале вiдрядження, тривала хво-
роба тощо), суд може продовжити цей строк.

У випадку винесення судом рiшення щодо продовження стро-
ку на прийняття спадщини вважауться, що спадкоумець прий-
няв єє. В цьому разi не треба звертатися до нотарiальноє контори
iз заявою про прийняття спадщини.

Якщо спадкове майно було прийняте iншими спадкоумцями
або перейшло до держави, спадкоумцевi, який пропустив зазна-
чений строк, передауться лише те з належного йому майна, що
збереглося в натурi, а також грошi, вирученi вiд реалiзацiє решти
належного йому майна (ст.550 ЦК Украєни).

Спадщина може бути прийнята пiсля закiнчення шестимiсяч-
ного строку i без звернення до суду при наявностi згоди на це
всiх iнших спадкоумцiв, якi прийняли спадщину.

Вiдмова вiд спадщини. Як уже зазначалося, внаслiдок вiдкриття
спадщини у спадкоумцiв виникау право, а не обовязок прийня-
ти єє. Тому спадкоумець може вiдмовитись вiд прийняття спад-

470

щини. Якщо спадкоумець не вчинив жодноє з дiй, передбачених
статтею 549 ЦК Украєни, дiй, що свiдчать про прийняття спад-
щини, вважауться, що вiн вiдмовився вiд спадщини. Спадко-
умець за законом або за заповiтом може вiдмовитись вiд спад-
щини i шляхом подачi про це заяви до нотарiальноє контори за
мiсцем вiдкриття спадщини. Таку заяву спадкоумець може по-
дати протягом шестимiсячного строку з дня вiдкриття спадщи-
ни (ст.553 ЦК Украєни). Разом з тим у законi передбачауться
можливiсть вiдмовитись вiд спадщини (також протягом шести
мiсяцiв з дня єє вiдкриття) на користь кого-небудь з iнших спад-
коумцiв, закликаних до спадкування за законом чи за заповiтом,
а також на користь держави, окремих державних, кооператив-
них або громадських органiзацiй.

Якщо спадкоумець за законом або заповiтом вiдмовиться вiд
спадщини, не зазначивши, на чию користь зроблена ця вiдмова
(або вiдмовиться на користь осiб, не згаданих у першiй частинi
ст.553 ЦК Украєни), його частка переходить до спадкоумцiв за
законом та розподiляуться мiж ними в рiвних частках. Те саме
правило застосовууться i до випадкiв, коли спадкоумець позбав-
лений спадкодавцем права спадкування.

Якщо все майно спадкодавець заповiдау призначеним ним спад-
коумцям, частка спадкоумця, що вiдпав, переходить до iнших спад-
коумцiв за заповiтом i розподiляуться мiж ними в рiвних частках.

Наприклад, якщо заповiдач у заповiтi зазначить, що предмети
домашньоє обстановки та вжитку вiн заповiдау дочцi, а автома-
шину - сину, то в разi вiдмови сина вiд прийняття спадщини
автомашина перейде до спадкоумцiв за законом (у тому числi й
до дочки), що випливау з аналiзу статей 554 i 537 ЦК Украєни.

Коли ж заповiдач залишив би все своу майно дочцi та сину, то
в разi вiдмови сина вiд прийняття спадщини його частка перей-
шла б до дочки, iншi ж спадкоумцi за законом не були б у цьому
випадку закликанi до спадкування (звичайно, коли нiхто з них
не мау права на обовязкову частку в спадщинi).

Перехiд права на прийняття спадщини. Перехiд права на прий-
няття спадщини до спадкоумцiв особи, яка мала це право, нази-
вауться спадковою трансмiсiую. Спадкова трансмiсiя мау мiсце,
коли спадкоумець, закликаний до спадкування за законом або
за заповiтом, помре пiсля вiдкриття спадщини, не встигнувши єє
прийняти в установлений строк. Отже, якщо спадкоумець по-
мре пiсля смертi спадкодавця, але до закiнчення шестимiсячно-
го строку, встановленого для прийняття спадщини, належне йому
(спадкоумцю) право на спадщину разом з iншими його правами
i обовязками переходить до його спадкоумцiв.

471

Вiдповiдно до статтi 551 ЦК Украєни це право померлого спад-
коумця може бути здiйснене його спадкоумцями на загальних
пiдставах протягом строку, що залишився для прийняття спад-
щини. Якщо строк, що залишився, менше трьох мiсяцiв, вiн
продовжууться до трьох мiсяцiв.

Вiдповiдальнiсть спадкоумцiв за борги спадкодавця. У складi спад-
кового майна до спадкоумцiв переходять не тiльки права (право
власностi на рiзноманiтне майно, в тому числi на будинок, грошi,
предмети домашнього вжитку тощо, права вимоги до боржникiв
спадкодавця), а й обовязки. Спадкоумцi несуть вiдповiдальнiсть
за борги спадкодавця. Наприклад, за життя спадкодавець пози-
чав у когось певну суму грошей. Якщо до смертi спадкодавець
не встиг єх повернути кредиторовi, то цей обовязок разом iз
сукупнiстю майнових прав спадкодавця переходить до його спад-
коумцiв.

Законодавством Украєни встановлено правило, що спадко-
умець, який прийняв спадщину, а також держава, до якоє пе-
рейшло спадкове майно, вiдповiдають за борги, що обтяжують
спадщину, лише в межах дiйсноє вартостi спадкового майна
(ст.556 ЦК Украєни).

Наприклад, якщо вартiсть спадкового майна дорiвнюу 200 млн.
крб., а боргiв у спадкодавця на 300 млн. крб., то вiдповiдальнiсть
перед кредиторами спадкодавця обмежууться 200 млн. крб.

Кожний iз спадкоумцiв вiдповiдау за борги спадкодавця про-
порцiйно одержанiй частцi спадкового майна.

Кредитори спадкодавця зобовязанi предявити своє претензiє
протягом шести мiсяцiв з дня вiдкриття спадщини. Якщо ж про-
тягом цього строку претензiє не було предявлено, кредитори
втрачають належнi єм права на вимоги (ст.557 ЦК Украєни).

Претензiє мають бути предявленi спадкоумцям, якi прийняли
спадщину, або виконавцевi заповiту за мiсцем вiдкриття спад-
щини. При вiдсутностi зазначених осiб претензiя може бути в
той же строк предявлена до нотарiальноє контори за мiсцем
вiдкриття спадщини (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85