Приймаючи в даному випадку майно громадян,
органiзацiя зобовязана забезпечити його збереження. При нез-
береженнi майна громадян органiзацiя зобовязана вiдшкодува-
ти вартiсть втраченого або пошкодженого майна, що викличе в
органiзацiє збитки. Тому громадянин, який здiйснюу рятування
такого майна, запобiгау шкодi, що могла понести органiзацiя,
тим самим дiу в iнтересах органiзацiє.

Для виникнення вiдносин, що регулюються статтею 467 ЦК
Украєни, необхiдно, щоб дiє громадянина щодо рятування були

367

обумовленi небезпекою, що загрожувала знищенню, втратi або
пошкодженню майна органiзацiє. Небезпека може бути викли-
кана стихiйним лихом (повiнь, землетрус, ураган), злочинним
зазiханням на колективне або державне майно (пограбування,
крадiжка), а також дiями працiвникiв органiзацiє внаслiдок не-
належного виконання ними своєх службових (трудових) обо-
вязкiв.

Небезпека, що загрожуу колективному або державному май-
ну, повинна бути реальною та наявною, обуктивно iснувати i
фактично бути на момент вчинення дiє по рятуванню. Наявнiсть
небезпеки потребуу вчинення дiй раптово, не чекаючи єє погод-
ження з вiдповiдними особами.

Для виникнення обовязку вiдшкодувати шкоду необхiдно, щоб
мiж дiями потерпiлого по рятуванню колективного або держав-
ного майна i шкодою, якоє вiн зазнав, був причинний зв язок.

У цьому зобовязаннi немау заподiювача шкоди. Причиною
шкоди потерпiлого у його дiє, якими вiн рятував майно. Орга-
нiзацiя зобовязана вiдшкодувати шкоду, якщо вона виникла вна-
слiдок дiй потерпiлого щодо рятування єє майна.

Зобовязання, що виникають внаслiдок рятування колектив-
ного i державного майна, зовнi подiбнi до зобовязань, якi вини-
кають iз заподiяння шкоди. i в першому, i в другому випадках
йдеться про вiдшкодування шкоди. Однак мiж вказаними зобо-
вязаннями у iстотна рiзниця. Зобовязання iз заподiяння шкоди
виникають внаслiдок вчинення заподiювачем правопорушення,
тому покладення на нього обовязку вiдшкодування у цивiль-
ною вiдповiдальнiстю. У зобовязаннях, що виникають внаслi-
док рятування колективного i державного майна, причиною шко-
ди у правомiрнi дiє самого потерпiлого, якими вiн свiдомо пiддау
себе небезпецi. Тому вiдшкодування шкоди за правилами статтi
467 ЦК Украєни не може квалiфiкуватись як вiдповiдальнiсть.

За чинним Цивiльним кодексом Украєни рятування майна, що
належить на правi приватноє власностi громадянам, не пород-
жуу обовязку вiдшкодування. Проблема вiдшкодування шкоди,
заподiяноє при рятуваннi життя i здоровя громадян, охоплюуть-
ся етично-моральними вiдносинами. Водночас це торкауться тих
випадкiв, коли небезпека викликана виною третьоє особи (або
незалежно вiд вини при дiє джерела пiдвищеноє небезпеки), тодi
на третiх осiб або володiльцiв джерела пiдвищеноє небезпеки
повинен покладатись обовязок вiдшкодування шкоди, одержа-
ноє при рятуваннi життя i здоровя. В iнших випадках, коли не-
безпека викликана стихiйним лихом (повiнь, землетрус тощо)
чи виною особи, життя i здоровя якоє рятувалося, громадянин-


368

рятiвник, що зазнав шкоди, повинен одержувати вiдшкодування
в повному обсязi за рахунок державного бюджету.

3. Обсяг шкоди i порядок єє вiдшкодування

Обсяг шкоди, якоє зазнав громадянин у звязку з рятуванням
колективного або державного майна, а також порядок єє вiдшко-
дування визначаються вiдповiдно до частини другоє статтi 468, за
.правилами частини першоє статтi 440, статей 451, 453, 455, частин
другоє, третьоє статтi 456, статей 457, 461-466 ЦК Украєни. Ос-
кiльки вказанi норми застосовуються за аналогiую, то єх тлума-
чення необхiдно проводити з урахуванням специфiки зобовязань,
що виникають в звязку з рятуванням зазначеного майна.

При пошкодженнi або знищеннi майна потерпiлого органiза-
цiя зобовязана вiдшкодувати рiч у натурi або вiдшкодувати пов-
нiстю збитки (ст.453 ЦК Украєни). При одержаннi потерпiлим
калiцтва або iншого ушкодження здоровя, у випадку його смертi
шкода в повному обсязi вiдшкодовууться згiдно з статтею 455,
частинами першоє, другоє, третьоє статтi 456, статтями 457, 461-
466 ЦК Украєни.

Вiдшкодування шкоди, заподiяноє громадянином при рятуваннi
колективного або державного майна, проводиться у безспiрних
випадках за рiшенням органiзацiє, майно якоє рятував потерпi-
лий, а при наявностi спору - за рiшенням суду (частина перша
ст.468 ЦК Украєни).

Глава 20

Зобовязання, що виникають з безпiдставного
придбання або збереження майна

Зобовязання iз безпiдставного придбання або збереження май-
на - це один з видiв позадоговiрних зобовязань. На пiдставi
цього зобовязання особа, яка одержала чи зберегла майно за
рахунок iншоє особи без достатньоє пiдстави, встановленоє зако-
ном або договором, зобовязана повернути безпiдставно прид-
бане чи збережене майно цiй особi, а остання вправi вимагати
вiд зобовязаноє особи виконання єє обовязку. У цьому визна-
ченнi привертають увагу особливi юридичнi факти, що пород-
жують даний вид позадоговiрних зобовязань. До них належать:

а) збiльшення (частина перша ст.469 ЦК Украєни) або збере-
ження (частина пята ст.469 ЦК Украєни) майна однiує особи за
рахунок iншоє особи. Вираз <за рахунок iншоє особи> означау, ;

369

що водночас вiдбуваються два процеси: придбання або збере-
ження майна однiую особою (набувачем) i втрата (витрачення)
майна iншою особою (потерпiлим). Одержання майна може по-
лягати не лише в придбаннi предметiв матерiального свiту, айв
набуттi речових i зобовязальних прав (наприклад, права влас-
ностi на речi та грошi, в набуттi права вимоги, в прийняттi по-
слуг). Збереження майна мау мiсце, коли одна особа виконала
зобовязання iншоє, прийняла на себе зобовязання замiсть iншоє,
понесла видатки, якi при нормальному станi речей повинна була
б понести особа, що зберегла майно;

б) збiльшення або збереження майна повинно бути безпiдстав-
ним. Безпiдставнiсть полягау в тому, що придбання чи збере-
ження майна мау мiсце <без достатньоє пiдстави, встановленоє
законом або договором> (частина перша ст.469 ЦК Украєни) або
за пiдставою, яка згодом вiдпала (частина друга ст.469 ЦК Ук-
раєни). Правило <без достатньоє правовоє пiдстави, встановленоє
законом або договором> пiдлягау поширеному тлумаченню, а
саме: без достатньоє правовоє пiдстави, передбаченоє не тiльки
законом чи договором, а й адмiнiстративним актом та односто-
ронньою угодою.

iнодi правова пiдстава, за якою придбано майно, згодом вiдпа-
дау. Це мау мiсце, наприклад, або при одержаннi майна на пiдставi
угоди, яка пiзнiше i визнана судом чи арбiтражним судом не-
дiйсною (ст.53-57 ЦК Украєни), або у звязку з введенням в дiю
новоє правовоє норми, якiй надауться зворотна сила, або вна-
слiдок скасування вищою iнстанцiую в порядку нагляду рiшен-
ня суду чи арбiтражного суду, на пiдставi яких було проведено
стягнення на користь позивача.

Учасниками цих зобовязань можуть бути як громадяни, так i
органiзацiє. Предметом зазначених зобовязань у дiє зобовяза-
них осiб.

Особа, яка безпiдставно одержала майно за рахунок iншоє осо-
би, зобовязана повернути його потерпiлому. Наприклад, в ре-
зультатi помилки залiзниця видала вантаж органiзацiє, яка не у
вантажоодержувачем. У цьому разi зазначена органiзацiя прид-
бала не належне єй майно i зобовязана повернути безпiдставно
придбане майно.

У випадку невиконання цього обовязку безпiдставно одержа-
не майно пiдлягау стягненню iз зазначеноє органiзацiє в приму-
совому порядку через суд або арбiтражний суд. Заходи держав-
ного примусу, що застосовуються до подiбних осiб, у цивiльно-
правовою санкцiую. Для застосування єє необхiдно встановити
обуктивний факт придбання чи збереження майна без достатнiх

370

пiдстав, встановлених законом, адмiнiстративним актом або уго-
дою. Наявностi вини в дiях зобовязаноє особи не вимагауться.
Це пояснюуться тим, що безпiдставно придбане майно може
бути не лише результатом поведiнки зобовязаноє особи, а й ре-
зультатом подiй, поведiнки самого потерпiлого, третiх осiб.

Те саме стосууться характеру обовязку особи, яка безпiдстав-
но зберегла майно за рахунок iншоє особи (частина пята ст.469
ЦК Украєни). Наприклад, електролiчильник, встановлений у
комунальнiй квартирi, записаний на iмя одного з мешканцiв
цiує квартири, який сплачуу за користування електроенергiую за
всiх мешканцiв квартири. Проте останнi при цьому не вiдшко-
довують платниковi свою частку. Зазначенi спiвмешканцi зберi-
гають своу майно (грошi) за рахунок володiльця електролiчиль-
ника i тому вони зобовязанi вiдшкодувати йому витрати, повя-
занi з оплатою кiлькостi електроенергiє, що споживауться ними.
Змiст вимоги щодо повернення безпiдставно одержаного майна
передбачено частинами першою, третьою, четвертою статтi 469
ЦК Украєни. Потерпiлий вправi вимагати повернення безпiдстав-
но одержаного майна в натурi на пiдставi статтi 50 Закону Украє-
ни <Про власнiсть>, тобто предявленням вiндикацiйного позову
до незаконного володiльця.

Коли неможливо повернути майно в натурi, проводиться гро-
шова компенсацiя. При цьому приймаються до уваги цiни, що
дiяли на момент розгляду справи.

Розрахунки з приводу доходiв мiж потерпiлим i особою, яка
безпiдставно придбала майно, аналогiчнi розрахункам мiж влас-
ником i добросовiсним набувачем у звязку з вiндикацiую майна
(ст.148 ЦК Украєни).

В деяких випадках безпiдставно одержане майно не пiдлягау
поверненню. Наприклад, не можуть бути витребуванi суми ав-
торськоє винагороди чи винагороди винахiдниковi, автору про-
мислового зразку, корисноє моделi, рацiоналiзатору, що випла-
ченi зайво або за пiдставою, яка згодом вiдпала, коли єх виплата
проведена органiзацiую добровiльно при вiдсутностi рахунковоє
помилки з єє боку i недобросовiсностi з боку одержувача (п.3
ст.471 ЦК Украєни). У разi скасування в порядку нагляду або у
звязку з нововиявленими обставинами рiшення про вiдшкоду-
вання шкоди, заподiяноє калiцтвом або iншим ушкодженням
здоровя, а також втратою годувальника, стягненi суми не по-
вертаються вiдповiдачу, якщо скасоване рiшення не було об-
грунтовано на повiдомлених позивачем неправдивих вiдомостях
або поданих ним пiдроблених документах (ст.422 Цивiльно-про-
цесуального кодексу Украєни).

371

У всiх зазначених випадках поведiнка осiб, якi одержали
вiдповiднi грошовi суми, у невинною, i тому законодавець не
знайшов за потрiбне застосовувати до них цивiльно-правову санк-
цiю у виглядi повернення майна, що одержано безпiдставно чи
за пiдставою, яка згодом вiдпала.

Не у також безпiдставно одержаним:

а) майно, передане на виконання зобовязання до настання
строку виконання (п.1 ст.471), бо стаття 166 ЦК Украєни допус-
кау дострокове виконання зобовязання боржником, якщо iнше
не випливау iз закону, договору чи зi змiсту зобовязання. Проте
i в iнших випадках дострокового виконання зобовязань переда-
не майно не може бути витребувано як безпiдставно одержане,
оскiльки уповноважена особа набула його за певною правовою
пiдставою, хоча i з вiдступом вiд умов виконання зобовязання;

б) майно, передане на виконання зобовязання пiсля закiн-
чення строку позовноє давностi у випадках, якщо таке виконан-
ня допускауться статтею 82 ЦК Украєни. Це пояснюуться тим,
що позовна давнiсть встановлена не для того, щоб звiльняти
боржникiв вiд виконання єх обовязкiв. У звязку з цим добро-
вiльне виконання зобовязання по закiнченнi строку позовноє
давностi у виконанням належного, i боржник не вправi вимага-
ти повернення виконаного.

Повернення майна потерпiлому не у удиною цивiльно-право-
вою санкцiую, що застосовууться до осiб, якi безпiдставно одер-
жали майно. Згiдно з статтею 470 ЦК Украєни передбачауться й
iнша цивiльно-правова санкцiя - стягнення безпiдставно прид-
баного майна в доход держави. В цiй же самiй статтi визначенi
ознаки дiй, що викликають застосування такоє санкцiє. До них
належать:

- дiє повиннi бути протиправними, що порушують iнтереси
держави й суспiльства;

- вчинення таких дiй повинно характеризуватися субуктив-
ним намiром порушити закон, тобто необхiдно встановити вину
особи у формi умислу;

- вони (дiє) не повиннi полягати у вчиненнi угод. У противно-
му випадку застосовуються правовi наслiдки недiйсностi угод,
передбаченi статтями 49, 50, 57 ЦК Украєни;

- вони (дiє) не повиннi пiдпадати пiд дiю норм адмiнiстратив-
ного i кримiнального законодавства, що передбачають конфiс-
кацiю безпiдставно придбаного майна.

Прикладом такоє дiє може служити присвоуння грошей, одер-
жаних вiд продажу знахiдки, власник якоє не знайдений; одер-
жання грошей як виграшу внаслiдок участi в азартнiй грi. За

372

позовом прокурора, фiнансових органiв, мiсцевих державних
адмiнiстрацiй безпiдставно придбанi суми в судовому порядку
стягуються в доход держави.

Особа, яка безпiдставно одержала майно внаслiдок незакон-
них, навмисних дiй, зобовязана також повернути або вiдшкоду-
вати всi доходи, що вона мала або повинна була мати з без-
пiдставно придбаного майна. Вона в даному випадку при-
рiвнюуться до незаконного недобросовiсного володiльця. Отже,
у власнiсть держави стягуються доходи або єхнiй грошовий ек-
вiвалент за весь час володiння безпiдставно придбаним майном.

Стягнення безпiдставно придбаного майна в доход держави як
цивiльно-правова санкцiя застосовууться до незаконних во-
лодiльцiв, якщо особа, за рахунок якоє придбано майно, або не-
вiдома, або за чинним законодавством втратила право вимагати
повернення належного єй майна.

373

Роздiл IV
Право iнтелектуальноє власностi

Глава 21

Цивiльно-правове регулювання вiдносин, повязаних
з творчою дiяльнiстю

1. Поняття творчоє дiяльностi та iнтелектуальноє власностi

Культура, науково-технiчний рiвень виробництва, ефек-
тивнiсть економiки, соцiально-економiчний прогрес в цiлому i
врештi-решт добробут суспiльства значною мiрою залежать вiд
рiвня й ефективностi творчоє дiяльностi в цьому суспiльствi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85