2

Чинне законодавство не виключау можливостi укладення до-
говору дарування (безоплатного вiдчуження) майна мiж двома
юридичними особами. Як правило, вони укладають мiж собою
сплатнi угоди. Водночас набувають поширення угоди, за якими
юридичнi особи, що займаються пiдприумництвом, передають
безоплатно майно рiзноманiтним громадським обуднанням (то-
вариствам), некомерцiйним органiзацiям на засадах спонсорства,
благодiйництва тощо. Такi угоди за своєм змiстом у близькими
до дарування.

Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №38.
2Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №7. -

- Ст.562.
Ст.52.

91

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно, не
вилучене з товарообороту i яке може бути у власностi особи,
якiй воно дарууться. При даруваннi необхiдно також дотримува-
тися спецiальних правил, встановлених для набуття права влас-
ностi громадянами на окремi види майна (наприклад, вогнепальна
зброя).

На вiдмiну вiд договору купiвлi-продажу вiдчужувач майна (да-
рувальник) за договором дарування не зобовязаний дотримува-
тися усiх iснуючих вимог до якостi вiдчужуваного обукта. Безу-
мовно, етичнiше, коли дарувальник повiдомляу обдарованого про
вiдомi йому недолiки дару, оскiльки обдарований мав би мож-
ливiсть утриматися вiд прийняття його. Дарувальник не зобо-
вязаний виправляти недолiки прийнятого дару або нести витра-
ти, повязанi з єх виправленням, або обмiнювати на якiсну рiч
(навiть тодi, коли йому було вiдомо про iснування недолiкiв дару).
Водночас вважаумо, що дарувальник мау нести вiдповiдальнiсть
за шкоду, заподiяну обдарованому рiччю з недолiками, вiдоми-
ми дарувальниковi, але не вiдомими потерпiлому.

Договiр дарування укладауться у формi, яка визначауться за-
гальними правилами цивiльного законодавства про форму угод
(ст.43, 44, 46 ЦК Украєни). Це може бути усна або письмова
форма. Вiдповiдно до частини першоє статтi 244 ЦК Украєни
договiр дарування на суму 500 крб., а при даруваннi валютних
цiнностей - на суму понад 50 крб. повинен бути нотарiально
посвiдчений. Нинi iснування зазначеноє норми втратило будь-
яку доцiльнiсть i практичну значимiсть. По-перше, не вiдповi-
дау реалiям сьогоднiшнього дня вимога про нотарiальне по-
свiдчення договору дарування на суму понад 500 крб, оскiльки
остання у надто низькою порiвняно з цiнами на товари. Фак-
тично втратила свою чиннiсть норма про нотарiальне посвiдчення
зазначених угод з валютними цiнностями у звязку iз змiною
полiтики валютного регулювання i прийняттям у цiй сферi прин-
ципово нового законодавства (наприклад, Декрету Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни вiд 10 лютого 1993 р. <Про систему валютного
регулювання i валютного контролю>).

Нотарiального посвiдчення вiдповiдно до частини третьоє статтi
244 ЦК Украєни (в редакцiє Закону вiд 16 грудня 1993 р.)2 та

Змiст цiує норми базувався на вiдповiдних положеннях Указу
Президiє Верховноє Ради СРСР вiд ЗО листопада 1976 р. <Про опе-
рацiє з валютними цiнностями на територiє СРСР>.

2Голос Украєни. - 1994. - 6 сiчня.

92

статтi 227 ЦК Украєни вимагають договори дарування нерухо-
мостi, якщо хоча б однiую з сторiн у громадянин. Такi договори
повиннi також бути зареустрованi у виконавчому комiтетi мiсце-
воє Ради народних депутатiв.

З прийняттям Закону вiд 16 грудня 1993 р. втратили чиннiсть
положення статтi 226 про обмеження при вiдчуженнi жилих бу-
динкiв, у тому числi i шляхом дарування, та статтi 227 про обо-
вязкове нотарiальне посвiдчення договорiв дарування будiвель-
них матерiалiв за участю громадян.

Дарування громадянином майна державнiй, кооперативнiй або
iншiй громадськiй органiзацiє укладауться у простiй письмовiй
формi. Таке правило може зберегтися i в новому Цивiльному
кодексi, за винятком, можливо, дарування нерухомостi.

Правила цивiльного законодавства про форму договорiв дару-
вання мають поширюватися й на тi угоди, якi укладаються мiж
подружжям, батьками i дiтьми та мiж iншими близькими особами.
Проте у юридичнiй лiтературi висловлювалися думки про необо-
вязковiсть застосування правил цивiльного законодавства про форму
угод, що укладаються мiж такими особами, зокрема мiж подруж-
жям. Обгрунтовувалося це тим, що правила про нотарiальне по-
свiдчення договору дарування на суму понад 500 крб. розрахованi
на регулювання вiдносин учасникiв цивiльного обiгу i не можуть
бути повною мiрою застосованi до майнових вiдносин подружжя,
обумовлених єхнiми особистими взаумовiдносинами. З таким пiдхо-
дом до дослiджуваноє проблеми не можна погодитися, оскiльки, як
правило, договори дарування мiж громадянами обумовленi осо-
бистими звязками, особливо мiж подружжям, батьками i дiтьми та
iншими родичами. Важко припустити, що ця обставина не була
вiдома законодавцю, який не зробив нiяких виняткiв для таких
осiб з правил про форму угод дарування.

Необовязковiсть належного оформлення угод мiж подружжям
чи iншими близькими особами позбавляла б суд у багатьох ви-
падках можливостi встановлення реальноє наявностi мiж ними
договiрних вiдносин. Це дозволяло б подружжю легко уникати
вiдповiдальностi за особистими боргами або очiкуваноє конфiс-
кацiє майна, оскiльки дружина-боржник або один з подружжя,
який скоєв злочин, завжди мiг заявити, що належна йому частка
в майнi або його особисте майно вже ранiше було подароване
iншому з подружжя. Насправдi таке майно продовжувало б пе-
ребувати в єхнiй спiльнiй власностi або роздiльнiй власностi дру-
жини-боржника.

Отже, правила цивiльного законодавства про форму угод дару-
вання мають застосовуватися незалежно вiд характеру взаумовiд-

93

носин єх субуктiв. Не дау пiдстав для iншого висновку також
аналiз судовоє практики, i зокрема. Постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 28 квiтня 1978 р. (iз змiнами, внесеними
Постановою Пленуму вiд 25 грудня 1992 р.).

При укладеннi договорiв дарування необхiдно дотримуватися
спецiальних правил, встановлених для вiдчуження частки в
спiльному майнi, обуктiв, використовуваних у пiдприумницькiй
дiяльностi тощо. Наприклад, для укладення угод про вiдчужен-
ня спiльного майна подружжя, що потребують обовязкового но-
тарiального посвiдчення, мау бути письмова згода другого з под-
ружжя.

Варто зазначити, що поняття <безоплатна передача майна> знач-
но ширше за поняття <передача майна за договором дарування>.
Близькими за своєм змiстом до дарування у вiдносини, що ви-
пливають з передавання майна у формi благодiйництва, пожерт-
вувань, нагородження премiями або цiнними подарунками за
певнi заслуги чи у звязку з ювiлеум. Своурiдними формами да-
рування можна вважати внесення коштiв батьками у кредитнi
установи на iмя дiтей, вiдмову одного з подружжя вiд частки у
спiльному майнi на користь другого з них, вiдмову спадкоумця
вiд спадщини на користь кого-небудь з iнших спадкоумцiв, дер-
жави або окремих юридичних осiб (ст.553 ЦК Украєни), а також
нагородження Державними та мiжнародними премiями за за-
слуги громадян i органiзацiй перед державою, народами свiту.

Не можуть вважатися даруванням виплати премiй працiвни-
кам у порядку iснуючоє системи оплати працi, виплати в поряд-
ку соцiального захисту населення, приватизацiя громадянами дер-
жавного майна на пiдставi приватизацiйних сертифiкатiв тощо.

Глава б
Поставка. Постачання енергiую та газом

1. Поняття i значення договору поставки

Нормальна робота будь-якого пiдприумства неможлива, з од-
ного боку, без чiткого i своучасного забезпечення його сирови-
ною, матерiалами, комплектуючими виробами, устаткуванням
та iншими ресурсами, а з другого, - без рiвномiрного i гаранто-

Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в цивiльних спра-
вах. - 1993. - С. 19-25.

94

ваного збуту виготовленоє ним продукцiє. Задоволення попиту
громадян на товари широкого вжитку значною мiрою залежить
вiд забезпечення цими товарами торговельних органiзацiй з боку
пiдприумств-виготовлювачiв, кооперативiв або посередницьких
структур. Як матерiально-технiчне постачання, так i забезпечен-
ня торговельних органiзацiй виготовленими товарами здiйснюуть-
ся на основi широко розгалуженоє системи господарських звязкiв
з поставок.

З переходом до ринковоє економiки постала проблема збере-
ження господарських звязкiв, що склались мiж виготовлювача-
ми i споживачами на поставку сировини, матерiалiв, енергоре-
сурсiв, комплектуючих виробiв. Розрив цих звязкiв вiдчутно по-
значауться на поставках товарiв для споживчого ринку. У звяз-
ку з цим вживаються заходи щодо стабiлiзацiє усталених i нала-
годження нових господарських звязкiв, передусiм мiж пiдприум-
ствами, розташованими на територiє Украєни.

Найдоцiльнiшою правовою формою регулювання i господар-
ських вiдносин з постачання продукцiую i товарами у договiр
поставки. Договiр - це основний документ, що визначау права
та обовязки сторiн з поставок усiх видiв товарiв. Пiдприумства
у вiльними у виборi предмета договору, визначеннi зобовязань,
будь-яких iнших умов господарських взаумовiдносин, за винят-
ком випадкiв поставки товарiв за мiждержавними угодами.

За договором поставки постачальник, який у пiдприумцем, зо-
бовязууться в обумовленi строки (строк) передавати у власнiсть
(повне господарське вiдання або оперативне управлiння) покуп-
цевi товар, призначений для пiдприумницькоє дiяльностi або
iнших цiлей, не повязаних з особистим (сiмейним, домашнiм)
споживанням, а покупець зобовязууться приймати товар i пла-
тити за нього певну цiну.

Сторонами (субуктами) цього договору у постачальник та по-
купець, якi займаються пiдприумницькою дiяльнiстю. Пiдпри-
умництво - це самостiйна iнiцiатива, систематична, на власний
ризик дiяльнiсть по виробництву продукцiє, виконанню робiт,
наданню послуг та заняття торгiвлею з метою одержання при-
бутку. Субуктами пiдприумницькоє дiяльностi (пiдприумцями)
можуть бути: громадяни Украєни, iнших держав, не обмеженi
законом у правоздатностi або дiуздатностi; юридичнi особи усiх
форм власностi (ст.2 Закону Украєни <Про пiдприумництво>).

Предметом (обуктом) договору поставки у товар, який при-
значауться для пiдприумницькоє дiяльностi або iнших цiлей, не
повязаних з особистим (сiмейним, домашнiм) споживанням. Зок-
рема, це продукцiя, призначена для виробничого споживання

95

(сировина, матерiали, обладнання тощо), або товари, призна-
ченi для продажу на ринку чи для промисловоє переробки (на-
приклад, цукор для кондитерськоє фабрики).

В умовах ринковоє економiки придбання пiдприумцем ресурсiв
здiйснюуться переважно на ринку товарiв i послуг, тобто без
фондiв i лiмiтiв, безпосередньо у виготовлювачiв, в оптовiй
торгiвлi, в тому числi на ярмарках, бiржах, аукцiонах або в ко-
мерцiйних посередникiв.

Договiр поставки у консесуальним, двостороннiм i сплатним.
Як консесуальний договiр вважауться укладеним з моменту до-
сягнення сторонами згоди щодо всiх iстотних умов. До згоди
сторiн прирiвнюуться i вiдсутнiсть належного протягом певного
строку реагування постачальника на зробленi покупцем у про-
токолi розбiжностей пропозицiє щодо умов договору або рiшен-
ня арбiтражного чи третейського суду з переддоговiрного спору
у випадках, передбачених угодою сторiн або законодавством.

Договiр поставки двостороннiй, бо права i вiдповiднi обовяз-
ки виникають для обох контрагентiв. Сплатний характер цього
договору полягау в тому, що одержана вiд постачальника про-
дукцiя оплачууться покупцем за погодженими цiнами.

Регулювання договiрних вiдносин з поставок продукцiє
здiйснюуться в рiзних формах. Видаючи закони та iншi норма-
тивнi акти, держава здiйснюу нормативне регулювання цих вiдно-
син. Насамперед, у сферi поставок дiу мiждержавна Угода вiд
20 березня 1992 р. <Про загальнi умови поставок товарiв мiж
орга-нiзацiями держав - учасниць Спiвдружностi Незалежних
Держав> (далi за текстом - Загальнi умови поставок товарiв).
Угода поширюуться на вiдносини мiж субуктами господарю-
вання (незалежно вiд форм власностi) держав - учасниць
Спiвдружностi за мiждержавними економiчними звязками. Пiд
субуктами господарювання розумiють пiдприумства, обуднан-
ня єх, органiзацiє будь-яких органiзацiйних форм, а також гро-
мадяни, якi володiють статусом пiдприумця вiдповiдно до за-
конiв, що дiють на територiє цих держав. Пiд товаром розумiють
як товари народного споживання, так i продукцiю виробничо-
технiчного призначення.

Кабiнет Мiнiстрiв Украєни затвердив Тимчасове положення з
питань кооперованих поставок продукцiє виробничо-технiчного
призначення (1993 р.), але воно мау вузьку сферу дiє, бо регулюу
вiдносини мiж субуктами господарськоє дiяльностi (незалежно
вiд форм власностi) на внутрiшньому ринку Украєни з кооперо-
ваних поставок деталей, заготовок, напiвфабрикатiв, комплек-
туючих та iнших виробiв галузевого або мiжгалузевого призна-

%

чення, виготовлених за технiчною документацiую споживача (за-
мовника), технiчними умовами та стандартами, i необхiдних для
виготовлення кiнцевоє продукцiє.

Вiдповiдно до Угоди про загальнi умови i механiзм пiдтримки
розвитку виробничоє кооперацiє пiдприумств i галузей держав
- учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав вiд 23 грудня

1993 р. та Протоколу про механiзм реалiзацiє цiує Угоди вщ 15 квiтня

1994 р. Кабiнет Мiнiстрiв Украєни постановою вiд 18 травня

1994 р. затвердив Положення про порядок поставок i митного
оформ-лення продукцiє за виробничою кооперацiую пiдприумств
i галузей держав - учасниць СНД. Поставка продукцiє за вироб-
ничою кооперацiую - це поставка сировини, матерiалiв, вузлiв,
деталей, запасних частин, заготовок, напiвфабрикатiв, комплек-
туючих та iнших виробiв галузевого i мiжгалузевого призначен-
ня, що технологiчно взаумоповязанi i необхiднi, для спiльного
виготовлення кiнцевоє продукцiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85