Племiнне тваринництво - це ви-
ведення тварин i птицi вищоє якостi. Обуктами племiнного тва-
ринництва у племiнна (чистопородна) велика рогата худоба, свинi,
вiвцi, кози, конi та птиця (надалi - тварини). Племiнна тварина
- це тварина вищоє якостi порiвняно з iншими тваринами свого
виду; ця тварина пронумерована i може бути iдентифiкована;

вона походить вiд батькiв, зареустрованих у племiнних докумен-
тах i сама також зареустрована у племiнних документах як така,
що мау вiдповiдно до встановлених вимог данi офiцiйного об-
лiку продуктивностi та класифiкацiє за типом.

Отже, племiнне тваринництво - це наукова, творча дiяльнiсть
iз виведення нових племiнних тварин, що iстотно вiдрiзняються
вiд своєх попередникiв цiлим комплексом ознак (вищою про-
дуктивнiстю, стiйкiстю проти хвороб тощо). Порода повинна бути
дiйсно новою порiвняно з тими, що вже розводяться в Украєнi
чи за кордоном, а єє вiдмiннi ознаки мають бути стабiльними,
тобто надiйно передаватися потомству.

Субуктами цiує дiяльностi у пiдприумства з племiнноє справи,
селекцiйно-гiбрвднi центри, iподроми, лабораторiє iмуногенетич-
ного контролю, контрольно-випробувальнi станцiє, центри транс-
плантацiє ембрiонiв, iншi пiдприумства, установи i органiзацiє
незалежно вiд форм власностi, а також селянськi (фермерськi)
господарства, якi мають свiдоцтво на право займатися племiн-
ною справою.

Порядок видачi свiдоцтв визначауться Мiнiстерством сiльського
господарства i продовольства Украєни.

Обуктами права на селекцiйне досягнення в галузi тварин-
ництва у селекцiонери, творчою працею яких виведено нову
породу тварин, та єх правонаступники.

437
-заявка на нову породу тварин подауться до Мiнiстерства
сiльського господарства i продовольства Украєни, де вона пiдля-
гау обовязковiй експертизi. Пiсля завершення експертизи прий-
мауться рiшення про визнання пропозицiє селекцiйним досяг-
ненням або про вiдмову в такому визнаннi. Якщо пропозицiя
вiдповiдау умовам охороноспроможностi, то в Державному реустрi
селекцiйних досягнень Украєни робиться вiдповiдний запис i
видауться правоохоронний документ. Цим документом засвiд-
чууться авторство селекцiонера i право власностi на селекцiйне
досягнення.

Використання селекцiйного досягнення iншими особами може
мати мiсце лише на пiдставi лiцензiйного договору.

Глава ЗО
Право на рацiоналiзаторську пропозицiю

Рацiоналiзаторськi пропозицiє своєм масовим використанням
дають досить значний корисний ефект, що iнколи, навiть, пере-
вищуу економiчний ефект вiд використання винаходiв, тому
вiдмовлятися вiд такоє форми технiчноє творчостi, як рацiоналi-
зацiя, поки що передчасно.

Проте Закону про рацiоналiзацiю в Украєнi немау. Закон, що
стосууться корисних моделей, не може бути застосований до ра-
цiоналiзаторських пропозицiй, це зовсiм рiзнi результати технiч-
ноє творчостi.

Нинi дiу Тимчасове положення про правову охорону обуктiв
промисловоє власностi та рацiоналiзаторських пропозицiй в Ук-
раєнi, затверджене Указом Президента Украєни вiд 18 вересня
1992 р.

Рацiоналiзаторською слiд визнавати пропозицiю, що у новою i
корисною для пiдприумства, якому вона подана, i передбачау
створення або змiну конструкцiє виробiв, технологiє виробницт-
ва i застосовувальноє технiки або складу матерiалiв.

Новизна рацiоналiзаторськоє пропозицiє мау бути локальною,
тобто вона мау бути новою для пiдприумства, якому вона пода-
на. На новизну рацiоналiзаторськоє пропозицiє не впливау єє ви-
користання за iнiцiативою автора, яке мало мiсце не ранiше трьох
мiсяцiв до подання заяви.

Рацiоналiзаторська пропозицiя мау бути корисною для пiдпри-
умства, якому вона подана. Це означау, що єє використання дау
змогу пiдвищити економiчну ефективнiсть виробництва або одер-
жати iнший позитивний ефект.

438

Не можуть визнаватися рацiоналiзаторськими пропозицiє, якi
знижують надiйнiсть та iншi показники якостi продукцiє або по-
гiршують умови працi, якiсть робiт, а також викликають або
збiльшують рiвень забруднення навколишнього природного се-
редовища. Автором рацiоналiзаторськоє пропозицiє мау визнава-
тися особа, творчою працею якоє пропозицiя створена. Якщо
рацiоналiзаторська пропозицiя створена кiлькома особами, то
всi вони визнаються спiвавторами. У цьому разi порядок корис-
тування правами на пропозицiю визначауться угодою мiж ними.
Надання технiчноє, органiзацiйноє чи матерiальноє допомоги або
сприяння оформленню прав на рацiоналiзаторську пропозицiю
та єє використання не визнауться спiвавторством.

Автору рацiоналiзаторськоє пропозицiє мають належати осо-
бистi (немайновi) i майновi права. Майновi права автора можуть
переходити у спадщину.

Для визнання пропозицiє рацiоналiзаторською автор повинен
подати письмову заяву з описом сутностi пропозицiє, до якоє в
разi необхiдностi додаються креслення, схеми або ескiзи.

Заява мау мiстити матерiали, достатнi для практичного здiйснен-
ня пропозицiє. Заява подауться тому пiдприумству, де пропози-
цiя може бути використана, незалежно вiд того, чи працюу на
ньому автор чи нi. Якщо пропозицiя може бути використана на
кiлькох пiдприумствах, то заява подауться кожному з них.

Заява на рацiоналiзаторську пропозицiю мау бути розглянута
на пiдприумствi, якому вона подана, протягом одного мiсяця вiд
дати єє подання. За результатами розгляду заяви мау бути прий-
нято одне з рiшень:

- визнати пропозицiю рацiоналiзаторською i прийняти єє до
використання;

- провести дослiдну перевiрку пропозицiє;

- вiдхилити пропозицiю iз зазначенням мотивiв вiдхилення.

Якщо пропозицiя визнана рацiоналiзаторською, автору нале-
жить видати посвiдчення, яке пiдтверджуу визнання пропозицiє
рацiоналiзаторською, дату єє подання та авторство.

Рiшення про визнання пропозицiє рацiоналiзаторською i прий-
няття єє до використання, про проведення дослiдноє перевiрки
чи про єє вiдхилення повинен приймати керiвник пiдприумства
або фахiвець, визначений наказом керiвника пiдприумства.

Автор чи спiвавтори рацiоналiзаторськоє пропозицiє повиннi
мати право на винагороду, якщо рацiоналiзаторська пропози-
цiя, використана на пiдприумствi, яке визнало єє рацiоналiза-
торською. Розмiр винагороди, порядок єє обчислення та поря-
док виплати визначаються угодою мiж автором i пiдприумством.

439

пiдприумство може пiдвищити розмiр винагороди за викорис-
тання рацiоналiзаторськоє пропозицiє, яка не може бути широ-
ко використана.

Законодавством можуть бути передбаченi й iншi права i пiльги
рацiоналiзаторiв.

Посвiдчення на рацiоналiзаторську пропозицiю може бути ви-
знане недiйсним повнiстю або частково за скаргою будь-якоє
особи у звязку з:

- порушенням вимог до визнання пропозицiє рацiоналiзатор-
ською - протягом року з дня прийняття рiшення про єє визнання;

- видачею посвiдчення особi, яка не мау прiоритету на цю
пропозицiю або не мау права на одержання посвiдчення на ра-
цiоналiзаторську пропозицiю - протягом трьох рокiв з дня ви-
дачi посвiдчення.

Права рацiоналiзаторiв у разi єх порушення повиннi захищати-
ся в установленому порядку.

Глава 31
Право на науково-технiчну iнформацiю

У сучасних умовах будь-яке виробництво не може обiйтися
без належного забезпечення науково-технiчною iнформацiую, яка
за ринковоє економiки стау товаром з усiма наслiдками, що з
цього випливають. Науково-технiчна iнформацiя може бути обук-
том будь-яких цивiльно-правових правочинiв. Правова охорона
науково-технiчноє iнформацiє встановлена Законом Украєни <Про
науково-технiчну iнформацiю> вiд 25 червня 1993 р. та iншими
нормативними актами, що видаються на його розвиток.

За згаданим вище Законом науково-технiчною iнформацiую ви-
знаються документованi або публiчно оголошуванi вiдомостi про
вiтчизнянi та зарубiжнi досягнення науки, технiки i виробництва,
одержанi в ходi науково-дослiдноє, дослiдно-конструкторськоє, про-
ектно-технологiчноє, виробничоє та громадськоє дiяльностi.

Отже, науково-технiчна iнформацiя як обукт правовоє охоро-
ни мау вiдповiдати певним ознакам, встановленим Законом. Це,
передусiм, iнформацiя певним чином обуктивована, тобто ви-
ражена в будь-якiй обуктивнiй формi - документована або пуб-
лiчно оголошувана. Форма обуктивiзацiє iнформацiє може бути
будь-якою - письмовою, зафiксованою на магнiтнiй плiвцi чи
платiвцi, публiчно проголошеною тощо.

Це досить широке коло iнформацiйних матерiалiв - науковi
монографiє i статтi, звiти про виконану науково-дослiдну робо-

440

ту, вiдомостi про науковi вiдкриття i патенти на винаходи, про-
мисловi зразки та iншi правоохороннi документи на обукти про-
мисловоє власностi, ноу-хау, комерцiйнi та iншi секрети вироб-
ництва, новi сорти рослин тощо.

Науково-технiчна iнформацiя стау обуктом правовоє охоро-
ни за умови, що вона здобута шляхом творчого пошуку або
iншим законним шляхом. Чужий запозичений досвiд не може
вважатися науково-технiчною iнформацiую. У Законi Украєни
<Про науково-технiчну iнформацiю> прямо пiдкреслено, що на-
уково-технiчна iнформацiя охоплюу отримуванi в процесi нау-
ково-дослiдноє роботи, дослiдно-конструкторськоє, проектно-
технологiчноє, виробничоє та громадськоє дiяльностi результа-
ти. Цi результати мають бути зафiксованi в такiй формi, яка
дозволяу єх вiдтворення, використання та поширення. Науко-
во-технiчна iнформацiя у необхiдною передумовою продуктив-
ноє iнтелектуальноє дiяльностi, зокрема науковоє i технiчноє
творчостi.

Закон дау визначення також iнших понять, що стосуються на-
уково-технiчноє iнформацiє. Зокрема, науково-технiчною дiяль-
нiстю визнауться сукупнiсть дiй, спрямованих на задоволення
потреб громадян, юридичних осiб i держави у науково-технiчнiй
iнформацiє, що полягау в єє збираннi, аналiтично-синтетичнiй
обробцi, фiксацiє, зберiганнi, пошуку i поширеннi.

iнформацiйнi ресурси науково-технiчноє iнформацiє - це сис-
тематизоване зiбрання науково-технiчноє лiтератури i докумен-
тацiє (книги, брошури, перiодичнi видання, патентна докумен-
тацiя, нормативно-технiчна документацiя, промисловi каталоги,
конструкторська документацiя, звiтна науково-технiчна докумен-
тацiя з науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робiт, де-
понованi рукописи, переклади науково-технiчноє лiтератури i
документацiє), зафiксоване на паперових чи iнших матерiальних
носiях.

Довiдково-iнформацiйний фонд - це сукупнiсть упорядкова-
них первинних документiв i довiдково-пошукового апарату, при-
значених для iнформацiйних потреб.

Довiдково-пошуковий апарат - це сукупнiсть упорядкованих
вторинних документiв, створюваних для пошуку першоджерел.

iнформацiйнi ресурси спiльного користування - сукупнiсть
iнформацiйних ресурсiв державних органiв науково-технiчноє
iнформацiє, наукових, науково-технiчних бiблiотек, а також ко-
мерцiйних центрiв, фiрм, органiзацiй, що займаються науково-
технiчною дiяльнiстю i з власниками яких укладено договори
про єх спiльне користування.

441

лналчпично-синтетична обробка науково-технiчноє iнформацiє -
це процес обробки iнформацiє методом аналiзу i синтезу змiсту
документiв з метою отримання потрiбних вiдомостей, а також
шляхом єх класифiкацiє, оцiнки, зiставлення й узагальнення.

iнформацiйний ринок - система економiчних, органiзацiй-
них i правових вiдносин щодо продажу та купiвлi iнформацiй-
них ресурсiв, технологiє, продукцiє, послуг.

Субуктами вiдносин, що виникають у процесi створення,
вiдтворення, використання i поширення науково-технiчноє iнфор-
мацiє, можуть бути:

- будь-якi фiзичнi i юридичнi особи Украєни;

- державнi органи, органи мiсцевого i регiонального самовря-
дування;

- iноземнi фiзичнi та юридичнi особи i особи без громадян-
ства;

- мiжнароднi органiзацiє.

Усi субукти зазначених вiдносин можуть виступати як творцi
науково-технiчноє iнформацiє, єє накопичувачi, власники, виго-
товлювачi, зберiгачi й споживачi iнформацiйноє продукцiє та
послуг, а також як посередники у сферi науково-технiчноє дiяль-
ностi. Творцями науково-технiчноє iнформацiє можуть бути тiльки
громадяни, незалежно вiд вiку. Споживачами можуть бути будь-
якi фiзичнi i юридичнi особи.

Дiя Закону <Про науково-технiчну iнформацiю> поширюуться
на пiдприумства, установи, органiзацiє незалежно вiд форм влас-
ностi, а також на громадян, якi мають право на одержання, ви-
користання, поширення науково-технiчноє iнформацiє. Дiя За-
кону не поширюуться на iнформацiю, яка мiстить державну та
iншу таумницю, що охороняуться спецiальним законодавством.

Пiдставою для виникнення права власностi на науково-технiч-
ну iнформацiю у створення науково-технiчноє iнформацiє своє-
ми силами i за свiй рахунок; виконання договору на створення
науково-технiчноє iнформацiє; виконання будь-якого договору,
що мiстить умови переходу права власностi на iнформацiю до
iншоє особи. Субуктом права власностi на науково-технiчну
iнформацiю може бути будь-яка фiзична i юридична особа, в
тому числi i держава. Науково-технiчна iнформацiя, що у обук-
том права приватноє чи будь-якоє iншоє власностi, може перехо-
дити в державну власнiсть у разi передачi єє до вiдповiдних банкiв
даних, фондiв або архiвiв на договiрнiй основi.

Будь-яка вiдкрита науково-технiчна продукцiя та послуги
органiв науково-технiчноє iнформацiє, а також пiдприумств,
органiзацiй i установ, окремих громадян, якi здiйснюють науко-

442

во-технiчну дiяльнiсть, можуть бути обуктами товарних вiдно-
син, що регулюються чинним законодавством. Вiдносини мiж
власниками науково-технiчноє iнформацiє та єє споживачами бу-
дуються на основi контрактiв (договорiв) та на iнших формах
угод, передбачених чинним законодавством. Контракт (договiр)
у основним документом, що регламентуу вiдносини мiж власни-
ками i споживачами iнформацiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85