пiдряд, поставка,
перевезення. Крiм того, в межах договiрних типiв використову-
ються рiзноманiтнi види i рiзновиди: договори в галузi прове-
дення розвiдок i проектування, здiйснення шефмонтажу устат-
кування i пуско-налагоджувальних робiт, будiвництва. Усi цi до-
говори опосередковують вiдносини, якi технологiчно повязанi
мiж собою, i тому потребують удиного комплексного врегулю-
вання. Головне мiсце посiдають пiдряднi договори, оскiльки за
єхньою допомогою регулюються вiдносини з приводу виконан-
ня робiт, якi мають найбiльшу питому вагу в iнвестицiйнiй дiяль-
ностi.

177

договори пiдрядного типу, застосовуванi в оудiвництвi, до-
цiльно класифiкувати вiдповiдно до характеру робiт i сфери єх
виконання.

Таким чином, можна видiлити такi групи пiдрядних договорiв:

1) на виконання проектних i розвiдувальних робiт; 2) на вико-
нання будiвельних, монтажних i спецiальних робiт; 3) на вико-
нання пуско-налагоджувальних робiт i шефмонтажу устаткуван-
ня; 4) на виконання iнших допомiжних робiт.

Тривалий перiод у лiтературi точилися дискусiє з приводу пра-
вовоє природи i самостiйностi окремих видiв договорiв, що за-
стосовуються в будiвельному процесi. Найбiльшi суперечки були
викликанi договором на виконання проектних i розвiдувальних
робiт. Якщо питання про самостiйнiсть договору пiдряду на
капiтальне будiвництво було вирiшене в законодавствi пози-
тивно, то доля iнших пiдрядних договорiв, якi тiсно повязанi з
будiвництвом i становлять удиний технологiчний процес, зали-
шилася поза межами законодавчого регулювання. Саме це i
стало приводом для твердження, що договiр на виконання про-
ектних i розвiдувальних робiт, як i iншi пiдряднi договори в
будiвництвi, слiд розглядати як рiзновид договору пiдряду на
капiтальне бу-дiвництво, оскiльки проектування у однiую iз
стадiй капiтального будiвництва в широкому розумiннi. Ви-
словлювалась думка про те, що пiдряднi вiдносини з приводу
проектування повиннi регулюватися тими самими нормами гла-
ви 8 Основ Цивiльного законодавства, що й пiдряд на капi-
тальне будiвництво. Однак бiльшiсть авторiв обстоювали са-
мостiйнiсть договору на виконання проектних i розвiдувальних
робiт, маючи на увазi, що вiн характеризууться власним пред-
метом регулювання, iншим порядком виконання зобовязань,
а також приймання i оплати робiт.

Пiд час розробки нового ЦК Украєни знову постало питання
про спiввiдношення пiдрядних договорiв у будiвництвi. Його
вирiшення передбачау певнi змiни в оцiнках природи договорiв
i перспектив єх регулювання. На вiдмiну вiд чинного ЦК в про-
ектi цього нормативного акта не передбачауться самостiйне ре-
гулювання договору пiдряду на капiтальне будiвництво, оскiль-
ки усi пiдряднi договори мiстяться в удинiй главi i мають удиний
унiфiкований режим правового регулювання. У межах окремих
видiв пiдрядних договорiв, на якi, однак, поширюються загальнi
норми про пiдряд, передбачауться регулювання вiдносин, що
складаються в будiвництвi пiд час виконання проектних i розвi-
дувальних, а також науково-дослiдницьких i конструкторських
робiт. Крiм того, зазначауться, що особливостi виконання окре-

178

мих видiв пiдрядних робiт i єх оплати передбачаються як самим
Кодексом, так i iншими нормативними актами.

Отже, у межах удиного договiрного типу - пiдряду - i в iнвес-
тицiйнiй дiяльностi, складовою якоє у капiтальне будiвництво, за-
стосовуються рiзнi види договорiв на виконання робiт: у галузi
проектування, будiвництва, монтажу устаткування i його налад-
ки. Цi договори охоплюють вiдносини мiж замовниками i пiдряд-
чиком з приводу виконання певних робiт (створення нового обук-
та або його реконструкцiя, розширення, технiчне переозброуння)
i можуть мати певну специфiку, насамперед зумовлену тим, що
обукт неможливо вiдокремити вiд мiсця його експлуатацiє.

Складнiсть виробничого процесу, тривалiсть його в часi та iншi
особливостi вiдбиваються на структурi договiрних вiдносин.

Вiдповiдно до статтi 354 ЦК Украєни договiр пiдряду на капi-
тальне будiвництво укладауться замовником з однiую будiвель-
ною органiзацiую, яка виступау як пiдрядчик. Проте враховую-
чи специфiку будiвельного виробництва i багатопрофiльнiсть ха-
рактеру робiт, ця будiвельна органiзацiя може доручити вико-
нання певних обсягiв монтажних або iнших спецiалiзованих робiт
iншiй органiзацiє на пiдставi самостiйного договору субпiдряду.
Таким чином, у складi учасникiв договiрних вiдносин беруть
участь замовник, пiдрядчик i спецiалiзована органiзацiя - суб-
пiдрядчик. Якщо вiдносини будуються за наведеною схемою, то
укладауться договiр пiдряду i договiр субпiдряду, решту функцiй
замовника виконуу пiдрядчик. Така схема отримала назву гене-
рального пiдряду, а пiдрядчик iменууться генеральним пiдряд-
чиком. Як правило, генеральний пiдрядчик - це одна органiза-
цiя, яка виконуу загальнобудiвельнi роботи i координуу роботу
субпiдрядчикiв, яких може бути кiлька.

Однак якщо будова складна, то у випадках i в порядку, що
визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни, замовник може ук-
ладати договiр пiдряду з двома i бiльше будiвельними органi-
зацi-ями, якi вправi як генеральний пiдрядчик на основi догово-
ру субпiдряду доручати виконання окремих комплексiв робiт
спецiалiзованим органiзацiям.

Якщо пiдрядна органiзацiя без залучення субпiдрядчикiв влас-
ними силами i засобами виконуу повний обсяг робiт, то вiдно-
сини будуються за схемою звичайного пiдряду.

Проте договори на виконання монтажних та iнших спецiалiзо-
ваних робiт iз вiдповiдними органiзацiями може укладати не лише
генеральний пiдрядчик. Такi договори можуть укладатися безпо-
середньо замовником з органiзацiую, що мау виконувати роботи.
Проте в цьому випадку буде укладатися не договiр субпiдряду, а

179

прямий договiр пiдряду. Слiд мати на увазi, що укладення прямих
договорiв мiж замовником i спецiалiзованими органiзацiями вiдбу-
вауться лише за згодою генерального пiдрядчика.

Система звичайного пiдряду таким чином характеризуу просту
структуру договiрних звязкiв, а система генерального пiдряду -
складну.

Останнiм часом поширюуться практика укладення багатосто-
роннiх контрактiв у капiтальному будiвництвi, якi охоплюють у
межах одного договору усiх учасникiв iнвестицiйного процесу:

замовникiв, проектувальникiв, пiдрядчикiв i субпiдрядчикiв,
навiть органи фiнансуючого банку i вiдповiднi виконкоми мiсце-
вих Рад народних депутатiв.

4. Джерела регулювання пiдрядних вiдносин у будiвництвi

За умов iснування СРСР правове регулювання вiдносин у ка-
пiтальному будiвництвi (i сумiжних з ним) здiйснювалося союз-
ним законодавством. Республiканськi нормативнi акти в цiй сферi
якщо i приймалися, то тiльки дублювали змiст союзних. В умо-
вах формування самостiйного украєнського законодавства основнi
напрями правового регулювання капiтального будiвництва i су-
мiжних з ним сфер визначаються Законом Украєни <Про iнвес-
тицiйну дiяльнiсть> та нормами ЦК Украєни, де цим питанням
присвячено главу 29.

Постановою Верховноє Ради Украєни вiд 12 вересня 1991 р.
<Про порядок тимчасовоє дiє на територiє Украєни окремих актiв
законодавства Союзу РСР> передбачено, що до прийняття вiдпо-
вiдних актiв законодавства Украєни на єє територiє застосовують-
ся акти законодавства СРСР з питань, якi не врегульованi зако-
нодавством Украєни за умови, що вони не суперечать Консти-
туцiє i законам Украєни.

Тому серед джерел правового регулювання капiтального будiв-
ництва Украєни залишаються на певний час законодавчi i пiдза-
коннi акти колишнього СРСР.

Так, Постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 26 грудня 1986 р.
були затвердженi Правила про договори пiдряду на капiтальне
будiвництво. Певнi змiни було внесено в порядок застосування
єх Постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд ЗО липня 1988 р. <Про
впорядкування системи економiчних (майнових) санкцiй, що за-
стосовуються до пiдприумств, обуднань i органiзацiй>. Порядок
укладення i виконання договорiв субпiдряду регулюуться Поло-
женням про взаумовiдносини органiзацiй - генеральних пiдряд-
чикiв з субпiдрядними органiзацiями, затвердженим Постано-

180

вою Держбуду СРСР i Держплану СРСР вiд 3 липня 1987 р. Щодо
правового режиму договору на виконання проектних i розвiду-
вальних робiт, то вiн встановлений нормативним актом, прийня-
тим понад ЗО рокiв тому i через це явно застарiлим. Правила про
договори на виконання проектних i розвiдувальних робiт, про якi
йдеться, були затвердженi Держбудом СРСР, Держпланом СРСР
i Мiнiстерством фiнансiв СРСР 25 травня 1959 р. Багатостороннi
контракти в капiтальному будiвництвi регулюються Тимчасовим
положенням про контракт в капiтальному будiвництвi, затверд-
женим Держбудом СРСР вiд 13 березня 1989 р.

Важливе мiсце серед джерел правового регулювання посiда-
ють постанови Уряду СРСР. Деякi з них присвяченi загальним
питанням, як, наприклад. Постанова Ради Мiнiстрiв СРСР вiд
ЗО вересня 1989 р. <Про деякi заходи щодо полiпшення стану
справ у капiтальному будiвництвi>; iншi - окремим проблемам,
як наприклад, Постанова Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 23 сiчня 1981
р. (з вiдповiдними змiнами вiд 24 квiтня 1984 р.) <Про прийнят-
тя в експлуатацiю закiнчених будiвництвом обуктiв>. Важливу
роль у регулюваннi розрахунково-кредитних вiдносин вiдiгра-
ють Правила фiнансування i кредитування будiвництва, затвер-
дженi Постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 10 сiчня 1987 р.

Протягом останнiх рокiв впроваджууться метод будiвництва
обуктiв <пiд ключ>. Вiдносини мiж учасниками такого будiв-
ництва регулюються вiдповiдно до Положення про органiзацiю
будiвництва обуктiв <пiд ключ>, яке затверджене Постановою
Держбуду СРСР вiд 10 листопада 1989 р.

Крiм наведених нормативних актiв законодавчого, пiдзакон-
ного i вiдомчого характеру, дiють численнi будiвельнi норми i
правила, а також iнструктивнi й iнформацiйнi листи Держбуду
УРСР i Державного арбiтражу УРСР (нинi - Держкоммiстобу-
дування i Вищого арбiтражного суду Украєни), якi в прямому
розумiннi не у джерелами права, але суттуво впливають на фор-
мування практики застосування цих джерел.

5. Договiр на виконання проектних i розвiдувальних робiт

Поняття i предмет договору. Договiр на виконання проектних i
розвiдувальних робiт укладауться мiж замовником i пiдрядчиком
(або провiдною проектною органiзацiую як генпiдрядчиком). Вiн
у консесуальним, двостороннiм i сплатним. Предметом догово-
ру виступау передусiм проектно-кошторисна документацiя -
технiко-економiчнi обгрунтування (технiко-економiчнi розрахун-
ки), проекти, робочi проекти, робоча документацiя на будiвницт-

181

во нових, розширення, реконструкцiю i технiчне переозброуння
дiючих пiдприумств, будов, споруд, а також закiнченi iнженернi
дослiдження для розробки проектно-кошторисноє документацiє
на будiвництво обуктiв, проекти органiзацiє будiвництва i про-
екти виконання робiт тощо.

Склад проектно-кошторисноє документацiє (робочих проектiв
на будiвництво обуктiв як виробничого, так i соцiально-побу-
тового призначення, робочоє документацiє, кошторисноє доку-
ментацiє), а також технiчнi вимоги до неє та порядок єє узгод-
ження i затвердження визначаються вiдповiдно до iнструкцiє про
склад, порядок розробки, узгодження i затвердження проектно-
кошторисноє документацiє на будiвництво пiдприумств, будов i
споруд, яка затверджена Постановою Держбуду СРСР вiд 23 груд-
ня 1985 р., введена в дiю з 1 сiчня 1986 р. i у чинною.

Проектування може здiйснюватися в двi стадiє (технiчний про-
ект, робочi креслення) або в одну стадiю (техноробочий про-
ект- технiчний проект, поуднаний з робочими кресленнями).

Сторони в договорi. Порядок укладення договору. Як у будь-
якому пiдрядному договорi, у договорi на виконання проектних
i розвiдувальних робiт сторонами у замовник i пiдрядчик. Якщо
пiдрядчик увесь обсяг договiрних робiт виконуу власними сила-
ми, залучаючи до цього iншi спецiалiзованi органiзацiє, то вико-
ристовууться складна структура договiрних робiт, якою охоп-
люуться замовник, генеральний пiдрядчик (провiдна пiдрядна
органiзацiя), а також субпiдрядчик.

За умов планового характеру договору замовником проектних
робiт, виконуваних за рахунок коштiв капiтального будiвництва
або бюджетних асигнувань, виступала органiзацiя,якiй були
видiленi цi кошти. В iнших випадках, коли роботи виконували
за рахунок коштiв вiд основноє дiяльностi державних пiдприумств
або власних коштiв кооперативноє, громадськоє або iншоє орга-
нiзацiє-власника (господарськоє асоцiацiє, акцiонерного товари-
ства, орендного пiдприумства тощо), - замовником виступала
будь-яка органiзацiя, яка була надiлена правами юридичноє осо-
би. Нинi у питаннях правового регулювання субуктного складу
договору на виконання проектних i розвiдувальних робiт знятi
обмеження щодо участi окремих громадян як на боцi замовни-
ка, так i на боцi пiдрядчика. Учасниками такого договору в прин-
ципi можуть бути будь-якi особи.

У разi проектування обуктiв, спiльних для групи пiдприумств,
замовником проектноє документацiє виступау головний забудов-
ник - найбiльше пiдприумство серед пiдприумств-забудовникiв.
Головний забудовник затверджууться вiдповiдним мiнiстерством,

182

якщо будiвництво здiйснюуться за рахунок державних асигну-
вань, або за згодою забудовникiв - у iнших випадках.

Пiдрядчиком щодо виготовлення проектно-кошторисноє до-
кументацiє в усiх випадках у проектна (розвiдувальна) органiза-
цiя, для якоє така робота становить змiст виробничоє дiяльностi.
Якщо при виконаннi робiт застосовууться система генерального
пiдряду, то генеральний пiдрядчик (провiдна проектна органiза-
цiя) виконуу функцiє замовника з виконання певного обсягу робiт,
який передауться iншiй проектнiй органiзацiє на пiдставi окре-
мого договору. Правовий статус проектноє органiзацiє, як пра-
вило, визначауться нормативним актом та єє статусом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85