Виконання зобо-
вязання в повному обсязi одним з солiдарних боржникiв тягне
його припинення для решти боржникiв. Предявлення позову
до одного з боржникiв переривау перебiг строку позовноє дав-
ностi вiдносно iнших. Прострочення кредитором у прийняттi
зобовязання вiд одного з солiдарних боржникiв поширюуться
на всiх iнших боржникiв.

Припинення солiдарного зобовязання в звязку з його вико-
нанням одним з боржникiв тягне виникнення регресного зобо-
вязання або зворотноє вимоги мiж боржником, що виконав зо-
бовязання, i рештою боржникiв. Боржник, який виконав со-
лiдарне зобовязання, мау право зворотноє вимоги (регрес) до

13

кожного з решти боржникiв. Вiн вправi вимагати вiд кожного з
решти боржникiв зайве виконаного в рiвних частках. Несплаче-
не одним iз спiвборжникiв боржниковi, який виконав солiдарне
зобовязання, припадау в рiвнiй частцi на нього i на решту
спiвборжникiв. Передбачене частиною пятою статтi 175 ЦК Ук-
раєни правило у диспозитивним i дiу тодi, коли законом або
договором не встановлено iнше. Вiдхиленням вiд рiвностi час-
ток у регресному зобовязаннi у правило, згiдно з яким у вiдно-
синах за договором поруки боржник i поручитель вiдповiдають
перед кредитором як солiдарнi боржники (ст.192 ЦК Украєни).

Одночасно поручитель, який виконав зобовязання, набувау
всiх прав кредитора за цим зобовязанням, зокрема мау право
зворотноє вимоги до боржника в розмiрi виплаченоє цим пору-
чителем суми (ст.193 ЦК Украєни).

Солiдарнiсть не втрачауться при змiнi зобовязання. Якщо з
вини боржникiв солiдарний обовязок виконано неналежне, то
вiдповiдальнiсть у формi вiдшкодування збиткiв, сплати неус-
тойки буде також солiдарною.

Солiдарнi вимоги кредиторiв - це положення, по якому кож-
ний з солiдарних кредиторiв у кредитором усiує суми боргу i
тому вiн мау право на одержання вiд боржника виконання зобо-
вязання в повному обсязi (частина перша ст.176 ЦК Украєни).
В свою чергу, боржник вправi виконати зобовязання в повному
обсязi будь-якому з солiдарних кредиторiв. Допущене простро-
чення в прийняттi виконання одним з кредиторiв поширюуться
на iнших.

Виконання зобовязання в повному обсязi одному з солiдар-
них кредиторiв тягне за собою припинення зобовязання. Мiж
солiдарним кредитором, який одержав виконання, i рештою кре-
диторiв виникау зобовязання, в якому вiн щодо iнших стау борж-
ником. Його обовязок полягау у вiдшкодуваннi iншим кредито-
рам частки, що єм належить, коли iнше не випливау з вiдносин
мiж ними (частина третя ст.176 ЦК Украєни).

Регресне зобовязання. В цивiлiстичнiй лiтературi регресне зо-
бовязання визначауться як зворотна вимога на повернення гро-
шей або майна, виконане однiую особою за iншу або з вини
останньоє третiй особi. Регресне зобовязання у одним iз видiв
зворотноє вимоги, воно виникау там, де виконання проведене
однiую особою, але обовязок цього виконання лежить на iншiй
особi. Для того щоб виникла регресна вимога, необхiдно про-
вести виконання за iншим зобовязанням, похiдною вiд якого i
у регресна вимога. Регресне зобовязання виникау лише з при-
пиненням того зобовязання, похiдним вiд якого воно у.

14

Припинення одного зобовязання i виникнення нового, рег-
ресного, повязууться з наступними юридичними фактами:

1. Виконання боржником свого обовязку перед кредитором,
коли цей обовязок боржника виник з вини третьоє особи. Так,
пiд час гарантiйного строку новопобудованого жилого будинку
були виявленi дефекти паркетноє пiдлоги, роботи по якiй вико-
нував субпiдрядчик. Генпiдрядчик поклав обовязок по усунен-
ню дефектiв на субпiдрядчика, однак останнiй цього обовязку
не виконав. Оскiльки перед замовником вiдповiдальнiсть несе
генеральний пiдрядчик, то вiн i сплатив штраф за порушення
строкiв усунення виявлених дефектiв пiд час гарантiйного стро-
ку. Сплативши суму штрафу, генеральний пiдрядчик вправi звер-
нутись з регресною вимогою до субпiдрядчика, з вини якого
йому завдано шкоди, повернути йому суму сплаченого штрафу.
В iншому випадку, в звязку з порушенням бригадиром правил
технiки безпеки, виникла аварiя, внаслiдок якоє було завдано
шкоди здоровю кiльком робiтникам: вони стали iнвалiдами другоє
групи з втратою професiйноє працездатностi в розмiрi 80%. Усiм
єм пiдприумство вiдшкодувало втрачену заробiтну плату з ураху-
ванням залишеного вiдсотка професiйноє працездатностi. Вiдшко-
дувавши потерпiлим, пiдприумство вправi предявити регресну
вимогу до бригадира, з вини якого сталася аварiя. Розмiр рег-
ресноє вимоги в цьому випадку визначауться трудовим законо-
давством.

2. Виконання обовязку за третю особу. Вiдповiдно до час-
тини другоє статтi 193 ЦК Украєни поручитель, який виконав
зобовязання, набувау усiх прав кредитора по цьому зобовя-
занню. Набуття усiх прав кредитора на витребування вiд борж-
ника за первiсним зобовязанням того, що було виконано по-
ручителем за боржника, i у правом регресу. Аналогiчна ситуа-
цiя складауться при виконаннi солiдарного зобовязання пов-
нiстю одним з боржникiв. Такий боржник мау право регресу
до кожного з решти боржникiв (частина пята ст.175 ЦК Ук-
раєни).

Наведенi приклади свiдчать, що регресне зобовязання у по-
хiдним вiд iншого, яке передувало йому. В регресному зобовя-
заннi беруть участь двi сторони - кредитор (регредiунт) i борж-
ник (регресат). Особливiсть регредiунта полягау в тому, що вiн,
перш нiж стати кредитором у регресному зобовязаннi, був борж-
ником в iншому зобовязаннi, виконання якого i викликало до
життя регресне зобовязання.

Обуктом регресного зобовязання у вiдшкодування, яке рег-
ресат зобовязаний регредiунту. Таке вiдшкодування здiйснюуться

15

у вiдшкодуваннi заподiяних збиткiв. Звичайно поновлення май-
нового стану регредiунта можливе в натурi, практично таке
вiдшкодування здiйснюуться у формi стягнення з регресата
збиткiв. Особливiсть положення регредiунта впливау на обсяг
вiдшкодування. Зокрема, в регресному зобовязаннi обсяг вiдшко-
дування визначауться обсягом збиткiв, яких зазнав регредiунт.
Вони можуть виступати як сума сплаченого боргу за боржника,
сума сплаченого боржником (за винятком його частки) при ви-
конаннi солiдарного зобовязання боржникiв, сума, що стано-
вить розмiр сплаченоє неустойки, штрафноє неустойки i збиткiв
або тiльки збиткiв. Незалежно вiд того, що вiдшкодовуу регре-
сат регредiунтовi, для останнього це завжди будуть збитки у формi
позитивноє шкоди.

Що стосууться iншоє форми збиткiв - неодержанi доходи,
то вони за регресним зобовязанням не можуть бути стягнутi.
За загальним правилом регресат повинен вiдшкодувати збит-
ки регредiунту в тому самому обсязi, в якому регредiунт вiдшко-
дував кредитору за основним зобовязанням. З цього загаль-
ного правила можуть бути винятки, коли обсяг вiдшкодуван-
ня регредiунту може бути меншим за суму, сплачену регредiун-
том кредитору. Зазначимо, що у спiввiдношеннi первiсноє i
регресноє вимоги розмiр останньоє не може бути бiльшим, а
тiльки меншим.

Змiст регресного зобовязання, як i iнших цивiльних право-
вiдносин, становлять права i обовязки сторiн. У регресному зо-
бовязаннi регредiунту належить право на одержання вiдшкоду-
вання, регресат зобовязаний вчинити дiє по вiдшкодуванню, тоб-
то змiстом регресного зобовязання у стягнення сплаченого. Та-
ким змiстом регреснi зобовязання вiдрiзняються вiд iнших зо-
бовязань.

Регресна вимога завжди спрямована на повернення того, що
було виконано однiую особою за iншу або з вини iншоє. Така
особливiсть регресноє вимоги означау, що поки не виконане
перше зобовязання, про регреснi вимоги Не може бути мови,
навiть якщо про них записано в рiшеннi суду або арбiтражного
суду. Право на предявлення регресноє вимоги виникау не в силу
надання цього права судом чи арбiтражним судом, а в силу того,
що чинне законодавство за тих вiдносин, що фактично склалися
мiж сторонами, дау пiдстави для предявлення регресноє вимо-
ги. Початок перебiгу строку позовноє давностi в регресному зо-
бовязаннi починауться пiсля припинення первiсного зобовя-
зання i виникнення регресного.

16

2. Уступна вимоги i переведення боргу

Зобовязальнi вiдносини виникають i дiють мiж конкретними
особами. Ними, як правило, виконууться зобовязання. Пiд час
виконання зобовязання iнодi виникау потреба замiнити креди-
тора чи боржника iншими особами. Оскiльки попереднi учасни-
ки зобовязання вибувають, то єхнi права i обовязки переходять
до субуктiв, якi заступили єх. Замiна в зобовязаннi кредитора
чи боржника у встановленому законом порядку називауться пе-
ремiною осiб у зобовязаннi. Вона вiдбувауться в порядку сингу-
лярного (часткового) правонаступництва, яке виявляуться в замiнi
кредитора чи боржника. Замiна осiб в зобовязаннi бувау двох
видiв: уступка вимоги i переведення боргу.

Замiна кредитора вiдбувауться на основi договору, за яким кре-
дитором стау iнша особа. До особи, яка зайняла мiсце кредито-
ра, що вибув, переходять належнi первiсному кредиторовi пра-
ва. Так, позикодавець, одержавши лише частину боргу вiд пози-
чальника, передау розписку на решту боргу своуму синовi. Ос-
таннiй стау кредитором у зобовязаннi, що виникло на основi
договору позики. Передача кредитором своєх прав за зобовя-
занням iншiй особi називауться уступною вимоги, або цесiую.
Кредитор, який поступився своєми правами, називауться цеден-
том, а особа, на користь якоє право поступауться, - цесiонарiум.

Для виникнення цесiє необхiдна згода мiж первiсним кредито-
ром i новим, що стосууться згоди боржника, то вона не по-
трiбна, оскiльки становище боржника не мiняуться. Разом з тим,
необхiдно повiдомити боржника про цесiю, щоб боржник знав,
кому виконати зобовязання. Якщо боржник не був повiдомле-
ний про цесiю, то в силу статтi 199 ЦК Украєни виконання зобо-
вязання первiсному кредиторовi визнауться в порядку цесiє ви-
конанням належному кредиторовi. До цесiонарiя переходять та-
кож права, що забезпечують виконання зобовязання (частина
третя ст.197 ЦК Украєни). Цедент вiдповiдау лише за недiйснiсть
вимоги, але не вiдповiдау за невиконання цiує вимоги боржни-
ком (частина друга ст.198 ЦК Украєни).

Оформлення цесiє пiдпорядковууться загальним правилам про
форму угоди i оформлення виконання зобовязання. За загаль-
ним правилом цесiя може застосовуватись у будь-яких зобовя-
заннях. Вiдповiдно до частини першоє статтi 197 ЦК Украєни
уступка вимоги кредитором iншiй особi допускауться, якщо вона
не суперечить закону чи договору або коли вимога не повязана
з особою кредитора. Так, не допускауться уступка вимог про
вiдшкодування майновоє шкоди, викликаноє ушкодженням здо-

17

ровя або заподiянням смертi (частина друга ст.197 ЦК Украє-
ни). Житлове законодавство забороняу уступку права на дер-
жавну жилу площу, крiм його обмiну. Транспортнi статути i ко-
декси забороняють, за винятком окремих випадкiв, передачу
iншим органiзацiям або громадянам права на предявлення пре-
тензiй i позовiв до органiв транспорту.

У вiдносинах мiж органiзацiями уступка вимоги допускауться,
i в умовах ринкових вiдносин сфера єє значно розширюватиметься.
Разом з тим, уступка вимоги не повинна порушувати правил
фiнансування, суперечити державному замовленню, яким вста-
новлено договiрнi вiдносини мiж визначеними особами
(пiдприумствами).

Вибуття iз зобовязання первiсного боржника i вступ у нього
нового боржника називауться замiною боржника, або переве-
денням боргу (ст.201 ЦК Украєни). Переведення боргу, на вiдмiну
вiд цесiє, можливе лише за згодою кредитора (частина перша
ст.201 ЦК Украєни). Якщо для боржника не мау значення осо-
ба кредитора, якому вiн повинен провести виконання, то кре-
диторовi не байдуже, хто буде боржником, оскiльки вiд дiлових
здiбностей останнього, вiд його професiйного рiвня i матерi-
альних можливостей залежить виконання зобовязання. З цих
самих причин порука i встановлена третьою особою застава
припиняються з переведенням боргу (частина третя ст.201 ЦК
Украєни). Вони зберiгають силу лише за умови, якщо поручи-
тель або заставодавець виявлять згоду вiдповiдати за нового
боржника.

Переведення боргу - це договiр мiж первiсним i новим борж-
ником. Воно повинно бути оформлене за правилами, якi перед-
баченi для форми угод. Письмова форма необхiдна, якщо в цiй
самiй формi виражено зобовязання, за яким учиняуться переве-
дення боргу.

При переведеннi боргу обовязки первiсного боржника пере-
даються новому боржниковi в повному обсязi. Тому новий борж-
ник вправi висувати проти вимоги кредитора усi заперечення,
основанi на вiдносинах мiж кредитором i первiсним боржником
(частина друга ст.201 ЦК Украєни).

Переведення боргу допускауться у вiдносинах мiж громадяна-
ми, за винятком тих, якi повязанi з особою боржника. Мiж орга-
нiзацiями також можливе переведення боргу, його межi аналогiчнi
межам, встановленим щодо цесiє.

У двостороннiх зобовязаннях замiна осiб означау одночасно
уступку вимоги i переведення боргу. За приклад може правити
обмiн жилими примiщеннями.

18

Глава З
Припинення зобовязань

Зобовязальне правовiдношення дiу протягом певного строку.
Пiд час дiє зобовязання можуть вiдбутись змiни в його субуктно-
му складi, змiстi, i в певний момент воно може припинитись.
Припиненням зобовязання називауться такий його стан, при
якому в силу обставин, передбачених законом, субуктивне пра-
во i кореспондуючий йому обовязок перестають iснувати. Об-
ставини, якi ведуть до припинення зобовязання, називаються
пiдставами (способами) припинення зобовязання. Припинення
зобовязання може бути спричинене рiзними обставинами: однi
з них не залежать вiд волi учасникiв зобовязального правовiдно-
шення, iншi у наслiдком дiй самих учасникiв зобовязання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85