Перед комiтентом комiсiонер
вiдповiдау лише за дiйснiсть угоди, але не за єє виконання тре-
тьою особою. Тiльки в окремих випадках, коли комiсiонер прий-
мау на себе поруку за виконання зобовязань третьою особою,
вiн буде нести вiдповiдальнiсть перед комiтентом. Ця порука
називауться делькредере (частина друга ст.402 ЦК Украєни) i за-
стосовууться, як правило, в операцiях зовнiшньоє торгiвлi, коли,
наприклад, експортно-iмпортна органiзацiя на зовнiшньоторго-
вельному ринку залучау як комiсiонера iноземну фiрму чи осо-
бисто дiу як комiсiонер.

У випадку порушення третьою особою угоди, укладеноє з нею
комiсiонером, останнiй зобовязаний без зволiкання повiдомити
про це комiтента, зiбрати i забезпечити необхiднi докази, а ко-
мiтент, який отримав таке повiдомлення, вправi вимагати пере-
дачi йому вимог, що мау комiсiонер до цiує особи. Проте для
третьоє особи контрагентом залишауться комiсiонер, а комiтент
виступау лише як особа, якiй комiсiонер передав своє права (ус-
тупка вимоги).

Пiсля виконання доручення комiсiонер повинен передати ко-
мiтенту все одержане по виконаному дорученню, а також за вимо-

272

гою комiтента передати йому всi права щодо третьоє особи, що
випливають з угоди, укладеноє комiсiонером з цiую третьою осо-
бою. Окрiм того, комiсiонер зобовязаний представити комiтен-
товi звiт про виконання доручення (ст.404 ЦК Украєни). Якщо у
комiтента iснують заперечення проти поданого звiту, вiн зобовя-
заний повiдомити про них комiсiонеру протягом трьох мiсяцiв, з
дня одержання звiту. В противному разi звiт вважауться прийня-
тим при вiдсутностi iншоє угоди мiж комiсiонером i комiтентом.

Майно, що надiйшло до комiсiонера вiд комiтента або набуте
комiсiонером за рахунок комiтента, у власнiстю останнього (ст.398
ЦК Украєни). Внаслiдок цього ризик випадковоє загибелi чи зiпсу-
вання даного майна несе комiтент як його власник (ст.130 ЦК
Украєни). На комiсiонера покладауться обовязок забезпечувати
схороннiсть майна комiтента i вживати заходiв щодо охорони
його прав (ст.403 ЦК Украєни). За втрату або пошкодження майна
комiтента комiсiонер несе вiдповiдальнiсть, зобовязаний вiдшко-
дувати заподiянi збитки, якщо не доведе, що втрата або пошкод-
ження майна сталися не з його вини.

За умовами договору або в силу закону на комiсiонера може
бути покладений обовязок застрахувати майно комiтента. Якщо
комiсiонер цього не зробить, а незастраховане майно загине чи
зiпсууться внаслiдок випадкових обставин, то вiн зобовязаний
вiдшкодувати заподiянi комiтентовi збитки в межах тiує суми,
що органи страхування мали виплатити, якщо б майно було за-
страховане.

Комiтент, згiдно з статтею 405 ЦК Украєни, зобовязаний прий-
няти вiд комiсiонера все виконане за дорученням (грошi, речi),
оглянути майно, придбане для нього комiсiонером, i про вияв-
ленi недолiки сповiстити комiсiонеру без зволiкання, звiльнити
комiсiонера вiд зобовязань, взятих ним на себе по виконанню
доручення перед третьою особою (наприклад, взяти на себе борг,
що виник у комiсiонера за кредитними угодами, тощо).

Комiсiйний договiр - сплатний, у звязку з цим одним iз обо-
вязкiв комiтента у виплата винагороди за послуги комiсiонера
(ст.406 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер прийняв на себе поруку
за виконання угоди третьою особою (делькредере), то за цю по-
руку комiсiонер одержуу вiд комiтента окрему винагороду. Розмiр
комiсiйноє винагороди, а також винагороди за делькредере ви-
значауться погодженням сторiн, якщо iнше не встановлено за-
коном. Комiтент зобовязаний компенсувати витрати комiсiоне-
ра, повязанi з транспортуванням, упаковкою речей, проведен-
ням вантажних робiт тощо. Комiсiонер не мау права на вiдшко-
дування витрат по зберiганню майна комiтента, що знаходиться

273

у нього, якщо у законi або договорi не передбачено iнше. Щоб
забезпечити надходження комiсiонеровi платежiв, йому надауться
право утримати належнi йому за договором комiсiє суми з усiх
сум, що надiйшли до нього за рахунок комiтента (ст.408 ЦК
Украєни).

Припинення договору. Договiр комiсiє може бути скасований "

комiтентом в односторонньому порядку в будь-який час. У звязку /

з цим вiн зобовязаний сплатити комiсiонеровi комiсiйну вина- |

городу за укладенi ним до скасування доручення угоди, а також С

вiдшкодувати йому понесенi перед цим витрати. Комiсiйна ви- |

нагорода не сплачууться, якщо комiтент скасуу доручення до т

укладання комiсiонером вiдповiдних угод з третiми особами, є-

Комiсiонер у такому разi мау право лише на вiдшкодування зроб- ||

лених ним витрат, а комiсiйний магазин у тому числi i витрат по ||

зберiганню речi (ст.412 ЦК Украєни). i

Скасувавши доручення, комiтент повинен протягом мiсяця з ;|
дня одержання вiдмови розпорядитися майном, що у у комiсiо- |
нера (частина друга ст.411 ЦК Украєни). Якщо комiтент у зазна- |
чений строк не розпорядиться майном, яке знаходиться у комi- i
сiонера, комiсiонер вправi здати це майно на зберiгання за раху-
нок комiтента чи з метою покриття своєх вимог до комiтента
продати його за можливо бiльш вигiдною для комiтента цiною.

Комiсiонер, на вiдмiну вiд комiтента, не може вiльно i без-
пiдставно вiдмовитись вiд виконання прийнятого доручення. Вiн
вправi це зробити тiльки за наявностi однiує з трьох умов: якщо
це передбачено договором, коли це викликано неможливiстю
виконання доручення або порушенням комiтентом договору
комiсiє (частина перша ст.410 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер
вiдмовиться вiд виконання прийнятого доручення внаслiдок по-
рушення договору комiсiє комiтентом, вiн може одержати як
вiдшкодування понесених витрат, так i комiсiйну винагороду
(частина третя ст.410 ЦК Украєни). За будь-яких обставин комi-
сiонер зобовязаний письмово повiдомити комiтента про свою
вiдмову. Договiр комiсiє зберiгау свою чиннiсть протягом двох
тижнiв з дня одержання комiтентом такого повiдомлення (час-
тина друга ст.410 ЦК Украєни). Комiтент, зi своує сторони, в
межах мiсячного строку з дня одержання вiдмови, зобовязаний
розпорядитися майном пiд загрозою його продажу комiсiонером
або здачi на зберiгання третiм особам за рахунок комiтента. Ко-
мiсiйне доручення припиняуться також у разi смертi комiтента,
визнання його недiуздатним, обмежено дiуздатним, безвiсно
вiдсутнiм, а також внаслiдок припинення юридичноє особи, яка
виступау як комiтент. Проте комiсiонер зобовязаний продовжу-

274

вати виконання даного йому доручення до того часу, поки вiд
правонаступникiв чи представникiв комiтента не надiйдуть
вiдповiднi вказiвки (ст.409 ЦК Украєни).

Види договору комiсiє. Комiсiйна торгiвля здiйснюуться за до-
помогою кiлькох видiв договорiв, якi рiзняться мiж собою за
субуктним складом, предметом, формою i порядком укладання
чи розiрвання договору та за iншими ознаками. Комiсiйна тор-
гiвля подiляуться на такi основнi види: комiсiйна торгiвля не-
продовольчими товарами; комiсiйна торгiвля продовольчими то-
варами; комiсiйна торгiвля продукцiую виробничо-технiчного
призначення тощо. Крiм норм ЦК, кожне з названих видiв регу-
люуться спецiальними нормативними актами.

4. Договiр схову

На вiдмiну вiд договорiв доручення та комiсiє, за якими нада-
ються послуги юридичного характеру, договiр схову належить
до тiує групи договорiв, якi направленi на надання фактичних
послуг.

Поняття договору. За договором схову одна сторона (охоро-
нець) зобовязууться зберiгати майно, передане єй другою сторо-
ною, i повернути це майно в цiлостi (частина перша ст.413 ЦК
Украєни). Договiр схову - реальний, вiдповiдно до цього вiн
набувау чинностi з моменту передачi речi на зберiгання, а не з
часу досягнення згоди про це. Проте договори схову можуть
бути й консесуальними, в основному, мiж органiзацiями, коли
одна органiзацiя бере на себе зобовязання прийняти на схов
майно, що буде передане єй iншою органiзацiую (частина друга
ст.413 ЦК Украєни). Наприклад, договори зi складами, елевато-
рами, холодильниками тощо.

Договiр схову вважауться безоплатним. Але вiн може бути i
сплатним, якщо це спецiально передбачауться законом чи дого-
вором (частина третя ст.413 ЦК Украєни). Мiж громадянами
договiр схову, як правило, безоплатний, але вiн може стати оп-
латним, якщо при укладеннi договору сторони обумовлять це.
iнодi органiзацiє також надають безоплатнi послуги по охоронi
майна, наприклад: зберiгання верхнього одягу в гардеробах те-
атрiв, установ, здача речей в камеру схову готелiв тощо. Якщо
нормативним актом передбачено стягнення органiзацiую плати
за зберiгання майна, то договiр, що укладауться з такою органi-
зацiую, мау бути тiльки сплатним.

Договiр схову належить до розряду двостороннiх договорiв, бо
як в сплатному, так i в безоплатному договорах схову iснують

275

певнi права та обовязки обох сторiн. Зокрема, охоронець зобо-
вязаний забезпечити схороннiсть майна i повернути його другiй
сторонi, яка зобовязана забрати майно, що було на зберiганнi
(ст.421 ЦК Украєни), i вiдшкодувати охоронцевi витрати, не-
обхiднi для збереження майна (частина друга ст.417 ЦК Украє-
ни).
Сторони договору. В договорi схову беруть участь двi сторони

- охоронець та особа, яка передау майно на зберiгання. У ци-
вiльному правi ця особа називауться поклажодавцем. Вiн може
бути як громадянином, так i юридичною особою. Охоронцями
повиннi бути дiуздатнi громадяни та органiзацiє, що мають ста-
тус юридичноє особи. Охороннi функцiє органiзацiя може
здiйснювати в межах своує основноє дiяльностi або як додаткове
зобовязання за iнших договiрних чи позадоговiрних вiдносин.
Зберiгання майна камерами схову на вокзалах, елеваторами, хо-
лодильниками у основною дiяльнiстю цих органiзацiй. Зобовя-
зання по охоронi майна у даному випадку виникау на пiдставi
вiдповiдних договорiв схову. Проте обовязок охорони майна
нерiдко покладауться i на учасникiв iнших правовiдносин. Так,
комiсiонер зобовязаний зберiгати майно комiтента, пiдрядчик

- майно замовника, а перевiзник - вантаж вiдправника. Обо-
вязок цих осiб зберiгати майно виникау не в силу договору схо-
ву, а вiдповiдно до пiдстав договору комiсiє, пiдряду, перевезен-
ня i розглядауться як додатковий елемент основних зобовязань
зазначених контрагентiв.

Зобовязання по зберiганню майна може виникати на пiдставi
прямоє вказiвки закону без укладення договору схову. Наприк-
лад, мiлiцiя чи виконкоми мiсцевих Рад народних депутатiв зо-
бовязанi зберiгати зданi єм знайденi речi протягом шести мiсяцiв
(ст.138 ЦК Украєни); бездоглядна або приблудна худоба пере-
дауться на тимчасове утримання вiдповiдним сiльськогосподар-
ським пiдприумствам, керiвники яких не мають права вiдмови-
тись вiд прийняття худоби (ст.139 ЦК Украєни). Коли схов
здiйснюуться на пiдставi iнших договорiв або на пiдставi вказi-
вок закону, до нього застосовуються правила про договiр схову,
визначенi у частинi першiй статтi 415, статтях 413, 416, 418-422
ЦК Украєни за умови, що iнше не встановлено законом або спе-
цiальними актами (ст.424 ЦК Украєни).

Предмет i обукти договору. Предметом договору схову у по-
слуги, що надаються охоронцем поклажодавцевi та якi направ-
ленi на забезпечення схоронностi майна. Предмет договору схо-
ву не слiд ототожнювати з його обуктами, що передаються на
зберiгання. Такими обуктами можуть бути як iндивiдуально-

276

визначенi речi, так i речi, що мають родовi ознаки. Отже, слiд
особливо наголосити, що залежно вiд того, якарiч передауться
на зберiгання, рiзними бувають i правовi наслiдки в разi єє заги-
белi, псування чи неправомiрних дiй охоронця щодо цiує речi.
Якщо обуктом схову у iндивiдуально-визначена рiч, то власни-
ком єє залишауться поклажодавець. У такому разi, керуючись
статтею 130 ЦК Украєни, ризик випадковоє загибелi речi або
випадкового зiпсування речi несе поклажодавець. Однак части-
на перша статтi 418 ЦК Украєни вносить певнi корективи в це
правило щодо органiзацiй, якi здiйснюють схов в межах своує
основноє дiяльностi (елеватори, холодильники, камери схову).
За випадкову загибель чи зiпсування майна вони несуть вiдпо-
вiдальнiсть навiть при умовi, що його власником залишауться
поклажодавець, бо удиною пiдставою зняття вiдповiдальностi з
таких охоронцiв у дiя непереборноє сили.

Залишаючись власником зданоє на схов iндивiдуально-визна-
ченоє речi, поклажодавець мау право на єє повернення i вiдшко-
дування збиткiв згiдно iз статтями 415, 419 ЦК Украєни. Якщо
на схов здано речi, визначенi в договорi лише родовими ознака-
ми, то при вiдсутностi iншоє угоди цi речi переходять у власнiсть
охоронця (ст.423 ЦК Украєни). Отже, ризик випадковоє загибелi
чи зiпсування таких речей покладауться на охоронця i вiн зобо-
вязаний повернути поклажодавцевi рiвну або обумовлену сто-
ронами кiлькiсть речей того самого роду та якостi, звичайно, за
умови, якщо загибель речей не сталася внаслiдок дiє неперебор-
ноє сили.

Форма договору схову регламентууться статтею 414 ЦК Украє-
ни, що передбачау залежнiсть форми договору вiд вартостi пере-
даного на схов майна, строку та субуктiв договору. Договiр схо-
ву, в якому хоча б однiую стороною у громадянин, укладауться
обовязково у письмовiй формi, якщо вартiсть переданого на
схов майна перевищуу обумовлену на даний перiод суму. Виня-
ток зроблено для речей, якi здаються на короткострокове зберi-
гання в гардероби установ театрiв, єдалень тощо. Замiнником
письмовоє форми тут слугуу видача охоронцем номера або жето-
на (знака легiтимацiє). Недодержання письмовоє форми позбав-
ляу сторони права в разi спору посилатися на показання свiдкiв
для пiдтвердження факту укладання договору. Припустимi лише
письмовi докази. Проте якщо сторони, порушивши форму дого-
вору, не заперечують самого факту укладання договору i спiр
виникау про тотожнiсть речей, переданих на схов, i речей, що
повертау охоронець, допускаються показання свiдкiв (частина
друга ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85