3. Установчi договори

Поняття установчих договорiв, єх юридична характеристика.

Спiльна дiяльнiсть окремих осiб може здiйснюватись шляхом ство-
рення нового самостiйного субукта права - юридичноє особи.
Чинне законодавство Украєни (закони Украєни <Про пiдприум-
ництво>, <Про пiдприумства в Украєнi>, <Про господарськi то-
вариства>, <Про цiннi папери i фондову бiржу>, <Про банки i

У проектi Нового ЦК Украєни положення про установчi дого-
вори мiстяться у главi <Юридичнi особи>. У звязку з цим дана
тема у майбутньому буде, очевидно, розглядатись в iншiй час-
тинi пiдручника.

294

банкiвську дiяльнiсть>, декрети Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про
довiрчi товариства>, <Про страхування>, постанова Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни <Про порядок реустрацiє адвокатських обуд-
нань> вiд 27 квiтня 1993 р. №302 та iншi акти законодавства)
здебiльшого вимагау при створеннi юридичноє особи двома
(кiлькома) засновниками укладати установчий договiр.

Особливiсть i специфiка установчого договору полягають в тому,
що вiн не тiльки регулюу взаумовiдносини за спiльною дiяльнiс-
тю (наприклад, вiдносини щодо створення юридичноє особи та
надiлення єє майном), а й визначау правовий статус юридичноє
особи, у складовою частиною установчих документiв. Дiя уста-
новчого договору пiсля державноє реустрацiє (створення) юри-
дичноє особи зберiгауться та продовжууться до моменту припи-
нення єє дiяльностi.

Установчi договори у дво- та багатостороннiми угодами, у звяз-
ку з цим кiлькiсть сторiн в них не може бути менше двох. Вони
у також консесуальними угодами.

Рiзновиди установчих договорiв. Внаслiдок того що установчi
договори необхiднi для створення рiзних за своєми завданнями i
функцiями господарських утворень, єх предметне можна подi-
лити на установчi договори страхових компанiй, комерцiйних
банкiв, довiрчих товариств, фондових бiрж, споживчих товариств,
адвокатських обуднань, виробничих, торговельних i посеред-
ницьких фiрм, асоцiацiй, консорцiумiв, концернiв та iнших юри-
дичних осiб.

Проте незважаючи на таку розмаєтiсть, для багатьох названих
осiб при укладаннi установчого договору необхiдно грунтувати-
ся на положеннях Закону Украєни <Про господарськi товарист-
ва>. Це обумовлено тим, що деякi законодавчi акти (<Про стра-
хування>, <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, <Про цiннi папе-
ри i фондову бiржу>), якi визначають правовi форми пiдприумств,
безпосередньо вiдсилають до Закону Украєни <Про господарськi
товариства>.

Цей закон визначау два основних рiзновиди установчих дого-
ворiв: що дiють водночас зi статутом юридичноє особи (акцiо-
нернi товариства, товариство з обмеженою i товариство з додат-
ковою вiдповiдальнiстю) та якi у удиним установчим докумен-
том (повне i командитне товариство).

Змiст установчих договорiв. Змiст установчих договорiв, тобто
сукупнiсть умов спiльноє дiяльностi, визначауться вiдповiдними
законами та сторонами установчих договорiв.

Закон <Про господарськi товариства> визначау вимоги щодо
змiсту установчих документiв шляхом перелiчення певних поло-
295

жень, якi повиннi бути закрiпленi у них. Однак цей перелiк умов
у спiльним як для установчого договору, так i для статуту. Так,
стаття 4 Закону <Про господарськi товариства> встановлюу, що
установчi документи повиннi мiстити вiдомостi про вид това-
риства, предмет i цiлi його дiяльностi, склад засновникiв та учас-
никiв, найменування та мiсцезнаходження, розмiр, порядок ут-
ворення статутного фонду, порядок розподiлу прибуткiв i збиткiв,
склад та компетенцiю органiв товариства, порядок прийняття
ними рiшень, включаючи перелiк питань, якi потребують одно-
стайностi або квалiфiкованоє бiльшостi голосiв, порядок внесен-
ня змiн до установчих документiв, порядок лiквiдацiє i реорга-
нiзацiє товариства.

iншi закони, такi як <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, <Про
цiннi папери i фондову бiржу>, Декрет <Про довiрчi товариства>,
доповнюють закон <Про господарськi товариства> визначенням
перелiку умов, якi обовязково повиннi мiстити вiдповiдно ста-
тути комерцiйного банку, фондовоє бiржi, установчий договiр
довiрчого товариства.

Перелiк питань, якi слiд закрiпити в установчому договорi, а
якi в статутi, визначауться, виходячи з юридичноє природи та
призначення кожного з цих документiв.

При укладаннi установчого договору сторони закрiплюють перш
за все свою волю на створення юридичноє особи певного виду.
Це становить предмет установчого договору юридичноє особи.

В установчому договорi засновники визначають порядок
спiльноє дiяльностi по створенню юридичноє особи, умови пере-
дачi єй свого майна та участi в дiяльностi. Договором визнача-
ються також умови та порядок розподiлу мiж учасниками при-
бутку та збиткiв, управлiння дiяльнiстю юридичноє особи, вихо-
ду засновникiв (учасникiв) iз єє складу.

Зобовязання учасникiв установчого договору складаються з
виконання необхiдних дiй, що направленi на передачу майна
юридичнiй особi, яка створюуться, здiйснення органiзацiйних
заходiв щодо єє державноє реустрацiє та подальшу участь в дiяль-
ностi юридичноє особи.

Строки внесення вкладiв можуть встановлюватися законо-
давством або сторонами установчого договору. Наприклад, при
створеннi товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю учасники
вiдповiдно до вимог статтi 52 Закону <Про господарськi това-
риства> зобовязанi до моменту реустрацiє товариства внести
не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу, що
пiдтверджууться документами, виданими банкiвською устано-
вою.

296

iншу частину вкладу учасник вносить не пiзнiше року пiсля
реустрацiє товариства. Учасники установчого договору можуть пе-
редбачити санкцiє за несвоучасне виконання цього зобовязання.

Учасники можуть робити вклади через заставу будинкiв, спо-
руд, обладнання тощо, цiнних паперiв, прав користування зем-
лею, водою та iншими природними ресурсами, будь-яких прав
iнтелектуальноє власностi, грошових коштiв тощо.

Для пiдприумств з iноземними iнвестицiями Декрет Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни <Про режим iноземного iнвестування> вста-
новлюу вичерпний перелiк видiв майна iноземного iнвестора,
що квалiфiкууться як iноземна iнвестицiя. Це конвертована ва-
люта, права на здiйснення господарськоє дiяльностi, включаючи
права на розвiдування, розроблення, видобування чи експлуата-
цiю природних ресурсiв, наданих вiдповiдно до законодавства
або договорiв, вартiсть яких у конвертованiй валютi пiдтвердже-
на згiдно з законами (процедурами) краєни-iнвестора або мiжна-
родними торговельними звичаями тощо.

Оцiнка вкладiв здiйснюуться учасниками установчого догово-
ру згiдно з порядком, що визначауться ними. Оцiнка iноземних
iнвестицiй проводиться учасниками на основi цiн мiжнародних
ринкiв на момент єх внесення (ст.5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни <Про режим iноземного iнвестування>).

В установчому договорi може визначатися зобовязання учас-
никiв не розголошувати комерцiйну таумницю та конфiденцiй-
ну iнформацiю (постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про пе-
релiк вiдомостей, що не становлять комерцiйноє таумницi> вiд
09.08.93 №611 // Урядовий курур. - 1993. - 19 серп.).

Обсяг прав та обовязкiв учасникiв установчого договору зале-
жить вiд обраноє правовоє форми юридичноє особи. Вiдповiдно
до статтi 3 Закону <Про пiдприумства в Украєнi> асоцiацiя у до-
говiрним обуднанням, створеним з метою постiйноє координацiє
господарськоє дiяльностi. Асоцiацiя не мау права втручатися у
виробничу та комерцiйну дiяльнiсть будь-якого з єє учасникiв.

Однак, якщо пiдприумства (учасники) обудналися для спiльноє
дiяльностi у корпорацiю, то вони делегують окремi повноважен-
ня централiзованого регулювання дiяльностi кожного з них.

Установчий договiр набувау чинностi з моменту його пiдпи-
сання усiма учасниками. З цього моменту мiж ними виникають
правовiдносини по створенню юридичноє особи та дiяльностi в
єє межах, тобто зобовязання спiльноє дiяльностi. Державна ре-
устрацiя установчого договору не мау для нього юридичного зна-
чення, оскiльки необхiдна лише для того, щоб створене ним
пiдприумство (органiзацiя) набуло прав юридичноє особи.

297

Зареустрований установчий договiр пiдлягау перереустрацiє у
випадках змiни форми власностi, органiзацiйноє форми чи на-
зви юридичноє особи (Закон Украєни <Про внесення змiн i до-
повнень до деяких законодавчих актiв Украєни> вiд 16 грудня
1993 р.). -Отже, учасники установчого договору можуть протягом
усього часу його дiє вносити до нього змiни, крiм уже зазначе-
них.

Слiд зауважити, що пiсля державноє реустрацiє юридична осо-
ба стау власником майна, переданого йому засновниками (учас-
никами) у власнiсть. У звязку з цим тут не виникають вiдноси-
ни спiльноє частковоє власностi, що iснують у договорах про
спiльну дiяльнiсть.

Чинне законодавство надау правонаступникам (спадкоумцям)
учасникiв товарист переважне право вступу до них. В iнших ви-
падках учасники це право можуть спецiально передбачати в ус-
тановчому договорi.

Правонаступники (спадкоумцi) можуть вiдмовитися вiд вступу
до товариства або, навпаки, учасники установчого договору мо-
жуть вiдмовити єм. Внаслiдок цього правонаступникам (спад-
коумцям)видауться у грошовiй чи натуральнiй формi частка
майна, що належала спадкодавцю.

Учасник створеноє юридичноє особи може за згодою решти
учасникiв вiдступити свою частку або єє частину одному чи
кiльком учасникам чи самiй юридичнiй особi, а якщо установ-
чий договiр не мiстить нiякоє заборони на єє вiдступлення, то й
третiм особам. При вiдступленнi вiд частки учасники користу-
ються переважним правом єє придбання пропорцiйно єх часткам
у статутному капiталi або в iншому погодженому мiж ними
розмiрi.

Установчий договiр (i створена ним юридична особа) припи-
няу свою дiю пiсля закiнчення строку, на який вiн укладався,
або пiсля досягнення мети, поставленоє при його створеннi, за
рiшенням вищого органу юридичноє особи про припинення єє
дiяльностi, на пiдставi рiшення арбiтражного суду в порядку,
встановленому Законом Украєни <Про банкрутство> та з iнших
пiдстав. Якщо при створеннi юридичноє особи установчий до-
говiр набув чинностi до державноє реустрацiє i як правовий регу-
лятор зобовязання самостiйно iснував у правовому просторi i
часi, то з моменту виключення юридичноє особи з реустру уста-
новчий договiр втрачау свою чиннiсть. Деякi його положення
(наприклад, положення про конфiденцiйнiсть) можуть дiяти i
пiсля припинення установчого договору.

298

Глава 17

Зобовязання, що виникають з публiчного обiцяння
винагороди (оголошення конкурсу)

Органiзацiя конкурсiв (вiд лат. сопсиге - змагання) в нашiй
краєнi - одна з форм змагання у створеннi високоякiсних творiв
лiтератури, науки, мистецтва i технiки. Так, проводяться тема-
тичнi конкурси винахiдникiв i рацiоналiзаторiв, конкурс на ство-
рення кращоє картини, оповiдання, повiстi, музичного твору,
архiтектурного проекту тощо. Це викликало необхiднiсть право-
вого регулювання конкурсiв у цивiльному кодексi.

Згiдно з статтями 435-439 ЦК Украєни передбачаються кате-
горiє зобовязань, якi покликанi цивiльно-правовими засобами
заохочувати вчинення певних суспiльно-корисних дiй, тобто зав-
дяки конкурсу досягти найкращого розвязання технiчного, на-
укового, художнього, архiтектурного й iншого завдання за вина-
городу.

Зобовязання, що виникають з публiчного обiцяння винагоро-
ди (оголошення конкурсу), у рiзновидом зобовязань або зобовя-
зальних вiдносин, на пiдставi яких одна сторона (влаштовувач
конкурсу), оголосивши конкурс, зобовязана сплатити обiцяну
винагороду особам (учасникам конкурсу), якi подали роботи,
що визнанi гiдними винагороди вiдповiдно до умов конкурсу.

Учасниками зазначених зобовязальних вiдносин виступають: з боку
влаштовувачiв конкурсiв - державнi, кооперативнi або iншi гро-
мадськi органiзацiє, яким право оголошувати конкурс надано єх
статутами (положеннями) або чинним законодавством Украєни.
Наприклад, право оголошувати конкурс надано обуднанням
творчих працiвникiв (спiлкам журналiстiв, письменникiв, кiне-
матографiстiв тощо), редакцiям газет, журналiв.

Учасниками конкурсу можуть бути громадяни (iндивiдуально
чи колективно), органiзацiє.

Предметом конкурсу у як дiє (виконання музичного, художньо-
го твору), так i результат дiй (створення машини, картини, ро-
ману).

Конкурс у цивiльному правi у сукупнiстю одностороннiх угод,
якi повиннi бути вчиненi як влаштовувачем конкурсу, так i його
учасниками. Наприклад, за своую юридичною природою, ого-
лошення конкурсу у одностороннiм волевиявленням влаштову-
вача конкурсу, тобто односторонньою угодою. Оголошення про
конкурс повинно мiстити обовязковi умови, передбаченi части-
ною другою статтi 435 ЦК Украєни, такi як:

299

i) виклад завдання (шляхи розкриття теми твору, його обсяг,
коло питань, що пiдлягають висвiтленню, тощо);

2) строк виконання завдання (певний промiжок часу, конк-
ретна календарна дата), не пiзнiше якого повинен бути пред-
ставлений результат (рукопис, картина, план) або в межах якого
повинна бути виконана робота (наприклад, виконання музич-
ного твору);

3) розмiр винагороди (зазначення кiлькостi призових мiсць, а
також розмiру й кiлькостi премiй по кожному призовому мiсцю);

4) мiсце подання роботи (точна адреса i найменування орга-
нiзацiє, якiй подауться робота);

5) порядок i строк порiвнювальноє оцiнки робiт (зазначення
органу, що приймау рiшення за пiдсумками конкурсу, строк ви-
несення рiшення про виплату винагороди тощо).

Вiдсутнiсть хоча б однiує iз зазначених умов в оголошеннi про
конкурс позбавляу його юридичноє сили, i вiн визнауться у су-
довому порядку недiйсним. iншi умови конкурсу у необовязко-
вими i визначаються влаштовувачем конкурсу на свiй розсуд.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85