Науково-технiч-
на iнформацiя як результат науково-технiчноє творчостi у обук-
том права власностi, проте на неє не видаються правоохороннi
документи.

Коло цивiльно-правових вiдносин, що складаються в сферi на-
уково-технiчноє дiяльностi, досить широке. Воно охоплюу вiдно-
сини по створенню i використанню винаходiв, промислових

379

зразкiв, рацiоналiзаторських пропозицiй, товарних знакiв, ко-
рисних моделей, знакiв обслуговування, нових сортiв рослин,
нових порiд тварин i птицi, науково-технiчноє iнформацiє, ком-
плекс результатiв творчоє дiяльностi, що стосууться електронно-
обчислювальних машин, тощо. Цей перелiк невичерпний, вiн
постiйно поповнюуться.

Вiдмiннiсть обуктiв зумовлюу особливостi правовоє охорони i
єх. Для надання правовоє охорони обуктам промисловоє влас- 3
ностi чинне законодавство передбачау єх попередню квалiфiка- :

цiю як таких i наступну державну реустрацiю. Лише пiсля вико- є
нання цих процедур заявникам видаються правоохороннi доку-
менти у формi патентiв або свiдоцтв.

Отже, для одержання правовоє охорони обукта промисловоє!
власностi необхiдно подати заявку до Держпатенту Украєни (або З
на пiдприумство, де може бути використано рацiоналiзаторську
пропозицiю). Заявка мау пройти належну експертизу, пропози-
цiя мау пройти вiдповiдну квалiфiкацiю. Пiсля державноє реуст-
рацiє авторовi видауться вiдповiдний правоохоронний документ.
Без здiйснення вказаних операцiй обукту промисловоє власностi;

правова охорона не надауться.

Обукти, що охороняються авторським правом, для одержан-
ня правовоє охорони не потребують подання спецiальноє заяв-
ки, проведення експертизи i державноє реустрацiє. На результа-
ти духовноє творчостi правоохороннi документи не видаються.
Для одержання правовоє охорони цих обуктiв досить надання
єм обуктивноє матерiальноє форми.

iстотною вiдмiннiстю цивiльно-правовоє охорони результатiв
духовноє i науково-технiчноє творчостi у рiзнi строки дiє автор-
ського i патентного права. __ |

Права авторства, право на iмя, право на недоторканiсть твору
не обмежуються строком. Автор будь-якого твору науки, лiтера-
тури i мистецтва чи обукта промисловоє власностi залишауться
таким незалежно вiд того, коли його створено. Права авторства
охороняються вiчно.

Право на iмя також нiяким строком не обмежене. Як i праве>
авторства, воно дiу безстрокове. Рiзниця полягау лише в тому>
що за авторським правом автор може випускати свiй твiр у свй
пiд власним iменем, пiд псевдонiмом або анонiмно. Що сто-
сууться обуктiв промисловоє власностi, то автор мау лише пра-|
во просити присвоєти своуму витвору своу iмя чи спецiальнi
назву, i

iншi авторськi права та права промисловоє власностi обмежся
певним строком дiє. Так, Закон Украєни про авторське право :

380

сумiжнi права у статтi 24 передбачау, що авторське право дiу
протягом усього життя автора i 50 рокiв пiсля його смертi, раху-
ючи з 1 сiчня року, який настау за роком смертi автора.

Строки дiє прав промисловоє власностi для рiзних обуктiв про-
мисловоє власностi чинним законодавством встановленi рiзнi.
Патенти на винаходи i новi сорти рослин дiють протягом 20
рокiв з дня надходження заявки до Держпатенту Украєни. Па-
тент на промисловий зразок видауться на 10 рокiв вiд дати над-
ходження заявки до Держпатенту Украєни. Проте патент на про-
мисловий зразок може бути продовжений, але не бiльш як на
пять наступних рокiв. Свiдоцтво на знак для товарiв i послуг дiу
протягом 10 рокiв вiд дати надходження заявки до держпатенту
Украєни i на прохання його власника дiя свiдоцтва може бути
продовжена на наступнi 10 рокiв.

Авторське право, на яке чинне законодавство встановило певнi
строки його дiє, зводиться до права на винагороду за використан-
ня твору чи обукта промисловоє власностi. Автори результатiв
творчоє дiяльностi мають право на винагороду, якщо зазначенi
результати будуть використанi протягом строку дiє авторського
права. Так, письменник мау право на винагороду, якщо твiр ви-
користовууться за його життя, а спадкоумцi автора - в межах 50
рокiв пiсля його смертi. Винагорода за використання винаходу чи
iншого обукта промисловоє власностi виплачууться за умови, що
використання мало мiсце в межах строку дiє патенту.

Пiсля закiнчення строку дiє авторського права чи права про-
мисловоє власностi твiр чи обукт промисловоє власностi стають
суспiльним надбанням i можуть використовуватися будь-ким без
згоди автора i без виплати авторськоє винагороди.

Пiдроздiл 1
Авторське право i сумiжнi права

Глава 22
Авторське право

1. Поняття i джерела авторського права

Основними напрямами духовноє творчостi народу у наукова
дiяльнiсть, лiтература i мистецтво. Результати цих видiв творчоє
дiяльностi, невичерпнi за формами, прийомами, способами обук-
тивного вираження духовного багатства людини, у предметом

381

iiропиоиi илирини. iiСВНi суспiльнi ВiДНОСИНИ, ЩО ВИНИКаЮТЬ у

звязку з єх використанням, потребують правового регулювання,
яке бере на себе авторське право. В обуктивному розумiннi ав-
торське право - це сукупнiсть правових норм, якi регулюють
вiдносини, що виникають внаслiдок створення i використання-
творiв лiтератури, мистецтва й науки. У субуктивному розумiннi
це сукупнiсть прав, якi належать автору або його правонаступ-
никам у звязку iз створенням i використанням твору лiтерату-
ри, науки, мистецтва.

У звязку з прийняттям Закону Украєни <Про авторське право
i сумiжнi права> Верховна Рада Украєни Постановою вiд 4 люто-
го 1994 р. внесла до ЦК Украєни такi змiни:

1. Статтю 472 викласти в такiй редакцiє: <Стаття 472. Законо-
давство Украєни про авторське право i сумiжнi права. Законо-
давством Украєни охороняються особистi (немайновi) i майновi
права авторiв та єх правонаступникiв, повязанi iз створенням та
використанням творiв науки, лiтератури i мистецтва (авторське
право), i права виконавцiв, виробникiв фонограм та органiзацiй
мовлення (сумiжнi права).

Вiдносини, що складаються у звязку iз створенням i викорис-
танням обуктiв авторського права i сумiжних прав, регулюють-
ся Законом Украєни <Про авторське право i сумiжнi права> та
iншими законодавчими актами Украєни>.

2. Статтi 473-513 виключити>.

Завдання авторського права - встановити найсприятливiшi пра-
вовi умови для творчоє дiяльностi, забезпечити доступнiсть ре-
зультатiв цiує дiяльностi всьому суспiльству. Його основним прин-
ципом у поуднання iнтересiв автора та iнтересiв усього суспiль-
ства. Авторське право проголошуу i забезпечуу широкий захист
особистих (немайнових) i майнових прав авторiв.

Джерела авторського права представленi нормативними акта-
ми, до яких передусiм належать конституцiйнi та законодавчi
акти, що визначають основнi засади, Закон Украєни <Про ав-
торське право i сумiжнi права> та iншi закони. Так, законодав-
ство, яке безпосередньо регулюу вiдносини власностi, визнау за
громадянином виключне право розпоряджатися своєми здiбнос-
тями до продуктивноє i творчоє працi. Зокрема, Закон Украєни
<Про власнiсть> проголошуу в статтi 13, що обуктами права влас-
ностi громадян у твори науки, лiтератури, мистецтва, вiдкриття,
винаходи, промисловi зразки та iншi результати iнтелектуальноє
дiяльностi. Стаття 41 цього самого Закону встановлюу, що твори
науки, лiтератури i мистецтва у обуктами права iнтелектуальноє
власностi.

382

Важливе значення у регулюваннi авторських вiдносин мають
типовi авторськi договори, якi затверджуються Кабiнетом
Мiнiстрiв Украєни або за його дорученням вiдповiдними вiдом-
ствами i творчими спiлками.

Для правильного i однозначного застосування законодавства
при захистi авторських прав велике значення мау судова прак-
тика розгляду справ, що виникають в разi порушення автор-
ських прав. Верховний Суд Украєни систематично узагальнюу й
аналiзуу таку практику, робить вiдповiднi висновки, про якi по-
вiдомляу суди.

Особливу групу джерел сучасного авторського права станов-
лять мiжнароднi договори: Бернська конвенцiя по охоронi лiте-
ратурних та художнiх творiв (1886 р.), яка неодноразово допов-
нювалася i змiнювалася; Всесвiтня (Женевська) конвенцiя по
авторському праву (1952 р.);. Римська конвенцiя по охоронi прав
артистiв-виконавцiв, виготовлювачiв фонограм, а також вироб-
никiв органiзацiй мовлення (1961 р.); Конвенцiя, що створюу
Всесвiтню органiзацiю iнтелектуальноє власностi (пiдписана в
Стокгольмi в 1967 р., чинна з 1970 р.); Женевська конвенцiя по
охоронi iнтересiв виготовлювачiв фонограм (1971 р.); Брюсельська
конвенцiя по розповсюдженню програм, що несуть сигнали, якi
передаються через супутники (1974 р.).

Мiжнароднi договори встановлюють взаумнi права та обовяз-
ки краєн-учасниць i у основною правовою формою розвитку
мiжнародного спiвробiтництва в галузi авторського права. В Ук-
раєнi укладання мiжнародних договорiв у конституцiйним пра-
вом.

Якщо мiжнародним договором, учасником якого у Украєна, вста-
новленi iншi правила, нiж тi, що мiстяться в законодавствi Украє-
ни про авторське право i сумiжнi права, то застосовуються прави-
ла мiжнародного договору (ст.3 Закону про авторське право).

2. Обукти авторського права

Обуктом авторського права у твiр науки, лiтератури чи мис-
тецтва, виражений у будь-якiй обуктивнiй формi. Твiр - це
результат творчоє працi автора, комплекс iдей, образiв, поглядiв
тощо. У статтi 5 Закону про авторське право вмiщено перелiк
обуктiв авторського права та загальнi ознаки єх. Це можуть бути
уснi твори (промови, лекцiє, доповiдi, виступи, проповiдi тощо),
письмовi (лiтературнi, науковi, технiчнi), музичнi твори, пере-
клади, сценарiє, твори образотворчого мистецтва тощо. Закон
не дау повного перелiку обуктiв авторського права, оскiльки

383

лiиi тя у своуму розвитку може породжувати новi й новi формат
обуктивного вираження творчоє дiяльностi людей.

Обуктом авторського права може бути не будь-який твiр, >"
лише той, який мау певнi, встановленi законом, ознаки: а) твор>
чий характер; б) вираження в обуктивнiй формi.

Обуктом авторського права може бути лише твiр, який у ре-
зультатом творчоє працi автора. Не вважауться обуктом автор-
ського права суто технiчна робота (наприклад, передрук на дру-
карськiй машинцi чужого твору або навiть його лiтературна об-
робка - редагування, коректура тощо). :

Твiр може бути виражений у будь-якiй обуктивнiй формi, але
обовязково придатнiй для вiдтворення, сприймання. Сама обук-
тивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення,;
схеми, запис на платiвку, магнiтну плiвку, фотографiє тощо). За- ii
дум письменника чи композитора, який у свiдомостi автора вже 1
склався у закiнчену форму, образ, певне сполучення звукiв, але Д
не виражений зовнi у будь-якiй формi, не визнауться обуктом i
авторського права, л

Обуктами авторського права можуть бути хореографiчнi тво- 5
ри i пантомiми, якщо до єх виконання у письмовi чи будь-якi т
iншi вказiвки; збiрники творiв народних пiсень, законiв, судо- 4
вих рiшень тощо. Авторське право у цих випадках виникау на |
творчий характер добору i розмiщення, але не поширюуться на у
змiст зiбраних творiв. i

Самостiйним обуктом авторського права у переклад твору 1
iншою мовою, оскiльки робота перекладача вважауться твор-гi
чою. Д

До обуктiв авторського права вiдносять рiзнi види музичних
творiв з текстом або без нього (iнструментальнi - симфонiє, со-
нати, квартети i вокальнi -пiснi, романси тощо), а також му-
зично-драматичнi - опери, оперети, балет. Музичнi твори, якщо
вони не записанi, обуктом авторського права стають з моменту
першого публiчного виконання.

Авторське право визнауться за будь-яким твором в галузi на-1
уки, лiтератури, мистецтва незалежно вiд його форми, готов-1
ностi i художньоє цiнностi. Це положення мау важливе значен-
ня, оскiльки охороняу твори рiзного художнього рiвня i мети, у
тому числi й такi, якi не призначалися автором для публiкацiє
(наприклад, листи, щоденники, особистi записи, враження).

Змiст художнього чи наукового твору також може бути вира-
жений в тiй чи iншiй формi. Так, науковi твори можуть бути:

втiленi у словесну науково-лiтературну або iншi форми - карти..
(географiчнi, геологiчнi), креслення, ескiзи, моделi, макети тощо.

384

Ще бiльш розмаєтими у форми художнiх творiв - лiтература,
музика, живопис архiтектура, графiка. iнколи художнiй твiр як
удине цiле зявляуться внаслiдок використання не однiує, а двох
чи бiльше форм, наприклад, музично-драматичнi твори (музика
i текст або музика i танець).

Сучасний рiвень науки i технiки дау змогу створювати складнi
твори, в яких поуднуються кiлька форм, наприклад, кiно- i теле-
фiльми (лiтературний текст, музика, декорацiє тощо). Обуктом
авторського права виступау фiльм як удине цiле. Проте само-
стiйними обуктами авторського права в аудiовiзуальному творi
можуть бути сценарiй, музика, пояснювальний текст, робота
головного оператора, художника-постановника, якi увiйшли скла-
довою частиною до твору (ст.21 Закону про авторське право).

Отже, твiр як обукт авторського права втiлений у певну ма-
терiальну форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Проте
авторське право на твiр (як нематерiальний обукт авторського
права) i право власностi на рiч, в яку вiн втiлений, не залежать
одне вiд одного. Тому не слiд плутати твiр як обукт авторського
права i рiч - рукопис, картину, примiрник книги. На рiч, в яку
матерiально втiлюуться твiр, може iснувати право власностi, право
користування тощо, але не авторське право. Так, продаж пись-
менником своує книги не позбавляу його авторських прав (ст.10
Закону про авторське право).

3. Субукти авторських вiдносин

Право на твiр належить його творцевi, тому, хто написав кни-
гу, картину, створив музику, скульптуру, аудiовiзуальний твiр.

Автором наукового, лiтературного чи мистецького твору може
бути громадянин Украєни, iноземець або особа без громадян-
ства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85