Проте законами Украєни <Про власнiсть>, <Про
пiдприумництво>, <Про пiдприумства в Украєнi>, <Про зовнiш-
ньоекономiчну дiяльнiсть> тощо цi обмеження були знятi. На-
приклад, вiдповiдно до статтi 4 Закону <Про власнiсть> власник
мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не супере-
чать закону. Вiн може використовувати майно для здiйснення
господарськоє та iншоє, не забороненоє законом, дiяльностi, зок-
рема, передавати його безоплатно або за плату у володiння i
користування iншим особам. Окремо визначауться право влас-
ника використовувати належне йому майно для пiдприумниць-
коє дiяльностi (ст.6 Закону <Про власнiсть>). Статтею 3 Закону
<Про власнiсть> допускауться обуднання майна, що у власнiстю
громадян i юридичних осiб.

Отже, субуктами (сторонами або учасниками) договору про
спiльну дiяльнiсть виступають громадяни та юридичнi особи.
Проте участь юридичноє особи у цих договорах повинна вiдпо-
вiдати цiлям, передбаченим єє статутом. Щодо спiльноє мети до-
говору про спiльну дiяльнiсть, нове законодавство Украєни при-
пускау як господарську, так й iншу (наприклад, благодiйну чи
науково-дослiдну) мету такого спiвробiтництва.

Договори про спiльну дiяльнiсть можуть бути дво- та багато-
стороннiми угодами. Вони також вважаються консесуальними
договорами, оскiльки для укладення єх досить згоди сторiн i не
потрiбен сам факт передачi внескiв та здiйснення спiльних дiй.

Багато суперечок в юридичнiй лiтературi виникау з приводу
вирiшення питання про оплатнiсть чи безоплатнiсть договорiв
про спiльну дiяльнiсть. Однi автори вважають, що договори про
спiльну дiяльнiсть у сплатними, оскiльки кожний з учасникiв,
який зробив майновий внесок, мау право вимагати вiд iнших
вiдповiдного зустрiчного задоволення. (Гражданское право. -
М., 1993. Т. 2. - С. 370; Масляев А.И., Масляев И.А. Договори
о совместной деятельности в советском гражданском праве. -
М., 1988. - С. 18). iншi вченi обстоюють думку про безоплат-
ний характер даних вiдносин, грунтуючи єє на вiдсутностi мате-
рiального еквiвалента дiям учасника, що зробив майновий вне-
сок (Советское гражданское право. - М., 1980.- Т.2. - С. 338).

10 6-257

289

На пiдставi аналiзу договорiв про спiльну дiяльнiсть можна кон-
статувати, що вони можуть бути як сплатними, так i безоплат-
ними. Такий критерiй, як <зустрiчне задоволення>, не завжди
свiдчить про оплатнiсть договорiв про спiльну дiяльнiсть, тому
що оплатнiсть (як ознака договорiв купiвлi-продажу, мiни, по-
ставки, майнового найму (оренди), комiсiє тощо) передбачау за-
доволення будь-яких майнових (економiчних) iнтересiв, майно-
ве задоволення. Наприклад, за договором про спiльну дiяльнiсть
по виробництву певноє продукцiє один учасник зобовязууться
надати примiщення, а другий - зробити внесок обладнанням
для розмiщення його у цьому примiщеннi. Тут дiйсно один учас-
ник задовольняу своє майновi iнтереси у потрiбному йому при-
мiщеннi, а другий - в обладнаннi, оскiльки це майно спiльно
використовууться. У випадках, коли сторони обуднують майно,
трудовi зусилля для досягнення спiльно, благодiйноє мети, то
задоволення ними майнових iнтересiв (майнове задоволення)
первiсне вiдступау У звязку з цим немау й ознаки оплатностi
даного договору, хоча сторони i роблять <зустрiчне задоволен-
ня>. Отже, найбiльш прийнятним критерiум оплатностi дого-
ворiв про спiльну дiяльнiсть виступау мета, що передбачау задо-
волення майнового (економiчного) iнтересу кожноє iз сторiн.

Рiзновиди договорiв про спiльну дiяльнiсть. Чинний Цивiльний
кодекс Украєни не мiстить вичерпного перелiку рiзновидiв дого-
ворiв про спiльну дiяльнiсть. Згiдно iз статтею 430 Кодексу сто-
рони можуть укладати договори про спiльну дiяльнiсть для бу-
дiвництва шляхiв, спортивних споруд, шкiл, житлових будинкiв
тощо. Крiм того, цивiльне законодавство надало права громадя-
нам i юридичним особам вiльно i без обмежень здiйснювати гос-
подарську та iншу дiяльнiсть. Отже, субукти права можуть оби-
рати науково-технiчне, виробниче, творче спiвробiтництво.

Зовнiшньоекономiчне законодавство Украєни i, зокрема, стат-
тя 45 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про режим iнозем-
ного iнвестування> вiд 20 травня 1993 р. передбачау договори
(контракти) про виробничу кооперацiю, спiльне виробництво та
iншi види спiльноє iнвестицiйноє дiяльностi, не повязанi iз ство-
ренням юридичноє особи.

Договори про спiльну дiяльнiсть подiляються на договори мiж
украєнськими юридичними та фiзичними особами i мiж ними та
iноземними особами (зовнiшньоекономiчнi договори про спiльну
дiяльнiсть). Спiльна дiяльнiсть без створення юридичноє особи,
тобто в рамках неправосубуктного обуднання мiж украєнськи-
ми та iноземними особами, регулюуться главою 38 ЦК Украєни,
якщо до договору буде застосовуватись украєнське право, поло-

290

женнями Закону Украєни <Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть>,
Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про режим iноземного iн-
вестування> та iншими законодавчими актами.

Сторони договорiв про спiльну дiяльнiсть можуть переслiдува-
ти мету як отримання прибутку (доходу), так i досягнення iншо-
го результату, наприклад, соцiального ефекту. В звязку з цим
договори про спiльну дiяльнiсть подiляють на комерцiйнi i такi,
що передбачають немайнову мету (благодiйну, наукову, освiт-
ню).

Змiст договорiв про спiльну дiяльнiсть. Договори про спiльну
дiяльнiсть, як правило, укладаються у простiй письмовiй формi.
Цей договiр мiстить положення про предмет договору, про внес-
ки, що роблять учасники договору, про керiвництво сумiсною
дiяльнiстю, строк дiє договору та iншi умови.

Предметом договору про спiльну дiяльнiсть у той результат, на
досягнення якого направленi дiє учасникiв по обуднанню внескiв
та спiльноє дiяльностi. Оформлення предмету договору дау змо-
гу визначити юридичну природу взаумовiдносин учасникiв i на
цiй основi узгоджувати iншi умови спiвробiтництва.

Важливе мiсце у договорi займають права та обовязки учас-
никiв. Вони встановлюються законом i договором.

Закон надау учасникам договору про спiльну дiяльнiсть право
брати участь у веденнi спiльних справ (ст.431 ЦК Украєни), пра-
во на доходи вiд спiльного майна вiдповiдно до своує частки
(ст.113 ЦК Украєни). Крiм того, сторони договору можуть ви-
значати також й iншi права, що доповнюють i розширюють на-
данi законом.

Чiтка органiзацiя спiльноє дiяльностi досягауться шляхом за-
крiплення у договорi цiлого ряду обовязкiв, що покладаються
на учасникiв. Цi договiрнi обовязки деталiзують дiє учасникiв у
досягненнi спiльноє мети i сприяють виконанню договору в цiло-
му. Вони за своєм характером можуть бути органiзацiйними, ви-
робничими та загальними. Так, до останнiх слiд вiднести обо-
вязки сторiн дотримуватись умов договору, виконувати всi своє
зобовязання перед iншими сторонами, не розголошувати ко-
мерцiйну таумницю та конфiденцiйну iнформацiю про спiльну
дiяльнiсть тощо. Органiзацiйнi включають обовязки учасникiв
зробити визначенi договором внески.

Зокрема, учасники договору про спiльну дiяльнiсть можуть ро-
бити внески грошима, яким-небудь рухомим i нерухомим май-
ном (землею, будiвлями, спорудами, обладнанням) i будь-якими
повязаними з ними майновими правами, акцiями, облiгацiями;

фошовими вимогами та правом вимоги щодо виконання дого-

><> 291

вiрних зобовязань, якi мають вартiсть; будь-якими правами iнте-
лектуальноє власностi, що мають вартiсть, включаючи авторськi
права, права на винаходи, права на знаки для товарiв i послуг,
фiрмовi найменування, промисловi зразки, ноу-хау тощо.

Учасники договору про спiльну дiяльнiсть можуть робити внес-
ки трудовою участю (ст.432 ЦК Украєни). Трудова участь - це
обумовлена договором сукупнiсть практичних дiй учасника, що
полягау в безпосередньому виконаннi трудових функцiй для до-
сягнення результату (мети) спiльноє дiяльностi. Внеском у спiльну
дiяльнiсть можуть бути також знання, дiловi звязки, дiлова ре-
путацiя тощо, вартiсть яких оцiнюуться сторонами.

Строки здiйснення учасниками внескiв узгоджуються у дого-
ворi. Учасники можуть установлювати договiрну вiдповiдальнiсть
за несвоучасне виконання цього та iнших обовязкiв як у формi
штрафу (пенi), так i у формi вiдшкодування збиткiв.

При укладеннi договору про спiльну дiяльнiсть визначауться
порядок ведення спiльних справ учасникiв. Ведення спiльних
справ учасникiв договору здiйснюуться у спiльних iнтересах всiх
необхiдних дiй, що забезпечують чiтке виконання умов догово-
ру i досягнення його мети. Це - керiвництво та органiзацiя
спiльноє дiяльностi, координацiя зусиль учасникiв договору,
вiдносини з третiми особами, контроль i звiтнiсть тощо.

Учасники договору про спiльну дiяльнiсть ведуть спiльнi спра-
ви за загальною згодою (частина перша ст.431 ЦК Украєни). Такий
порядок передбачау, що при вирiшеннi всiх питань сумiсноє дiяль-
ностi необхiдна одностайнiсть учасникiв.

Однак з рiзних причин (органiзацiйного, економiчного та iншо-
го характеру) учасники за згодою мiж собою доручають керiв-
ництво єх спiльною дiяльнiстю одному з учасникiв договору (час-
тина друга ст.431 ЦК Украєни). Якщо йдеться про спiвробiт-
ництво мiж юридичними особами, такого учасника прийнято
називати головною органiзацiую. Учасник, якому доручено ке-
рiвництво спiльною дiяльнiстю, приймау на себе ведення спiльних
справ учасникiв договору. Цей учасник дiу лише в межах повно-
важень (прав та обовязкiв), що визначаються у пiдписаному
iншими учасниками договору дорученнi.

Якщо за договором про спiльну дiяльнiсть здiйснюються iно-
земнi iнвестицiє, учасники вiдповiдно до вимог статтi 47 Декрету
<Про режим iноземного iнвестування> зобовязанi органiзувати
окремий бухгалтерський облiк та звiтнiсть про операцiє, повя-
занi з цим договором, i мають право на вiдкриття спiльних ра-
хункiв в установах банкiв Украєни для проведення розрахункiв,
повязаних з виконанням цього договору.

292




У договорi про спiльну дiяльнiсть учасники можуть визначити
порядок покриття витрат, передбачених договором, збиткiв, що
будуть виникати при виконаннi договору. Якщо договором та-
кий порядок не передбачауться, то спiльнi витрати й збитки
покриваються за,рахунок спiльного майна учасникiв (внескiв
учасникiв договору, майна, що створене або придбане внаслiдок
єх спiльноє дiяльностi). У разi якщо спiльного майна учасникiв
договору не вистачау для покриття усiх спiльних витрат i збиткiв,
то останнi розподiляються мiж учасниками пропорцiйно єх внес-
кам у спiльне майно (ст.433 ЦК Украєни).

Договiр про спiльну дiяльнiсть припиняуться у випадках, коли
досягнута його метє(цiлi); закiнчився строк дiє (якщо такий строк
учасники визначили у договорi); за загальною згодою учасникiв
прийнято вiдповiдне рiшення; вiдбуваються подiє (дiє), що роб-
лять неможливим здiйснення такоє дiяльностi i не залежать вiд
волi учасникiв та в iнших випадках, передбачених в законi або
договорi.

Право власностi у договорах про спiльну дiяльнiсть. При укла-
деннi i виконаннi договору про спiльну дiяльнiсть мiж його учас-
никами (сторонами) у бiльшостi випадкiв виникають вiдносини
спiльноє власностi. iншими словами, для майнових внескiв учас-
ники договору, а також майна, яке буде створене (придбане)
внаслiдок єх спiльноє дiяльностi, встановлюуться правовий ре-
жим спiльноє частковоє власностi. Очевидно, договором можна
встановити й iнший правовий режим внесеного майна.

Вiдносини власностi, що виникають мiж учасниками договору
про спiльну дiяльнiсть, регулюються Законом Украєни <Про
власнiсть>. Цивiльним кодексом Украєни та iншими законодав-
чими актами.

Учасники договору про спiльну дiяльнiсть використовують або
володiють, користуються i розпоряджаються майном, яке пере-
бувау у єх спiльнiй частковiй власностi, за згодою мiж собою.

Отже, будь-якi дiє щодо такого майна повиннi узгоджуватися
мiж всiма учасниками. Основнi умови й напрями використання
майна при спiльнiй частковiй власностi встановлюються догово-
ром.

Спiльна часткова власнiсть передбачау визначення частки кож-
ного учасника договору. Якщо пiд час виконання договору прид-
бауться яке-небудь майно (наприклад, засоби виробництва), то
частка кожного учасника в ньому визначауться вiдповiдно до
спiввiдношення внескiв учасникiв, зазначених у договорi.

До обуктiв права спiльноє частковоє власностi за договором
про спiльну дiяльнiсть (майновi внески, створене майно тощо)

293

не належать прибуток (доход), частина виробленоє продукцiє,
що розподiляються мiж учасниками договору, i надходять в по-
вне єх розпорядження.

Характер вiдносин у договорi про спiльну дiяльнiсть передба-
чау стабiльнiсть правових (органiзацiйних, майнових) звязкiв
мiж учасниками, без яких неможливо було б належним чином
здiйснювати спiвробiтництво. У звязку з цим законом встанов-
лено заборону учаснику договору розпоряджатися своую част-
кою у спiльному майнi без згоди iнших учасникiв (частина третя
ст.432 ЦК Украєни). Проте якщо така згода отримана, учасник
може вiдчужувати (оплатно або безоплатно) iншiй особi свою
частку в спiльному майнi (частина четверта ст.113 ЦК Украєни).
При цьому учасник повинен дотримуватися вимог закону про
право привiлейованоє купiвлi частки iншими учасниками дого-
вору.

На частку учасника договору про спiльну дiяльнiсть по його
особистих зобовязаннях може бути звернено стягнення третiми
особами. Закон дау право кредитору учасника-боржника предя-
вити позов про видiлення його частки для звернення на неє стяг-
нення (ст.116 ЦК Украєни).

Вiдносини спiльноє частковоє власностi мiж учасниками дого-
вору про спiльну дiяльнiсть припиняються iз закiнченням дiє цього
договору. Майно, що набуло статусу спiльноє частковоє влас-
ностi внаслiдок здiйснення спiльноє дiяльностi, пiсля необхiд-
них розрахункiв з бюджетом та третiми особами розподiляуться
мiж учасниками договору пропорцiйно єх часткам (внескам) у
спiльному майнi, якщо учасники не погодили iнший порядок
розподiлу результату єх спiльноє дiяльностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85