Цiни на iнформацiйну продукцiю та послуги встановлюються
договорами, за винятком випадкiв, передбачених Законом. У ходi
здiйснення купiвлi-продажу iнформацiйноє продукцiє повиннi га-
рантуватися охорона прав iнтелектуальноє власностi, державноє
та комерцiйноє таумницi, законнi права та iнтереси власника i
виготовлювача iнформацiйноє продукцiє та послуг.

Державнi органи та служби науково-технiчноє iнформацiє, iншi
iнформацiйнi центри, фiрми, пiдприумства, установи, органiзацiє,
якi формують ресурси науково-технiчноє iнформацiє за рахунок
власних коштiв, надають iнформацiйну продукцiю в користу-
вання i послуги на комерцiйних засадах.

Споживач науково-технiчноє iнформацiє несе вiдповiдальнiсть
за дотримання прав власника цiує iнформацiє. Вiн не мау права
передавати одержану науково-технiчну iнформацiю третiй особi,
якщо це не обумовлено договором мiж власником i споживачем
науково-технiчноє iнформацiє. У разi неякiсноє iнформацiє спо-
живач мау право вимагати вiд єє власника безплатного усунення
недолiкiв.

Глава 32
Право на iндивiдуалiзацiю пiдприумства

1. Право на використання найменування мiсця походження
товару

Одним iз правових засобiв iндивiдуалiзацiє дiяльностi у найме-
нування мiсця походження товару. Це також i реклама товару.
Часто якiснi властивостi товару визначаються саме мiсцем його
виготовлення, використанням мiсцевих ресурсiв, самобутнiм
умiнням майстрiв тощо. Тому виробники товару використову-
ють назву мiсця походження товару як засiб його iндивiдуалi-
зацiє i реклами.

Найменування мiсця походження товару - це назва краєни,
населеного пункту, мiсцевостi або iншого географiчного обукта
(далi - географiчний обукт), яка використовууться для позна-

443

чсння товару, особливi властивостi якого виключно або голов-
ним чином визначаються характерними для даного географiч-
ного обукта природними умовами або людськими факторами
чи природними умовами i людськими факторами одночасно.

Найменуванням мiсця походження товару може бути iсторич-
на назва географiчного обукта.

Не визнауться найменуванням мiсця походження товару по-
значення, яке хоч i у або мiстить назву географiчного обукта,
але увiйшло в Украєнi в загальний вжиток як позначення товару
певного виду, не повязане з мiсцем його виготовлення.

Правова охорона найменування мiсця походження товару в
Украєнi виникау на пiдставi його реустрацiє в установленому по-
рядку або в силу мiжнародних договорiв Украєни. Реустрацiя мiсця
походження товару може бути здiйснена однiую або кiлькома
юридичними або фiзичними особами. Особа, на iмя якоє заре-
устровано найменування мiсця походження товару, мау право
на користування ним. Особливiсть реустрацiє найменування мiсця
походження товару полягау в тому, що право на використання
цього самого найменування мiсця походження товару може бути
надано також iншiй юридичнiй або фiзичнiй особi, що перебу-
вау в тому самому географiчному обуктi i виробляу товар з тими
самими властивостями.

Заявка на реустрацiю i надання права користування наймену-
ванням мiсця походження товару чи заявка на надання права
користування вже зареустрованим найменуванням мiсця поход-
ження товару подауться до Держпатенту Украєни заявником (за-
явниками) особисто, через патентного повiреного чи iншу довi-
рену особу. Заява мау стосуватися одного найменування мiсця
походження товару.
Заявка мау мiстити:

- заяву про реустрацiю i надання права користування найме-
нуванням мiсця походження товару або про надання права ко-
ристування вже зареустрованим найменуванням мiсця походжен-
ня товару iз зазначенням заявника (заявникiв), а також його (єх)
мiсцезнаходження або мiсцепроживання;

- позначення, що заявляуться;

- вид товару, для позначення якого випрошууться реустрацiя
i надання права користування найменуванням мiсця походжен-
ня товару або надання права користування вже зареустрованим
найменуванням мiсця походження товару iз зазначенням мiсця
його виробництва;

- опис особливих властивостей товару. Заявка подауться ук-
раєнською мовою.

444

Крiм зазначених матерiалiв до заявки мають бути доданi:

- висновок компетентного органу про те, що заявник перебу-
вау у зазначеному географiчному обуктi i виробляу товар, особ-
ливi властивостi якого визначаються характерними для даного
географiчного обукта природними умовами або людськими фак-
торами чи природними умовами i людськими факторами одно-
часно;

- для iноземного заявника - документ, який пiдтверджуу його
право на заявлене найменування мiсця походження товару в краєнi
походження товару.

Держпатент Украєни проводить експертизу заявки, яка скла-
дауться з двох етапiв: попередньоє експертизи i експертизи заяв-
леного позначення.

Попередня експертиза мау на метi перевiрити змiст заявки,
наявнiсть необхiдних документiв та єх вiдповiднiсть встановле-
ним вимогам. Ця експертиза мау бути проведена протягом двох
мiсяцiв вiд дати подання заявки, i за єє результатами приймауть-
ся рiшення про прийняття заявки до розгляду або про вiдмову в
прийняттi єє до розгляду. Прийнята до розгляду заявка пiдлягау
експертизi на вiдповiднiсть заявленого позначення встановле-
ним вимогам. За результатами цiує експертизи Держпатент Ук-
раєни приймау рiшення про реустрацiю найменування мiсця
походження товару i надання права користування ним або про
вiдмову в реустрацiє найменування мiсця походження товару i
наданнi права користування ним чи рiшення про надання права
користування вже зареустрованим найменуванням мiсця поход-
ження товару або про вiдмову в наданнi права користування ним.

За результатами експертизи Держпатент Украєни проводить ре-
устрацiю найменування мiсця походження товару в Державному
реустрi найменувань мiсця походження товару Украєни. Протя-
гом трьох мiсяцiв вiд дати реустрацiє Держпатент Украєни видау
заявнику свiдоцтво на право користування найменуванням мiсця
походження товару.

Володiлець свiдоцтва мау право користування найменуванням
мiсця походження товару. Але на вiдмiну вiд iнших прав на ре-
зультати технiчноє творчостi володiлець свiдоцтва не мау права
надавати лiцензiє на використання найменування мiсця поход-
ження товару iншим особам.

Свiдоцтво дiу протягом десяти рокiв вiд дати його державноє
реустрацiє. За клопотанням володiльця свiдоцтва його чиннiсть
може бути продовжена кожного разу ще на десять рокiв.

Володiлець свiдоцтва мау право реуструвати найменування
мiсця походження товару в зарубiжних краєнах.

445

Реустрацiя найменування мiсця походження товару може бути
визнана недiйсною, якщо єє було виконано з порушенням ви-
мог чинного законодавства. Дiя реустрацiє може бути припине-
на у звязку iз зникненням характерних для даного географiч-
ного обукта умов i неможливiстю виробництва товару iз зазна-
ченими в Реустрi властивостями. Дiя свiдоцтва на найменуван-
ня мiсця походження товару на iмя iноземноє фiзичноє чи юри-
дичноє особи може бути припинена у звязку з втратою ними
права на дане найменування мiсця походження товару в краєнi
походження товару.

Може бути визнано недiйсним i саме свiдоцтво на право ко-
ристування найменуванням мiсця походження товару, якщо воно
було видане з порушенням вимог, встановлених чинним зако-
нодавством.

Чиннiсть свiдоцтва може бути припинена:

- у звязку з втратою товаром особливих властивостей, зазна-
чених у Реустрi i повязаних з даним найменуванням мiсця по-
ходження товару;

- в разi анулювання реустрацiє найменування мiсця поход-
ження товару;

- у звязку з лiквiдацiую юридичноє особи - володiльця
свiдоцтва;

- на пiдставi заяви володiльця свiдоцтва, поданоє до Держпа-
тенту Украєни.

Будь-яке рiшення щодо заявки на найменування мiсця поход-
ження товару може бути оскаржене заявником в Апеляцiйнiй
радi Держпатенту Украєни. Скарга мау бути подана протягом
трьох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення. Апеляцiйна рада зо-
бовязана розглянути скаргу протягом чотирьох мiсяцiв вiд дати
єє надходження. У разi незгоди заявника з рiшенням Апеляцiй-
ноє ради вiн може протягом шести мiсяцiв вiд дати його одер-
жання звернутися з позовом до суду (арбiтражного суду).

Будь-яка особа може оскаржити рiшення Держпатенту Украє-
ни про реустрацiю найменування мiсця походження товару i
видачу свiдоцтва на право користування ним в Апеляцiйнiй радi.
Остання зобовязана розглянути скаргу протягом чотирьох мiсяцiв
вiд дати єє надходження. У разi незгоди скаржника з рiшенням
Апеляцiйноє ради вiн може звернутися з позовом до суду чи ар-
бiтражного суду.

Реустрацiя мiсця походження товару, а також свiдоцтво на право
користування найменуванням мiсця походження товару анулю-
ються Держпатентом Украєни у разi визнання єх недiйсними на
пiдставi рiшення Апеляцiйноє ради чи суду.

446

Незаконне використання найменування мiсця походження то-
вару або подiбного позначення дау пiдставу володiльцю свiдоцт-
ва вимагати:

- заборони використання найменування мiсця походження
товару;

- припинення використання, а також вiдшкодування всiм по-
терпiлим заподiяноє шкоди в повному обсязi;

- опублiкування судового рiшення з метою вiдновлення дiло-
воє репутацiє потерпiлого;

i- усунення з товару або його упаковки незаконно використо-
вуваного найменування мiсця походження товару чи позначен-
ня, подiбного до нього, або знищення виготовлених зображень
найменування мiсця походження товару чи позначення, подiб-
ного до нього.

Спори з приводу незаконного використання найменування
мiсця походження товару розглядаються судом, арбiтражним або
третейським судом.

2. Право на фiрмове найменування (фiрму)

Кожна юридична особа мау право на iндивiдуалiзацiю своує
дiяльностi для вiдмежування єє вiд iншоє спорiдненоє дiяльностi.
Ця iндивiдуалiзацiя може здiйснюватися шляхом вибору спе-
цiальноє назви - фiрмового найменування (фiрми). Таке найме-
нування (фiрма) юридичноє особи охороняуться законом i пiдля-
гау державнiй реустрацiє в установленому порядку.

Проте не кожне обране юридичною особою фiрмове наймену-
вання пiдлягау державнiй реустрацiє. Не може бути зареустрова-
ним найменування юридичноє особи (фiрми), схоже iз вже за-
реустрованим настiльки, що єх можна переплутати, або якщо
воно здатне ввести в оману споживачiв. Не пiдлягау державнiй
реустрацiє також найменування (фiрма), яке не вiдображау дiйсно-
го характеру i виду дiяльностi особи та iншi iстотнi елементи
фiрми (принцип iстинностi фiрми). З цього правила випливау,
що фiрмове найменування (фiрма) юридичноє особи мау вiдоб-
ражатися i в дiяльностi цiує особи.

Право на фiрмове найменування (фiрму) виникау в юридичноє
особи з моменту єє державноє реустрацiє i припиняуться у разi
виключення юридичноє особи з Державного реустру юридичних
осiб.

Юридична особа, фiрмове найменування (фiрма) якоє зареуст-
ровано в установленому порядку, мау виключне право на його
використання. Вона мау право використовувати фiрмове найме-

447

нування (фiрму) на товарах, єхнiй упаковцi, в рекламi, проспек-
тах, рахунках, друкованих виданнях, офiцiйних бланках та iншiй
документацiє, повязанiй з єє дiяльнiстю.

Фiрмове найменування (фiрма) використовууться юридичною
особою також пiд час демонстрацiє товарiв на виставках i ярмар-
ках, якi органiзовуються на територiє Украєни.

Право на фiрмове найменування (фiрму) не може вiдчужува-
тися окремо вiд пiдприумства. Володiлець фiрмового наймену-
вання (фiрми) може передавати виключне право на його вико-
ристання iншим юридичним особам шляхом видачi виключноє
або невиключноє лiцензiє.

Використання чужого фiрмового найменування (фiрми) без доз-
волу його володiльця визнауться порушенням його прав i тягне
за собою вiдповiдальнiсть. Юридична особа, яка використовува-
ла чуже фiрмове найменування (фiрму), зобовязана припинити
його використання i вiдшкодувати потерпiлому заподiянi збитки
в повному обсязi.

РОЗДiЛ V

Спадкове право

1. Поняття та значення спадкування i спадкового права.
Основнi поняття спадкового права

Пiсля смертi громадянина його майновi права та обовязки, а
також деякi немайновi права переходять до iнших осiб. Такий
перехiд майна померлого до iншоє особи або до iнших осiб нази-
вауться спадкуванням.

Умови та порядок спадкування регламентуються рядом ци-
вiльно-правових норм, що в своєй сукупностi складають окре-
мий цивiльно-правовий iнститут - спадкове право.

Отже, спадкове право - це сукупнiсть цивiльно-правових норм,
якi регулюють правовiдносини, що виникають внаслiдок пере-
ходу майна померлого до iншоє особи чи до iнших осiб.

Норми, що регламентують умови та порядок спадкування,
мiстяться в Цивiльному кодексi Украєни (роздiл VII, ст.524-564).
Окремi норми спадкового права ми знаходимо i в iнших роздi-
лах ЦК Украєни (наприклад, ст.494), а також у нормативних ак-
тах, якi регулюють дiяльнiсть державних нотарiальних контор.

Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни <Про практику
розгляду судами Украєнськоє РСР справ про спадкування> вiд 24
червня 1983 р. мiстить керiвнi розяснення щодо практики зас-
тосування окремих норм спадкового права.

Конституцiя Украєни передбачау право спадкування власностi
громадян. Спадкове право забезпечуу родинi померлого мож-
ливiсть зберегти та використати його майно, заощадження, чим
сприяу пiдвищенню матерiального добробуту родини померло-
го, змiцненню власностi громадян.

Спадкове право надау можливiсть кожному громадяниновi роз-
порядитися своєм майном на випадок смертi, визначивши в за-
повiтi його долю. Отже, воно безпосередньо спрямоване на за-
хист особистих iнтересiв громадян, адже багатьом не байдуже,
до кого перейде належне єм майно пiсля єх смертi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85