3) знаряддя i засоби виробництва створюються людським ро-
зумом i руками. Людина використовуу єх у своєй цiлеспрямо-
ванiй свiдомiй дiяльностi. Водночас цi предмети матерiального
свiту повязанi з дiую обуктивних законiв природи: механiчних,

333

фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, якi iснують поза свiдомiстю лю-
дини i не залежать вiд неє;

4) суть джерела пiдвищеноє небезпеки полягау в тому, що пред-
мети, створенi людиною, залишаються пiд дiянням законiв при-
роди;

5) предмети - джерела пiдвищеноє небезпеки - мають спе-
цифiчнi особливостi або властивостi, якi можуть шкiдливо впли-
вати на навколишну середовище, в тому числi i на людину.

Рiзниця мiж названими теорiями полягау в тому, що згiдно з
теорiую дiяльностi джерело пiдвищеноє небезпеки - це дiяльнiсть,
повязана з використанням певних предметiв. За змiстом теорiє
предметiв або обуктiв матерiального свiту джерело пiдвищеноє
небезпеки - предмети, що повязанi з дiяльнiстю з приводу єх
використання. Цi вiдмiнностi, на наш погляд, непринциповi.
Сильнiшою у єх схожiсть, яка полягау, за думкою авторiв обох
теорiй, у тому, що джерело пiдвищеноє небезпеки характери-
зууться непiдконтрольнiстю з боку осiб, якi управляють вiдпо-
вiдною дiяльнiстю або користуються певними предметами, вна-
слiдок чого повнiстю не виключауться можливiсть заподiяння
непередбаченоє (випадковоє) шкоди.

Усвiдомлення зазначених теорiй наводить на думку, що буде
ближче до iстини, якщо обуднати положення цих теорiй у удину
систему знань про суть джерела пiдвищеноє небезпеки, а також
використати ознаки джерела пiдвищеноє небезпеки, якi мiстять-
ся в них, для його визначення. Саме таку спробу зробив Пленум
Верховного Суду Украєни в постановi вiд 27 березня 1992 р. <Про
практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про
вiдшкодування шкоди>. В нiй на рiвнi керiвних розяснень Пле-
нуму Верховного Суду Украєни запропоновано визначення дже-
рела пiдвищеноє небезпеки, в якому неважко виявити розробк.
обох теорiй. Отже, джерелом пiдвищеноє небезпеки слiд визна-
вати будь-яку дiяльнiсть, здiйснення якоє створюу пiдвищену
вiрогiднiсть заподiяння шкоди через неможливiсть повного кон-
тролю за нею людиною, а також дiяльнiсть по використанню,
транспортуванню, збереженню предметiв, речовин та iнших
обуктiв виробничого, господарського або iншого призначення,
якi мають такi ж самi властивостi.

За допомогою цих теорiй i запропонованого визначення дже-
рела пiдвищеноє небезпеки можна зясувати цивiльно-правовi
категорiє, що мiстяться у статтi 450 ЦК Украєни:

1) пiдвищена небезпека для оточення - це дiяльнiсть, яка ство-
рюу високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаченоє (ви-
падковоє) шкоди;

334

2) дiяльнiсть, повязана з пiдвищеною небезпекою, - це
дiяльнiсть по використанню, транспортуванню, збереженню пред-
метiв, речовин, яка не пiддауться безперервному i всеосяжному
контролю людиною;

3) джерело пiдвищеноє небезпеки - це будь-яка дiяльнiсть, у
тому числi дiяльнiсть по використанню, транспортуванню, збе-
реженню предметiв матерiального свiту (наприклад, технiки), яка
створюу високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаче-
ноє (випадковоє) шкоди через неможливiсть безперервного i все-
осяжного контролю за нею людиною.

Стаття 450 ЦК Украєни передбачау приблизний перелiк орга-
нiзацiй i громадян, дiяльнiсть яких повязана з пiдвищеною не-
безпекою: транспортнi органiзацiє, промисловi пiдприумства,
будови, власники автомобiлiв тощо. Виходячи з цього перелiку,
неважко скласти уявлення про джерела пiдвищеноє небезпеки.
Це рiзнi транспортнi засоби (локомотиви, автобуси, трамває, тро-
лейбуси, автомашини та iн.), устаткування промислових
пiдприумств (верстати, механiзми, конструкцiє), будiвельна тех-
нiка (бульдозери, екскаватори, баштовi крани).

Отже, чинним законодавством визнано за необхiдне встано-
вити приблизний перелiк джерел пiдвищеноє небезпеки. В звязку
з цим судово-арбiтражна практика визнала джерелами пiдвище-
ноє небезпеки: здiйснення вантажно-розвантажувальних робiт,
мотоцикли, вибуховi, отруйнi, займистi речовини. Слiд зазначи-
ти, що практика не вiдносить до джерел пiдвищеноє небезпеки:

велосипеди, вогнепальну i холодну зброю, свiйських тварин, гу-
жовий транспорт. Позицiя чинного законодавства щодо при-
мiрного перелiку джерел пiдвищеноє небезпеки у правильною,
бо вiдповiдау потребам практики. Адже в такому випадку суди
та арбiтражнi суди вправi визнавати джерелами пiдвищеноє не-
безпеки новi види технiки, рiзнi види енергiє.

Проте у й iнша точка зору, вiдповiдно до якоє перелiк джерел
пiдвищеноє небезпеки повинен бути вичерпним (Б.САнтимо-
нов). На користь неє наводяться аргументи про те, що в кожно-
му випадку особа, якiй належить джерело пiдвищеноє небезпе-
ки, повинна знати, що вона пiдлягау цивiльнiй вiдповiдальностi
за шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки саме як
володiлець останнього. З цiую точкою зору важко погодитися,
бо неможливо скласти вичерпний перелiк джерел пiдвищеноє
небезпеки i, отже, в нього необхiдно безупинно вносити змiни
та доповнення. Разом з тим, ця позицiя наводить на думку про
необхiднiсть законодавчого закрiплення в Цивiльному кодексi
Украєни ознак джерела пiдвищеноє небезпеки:

335

1) непiдконтрольнiсть вiдповiдноє дiяльностi безупинному i все-
осяжному контролю з боку людини;

2) високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаченоє (ви-
падковоє) шкоди цiую дiяльнiстю.

Пiдстави вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну джерелом пiдви-
щеноє небезпеки.

Обуктивнi пiдстави вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну дже-
релом пiдвищеноє небезпеки, збiгаються iз загальними обуктив-
ними пiдставами вiдповiдальностi за заподiяння шкоди (ст.440
ЦК Украєни). Це шкода, протиправнiсть дiяльностi, повязаноє з
пiдвищеною небезпекою для оточення, причинний звязок мiж
джерелом пiдвищеноє небезпеки i шкодою, що настала. Наведе-
мо кiлька зауважень щодо протиправностi дiяльностi, повязаноє
з пiдвищеною небезпекою, i причинного звязку мiж джерелом
пiдвищеноє небезпеки i шкодою. Дiяльнiсть, яка повязана з ви-
користанням засобiв механiзованого транспорту, iнших машин
з двигунами тощо, сама по собi правомiрна. Проте правомiрнiсть
експлуатацiє джерел пiдвищеноє небезпеки зовсiм не означау пра-
вомiрностi заподiяння ними шкоди особi або майну. Отже, за-
подiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки завжди у не-
правомiрною дiую. Вiдшкодування за статтею 450 ЦК Украєни
проводиться, коли шкода безпосередньо заподiяна джерелом
пiдвищеноє небезпеки. Якщо шкода заподiяна хоч й пiд час ек-
сплуатацiє джерела пiдвищеноє небезпеки, але не ним, вiдшко-
дування за заподiяну шкоду за статтею 450 ЦК Украєни виклю-
чауться. Так, судова практика виходить з того, що залiзниця не
вiдшкодовуу шкоду, заподiяну машинiсту або пасажировi пiд час
руху поєзда твердим предметом, який кинутий збоку. Згiдно з
статтею 450 ЦК Украєни обовязок по вiдшкодуванню заподiя-
ноє шкоди виникау незалежно вiд вини заподiювача шкоди, тоб-
то i за випадково заподiяну шкоду. В цьому полягау iстотна особ-
ливiсть вiдшкодування за статтею 450 ЦК Украєни порiвняно з
вiдшкодуванням на загальних пiдставах (ст.440 ЦК Украєни). Без-
винний характер обовязку по вiдшкодуванню шкоди, заподiя-
ноє джерелом пiдвищеноє небезпеки, пiдтверджууться змiстом
обставин, якi виключають застосування статтi 450 ЦК Украєни.
До числа таких обставин вiдносяться непереборна сила i умисел
потерпiлого. Отже, в усiх iнших випадках, в тому числi i при
вiдсутностi вини володiльця джерела пiдвищеноє небезпеки, ос-
таннiй вiдшкодовуу шкоду потерпiлому.

Обовязок по вiдшкодуванню шкоди заподiяноє джерелом пiдви-
щеноє небезпеки, називауться в заголовку статтi 450 ЦК Украє-
ни вiдповiдальнiстю. Оскiльки ця вiдповiдальнiсть застосовууть-

336

ся i при вiдсутностi вини заподiювача шкоди, в цивiлiстичнiй
лiтературi вона iменууться вiдповiдальнiстю незалежно вiд вини.
Необхiдно пiдкреслити, що судова та арбiтражна практика тлу-
мачить i застосовуу статтю 450 ЦК Украєни вiдповiдно до єє бук-
вального тексту, заголовку та змiсту статтi. Наприклад, в ухвалi
судовоє колегiє по цивiльних справах Верховного Суду Украєни
зазначено: <Посилання вiдповiдача на те, що державна автомо-
бiльна iнспекцiя не визнала вини шофера у нещасному випадку,
не може служити пiдставою для звiльнення автоколони вiд обо-
вязку вiдшкодувати шкоду, заподiяну позивачевi, оскiльки орга-
нiзацiя несе вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну джерелом пiдви-
щеноє небезпеки i у випадку вiдсутностi вини шофера у заподi-
яннi шкоди>.

Вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини за шкоду, заподiяну дже-
релом пiдвищеноє небезпеки, в сучасних умовах науково-технiч-
ного прогресу, ускладнення всiх сторiн життя суспiльства - важ-
ливий правовий iнструмент забезпечення соцiальноє справедли-
востi. Вона зумовлена особливо шкiдливими якостями джерел
пiдвищеноє небезпеки, оскiльки останнi в процесi експлуатацiє
не пiддаються безупинному i всеосяжному контролю з боку лю-
дини. Нiякi спецiальнi знання, навички, досвiд не дають можли-
востi нi передбачити тих шкiдливих наслiдкiв, якi настають у
конкретнiй життувiй ситуацiє, нi запобiгти єм. Окрiм того, вiдпо-
вiдальнiсть незалежно вiд вини стимулюу володiльцiв джерел
пiдвищеноє небезпеки до прийняття всiх можливих заходiв щодо
запобiгання заподiяння шкоди, заохочуу єх до участi в створеннi
новоє, бiльш безпечноє технiки. За афористичним виразом Б.С.Ан-
тимонова, стимулювати, спонукати до безпечноє дiяльностi можна
i без обвинувачень.

Субукти зобовязань по вiдшкодуванню шкоди, заподiяноє дже-
релом пiдвищеноє небезпеки. Зобовязаною стороною у вiдноси-
нах по вiдшкодуванню шкоди, заподiяноє джерелом пiдвищеноє
небезпеки, у органiзацiє i громадяни, дiяльнiсть яких повязана з
пiдвищеною небезпекою для оточення (ст.450 ЦК Украєни). За-
значенi органiзацiє та громадяни на практицi i в лiтературi нази-
ваються володiльцями джерел пiдвищеноє небезпеки. В Поста-
новi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р.
передбачауться приблизний перелiк володiльцiв джерел пiдви-
щеноє небезпеки. До них, зокрема належать:

Приклад, запозичений iз узагальнення судовоє практики Верхов-
ного Суду Украєни.

337

i/ власники джерел пiдвищеноє небезпеки (кооперативи, ак-
цiонернi товариства, громадяни тощо);

2) органiзацiє, що володiють джерелами пiдвищеноє небезпеки
на правi повного господарського вiдання або на правi оператив-
ного управлiння (державнi пiдприумства та установи);

3) органiзацiє i громадяни, що володiють джерелами пiдвище-
ноє небезпеки на пiдставi вiдповiдних договорiв (договору орен-
ди, пiдряду);

4) громадяни, якi мають доручення на управлiння транспорт-
ним засобом;

5) органiзацiє, що володiють джерелами пiдвищеноє небезпеки
на пiдставi адмiнiстративного акта про передачу єх у тимчасове
користування (п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 27 березня 1992 р.).

Звичайно, вказiвки пункту 4 Постанови не вичерпують усiх
випадкiв розвязання питань про субукта вiдповiдальностi за
шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки. Так, в су-
довiй практицi вирiшуються питання про субукта вiдповiдаль-
ностi, якщо джерело пiдвищеноє небезпеки - автомашина - у
обуктом спiльноє власностi. Судова практика виходить з того,
що субуктом вiдповiдальностi в зазначених випадках у той з
учасникiв спiльноє власностi, наприклад, один з подружжя, який
експлуатував автомашину у момент заподiяння шкоди. Нерiдко
судова практика розвязуу питання про субукта вiдповiдаль-
ностi за шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, якщо
його заподiянню сприяла неправомiрна, винна поведiнка тре-
тьоє особи. Так, Верховний Суд Украєни вважау, що стаття 450
ЦК Украєни не передбачау звiльнення володiльця джерела пiдви-
щеноє небезпеки вiд вiдповiдальностi i в тих випадках, коли
заподiянню шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки сприяла не-
правомiрна винна поведiнка третьоє особи. Отже, субуктом
вiдповiдальностi перед потерпiлим у володiлець джерела пiдви-
щеноє небезпеки. Останнiй вправi предявити регресний позов
до винноє третьоє особи. При заподiяннi шкоди здоровю гро-
мадян внаслiдок взаумодiє (зiткнення) джерел пiдвищеноє не-
безпеки єх володiльцi вiдповiдають перед потерпiлими солiдар-
но, тобто несуть солiдарну вiдповiдальнiсть. Питання про вiдпо-
вiдальнiсть за шкоду, заподiяну при цьому самим джерелам
пiдвищеноє небезпеки, вирiшууться за статтею 440 ЦК Украє-
ни, i судам необхiдно виходити з того, що мiж собою володiльцi
вiдповiдають за принципом вини, а саме:

1) шкода, заподiяна одному з володiльцiв з вини iншого, вiдшко-
довууться винним;

338

2) при наявностi вини лише володiльця, якому заподiяна шко-
да, вона йому не вiдшкодовууться;

3) при наявностi вини обох володiльцiв розмiр вiдшкодування
визначауться вiдповiдно до ступеня вини кожного;

4) при вiдсутностi вини володiльцiв джерел пiдвищеноє небез-
пеки у взаумному заподiяннi шкоди незалежно вiд його розмiру
жоден не мау права на вiдшкодування.

Зазначенi положення поширюються на наземнi транспортнi
засоби. Якщо шкода заподiяна взаумодiями (зiткненням) мор-
ських або повiтряних суден, пiдстави вiдповiдальностi за запо-
дiяну шкоду передбаченi вiдповiдними статтями Кодексу торго-
вельного мореплавства та Повiтряного кодексу Украєни.

Володiлець джерела пiдвищеноє небезпеки не вiдповiдау за
шкоду, заподiяну ним, якщо доведе, що володiння джерелом
було втрачено не з його вини, а в результатi протиправних дiй
iнших осiб, наприклад, внаслiдок угону транспортного засобу.
В подiбних випадках до вiдповiдальностi за статтею 450 ЦК
Украєни притягаються особи, якi фактично володiли джерелом
пiдвищеноє небезпеки в момент заподiяння шкоди.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85