Тому цiлком логiч-
ним у правило, що здача в пiднайм майна, одержаного за догово-
ром побутового прокату, не допускауться (ст.276 ЦК Украєни).

Договiр прокату укладауться в уснiй формi, але при цьому, як
правило, органiзацiя прокату видау письмовий документ, наприк-
лад, квитанцiю.

135

мii;цях масового вiдпочинку предмети прокату видаються в
погодинне користування пiсля предявлення громадянином-най-
мачем паспорта (iншого документа) або пiд грошовий завдаток.

Письмова форма обовязкова у випадках, коли цього вимага-
ють типовi договори прокату (частина друга ст.274 ЦК Украєни).

Органiзацiє зобовязанi надавати громадянам у користування
предмети прокату за плату, розмiр якоє визначауться вiдповiдно
до встановлених тарифiв (прейскурантiв). При укладеннi догово-
ру на строк до ЗО дiб наймач вносить повну вартiсть прокату згiдно
з прейскурантом. За прокат на бiльший строк оплата проводиться
помiсячне, а плата за прокат на мiсцi - за погодинним графiком.

Для вiдносин побутового прокату характерним у те, що при
укладеннi договору органiзацiя зобовязана в присутностi най-
мача перевiрити справнiсть майна, що здауться в найм (частина
третя ст.274 ЦК Украєни), i ознайомити його з правилами тех-
нiчноє експлуатацiє складних предметiв. Цим самим посилюють-
ся гарантiє наймача щодо передачi йому речi належноє якостi i
надiйного використання єє.

iз змiсту статтi 275 ЦК Украєни щодо строкiв договору прока-
ту випливау, що до цього договору не застосовуються загальнi
строки договору майнового найму (ст.258 цього кодексу). Сто-
рони, визначаючи строки договору прокату, керуються вiдповi-
дними типовими договорами i Правилами побутового прокату.

На вiдмiну вiд звичайного договору майнового найму, наймач
за договором прокату вправi без пояснення причин у будь-який
час розiрвати договiр i повернути майно органiзацiє. Дострокове
розiрвання договору за iнiцiативою наймодавця можливе в судо-
вому порядку, якщо наймач: 1) користууться майном не за його
призначенням; 2) навмисно або з необережностi погiршуу стан
майна; 3) не внiс найомноє плати протягом мiсяця з дня закiн-
чення строку платежу.

Наймодавець зобовязаний за свiй рахунок проводити як кап-
iтальний, так i поточний ремонт предмета прокату. В разi вихо-
ду з ладу предмета прокату на наймодавця покладауться обовя-
зок у триденний строк усунути пошкодження або замiнити його
однорiдним справним предметом. За час знаходження предмета
прокату в ремонтi плата за прокат не стягууться. Якщо не-
справнiсть викликана порушенням правил експлуатацiє предме-
та прокату, наймач сплачуу вартiсть ремонту i транспортування.

Пiсля закiнчення строку договору наймач повинен повернути
майно справним. Якщо воно буде пошкоджене, то наймач зобо-
вязаний вiдшкодувати наймодавцевi вартiсть ремонту або спла-
тити збитки, завданi псуванням майна.

>

4. Безоплатне користування майном

Поняття договору безоплатного користування майном. Майно
може бути надане в користування iншим особам не тiльки за
плату, як це мау мiсце за договором майнового найму, оренди,
прокату, а й у безоплатне користування. Такi вiдносини виника-
ють на пiдставi договору безоплатного користування майном i
регулюються статтями 324-331 ЦК Украєни. Зазначений договiр
мау багато спiльних рис з договором майнового найму, тому
правила статтi 257, частини першоє статтi 259, статей 260, 262,
пунктiв 2-5 статтi 265 i статей 271, 272 ЦК Украєни, в яких
йдеться про договiр майнового найму, застосовуються i до дого-
вору безоплатного користування майном.

У статтi 324 визначено, що за договором безоплатного корис-
тування майном одна сторона зобовязууться передати або пере-
дау майно в безоплатне тимчасове користування другiй сторонi,
а остання зобовязууться повернути те саме майно. (Сторони
цього договору називатимемо вiдповiдно наймодавець i наймач,
враховуючи його спорiдненiсть з договором майнового найму).
Безоплатнiсть цього договору у суттувою ознакою, що вiдрiзняу
його вiд договору майнового найму. iншою особливiстю у те,
що договори безоплатного користування майном залежно вiд
субуктивного складу можуть бути реальними i консесуальними
i вiдповiдно одностороннiми i двостороннiми.

Коли наймодавцем виступау громадянин, то такий договiр у
реальним, бо вiн вважауться укладеним з часу передачi майна, а
не з моменту домовленостi про його передачу. За таким догово-
ром одна сторона мау права, а друга - обовязки, що свiдчить
про його одностороннiсть. Якщо наймодавцем виступау органi-
зацiя, то договiр може бути i реальним, i консесуальним. За
консесуальним договором права i обовязки сторiн виникають з
часу досягнення згоди про передачу майна в користування, а
сама передача цього майна може не збiгатися з моментом укла-
дання договору. Консесуальний договiр належить до категорiє
двостороннiх договорiв, оскiльки сторони його звязанi взаум-
ними правами i обовязками.

Договiр безоплатного користування майном мау широке за-
стосування. Мiж громадянами цей договiр укладауться для на-
дання, як правило, побутових послуг; мiж органiзацiями i гро-
мадянами вiн у правовою пiдставою безоплатного користування
книгами, спортивним iнвентарем, музичними iнструментами. На
пiдставi договору мiж органiзацiями здiйснюються мiжбiблiотеч-
ний обмiн книгами, передавання експонатiв для виставок

137

Пiдприумства, кооперативи мають право надавати безоплатно в
тимчасове користування iншим пiдприумствам, органiзацiям, ус-
тановам i громадянам будинки, споруди, устаткування, транс-
портнi засоби, iнвентар.

Предметом договору можуть бути тiльки iндивiдуально визна-
ченi i неспоживнi речi, бо iз закiнченням чи розiрванням дого-
вору мають бути поверненi тi самi речi з урахуванням нормаль-
ного зносу.

Форма i строк договору. До форми договору безоплатного ко-
ристування майном ставляться вимоги, передбаченi статтями 44,
46, 257 ЦК Украєни. iстотною умовою договору безоплатного ко-
ристування майном у його строк. Строк залежить вiд складу учас-
никiв i предмета договору. Строк договору мiж громадянами за-
коном не визначений, тому такий договiр може бути укладений
на будь-який строк. Мiж органiзацiями строк договору не пови-
нен перевищувати одного року, якщо законодавством не вста-
новлено iнше. Якщо договiр, який може бути укладений на строк
не бiльше одного року, укладений на бiльш тривалий строк, вiн
вважауться укладеним на один рiк. У разi укладення договору без
зазначення строку кожна з сторiн вправi вiдмовитись вiд договору
в будь-який час, попередивши про це в письмовiй формi iншу
сторону за один мiсяць, а в договорi з приводу користування бу-
динками або нежилими примiщеннями - за три мiсяцi. Якщо
жоден з учасникiв такого договору не заявить про вiдмову вiд
нього, договiр вважауться припиненим по закiнченнi року (ст.325).
Договiр безоплатного користування майном, укладений без за-
значення строку, може бути розiрваний на вимогу особи, до якоє
перейшло право власностi (право повного господарського вiдан-
ня або оперативного управлiння) на це майно (ст.330 ЦК Украє-
ни). Отже договiр, укладений на певний строк, зберiгау свою
чиннiсть i для нового власника до закiнчення цього строку.

Права i обовязки сторiн. За договором безоплатного користу-
вання майном наймодавець зобовязаний передати майно най-
мачевi. Законом (ст.326 ЦК Украєни) такий обовязок покла-
дауться лише на органiзацiю за консесуальним договором. Якщо
органiзацiя не надасть обумовлене договором майно, друга сто-
рона вправi вимагати вiдшкодування збиткiв, яких вона зазнала
внаслiдок витрат, втрати або пошкодження майна, викликаних
невиконанням договору, тобто вiдшкодуванню пiдлягають лише
прямi збитки; не одержанi наймачем доходи наймодавцем не
вiдшкодовуються.

Невиконання громадянином свого обовязку надати в безоп-
латне користування майно не тягне за собою будь-яких наслiдкiв,

138

тому що без фактичноє передачi обумовленого майна договiр
вважауться не укладеним (реальнi договори). Договору не iснуу,
i тому немау пiдстав говорити про вiдповiдальнiсть. За догово-
ром безоплатного користування майном наймодавець зобовяза-
ний надати наймачевi майно у станi, що вiдповiдау умовам дого-
вору i призначенню майна (частина перша ст.262 ЦК Украєни).
У разi порушення цього обовязку вiн несе вiдповiдальнiсть за
недолiки переданого майна. Причому наймодавець за догово-
ром безоплатного користування майном вiдповiдау тiльки за такi
недолiки, якi вiн навмисно або з грубоє необережностi не за-
стерiг при передачi майна (ст.327 ЦК Украєни). Отже, за необу-
мовленi наймодавцем недолiки майна внаслiдок його простоє не-
обережностi вiдповiдальнiсть не настау.

Одержане наймачем майно використовууться ним для особис-
тих потреб, але за згодою наймодавця вiн вправi надати це май-
но у користування третiй особi, залишаючись вiдповiдальним
перед наймодавцем (ст.328 ЦК Украєни).

Допускауться дострокове розiрвання договору за iнiцiативою
наймодавця у випадках, коли друга сторона користууться май-
ном не вiдповiдно до договору чи призначення майна або на-
вмисно чи з необережностi погiршуу стан майна, а також коли
наймач без згоди наймодавця передав майно третiй особi (ст.329
ЦК Украєни).

Крiм загальних пiдстав припинення зобовязань, договiр без-
оплатного користування майном припиняуться також у разi смертi
громадянина або припинення юридичноє особи, що брали участь
у договорi (ст.331 ЦК Украєни). Це правило дiу незалежно вiд
того, який учасник (наймодавець чи наймач) припинив своу iсну-
вання, а також вiд того, чи був договiр укладений на строк, чи
без зазначення строку.

Глава 9
Найм жилого примiщення

1. Житловий фонд Украєни та порядок надання
жилих примiщень

Одним з найважливiших видiв цивiльних правовiдносин, спря-
мованих на задоволення потреб громадян у житлi, у житловi зо-
бовязання, що випливають з договору найму жилого примiщення
та деяких iнших угод (наприклад, членство в житлово-будiвель-
ному кооперативi).

139

-згiдно iз статтею 4 Житлового кодексу Украєни жилi будинки,
а також жилi примiщення в iнших будiвлях становлять житло-
вий фонд, який складауться з державного житлового фонду, гро-
мадського житлового фонду, фонду житлово-будiвельних коо-
перативiв та приватного житлового фонду.

Державний житловий фонд знаходиться у вiданнi мiсцевих Рад
народних депутатiв та вiданнi мiнiстерств, державних комiтетiв i
вiдомств (вiдомчий житловий фонд).

У цiй главi розглянуто порядок надання жилих примiщень та
зобовязання, що виникають у звязку з наданням громадянам
житла в будинках державного i громадського житлового фонду.
Згiдно з главою i роздiлу III Житлового кодексу Украєни жилi
примiщення надаються громадянам, що потребують полiпшен-
ня житлових умов i постiйно проживають у даному населеному
пунктi.

Облiк громадян, що потребують полiпшення житлових умов,
ведеться, як правило, за мiсцем єх проживання у виконавчих
комiтетах районних (мiських) Рад народних депутатiв; потреба в
житлi визначауться певними критерiями, що передбаченi у статтi
34 Житлового кодексу:

- забезпечення житловою площею нижче рiвня, який визна-
чауться виконавчими комiтетами обласних. Києвськоє та Севас-
топольськоє мiських Рад народних депутатiв спiльно з радами
профспiлок;

- проживання у примiщеннi, яке не вiдповiдау встановленим
санiтарним i технiчним вимогам;

- тяжкi форми деяких хронiчних захворювань, у звязку з чим
хворий не може проживати в комунальнiй квартирi чи в однiй
кiмнатi з членами своує сiмє;

- проживання у гуртожитках;

- проживання в однiй кiмнатi двох i бiльше сiмей, незалежно
вiд родинних вiдносин, чи осiб рiзноє статi старше 9 рокiв, крiм
подружжя, тощо.

Громадянам, якi перебувають на квартирному облiку, жилi
примiщення надаються в порядку загальноє черги, крiм осiб,
що мають право на першочергове одержання жилих примiщень.
До таких громадян належать iнвалiди Великоє Вiтчизняноє
вiйни, Героє Радянського Союзу, Героє Соцiалiстичноє Працi,
особи, нагородженi орденами Слави, Трудовоє Слави, <За служ-
бу Батькiвщинi в Збройних Силах СРСР> усiх трьох ступенiв,
iнвалiди i та II груп з числа вiйськовослужбовцiв, iнвалiди
працi i та II груп та iншi особи (згiдно iз ст.45 Житлового
кодексу).

140

Крiм того, жилi примiщення можуть надаватися позачергово:

- громадянам, чиу житло стало непридатним для проживання
у звязку iз стихiйним лихом;

- громадянам, направленим у порядку розподiлу на роботу в
iншу мiсцевiсть;

- особам, реабiлiтованим внаслiдок незаконного засудження;

- особам, вибраним на виборну посаду, якщо це повязано з
переєздом в iншу мiсцевiсть, та в деяких iнших випадках (ст.46
Житлового кодексу).

Заяви громадян про взяття на квартирний облiк розглядають-
ся житловими комiсiями виконкомiв мiсцевих Рад народних де-
путатiв; спори про вiдмову у взяттi на облiк судам не пiдвiдомчi,
вони розглядаються тiльки в адмiнiстративному порядку.

Надання жилих примiщень у будинках мiсцевих Рад народних
депутатiв проводиться на пiдставi рiшення виконкому мiсцевоє
Ради з участю представникiв громадських органiзацiй, але рiшен-
ня про надання житловоє площi ще не тягне за собою права на єє
зайняття. Вселення громадян на надану єм рiшенням виконкому
житлову площу проводиться тiльки за ордерами, що видаються
виконкомом на пiдставi цього рiшення.

Ордер - це адмiнiстративний акт (письмове розпорядження,
наказ) виконкому мiсцевоє Ради народних депутатiв на вселення
громадянина (та його сiмє) в зазначене в ньому жиле примiщен-
ня. З одного боку, ордер породжуу адмiнiстративно-правовi вiдно-
сини мiж виконкомом та житлово-експлуатацiйною органiзацiую,
куди вiн передауться, а з другого - цивiльно-правовi вiдносини
мiж громадянином та зазначеною органiзацiую, що зобовязана
укласти договiр найму жилого примiщення з цим громадянином.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85