По од-
ному з них залишауться у сторiн, що єх пiдписали, а третiй -
пiдроздiлом охорони в триденний строк направляуться в управ-
лiння (вiддiл) охорони при Управлiннi внутрiшнiх справ для вне-
сення змiн у штати охорони.

Система охорони обуктiв i дислокацiя постiв визначаються
охороною i узгоджуються з власником. Пропускний i внутрiш-
ньообуктовий режими на обуктi охорони встановлюються влас-
ником, а виконання цих режимiв здiйснюуться охороною.
Вартiсть охорони визначауться залежно вiд виду охорони, кате-
горiє обукта i часу охорони. Внаслiдок проведення вже зазначе-
них заходiв погоджуються такi важливi умови договору, як обукт
охорони, предмет договору i вартiсть послуг по охоронi. В ходi
чинностi договору можуть змiнюватись вид охорони, дислокацiя
обуктiв, якi охороняються, що, звичайно, тягне за собою кори-
гування розрахункiв вартостi охорони. Пiсля укладення догово-
ру сторони зобовязанi не менше одного разу на рiк проводити
обстеження технiчного стану обукта охорони, пiсля чого скла-
дауться акт iз зазначенням строкiв усунення виявлених недолiкiв.
Правове значення даних актiв грунтууться на тому, що невико-

283

нання власником в строк робiт, передбачених ними, може бути
пiдставою для звiльнення охорони вiд майновоє вiдповiдальностi
у разi встановлення, що умовою здiйснення крадiжки було не-
своучасне проведення робiт по технiчному змiцненню обукта
охорони.

При укладаннi, виконаннi, а також при змiненнi та розiрваннi
договору мiж сторонами можуть виникати розбiжностi з тих чи
iнших питань. Примiрним договором спецiальний порядок ви-
рiшення таких спорiв не передбачауться i лише зазначауться,
що всi спори по договору пiдлягають вирiшенню у порядку, вста-
новленому законом.

Примiрний договiр передбачау, що договiр укладауться на
строк, погоджений сторонами, i набувау чинностi з дня його
пiдписання. Якщо за два мiсяцi до закiнчення строку договору
нi одна iз сторiн не вимагатиме його припинення, договiр ви-
знауться подовженим за попереднiми умовами i на той самий
строк. При розiрваннi договору з iнiцiативи власника охоронi
вiдшкодовуються повязанi з цим витрати.

За неналежне виконання договiрних зобовязань охорона несе
майнову вiдповiдальнiсть, застосування якоє мау деякi особли-
востi. Основною формою цiує вiдповiдальностi у вiдшкодування
збиткiв, заподiяних власнику крадiжкою, грабежем, розбоум, зни-
щенням або пошкодженням майна стороннiми особами, якi про-
никли на обукт охорони, чи внаслiдок пожежi, що сталась з
вини як стороннiх осiб, так i працiвникiв охорони. Усi дiє, яки-
ми заподiяно збитки, мають бути встановленi органами дiзнан-
ня, слiдства або судом, а розмiр збиткiв визначауться шляхом
зiставлення вартостi викрадених чи знищених товарно-матерi-
альних цiнностей i грошей з єх залишками. Розмiри збиткiв та
залишки товарно-матерiальних цiнностей стверджуються вiдпо-
вiдними документами i розрахунками, звiреними з бухгалтер-
ськими даними на день подiє.

Вiдповiдальнi представники охорони зобовязанi брати участь
у визначеннi розмiру збиткiв та у зняттi залишкiв матерiальних
цiнностей. Згiдно з Примiрним договором до збиткiв, що пiдля-
гають вiдшкодуванню, включаються вартiсть викраденого або зни-
щеного майна, розмiр уцiнки зiпсованих матерiальних цiннос-
тей, витрати на єх вiдновлення, а також викраденi грошi, тобто
вiдшкодуванню пiдлягають лише прямi збитки. Така вiдповi-
дальнiсть у обмеженою, оскiльки при повнiй вiдповiдальностi
мають вiдшкодовуватися не тiльки прямi збитки, а й <неодер-
жанi кредитором доходи, якi вiн одержав би, якби зобовязання
було виконане боржником> (ст.203 ЦК Украєни).

284

Викликау сумнiв рацiональнiсть застосування обмеженоє вiдпо-
вiдальностi у вiдносинах по охоронi обуктiв. Неодержання до-
ходiв негативно впливау на планово-фiнансовi показники влас-
ника, на розмiр вiдрахувань у премiальнi та iншi фонди пiдпри-
умства. Отже, слiд доповнити Примiрний договiр вказiвкою про
те, що до збиткiв, якi пiдлягають вiдшкодуванню, включаються
також неодержанi власником доходи. Повна майнова вiдповi-
дальнiсть, потенцiальна можливiсть єє застосування будуть важ-
ливим стимулом належноє органiзацiє i здiйснення охорони
обуктiв.

Примiрним договором встановлюуться, що охорона безпосе-
редньо несе майнову вiдповiдальнiсть перед власником за нена-
лежне виконання договiрних зобовязань по схоронностi його
майна. При виявленнi винних осiб майновi збитки стягуються з
них охороною за регресним позовом. Охорона мау нести вiдпо-
вiдальнiсть перед власником навiть у випадку, коли виннi особи
будуть виявленi ще до вiдшкодування охороною збиткiв власни-
ку. Така структура вiдповiдальностi обумовлена прагненням за-
безпечити майновi iнтереси власника, який може в порiвняно
короткий строк покрити своє збитки за рахунок охорони. Недо-
тримання цього правила може призвести до того, що вiдшкоду-
вання збиткiв власнику буде взагалi неможливим або продовжу-
ватиметься невизначено довго, оскiльки виннi особи (злочинцi),
як правило, матерiально неспроможнi негайно i повнiстю вiдшко-
дувати заподiянi ними збитки.

Примiрним договором визначаються умови, за яких настау
вiдповiдальнiсть охорони за договором, визначаються випадки,
коли охорона звiльняуться вiд вiдповiдальностi. Примiрним до-
говором визначаються також правопорушення, за якi власник
несе вiдповiдальнiсть перед охороною.

Крiм договiрного способу, цивiльне право забезпечуу охорону
права власностi шляхом витребування власником свого майна з
чужого незаконного володiння, покладення на винного заподi-
ювача шкоди обовязку вiдшкодувати єє. Цi форми охорони влас-
ностi спрямованi на захист вже порушених прав власника, тобто
виконують в основному так званi компенсацiйнi функцiє. Проте
такий захист не завжди забезпечуу повне та швидке вiдновлення
майнового стану власника через вiдсутнiсть у правопорушника
достатнiх коштiв. Бiльш ефективним засобом охорони власностi
у засоби профiлактичного (запобiжного) характеру, метою яких
у недопущення крадiжок, пошкодження або знищення товарно-
матерiальних цiнностей. Одним з них i у розглянутий договiр
про охорону обуктiв.

285Глава 16
Спiльна дiяльнiсть

1. Поняття та основнi види зобовязань за спiльною
дiяльнiстю

Серед рiзних видiв зобовязань, якi вiдображають процес об-
мiну у суспiльствi, окреме мiсце посiдають зобовязання за
спiльною дiяльнiстю. Це обумовлено тими особливостями, що
властивi даному виду цивiльних правовiдносин.

У процесi задоволення своєх економiчних (майнових) та iнших
iнтересiв у субуктiв цивiльних правовiдносин виникау необхiднiсть
в кооперацiє (вiд лат. соорегаєiо - спiвробiтництво), тобто спiльноє
дiяльностi, змiстом якоє у обуднання майна, трудових зусиль,
органiзацiя спiвпрацi для досягнення спiльноє мети. Ця необхiднiсть
може бути викликана: вiдсутнiстю в особи достатнiх фiнансових
коштiв, майна, досвiду, знань, технологiй тощо для здiйснення
будь-якого виду дiяльностi; неможливiстю здiйснювати певний
вид дiяльностi без партнерiв в силу юридичних (нормативно-пра-
вових) вимог (органiзацiя та дiяльнiсть фондовоє бiржi, комерцiй-
ного банку, здiйснення довiрчих операцiй, страховоє дiяльностi,
проведення ломбардних операцiй); бажанням отримати певнi
пiльги, наприклад, податковi (згiдно з ст.32 Закону Украєни <Про
iноземнi iнвестицiє>, яка дiяла до 1 сiчня 1994 р., пiдприумства з
iноземними iнвестицiями за участю украєнського капiталу звiльня-
лися вiд сплати податкiв на доходи протягом пяти рокiв); праг-
ненням уникнути чи зменшити ризики тощо.

Спiвробiтництво для досягнення спiльноє мети може здiйсню-
ватися не тiльки мiж украєнськими субуктами права, але й мiж
ними та iноземними особами. Так, стаття 4 Закону Украєни <Про
зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть> передбачау наукову, науково-
технiчну, науково-виробничу, виробничу та iншу кооперацiю
украєнських субуктiв зовнiшньоекономiчноє дiяльностi з iнозем-
ними субуктами господарськоє дiяльностi, спiльну пiдприумниць-
ку дiяльнiсть мiж ними, що включау створення спiльних
пiдприумств рiзних видiв i форм, проведення спiльних госпо-
дарських операцiй та спiльне володiння майном як на територiє
Украєни, так i за єє межами.

Вiдносини, що виникають мiж субуктами права при зуднаннi
своєх внескiв (майно, знання тощо) i органiзацiє спiвпрацi для
досягнення спiльноє мети у одним iз рiзновидiв цивiльних пра-
вовiдносин, а саме - зобовязаннями за спiльною дiяльнiстю.

286

Оскiльки цi зобовязання завжди обуднують двох i бiльше учас-
никiв, вони можуть бути двостороннiми i багатостороннiми.
Причому кожний учасник зобовязань за спiльною дiяльнiстю
виступау одночасно як боржник i як кредитор. Наприклад, вiн
може бути зобовязаний передати майно i мати право вимагати
вiд другоє сторони трудовоє участi у здiйсненнi спiльноє дiяль-
ностi. У тому випадку, коли учасникiв бiльше двох, права та
обовязки виникають у кожного з них по вiдношенню до iнших.

На вiдмiну вiд таких видiв зобовязань, як купiвля-продаж, мiна,
дарування, поставка тощо, де вiдбувауться перехiд майна вiд
одного власника до iншого, у зобовязаннях за спiльною дiяль-
нiстю майно часто обуднууться у спiльну власнiсть.

iншою характерною особливiстю зобовязань за спiльною дiяль-
нiстю у наявнiсть у сторiн спiльноє мети (цiлей) дiяльностi на
вiдмiну, наприклад, вiд зобовязань купiвлi-продажу, майнового
найму (оренди), в яких одна особа мау на метi передати (прода-
ти, надати в оренду) майно та одержати за нього певну суму, а
друга - набути майно у власнiсть або у володiння i користуван-
ня.

Зуднання внескiв i подальша спiльна дiяльнiсть для досягнен-
ня спiльноє мети вимагау вiд учасникiв чiткоє органiзацiє. Отже,
зобовязання за спiльноє дiяльностi мають чiткий органiзацiй-
ний характер.

Залежно вiд особливостей спiвробiтництва, цiлей, що ставлять
перед собою його учасники, та iнших чинникiв зобовязання за
спiльною дiяльнiстю оформляються у певнi органiзацiйно-пра-
вовi форми.

iснують двi основнi органiзацiйно-правовi форми та два ос-
новних види зобовязань за спiльною дiяльнiстю.

По-перше, учасники можуть обрати органiзацiйно-правову фор-
му єх спiльноє дiяльностi, що не передбачау створення юридич-
ноє особи. В цьому випадку вiдносини, що виникають мiж учас-
никами, оформляються у договорi про спiльну дiяльнiсть, який
у юридичним фактом або пiдставою виникнення зобовязання
за спiльною дiяльнiстю i мiстить всi iстотнi та iншi умови взау-
мовiдносин сторiн.

По-друге, спiльна дiяльнiсть учасникiв може бути направлена
на здiйснення спiвробiтництва у межах самостiйного субукта права
- юридичноє особи. Тут в силу правових вимог, що предявля-
ються до даного виду спiльноє дiяльностi, учасникам необхiдно
укласти установчий договiр, який не тiльки регулюу єх спiльну
дiяльнiсть, а й визначау правовий статус створеноє ними для цiує
мети юридичноє особи.

287

Слiд вiдзначити договори мiж субуктами права про створен-
ня, наприклад, громадських органiзацiй, фондiв та iнших фор-
мувань, якi у юридичними особами. Такi договори за своєм ха-
рактером у рiзновидом договорiв про спiльну дiяльнiсть, оскiль-
ки мiстять лише положення про органiзацiйнi засади створення
юридичноє особи (про обуднання майна та здiйснення його ре-
устрацiє) i не визначають єє правового статусу i не виконують
функцiє установчих документiв. Так, заснування кредитноє спiлки
здiйснюуться шляхом укладення єє засновниками угоди, що ви-
значау порядок та принципи створення спiлки, склад заснов-
никiв, порядок пiдготовки проекту статуту та його затверджен-
ня. Тут також встановлюуться, що кредитна спiлка дiу на основi
статуту (див. <Про тимчасове положення про кредитнi спiлки в
Украєнi>. Указ Президента Украєни вiд 20 вересня 1993 р. №377/93
// Урядовий курур. - 1993. - 19 жовтня).

iснують вiдмiни i в нормативно-правовому регулюваннi зазна-
чених основних видiв зобовязань за спiльною дiяльнiстю. Якщо
зобовязання за договором про спiльну дiяльнiсть регулюються
главою 38 ЦК Украєни, то зобовязання, що виникають з уста-
новчого договору учасникiв, поки що регламентуються учасни-
ками правових форм пiдприумництва (закони Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi>, <Про пiдприумництво>, <Про госпо-
дарськi товариства>, <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, Дек-
рети Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про довiрчi товариства>, <Про
страхування> тощо). Основнi положення про установчi догово-
ри планууться включити до нового ЦК Украєни.

2. Договори про спiльну дiяльнiсть (просте товариство)

Поняття i юридична характеристика договiрiв про спiльну дiяльнiсть.

Обуднання двома (або кiлькома) самостiйними особами майна,
трудових зусиль та iнших внескiв i органiзацiя спiльноє дiяльностi
для досягнення спiльноє мети (цiлей) без створення юридичноє
особи здiйснюються за договором про спiльну дiяльнiсть.

Вiдповiдно де статтi 43011К Украєни за договорами про спiльну
дiяльнiсть сторони зобовязуються спiльно дiяти для досягнення
спiльноє господарськоє мети. Дана стаття не мiстить вичерпного
перелiку цiлей спiльноє дiяльностi, оскiльки передбачити в за-
конi всю єх розмаєтiсть неможливо.

Слiд зазначити, що останнiм часом в Украєнi було прийнято
цiлу низку законодавчих актiв, якi зняли обмеження в здiйсненнi
громадянами i юридичними особами господарськоє та iншоє дiяль-
ностi. Правовiдносини, що виникли i склалися на новiй норма-

288

тивнiи оазi, вийшли за межi правил деяких iснуючих законiв i,
зокрема, положень глави 38 ЦК Украєни, що регулюу зобовя-
зання за договором про спiльну дiяльнiсть.

Ранiше, згiдно з статтею 430 ЦК Украєни, громадяни могли
укладати договори про спiльну дiяльнiсть для задоволення лише
своєх особистих побутових потреб i тiльки мiж собою. Юридичнi
особи могли укладати такий договiр тiльки для досягнення гос-
подарськоє мети.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85