Змiст цього нового захисту полягау в тому, що доб-
ровiльне виконання зобовязання боржником пiсля закiнчення
строку позовноє давностi не може бути витребуване ним назад.

4. Пiдстави виникнення зобовязань

Юридичнi факти, з якими нормативнi акти повязують виник-
нення зобовязань, називаються пiдставами виникнення зобо-
вязань. За статтями 4, 151, 152 ЦК Украєни до них належать:

договори; адмiнiстративнi акти, в тому числi акти планування,
коли видання таких актiв тягне в силу законодавства настання
цивiльно-правових наслiдкiв; заподiяння шкоди iншiй особi;

придбання або збереження майна за рахунок коштiв iншоє осо-
би без достатнiх пiдстав.

Договiр - це згода двох i бiльше осiб, спрямована на виник-
нення, змiну або припинення цивiльних прав i обовязкiв.

В умовах переходу до ринковоє економiки значно зросла роль
договору, в тому числi господарського договору. Це обумовлено
докорiнною змiною форм i методiв органiзацiє матерiально-тех-
нiчного забезпечення пiдприумств на пiдставiпереходу вiд цент-
ралiзованого розподiлу матерiальних ресурсiв до оптовоє торгiвлi
засобами виробництва i вiльного продажу товарiв на ярмарках,
розвитку прямих тривалих господарських звязкiв. За цих умов у
законодавствi закрiплюються лише основнi принципи, якi виз-
начають вiдносини пiдприумств при укладеннi вiдповiдних до-
говорiв. Водночас розширюються права пiдприумств щодо ви-
значення умов договору, формування господарських звязкiв.
Договiр у основним документом, який передбачау права i обо-
вязки сторiн. В усiх галузях нацiонального господарства (про-
мисловiсть, сiльське господарство, транспорт тощо) субукти гос-
подарськоє дiяльностi вступають в економiчнi вiдносини з при-
воду виконання робiт по створенню основних i оборотних фондiв,
поставки продукцiє (товарiв), перевезення вантажiв, створення
(передачi) науково-технiчних розробок, постачання електричноє
i тепловоє енергiє шляхом укладення договору. Отже, договiр в
зазначених випадках у пiдставою виникнення зобовязань. В мiру
того як ринкова економiка буде набирати сили, соцiальне зна-


чення договору як правовоє форми товарно-грошових вiдносин
зростатиме.

Адмiнiстративнi акти. Адмiнiстративний акт - це iндивiдуаль-
ний акт компетентного органу державного управлiння, спрямо-
ваний на виникнення, змiну або припинення цивiльних прав i
обовязкiв. Цей акт тягне настання цивiльно-правових наслiдкiв,
якщо це передбачено вiдповiдними нормативними актами. На-
приклад, таким адмiнiстративним актом у ордер на жиле при-
мiщення. Вiн породжуу право громадянина-одержувача вимага-
ти укладення з ним договору найму жилого примiщення (ст.61
Житлового кодексу Украєни). Отже, житловi правовiдносини як
рiзновид цивiльно-правових вiдносин виникають на пiдставi двох
юридичних фактiв: ордера i договору найму жилого примiщен-
ня. При цьому юридичне значення ордера полягау в тому, що
вiн у пiдставою для укладення з житлово-експлуатацiйною органi-
зацiую договору найму жилого примiщення.

Заподiяння шкоди iншiй особi. Цивiльне законодавство голов-
ним чином регулюу правомiрну поведiнку, дiяльнiсть. При цьо-
му носiє субуктивних абсолютних прав. (наприклад, права влас-
ностi) здiйснюють єх за рахунок власноє дiяльностi, не повяза-
ноє безпосередньо з дiями iнших громадян i органiзацiй. Проте
це не означау, що здiйснення зазначених вище прав не залежить
вiд поведiнки оточуючих осiб. Останнi несуть субуктивнi абсо-
лютнi обовязки i повиннi утримуватись вiд порушення субуктив-
них абсолютних прав. Якщо ж субуктивне абсолютне право по-
рушено, то застосовуються рiзнi способи захисту порушених суб-
уктивних абсолютних прав, у тому числi позадоговiрнi зобовя-
зально-правовi способи. Якщо порушення субуктивного абсо-
лютного права повязане з ушкодженням (наприклад, здоровя),
знищенням, руйнуванням, загибеллю (наприклад, майна), спо-
живанням (наприклад, продуктiв) обукта абсолютних прав, то
потерпiлий вправi вимагати вiд заподiювача шкоди вiдшкоду-
вання заподiяних збиткiв. Тут факт заподiяння шкоди у пiдста-
вою виникнення позадоговiрного (незалежно i крiм договору)
зобовязання. Воно називауться зобовязанням, що виникау внас-
лiдок заподiяння шкоди (ст.ст.440-466 ЦК Украєни).

Придбання або збереження майна за рахунок коштiв iншоє особи
без достатнiх пiдстав. Розглянемо такий приклад. Залiзниця ви-
дала вантаж органiзацiє, яка не у вантажоодержувачем за догово-
ром залiзничного перевезення. Отже, фактичним одержувачем
вантажу у особа, яка придбала вантаж (майно) за рахунок дiйсного
вантажоодержувача. Тодi останнiй набувау права вимагати вiд
фактичного одержувача передати йому вiдповiдне майно, яке

належить йому на правi власностi або на пiдставi повного госпо-
дарського вiдання чи на правi оперативного управлiння. Фак-
тичний одержувач зобовязаний повернути безпiдставно прид-
бане майно. iнший приклад. Громадянин, що мав на утриманнi
неповнолiтню дитину, був оголошений померлим (ст.21 ЦК Ук-
раєни). Вiддiл соцiального забезпечення призначив неповнолiтнiй
дитинi державну пенсiю. Через кiлька рокiв зявився громадя-
нин, оголошений померлим. Якщо буде встановлено, що цей
громадянин мав можливiсть повiдомити про себе, але не зробив
цього, то вiн зобовязаний повернути державi суми, сплаченi його
дитинi, оскiльки вiн зберiг своу майно (грошi) за рахунок держа-
ви, яка замiсть нього забезпечувала його дитину.

Наведенi приклади дають змогу зробити кiлька висновкiв. По-
перше, вираз <за рахунок iншоє особи> означау, що одночасно
вiдбуваються два процеси: придбання або збереження майна
однiую особою i втрата майна iншою особою (потерпiлим). По-
друге, придбання або збереження майна у безпiдставним, тобто
не мау достатньоє пiдстави, встановленоє нормативним актом
або договором, чи здiйснене на пiдставi, яка згодом вiдпала, на-
приклад, у звязку з визнанням угоди недiйсною. За цих умов
придбання або збереження майна за рахунок коштiв iншоє осо-
би у пiдставою виникнення позадоговiрного зобовязання, тоб-
то зобовязання, що виникау не з договору, а iз зазначеного вище
юридичного факту (ст.ст.469-471 ЦК Украєни).

Глава 2
Субукти зобовязань

1. Сторони в зобовязаннi

Кредитор i боржник - субукти цивiльних правовiдносин. Кре-
дитор як носiй права у активною стороною зобовязання, а борж-
ник, тобто особа, на яку покладауться обовязок, - пасивною.

В односторонньому зобовязаннi одна сторона у активною, iнша
- пасивною. Класичним прикладом у зобовязання позики, в
якому позикодавець (активна сторона) мау право на одержання
виконаного, а позичальник (пасивна сторона) повинен вчинити
дiє по поверненню боргу. У двосторонньому зобовязаннi кожна
iз сторiн виступау як активна i пасивна сторона одночасно, ос-
кiльки кожна мау права i обовязки, яким вiдповiдно протисто-
ять права i обовязки iншоє сторони. Так, у зобовязаннi по
купiвлi-продажу покупцевi належать права на набуту рiч i обо-

10

вязки по оплатi єє, а продавцевi - усi обовязки по передачi речi
i право на єє оплату.

Крiм обовязкiв боржника iснують кредиторськi обовязки.
Рiзниця мiж ними полягау в тому, що обовязки боржника у
самостiйними або зустрiчними (у позичковому зобовязаннi), а
кредиторськi обовязки покликанi забезпечити можливiсть ви-
конання боржником своєх обовязкiв. Сторони в зобовязаннi у
неодмiнними його учасниками. Крiм сторiн у зобовязаннi мо-
жуть брати участь i iншi особи, зокрема третi особи. Участь третiх
осiб не обовязкова. Третi особи завжди займають у зобовязаннi
те мiсце, яке єм визначають сторони. Це можуть бути особи, на
користь яких сторонами за договором обумовлено виконання
(ст.160 ЦК Украєни). Положення третiх осiб займають також
особи, на яких покладауться обовязок виконання зобовязання
за статтею 164 ЦК Украєни. Отже, сторонами в зобовязаннi у не
всi його учасники, а тiльки кредитор i боржник, права i обовяз-
ки яких становлять змiст зобовязального правовiдношення.

Множиннiсть осiб у зобовязаннi. За загальним правилом у зо-
бовязаннi сторони представленi одним кредитором i одним
боржником. Разом з тим закон передбачау зобовязання, в яких
на кожнiй сторонi або на однiй з них виступають кiлька осiб. У
таких випадках мау мiсце множиннiсть осiб у зобовязаннi. В
одному зобовязаннi можливi три варiанти множинностi осiб:

1) кiлька боржникiв i один кредитор; 2) кiлька кредиторiв i один
боржник; 3) кiлька кредиторiв i кiлька боржникiв. Зобовязання
iз множиннiстю осiб бувау часткове, субсидiарне як окремий
вид часткового зобовязання i солiдарне. У частковому зобов я-
заннi кожний кредитор мау право на одержання виконання в
рiвнiй частцi предмета зобовязання, кожний з боржникiв зобо-
вязаний виконати свою частку, рiвну з частками iнших борж-
никiв (спiвборжникiв) даного зобовязання. Повноваження всiх
кредиторiв у рiвними за обсягом. Обовязки усiх боржникiв та-
кож рiвнi за обсягом. Вiдповiдно до частини першоє ст.173 ЦК
Украєни правило про рiвнiсть часток кредиторiв i боржникiв дiу
тодi, коли законом або договором не передбачено iнше. Наприк-
лад, кiлька громадян, купуючи жилий будинок, домовляються
мiж собою i власником про набуття рiзних часток у правi влас-
ностi на будинок i про виплату продавцевi рiзних грошових сум.
Розмiр часток у зобовязаннi купiвлi-продажу визначауться до-
говором. При вiдсутностi договору про розмiр часток, частки
були б рiвнi. Вiдповiдно до частини першоє ст.173 частковим
вважауться зобовязання, в якому права кiлькох кредиторiв або
обовязки кiлькох боржникiв визначаються для кожного частка-

11

ми. Якщо в частковому зобовязаннi на сторонi кредитора ви-
ступау кiлька осiб (активне часткове зобовязання), то кожний з
кредиторiв мау право на одержання виконання для себе вiд борж-
ника в частцi, яка належить йому. В свою чергу, якщо на сто-
ронi боржника виступають кiлька осiб (пасивне часткове зобо-
вязання), то кожний боржник зобовязаний виконати кредито-
ру зобовязання в своєй частцi. У часткових зобовязаннях право
кожного кредитора i обовязок кожного боржника незалежнi вiд
прав i обовязкiв iнших кредиторiв i боржникiв. Тому боржник,
який виконав своє обовязки, i кредитор, який одержав для себе
задоволення, вибувають iз зобовязання. Однак зобовязання не
припиняуться. Припинення останнього може мати мiсце лише у
випадку виконання зобовязання усiма боржниками i одержан-
ня виконання усiма кредиторами.

Окремим видом часткових зобовязань у субсидiарнi зобовя-
зання. Своурiднiсть єх полягау в тому, що при невиконаннi або
неналежному виконаннi обовязку одним iз боржникiв зобовя-
зання виконання зобовязання покладауться на iншого боржни-
ка. Перше зобовязання у основним, друге додатковим; власне
друге зобовязання у пiдставою покладання виконання зобовя-
зання на iншого боржника.

Субсидiарне зобовязання може мати мiсце лише тодi, якщо
його передбачау закон або договiр. Прикладом субсидiарного
зобовязання у частина друга статтi 447 ЦК Украєни, згiдно з
якою вiдшкодування шкоди, заподiяноє неповнолiтнiм вiком вiд
пятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв, у певнiй частинi покладауть-
ся на його батькiв (усиновителiв) або пiклувальникiв, якщо в
такого неповнолiтнього немау майна або заробiтку, достатнього
для вiдшкодування заподiяноє ним шкоди.

Прикладом договiрного субсидiарного зобовязання у договiр
поруки, за яким поручитель зобовязууться перед кредитором
iншоє особи вiдповiдати за виконання нею свого зобовязання в
повному обсязi або в частинi.

У солiдарному зобовязаннi кожний кредитор вправi одержати
виконання в повному обсязi, а кожний боржник повинен вико-
нати зобовязання також повнiстю. В солiдарних зобовязаннях
iснуу стiльки прав на одержання виконання i обовязкiв викона-
ти, скiльки кредиторiв i боржникiв беруть участь у конкретному
зобовязаннi. Предмет усiх прав на одержання виконання i обо-
вязкiв виконати один i той самий.

На вiдмiну вiд часткових зобовязань солiдарнi зобовязання
не презюмуються. Вони виникають лише тодi, коли це передба-
чено в договорi, встановлено в законi, зокрема про недiлимiсть

12

предмета. За приклад солiдарних зобовязань, якi передбачау за-
кон, може правити частина перша статтi 64 Житлового кодексу:

вона визнау солiдарними боржниками наймача i повнолiтнiх
членiв його сiмє в зобовязаннях, що виникають з договору най-
му жилого примiщення; стаття 451 ЦК Украєни передбачау ви-
никнення солiдарного зобовязання в силу вчинення правопо-
рушення - шкоди, спiльно заподiяноє кiлькома особами. Не-
придатнiсть предмета зобовязання до подiлу породжуу не-
дiлимiсть зобовязання, тобто його солiдарнiсть. Сторони вправi
включити в договiр умову про недiлимiсть предмета, хоча б пред-
мет зобовязання за своую природою i був дiлимий. Такi догово-
ри також породжують солiдарнi зобовязання.

Цивiльний кодекс Украєни розрiзняу солiдарний обовязок
боржникiв (ст.175) i солiдарнi вимоги кредиторiв (ст.176). Суть
солiдарного обовязку полягау в тому, що кожний з боржникiв
зобовязууться до виконання зобовязання в повному обсязi. Ос-
новний наслiдок солiдарного обовязку полягау в тому, що кре-
дитор за своєм вибором мау право одержати виконання вiд будь-
якого боржника в повному обсязi, а також право одержати ви-
конання як вiд усiх боржникiв, так i вiд кожного з них окремо
як повнiстю, так i в частинi боргу (частина перша ст.175). Со-
лiдарнi боржники залишаються зобовязаними доти, доки зобо-
вязання не буде виконане повнiстю.

Право кредитора на одержання виконання вiд кожного з со-
лiдарних боржникiв мау самостiйний характер. Дане положення
тягне за собою певнi наслiдки. Наприклад, визнання зобовя-
зання недiйсним в силу недiуздатностi боржника не впливау на
зобовязання iнших боржникiв. Водночас кожний з боржникiв
вправi посилатися, наприклад, на неможливiсть виконання внас-
лiдок випадковоє загибелi предмета зобовязання або немож-
ливiсть виконання з вини кредитора, на недiйснiсть пiдстав, вна-
слiдок яких виникло солiдарне зобовязання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85