Купил тут Водолей ру
ЦИВИЛЬНЕ ПРАВО УКРАИНИ
Рецензенти: д-р юрид. наук т.Ф.Мельник,
канд. юрид. наук П.А-Чеберяк
Автори: д-р юрид. наук, проф. О.А.Пiдопригора (гл.
21-32), д-р юрид. наук, проф. Д.В.Боброва (гл. 1, 17,
18 - 6-13, гл. 20), д-р юрид. наук, проф. Л.К.Воро-
нова (гл. 13), д-р юрид. наук, проф. А-С.Довгерт (гл.
16), д-р юрид. наук проф. Н.С.Кузнуцова (гл. 11), д-р
юрид. наук, проф. В.В-Луць (гл.4, 6, 7, 12, 14), канд.
юрид. наук, доц. О.В.Дзера (гл. 5,10), канд. юрид. наук,
доц. С.П.iндиченко (гл. 9), канд. юрид. наук, доц. Т.П.
Коваленко (розд. V), канд. юрид. наук, доц. Ю.П.Космiн
(гл. 8, 15), канд. юрид. наук, доц. А.М.Савицька (гл. 2,
З, 18 - 1-5, гл. 19).
378 Цивiльне право: навчальний посiбник для студентiв
юрид. вузiв та факультетiв. - К.: Вентурi., 1996. - 480 с.
I8ВN 966-570-000-6
У навчальному посiбнику, пiдготовленому вiдповiдно до програ-
ми курсу цивiльного права, аналiзуються загальнi положення зобо-
вязального права, окремi види цивiльно-правових договорiв. Роз-
глядаються також позадоговiрнi зобовязання, питання правового
регулювання вiдносин, повязаних з творчою дiяльнiстю, висвiтлю-
ються питання iнсйiйтхспадкового права.
Для студентiв юридiИЙиiхвузiв та факультетiв.
-;. "{" -
1203020400-6
- 1996
I8ВN 966-570-000-6
ББК 67.304я73
c О.А.Пiдопригора, Д.В.Боброва,
Л.К.Воронова,О.В.Дзера та iн., 1996
i Роздiл i
i Зобовязальне право. Загальнi положення
i
Глава 1
i Зобовязальне право i зобовязання
1. Поняття i система зобовязального права
Частину предмета цивiльного права становлять майновi вiдно-
сини в галузi товарообороту та майновi вiдносини, що виника-
ють внаслiдок заподiяння шкоди здоровю особи i майну грома-
дянина чи органiзацiє.
Майновi вiдносини, врегульованi нормами цивiльного права,
i набувають характеру цивiльно-правових зобовязальних вiдно-
син або цивiльно-правових зобовязань. Разом з тим термiн <зо-
бовязання> вживають i в iншому значеннi, розумiючи пiд зобо-
вязанням обовязок, борг якоєсь особи. Зобовязанням також
i називають документ (боргову розписку), в якому зафiксовано
чийсь обовязок, наприклад, повернути позикову суму грошей.
Як же регулюються нормами цивiльного права майновi вiдно-
1 сини в галузi товарообороту, а також майновi вiдносини по вiдшко-
| дуванню заподiяноє шкодиi В єх регламентацiє виявляються озна-
i ки методу цивiльно-правового регулювання: 1) юридична рiвнiсть
> учасникiв цивiльно-правових вiдносин; 2) договiрний та плано-
во-договiрний, якщо видання актiв планування за законодавством
тягне настання цивiльно-правових наслiдкiв, характер цивiльно-
правових вiдносин; 3) певна свобода розсуду при встановленнi
цивiльних прав i обовязкiв; 4) майновий характер цивiльно-пра-
вових санкцiй i позовний спосiб захисту цивiльних прав. Нижче
охарактеризовано наведенi ознаки зобовязань.
По-перше, в зобовязаннях субукти мають юридичне рiвне поло-
ження. Вiдомо, що юридична рiвнiсть сторiн - це правовий ви-
раз вартiсноє рiвностi єх у товарно-грошових вiдносинах, якi ма-
ють еквiвалентно-платний характер. У товарно-грошових вiдно-
синах повинен вiдбуватись обмiн рiвних вартостей. Вiдхилення
вiд вартiсноє рiвностi в товарно-грошових вiдносинах обумовленi
полiтикою цiн. Змiст юридичноє рiвностi полягау в тому, що кож-
ний iз субуктiв у зобовязаннi мау права та обовязки i не пiдпо-
рядкований iншому субукту. Наприклад, у зобовязаннi купiвлi-
продажу продавець i покупець мають права та обовязки, i у вiдно-
синах мiж ними немау елементiв влади i пiдпорядкування.
По-друге, переважна бiльшiсть зобовязань за участю громадян
виникау з договорiв; зобовязання мiж органiзацiями також ви-
никають з договорiв, а у випадках, передбачених нормативними
актами, - з актiв планування i договорiв.
По-трету, змiст прав i обовязкiв субуктiв зобовязань визна-
чауться не тiльки згiдно з вимогами iмперативних (обовязко-
вих) норм цивiльного законодавства, а й за розсудом субуктiв
зобовязання. Тому поряд з iмперативними у диспозитивнi нор-
ми, якi надають субуктам зобовязань можливiсть визначити змiст
прав i обовязкiв за власним розсудом. Разом з тим диспозитивнi
норми мiстять певнi правила поведiнки. Останнi застосовуються
у тих випадках, коли субукти своую волею не визначили змiст
вiдповiдних прав i обовязкiв. Наприклад, сторони у договорi
купiвлi-продажу вправi на власний розсуд визначити момент ви-
никнення права власностi у покупця майна. Якщо ж вони не
визначили його, тодi право власностi на майно у покупця ви-
значауться за правилом диспозитивноє норми на пiдставi час-
тини першоє статтi 128 ЦК Украєни (Цивiльний кодекс, прий-
нятий Верховною Радою Украєни вiд 18 липня 1963 р. i чинний
з 1 сiчня 1964 р., нинi дiу в редакцiє зi змiнами та з урахуванням
ряду нових законодавчих актiв).
По-четверте, зобовязання мають санкцiє. Для реалiзацiє санкцiє
субукт зобовязання, чиу право порушено, вправi звернутися з
позовом у суд або арбiтражний суд.
Пiсля того як зясовано коло майнових вiдносин, що у зобо-
вязаннями, i виявлено та розкрито ознаки цивiльно-правового
регулювання єх, визначимо поняття зобовязального права.
Зобовязальне право - це система цивiльно-правових норм, якi
на засадах юридичноє рiвностi регулюють майновi вiдносини в
галузi товарообороту(обiгу), а також майновi вiдносини по вiдшко-
дуванню заподiяноє шкоди за участю органiзацiй i громадян.
Норми зобовязального права у важливою i найбiльш значною
частиною цивiльного законодавства. Так, у Цивiльному кодексi
Украєни з 572 статей 321 стаття присвячена зобовязанням. Зо-
бовязальне право мау загальну i особливу частини. Загальна
частина мiстить норми, якi передбачають правила, що поширю-
ються на всi зобовязання. Маються на увазi норми про поняття
i пiдстави виникнення зобовязань, виконання зобовязань, про
вiдповiдальнiсть субуктiв за порушення зобовязань та припи-
нення зобовязань. Особлива частина зобовязального права
мiстить норми, якi регулюють окремi види зобовязань.
Розглянемо систему зобовязального права. Елементами єє струк-
тури, як i в системi цивiльного права, у зобовязально-правовi
норми та iнститути, розташованi у певнiй послiдовностi.
Загальнi положення про зобовязання сформульованi в пер-
шому пiдроздiлi III роздiлу ЦК Украєни. У шести главах цього
пiдроздiлу передбаченi правила про пiдстави виникнення зобо-
вязань (гл.14), виконання зобовязань (гл.15), види забезпечен-
ня виконання зобовязань (гл.16). Глава 17 встановлюу правила
уступки вимоги i переводу боргу. Пiдставам i обсягу вiдповi-
дальностi за порушення зобовязань присвячена глава 18. Пра-
вила про пiдстави припинення зобовязань мiстяться в главi 19.
Окремi види зобовязань урегульованi в другому пiдроздiлi III
роздiлу ЦК Украєни. Основне мiсце серед видiв зобовязань на-
лежить договiрним зобовязанням. Цивiльний кодекс Украєни
передбачау бiльше двадцяти цивiльно-правових договорiв, якi
породжують вiдповiднi договiрнi зобовязання i повязанi з та-
кими iнститутами зобовязального права, як купiвля-продаж
(гл.20), поставка (гл.23), державна закупiвля сiльськогосподарсь-
коє продукцiє (гл.24), майновий найом (гл.25), пiдряд (гл.28),
пiдряд на капiтальне будiвництво (гл.29) тощо. Норми, передба-
ченi у главах другого пiдроздiлу III роздiлу ЦК Украєни, регулю-
ють правомiрну економiчну дiяльнiсть громадян i органiзацiй,
повязаних мiж собою вiдповiдними вiдносинами, спрямовани-
ми на передачу майна, виконання робiт, надання послуг, сплату
грошей, тобто йдеться про регулятивнi вiдносини, що станов-
лять змiст товарообороту (обiгу). Решту норм, що регулюють
окремi види зобовязань, можна визначити як реакцiю держави
на порушення субуктивних цивiльних прав, тобто на правопо-
рушення. До них належать: зобовязання, що виникають вна-
слiдок заподiяння шкоди (гл.40), i зобовязання, що виникають
внаслiдок придбання або збереження майна за рахунок коштiв
iншоє особи без достатнiх пiдстав (гл.42). За допомогою цих зо-
бовязань здiйснюуться цивiльно-правовий захист порушених
цивiльних прав. Вони iстотно вiдрiзняються вiд договiрних зо-
бовязань. Пiдставами виникнення єх у неправомiрна дiяльнiсть,
а не договiр. Тому вони називаються позадоговiрними зобовя-
заннями. Крiм того, вони спрямованi на захист порушених ци-
вiльних прав i, отже, у охоронними. До позадоговiрних зобовя-
зань належать також зобовязання, що виникають внаслiдок ря-
тування колективного або державного майна.
2. Поняття i елементи зобовязання
У цивiльному законодавствi та юридичнiй лiтературi так виз-
начено поняття зобовязання: в силу зобовязання одна сторона
(боржник) зобовязана вчинити на користь iншоє сторони (кре-
дитора) певну дiю, як-от: передати майно, виконати роботу, спла-
тити грошi та iнше або утриматися вiд певноє дiє, а кредитор мау
право вимагати вiд боржника виконання його обовязку. З цього
визначення випливау, що в будь-якому зобовязаннi розрiзня-
ються такi елементи, як субукти, обукт i змiст зобовязання.
Зазначенi елементи не тiльки забезпечують iндивiдуалiзацiю зо-
бовязання у кожному конкретному випадку, вони також дають
змогу iндивiдуалiзувати зобовязання як рiзновид цивiльно-право-
вих вiдносин. Розглянемо субукти, обукт i змiст зобовязання.
Субукти зобовязання завжди конкретнi. Це кредитор i борж-
ник. Кредитором називають особу, якiй належить право вимоги.
Боржник - особа, яка несе обовязок, що вiдповiдау праву ви-
моги кредитора. Наприклад, за договором купiвлi-продажу по-
купець вправi вимагати передачi йому речi тiльки, як правило,
продавцем, а останнiй зобовязаний передати рiч покупцевi. Та-
ким чином, кредитор i боржник повязанi мiж собою правами i
обовязками. Кредитор вправi своє вимоги предявити тiльки
боржниковi. Вiн же виконуу своє обовязки кредитору. iнодi в
зобовязаннi беруть участь кiлька кредиторiв або кiлька борж-
никiв. Наприклад, кiлька осiб спiльно заподiяли шкоду. Тут на
боцi боржника (заподiювача) - кiлька осiб. iнший приклад. Два
кооперативи уклали договiр пiдряду i зобовязались виконати
певну роботу за завданням замовника. Нарештi у зобовязання,
в яких беруть участь кiлька кредиторiв i кiлька боржникiв. Отже,
субуктний склад зобовязань може характеризуватися множин-
нiстю кредиторiв чи боржникiв або кредиторiв i боржникiв.
За субуктним складом зобовязальнi вiдносини вiдрiзняються
вiд вiдносин власностi. В останнiх носiй субуктивного абсолют-
ного права - власник - вправi вимагати вiд кожного й усiх
субуктiв не порушувати його права власностi. У вiдносинах влас-
ностi один субукт - власник - завжди конкретна особа. Щодо
зобовязаних осiб, то це невизначено велика кiлькiсть громадян
i органiзацiй, якi повиннi утримуватись вiд порушення права
власностi. За визначенiстю кола зобовязаних осiб зобовязальнi
вiдносини i вiдносини власностi - це рiзнi види цивiльно-пра-
вових вiдносин: зобовязання - вiдноснi правовiдносини, а вiдно-
сини власностi - абсолютнi правовiдносини.
Обукти зобовязань, як i кожного цивiльно-правового вiдношен-
ня, - це те, на що спрямованi права i обовязки субуктiв. Так,
кредитор вправi вимагати вiд боржника вчинення дiй. Боржник
зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дiю: переда-
ти майно, виконати роботу, сплатити грошi. Звiдси можна зро-
бити висновок, що права кредитора i обовязки боржника спря-
мованi на дiє. Отже, обуктами зобовязань у дiє. У вiдносинах
власностi права власника та обовязки громадян i органiзацiй
спрямованi на рiч. Обуктами вiдносин власностi у речi. Тому вiдно-
сини власностi iнакше називають речовими вiдносинами.
Змiст зобовязання становлять права, вимоги кредитора i обо-
вязки боржника. Вони мають найрiзноманiтнiший характер. Ця
рiзноманiтнiсть потребуу упорядкування за допомогою певних
класифiкацiйних ознак. За змiстом видiляють зобовязання, спря-
мованi на:
- передачу майна - маються на увазi, по-перше, зобовязан-
ня, спрямованi на передачу майна у власнiсть на пiдставi дого-
ворiв купiвлi-продажу, мiни, дарування, поставки, контрактацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє, позики, довiчного утримання,
i, по-друге, зобовязання у звязку з передачею майна у тимчасо-
ве користування на пiдставi договорiв майнового найму, найму
жилого примiщення, безоплатного користування майном;
- виконання робiт на пiдставi договорiв пiдряду, побутового
замовлення, пiдряду на капiтальне будiвництво, договорiв про
сумiсну дiяльнiсть;
- надання послуг на пiдставi договорiв перевезень, страхуван-
ня, доручення, комiсiє, схову;
- сплату грошей на пiдставi договорiв позики, кредитних до-
говорiв, договорiв банкiвського вкладу i банкiвського рахунку;
- вiдшкодування шкоди, заподiяноє в результатi протиправ-
них дiй, а також шкоди, якоє зазнав громадянин внаслiдок ряту-
вання обуктiв державноє i колективноє власностi;
- повернення безпiдставно придбаного майна i на передачу
безпiдставно збереженого майна.
3. Санкцiє зобовязання
Виконання обовязку боржником залежить вiд його волi. Прак-
тицi вiдомi випадки, коли боржник не виконуу або частково не
виконуу своєх обовязкiв. Як кредитору впливати на боржника,
щоб примусити його виконати свiй обовязокi Формою впливу
на несправного боржника у застосування санкцiй зобовязання.
Законодавство передбачау рiзнi санкцiє: вiдiбрання iндивiдуаль-
но визначеноє речi у боржника i передачу єє кредиторовi, вiдшко-
дування збиткiв, стягнення неустойки, пенi тощо. Цi та iншi
санкцiє здiйснюються шляхом подачi кредитором позову до суду
або до арбiтражного суду. А якщо кредитор пропустив строк
позовноє давностii Чи зберiгауться субуктивне право кредитора
i як забезпечити його здiйснення в цьому випадкуi тдиноє
вiдповiдi на цi запитання в лiтературi немау. Вважаумо, що i
пiсля закiнчення строку позовноє давностi зберiгауться субуктив-
не право кредитора. Проте за цих обставин субуктивне право,
що позбавлене позовного захисту, забезпечууться iншим захис-
том, передбаченим частиною першою статтi 82 та статтею 471
ЦК Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85
Рецензенти: д-р юрид. наук т.Ф.Мельник,
канд. юрид. наук П.А-Чеберяк
Автори: д-р юрид. наук, проф. О.А.Пiдопригора (гл.
21-32), д-р юрид. наук, проф. Д.В.Боброва (гл. 1, 17,
18 - 6-13, гл. 20), д-р юрид. наук, проф. Л.К.Воро-
нова (гл. 13), д-р юрид. наук, проф. А-С.Довгерт (гл.
16), д-р юрид. наук проф. Н.С.Кузнуцова (гл. 11), д-р
юрид. наук, проф. В.В-Луць (гл.4, 6, 7, 12, 14), канд.
юрид. наук, доц. О.В.Дзера (гл. 5,10), канд. юрид. наук,
доц. С.П.iндиченко (гл. 9), канд. юрид. наук, доц. Т.П.
Коваленко (розд. V), канд. юрид. наук, доц. Ю.П.Космiн
(гл. 8, 15), канд. юрид. наук, доц. А.М.Савицька (гл. 2,
З, 18 - 1-5, гл. 19).
378 Цивiльне право: навчальний посiбник для студентiв
юрид. вузiв та факультетiв. - К.: Вентурi., 1996. - 480 с.
I8ВN 966-570-000-6
У навчальному посiбнику, пiдготовленому вiдповiдно до програ-
ми курсу цивiльного права, аналiзуються загальнi положення зобо-
вязального права, окремi види цивiльно-правових договорiв. Роз-
глядаються також позадоговiрнi зобовязання, питання правового
регулювання вiдносин, повязаних з творчою дiяльнiстю, висвiтлю-
ються питання iнсйiйтхспадкового права.
Для студентiв юридiИЙиiхвузiв та факультетiв.
-;. "{" -
1203020400-6
- 1996
I8ВN 966-570-000-6
ББК 67.304я73
c О.А.Пiдопригора, Д.В.Боброва,
Л.К.Воронова,О.В.Дзера та iн., 1996
i Роздiл i
i Зобовязальне право. Загальнi положення
i
Глава 1
i Зобовязальне право i зобовязання
1. Поняття i система зобовязального права
Частину предмета цивiльного права становлять майновi вiдно-
сини в галузi товарообороту та майновi вiдносини, що виника-
ють внаслiдок заподiяння шкоди здоровю особи i майну грома-
дянина чи органiзацiє.
Майновi вiдносини, врегульованi нормами цивiльного права,
i набувають характеру цивiльно-правових зобовязальних вiдно-
син або цивiльно-правових зобовязань. Разом з тим термiн <зо-
бовязання> вживають i в iншому значеннi, розумiючи пiд зобо-
вязанням обовязок, борг якоєсь особи. Зобовязанням також
i називають документ (боргову розписку), в якому зафiксовано
чийсь обовязок, наприклад, повернути позикову суму грошей.
Як же регулюються нормами цивiльного права майновi вiдно-
1 сини в галузi товарообороту, а також майновi вiдносини по вiдшко-
| дуванню заподiяноє шкодиi В єх регламентацiє виявляються озна-
i ки методу цивiльно-правового регулювання: 1) юридична рiвнiсть
> учасникiв цивiльно-правових вiдносин; 2) договiрний та плано-
во-договiрний, якщо видання актiв планування за законодавством
тягне настання цивiльно-правових наслiдкiв, характер цивiльно-
правових вiдносин; 3) певна свобода розсуду при встановленнi
цивiльних прав i обовязкiв; 4) майновий характер цивiльно-пра-
вових санкцiй i позовний спосiб захисту цивiльних прав. Нижче
охарактеризовано наведенi ознаки зобовязань.
По-перше, в зобовязаннях субукти мають юридичне рiвне поло-
ження. Вiдомо, що юридична рiвнiсть сторiн - це правовий ви-
раз вартiсноє рiвностi єх у товарно-грошових вiдносинах, якi ма-
ють еквiвалентно-платний характер. У товарно-грошових вiдно-
синах повинен вiдбуватись обмiн рiвних вартостей. Вiдхилення
вiд вартiсноє рiвностi в товарно-грошових вiдносинах обумовленi
полiтикою цiн. Змiст юридичноє рiвностi полягау в тому, що кож-
ний iз субуктiв у зобовязаннi мау права та обовязки i не пiдпо-
рядкований iншому субукту. Наприклад, у зобовязаннi купiвлi-
продажу продавець i покупець мають права та обовязки, i у вiдно-
синах мiж ними немау елементiв влади i пiдпорядкування.
По-друге, переважна бiльшiсть зобовязань за участю громадян
виникау з договорiв; зобовязання мiж органiзацiями також ви-
никають з договорiв, а у випадках, передбачених нормативними
актами, - з актiв планування i договорiв.
По-трету, змiст прав i обовязкiв субуктiв зобовязань визна-
чауться не тiльки згiдно з вимогами iмперативних (обовязко-
вих) норм цивiльного законодавства, а й за розсудом субуктiв
зобовязання. Тому поряд з iмперативними у диспозитивнi нор-
ми, якi надають субуктам зобовязань можливiсть визначити змiст
прав i обовязкiв за власним розсудом. Разом з тим диспозитивнi
норми мiстять певнi правила поведiнки. Останнi застосовуються
у тих випадках, коли субукти своую волею не визначили змiст
вiдповiдних прав i обовязкiв. Наприклад, сторони у договорi
купiвлi-продажу вправi на власний розсуд визначити момент ви-
никнення права власностi у покупця майна. Якщо ж вони не
визначили його, тодi право власностi на майно у покупця ви-
значауться за правилом диспозитивноє норми на пiдставi час-
тини першоє статтi 128 ЦК Украєни (Цивiльний кодекс, прий-
нятий Верховною Радою Украєни вiд 18 липня 1963 р. i чинний
з 1 сiчня 1964 р., нинi дiу в редакцiє зi змiнами та з урахуванням
ряду нових законодавчих актiв).
По-четверте, зобовязання мають санкцiє. Для реалiзацiє санкцiє
субукт зобовязання, чиу право порушено, вправi звернутися з
позовом у суд або арбiтражний суд.
Пiсля того як зясовано коло майнових вiдносин, що у зобо-
вязаннями, i виявлено та розкрито ознаки цивiльно-правового
регулювання єх, визначимо поняття зобовязального права.
Зобовязальне право - це система цивiльно-правових норм, якi
на засадах юридичноє рiвностi регулюють майновi вiдносини в
галузi товарообороту(обiгу), а також майновi вiдносини по вiдшко-
дуванню заподiяноє шкоди за участю органiзацiй i громадян.
Норми зобовязального права у важливою i найбiльш значною
частиною цивiльного законодавства. Так, у Цивiльному кодексi
Украєни з 572 статей 321 стаття присвячена зобовязанням. Зо-
бовязальне право мау загальну i особливу частини. Загальна
частина мiстить норми, якi передбачають правила, що поширю-
ються на всi зобовязання. Маються на увазi норми про поняття
i пiдстави виникнення зобовязань, виконання зобовязань, про
вiдповiдальнiсть субуктiв за порушення зобовязань та припи-
нення зобовязань. Особлива частина зобовязального права
мiстить норми, якi регулюють окремi види зобовязань.
Розглянемо систему зобовязального права. Елементами єє струк-
тури, як i в системi цивiльного права, у зобовязально-правовi
норми та iнститути, розташованi у певнiй послiдовностi.
Загальнi положення про зобовязання сформульованi в пер-
шому пiдроздiлi III роздiлу ЦК Украєни. У шести главах цього
пiдроздiлу передбаченi правила про пiдстави виникнення зобо-
вязань (гл.14), виконання зобовязань (гл.15), види забезпечен-
ня виконання зобовязань (гл.16). Глава 17 встановлюу правила
уступки вимоги i переводу боргу. Пiдставам i обсягу вiдповi-
дальностi за порушення зобовязань присвячена глава 18. Пра-
вила про пiдстави припинення зобовязань мiстяться в главi 19.
Окремi види зобовязань урегульованi в другому пiдроздiлi III
роздiлу ЦК Украєни. Основне мiсце серед видiв зобовязань на-
лежить договiрним зобовязанням. Цивiльний кодекс Украєни
передбачау бiльше двадцяти цивiльно-правових договорiв, якi
породжують вiдповiднi договiрнi зобовязання i повязанi з та-
кими iнститутами зобовязального права, як купiвля-продаж
(гл.20), поставка (гл.23), державна закупiвля сiльськогосподарсь-
коє продукцiє (гл.24), майновий найом (гл.25), пiдряд (гл.28),
пiдряд на капiтальне будiвництво (гл.29) тощо. Норми, передба-
ченi у главах другого пiдроздiлу III роздiлу ЦК Украєни, регулю-
ють правомiрну економiчну дiяльнiсть громадян i органiзацiй,
повязаних мiж собою вiдповiдними вiдносинами, спрямовани-
ми на передачу майна, виконання робiт, надання послуг, сплату
грошей, тобто йдеться про регулятивнi вiдносини, що станов-
лять змiст товарообороту (обiгу). Решту норм, що регулюють
окремi види зобовязань, можна визначити як реакцiю держави
на порушення субуктивних цивiльних прав, тобто на правопо-
рушення. До них належать: зобовязання, що виникають вна-
слiдок заподiяння шкоди (гл.40), i зобовязання, що виникають
внаслiдок придбання або збереження майна за рахунок коштiв
iншоє особи без достатнiх пiдстав (гл.42). За допомогою цих зо-
бовязань здiйснюуться цивiльно-правовий захист порушених
цивiльних прав. Вони iстотно вiдрiзняються вiд договiрних зо-
бовязань. Пiдставами виникнення єх у неправомiрна дiяльнiсть,
а не договiр. Тому вони називаються позадоговiрними зобовя-
заннями. Крiм того, вони спрямованi на захист порушених ци-
вiльних прав i, отже, у охоронними. До позадоговiрних зобовя-
зань належать також зобовязання, що виникають внаслiдок ря-
тування колективного або державного майна.
2. Поняття i елементи зобовязання
У цивiльному законодавствi та юридичнiй лiтературi так виз-
начено поняття зобовязання: в силу зобовязання одна сторона
(боржник) зобовязана вчинити на користь iншоє сторони (кре-
дитора) певну дiю, як-от: передати майно, виконати роботу, спла-
тити грошi та iнше або утриматися вiд певноє дiє, а кредитор мау
право вимагати вiд боржника виконання його обовязку. З цього
визначення випливау, що в будь-якому зобовязаннi розрiзня-
ються такi елементи, як субукти, обукт i змiст зобовязання.
Зазначенi елементи не тiльки забезпечують iндивiдуалiзацiю зо-
бовязання у кожному конкретному випадку, вони також дають
змогу iндивiдуалiзувати зобовязання як рiзновид цивiльно-право-
вих вiдносин. Розглянемо субукти, обукт i змiст зобовязання.
Субукти зобовязання завжди конкретнi. Це кредитор i борж-
ник. Кредитором називають особу, якiй належить право вимоги.
Боржник - особа, яка несе обовязок, що вiдповiдау праву ви-
моги кредитора. Наприклад, за договором купiвлi-продажу по-
купець вправi вимагати передачi йому речi тiльки, як правило,
продавцем, а останнiй зобовязаний передати рiч покупцевi. Та-
ким чином, кредитор i боржник повязанi мiж собою правами i
обовязками. Кредитор вправi своє вимоги предявити тiльки
боржниковi. Вiн же виконуу своє обовязки кредитору. iнодi в
зобовязаннi беруть участь кiлька кредиторiв або кiлька борж-
никiв. Наприклад, кiлька осiб спiльно заподiяли шкоду. Тут на
боцi боржника (заподiювача) - кiлька осiб. iнший приклад. Два
кооперативи уклали договiр пiдряду i зобовязались виконати
певну роботу за завданням замовника. Нарештi у зобовязання,
в яких беруть участь кiлька кредиторiв i кiлька боржникiв. Отже,
субуктний склад зобовязань може характеризуватися множин-
нiстю кредиторiв чи боржникiв або кредиторiв i боржникiв.
За субуктним складом зобовязальнi вiдносини вiдрiзняються
вiд вiдносин власностi. В останнiх носiй субуктивного абсолют-
ного права - власник - вправi вимагати вiд кожного й усiх
субуктiв не порушувати його права власностi. У вiдносинах влас-
ностi один субукт - власник - завжди конкретна особа. Щодо
зобовязаних осiб, то це невизначено велика кiлькiсть громадян
i органiзацiй, якi повиннi утримуватись вiд порушення права
власностi. За визначенiстю кола зобовязаних осiб зобовязальнi
вiдносини i вiдносини власностi - це рiзнi види цивiльно-пра-
вових вiдносин: зобовязання - вiдноснi правовiдносини, а вiдно-
сини власностi - абсолютнi правовiдносини.
Обукти зобовязань, як i кожного цивiльно-правового вiдношен-
ня, - це те, на що спрямованi права i обовязки субуктiв. Так,
кредитор вправi вимагати вiд боржника вчинення дiй. Боржник
зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дiю: переда-
ти майно, виконати роботу, сплатити грошi. Звiдси можна зро-
бити висновок, що права кредитора i обовязки боржника спря-
мованi на дiє. Отже, обуктами зобовязань у дiє. У вiдносинах
власностi права власника та обовязки громадян i органiзацiй
спрямованi на рiч. Обуктами вiдносин власностi у речi. Тому вiдно-
сини власностi iнакше називають речовими вiдносинами.
Змiст зобовязання становлять права, вимоги кредитора i обо-
вязки боржника. Вони мають найрiзноманiтнiший характер. Ця
рiзноманiтнiсть потребуу упорядкування за допомогою певних
класифiкацiйних ознак. За змiстом видiляють зобовязання, спря-
мованi на:
- передачу майна - маються на увазi, по-перше, зобовязан-
ня, спрямованi на передачу майна у власнiсть на пiдставi дого-
ворiв купiвлi-продажу, мiни, дарування, поставки, контрактацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє, позики, довiчного утримання,
i, по-друге, зобовязання у звязку з передачею майна у тимчасо-
ве користування на пiдставi договорiв майнового найму, найму
жилого примiщення, безоплатного користування майном;
- виконання робiт на пiдставi договорiв пiдряду, побутового
замовлення, пiдряду на капiтальне будiвництво, договорiв про
сумiсну дiяльнiсть;
- надання послуг на пiдставi договорiв перевезень, страхуван-
ня, доручення, комiсiє, схову;
- сплату грошей на пiдставi договорiв позики, кредитних до-
говорiв, договорiв банкiвського вкладу i банкiвського рахунку;
- вiдшкодування шкоди, заподiяноє в результатi протиправ-
них дiй, а також шкоди, якоє зазнав громадянин внаслiдок ряту-
вання обуктiв державноє i колективноє власностi;
- повернення безпiдставно придбаного майна i на передачу
безпiдставно збереженого майна.
3. Санкцiє зобовязання
Виконання обовязку боржником залежить вiд його волi. Прак-
тицi вiдомi випадки, коли боржник не виконуу або частково не
виконуу своєх обовязкiв. Як кредитору впливати на боржника,
щоб примусити його виконати свiй обовязокi Формою впливу
на несправного боржника у застосування санкцiй зобовязання.
Законодавство передбачау рiзнi санкцiє: вiдiбрання iндивiдуаль-
но визначеноє речi у боржника i передачу єє кредиторовi, вiдшко-
дування збиткiв, стягнення неустойки, пенi тощо. Цi та iншi
санкцiє здiйснюються шляхом подачi кредитором позову до суду
або до арбiтражного суду. А якщо кредитор пропустив строк
позовноє давностii Чи зберiгауться субуктивне право кредитора
i як забезпечити його здiйснення в цьому випадкуi тдиноє
вiдповiдi на цi запитання в лiтературi немау. Вважаумо, що i
пiсля закiнчення строку позовноє давностi зберiгауться субуктив-
не право кредитора. Проте за цих обставин субуктивне право,
що позбавлене позовного захисту, забезпечууться iншим захис-
том, передбаченим частиною першою статтi 82 та статтею 471
ЦК Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85