Пе-
редбаченi в законi способи припинення зобовязальних право-
вiдносин мають неоднакову сферу дiє. Однi з них дiють лише
вiдносно одного виду зобовязань i передбаченi в нормах, якi
регламентують даний вид зобовязань (ст.ст.392, 269, 270 ЦК
Украєни). iншi стосуються припинення всiх або бiльшостi зобо-
вязань i у своєй сукупностi утворюють загальнi пiдстави припи-
нення зобовязань (ст.ст.216-223 ЦК Украєни).

Розглянемо окремi способи припинення зобовязань.

Виконання зобовязання. Основним i нормальним способом при-
пинення зобовязання у його виконання, за допомогою чого до-
сягауться мета, заради якоє i встановлювалося зобовязання. У
частинi першiй статтi 216 ЦК Украєни пiдставою припинення
зобовязання визнауться лише належне виконання, тобто вико-
нання з дотриманням вимог щодо субуктiв, предмета, строкiв,
мiсця i способiв виконання. Неналежне виконання не тягне за
собою припинення зобовязання. На сторону, яка його допусти-
ла, покладаються додатковi юридичнi обовязки - вiдшкодування
збиткiв кредитору, спричинених неналежним виконанням, сплата
неустойки. Виконання таких додаткових обовязкiв, як правило,
не звiльняу боржника вiд реального виконання зобовязання.

Виконання, що припиняу зобовязання, повинне вiдповiдним
чином бути посвiдчене. Вимога письмового оформлення вико-
нання необхiдна: а) коли зобовязання виражено в письмовiй
формi незалежно вiд того, чи єє вимагау закон, чи сторони за
своую волею надали зобовязанню такоє форми; б) коли вимагау
закон, хоч зобовязання укладено в уснiй формi (частина друга
ст.43 ЦК Украєни); в) у разi предявлення вiдповiдноє вимоги
боржником. При виконаннi зобовязань, якi не вираженi у пись-

19

мовiй формi, боржник вправi вимагати вiд кредитора розписку,
що посвiдчуу виконання зобовязання. Якщо зобовязання ви-
ражене в уснiй формi i при його виконаннi боржник не вимагау
розписки, то нiякого оформлення не проводять. Документ, що
посвiдчуу факт виконання зобовязання, його змiст i порядок
оформлення, визначауться нормативними актами про вiдповiднi
види договорiв (наприклад, поставки, капiтального будiвництва,
перевезення тощо).

Вiдповiдно до статтi 216 ЦК Украєни, якщо на посвiдчення
зобовязання видано борговий документ (розписку, квитанцiє
тощо) i його передано кредитору, то кредитор, приймаючи ви-
конання, повинен повернути цей документ, а при неможливостi
повернення зазначити це в розписцi, що ним видауться. Закон
встановлюу презумпцiю припинення зобовязання у разi знаход-
ження боргового документа у боржника. Тому сам факт знаход-
ження його у боржника пiдтверджуу виконання зобовязання.
Обовязок доведення iншого покладауться на кредитора. При
вiдмовi кредитора посвiдчити виконання зобовязання зазначе-
ними у статтi 216 ЦК Украєни способами боржник вправi затри-
мати виконання. У такому випадку кредитор вважауться таким,
що прострочив, з усiма наслiдками, передбаченими в статтi 215
ЦК Украєни.

Зарахування - це такий спосiб припинення зобовязання, при
якому погашаються зустрiчнi однорiднi вимоги, строк виконан-
ня яких настав або строк яких не зазначений чи визначений
моментом витребування. Зарахування проводиться за таких умов:

1) вимоги повиннi бути зустрiчними, тобто такими, якi випли-
вають з двох рiзних зобовязань мiж двома особами, де боржник
одного зобовязання у кредитором iншого зобовязання; 2) ви-
моги повиннi бути однорiдними, тобто предметом обох зобовя-
зань повиннi бути речi одного i того самого роду. Практично
зарахування застосовууться лише щодо грошей; 3) настання стро-
ку виконання зобовязання з усiх вимог. До зарахування можуть
бути предявленi вимоги, вiдносно яких строк виконання настав
або не визначений, або визначений моментом витребування. Для
зарахування вимог нiяких пiльгових строкiв не надауться, ос-
кiльки нiяких фактичних дiй чинити не потрiбно.

Наявнiсть згаданих умов дау право будь-якiй iз сторiн провес-
ти зарахування. За своую юридичною природою зарахування у
односторонньою угодою, яка викликау вiдповiднi юридичнi на-
слiдки. Якщо зустрiчнi вимоги рiвнi, то зобовязання припиняуть-
ся, якщо нерiвнi, то зобовязання з бiльшою сумою зберiгауться,
але в меншому розмiрi. Вiдповiдно до статтi 218 ЦК Украєни

20

окремi вимоги не пiдлягають зарахуванню. Зазначенi у статтi 218
випадки недопустимостi зарахування встановленi вiдносно двох
видiв вимог: 1) вимоги, неможливiсть зарахування яких обумов-
лена погашенням самоє вимоги (минув строк позовноє давностi);

2) вимоги, повязанi з суворо цiльовим характером коштiв (ут-
римання вiдповiдних осiб, вiдшкодування шкоди, викликаноє уш-
кодженням здоровя або заподiянням смертi). Законом можуть
бути передбаченi й iншi випадки, коли не допускауться зараху-
вання.

. Збiг боржника i кредитора в однiй особi. Вiдповiдно до статтi
219 ЦК Украєни зобовязання припиняуться збiгом боржника i
кредитора в однiй особi. Такий збiг настау в силу правонаступ-
ництва. Стосовно до громадян збiг кредитора i боржника мож-
ливий, коли спадкоумець i спадкодавець були мiж собою в зобо-
вязальному правовiдношеннi. При правонаступництвi спадкоу-
мець набувау прав або обовязкiв спадкодавця i стау одночасно
кредитором i боржником. Проте оскiльки нiхто щодо себе не
може бути боржником чи кредитором, то зобовязання припи-
няуться.

Щодо Органiзацiй зобовязання можуть припинятися збiгом
боржника i кредитора у звязку iз злиттям юридичних осiб або
приуднанням однiує юридичноє особи до iншоє за умови, якщо в
зобовязаннi одна з них була кредитором, а iнша боржником.
Пiдставою для набуття всiх прав i обовязкiв у новоє юридичноє
особи у правонаступництво (частина друга ст.37 ЦК Украєни).

Якщо згодом цей збiг припиняуться, то в силу частини другоє
статтi 219 зобовязання виникау знову. Це правило встановлено
в iнтересах кредитора. Воно застосовууться у тих випадках, де
спадкування мало мiсце пiсля оголошення громадянина помер-
лим (ст.21 ЦК Украєни), а згодом судове рiшення про оголо-
шення громадянина померлим було скасоване судом на пiдставi
ст.22 ЦК Украєни. Правило частини другоє статтi 219 не застосо-
вууться до органiзацiй. У випадку подiлу або видiлення юридич-
ноє особи, яка виникла внаслiдок злиття або приуднання, права
i обовязки визначаються роздiльним балансом.

Угода сторiн. Вiдповiдно до статтi 220 ЦК Украєни зобовязан-
ня може припинятись угодою сторiн. Вона може застосовува-
тись у випадку, коли сторони не приступили до виконання зо-
бовязання або виконали його частково. Формами угоди у скла-
дення боргу, мирова угода i новацiя.

В одностороннiх зобовязаннях складення боргу означау
звiльнення кредитором боржника вiд обовязку виконати зобо-
вязання. Зобовязання в даному випадку припиняуться внаслi-

21

док двох одностороннiх угод. Кредитор, складаючи (прощаючи)
борг боржника, виражау свою волю на припинення зобовязан-
ня, чим вчиняу односторонню угоду, а боржник, не заперечую-
чи на складення з нього боргу, також вчиняу односторонню уго-
ду, яка спрямована на припинення зобовязання. У двостороннiх
зобовязаннях складення боргу здiйснюуться шляхом уступки
взаумних вимог (мирова угода).

Зобовязання мiж громадянами, а також громадян з органiза-
цiями можуть, за загальним правилом, припинятись угодою
сторiн. Виняток становлять зобовязання, сам характер яких ви-
ключау такий спосiб єх припинення (наприклад, зобовязання,
що виникають внаслiдок ушкодження здоровя, заподiяння
смертi). Якщо в односторонньому зобовязаннi кредитором ви-
ступау пiдприумство, то незалежно вiд форми власностi, яка ста-
новить його майнову основу, припинення зобовязання в сучас-
них умовах також можливе шляхом складення боргу. Окремим
випадком припинення зобовязання за угодою сторiн у новацiя
(оновлення). Пiд новацiую розумiють угоду сторiн, за якою борж-
ник бере на себе обовязок виконати iншi зобовязання або те
саме, але на iнших пiдставах. Внаслiдок новацiє попередну зобо-
вязання припиняуться i виникау нове, при цьому вважауться,
що припинення першого зобовязання настало з метою задово-
лення iнтересу кредитора. Нове зобовязання виникау мiж тими
самими особами, вiдрiзняючись вiд попереднього своєм змiстом,
або виконууться те саме, але на iншiй правовiй пiдставi. Так,
замiсть iснуючого договору найму жилого будинку, власником
якого у наймодавець, укладауться сторонами договiр купiвлi-
продажу будинку. Змiст зобовязання, що виникау на пiдставi
договору купiвлi-продажу будинку, буде iстотно вiдрiзнятись вiд
змiсту зобовязання, що грунтууться на договорi найму жилого
будинку. У другому випадку боржник, який повинен сплатити
40 млн. крб. за куплений набiр меблiв, зобовязууться сплатити
ту саму суму як позику, в пiдтвердження якоє видау розписку.

Оскiльки при новацiє згода сторiн про припинення первiсного
зобовязання здiйснюуться з метою виникнення нового, то
дiйснiсть останнього залежить вiд першого. Якщо первiсне зо-
бовязання визнауться недiйсним, то недiйсним стау i нове зо-
бовязання. Новацiю необхiдно вiдрiзняти вiд замiни виконання
в зобовязаннi, а також вiд змiни окремих умов виконання зобо-
вязання (постачальник, який повинен поставити газовi плити,
поставляу за згодою кредитора газовi колонки, змiна строкiв i
способiв виконання тощо). У цих випадках зобовязання не при-
пиняуться, а змiнюуться. Угода мiж органiзацiями про припи-

22

нення зобовязання не може суперечити акту планування. Якщо
зобовязання не грунтууться на актi планування, воно може бути
припинене згодою сторiн в загальному порядку.

Угодою сторiн можуть бути припиненi договори на виконання
науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i технологiчних
робiт, якщо подальше виконання робiт неминуче призведе до
негативного результату або в разi виявлення недоцiльностi за-
значених робiт. Новацiя, як спосiб припинення зобовязання, в
принципi може застосовуватись до зобовязань мiж органiзацiя-
ми, якi виникли з договорiв, що грунтуються на державному
замовленнi. Немау нiяких перепон у використаннi новацiє для
припинення планово-договiрного зобовязання з метою виник-
нення договiрного.

Угода про припинення зобовязання в формi мировоє угоди i
новацiя у двостороннiми угодами i укладення єх пiдпорядковууться
статтям 43, 44 ЦК Украєни. Способи припинення зобовязання
мiж органiзацiями повиннi бути оформленi письмово. Мирова
угода може бути судовою (арбiтражною) i на неє в такому випад-
ку поширюються норми, встановленi в цивiльному процесуаль-
ному законодавствi (Цивiльний процесуальний кодекс Украєни i
Арбiтражно-процесуальний кодекс Украєни). Позасудова (поза-
арбiтражна) мирова угода пiдлягау оформленню вiдповiдно до
загальних правил про форму угод.

Крiм припинення зобовязання згодою сторiн в окремих ви-
падках, передбачених законом, зобовязання може припинятися
за волевиявленням однiує з сторiн. Право на односторонну при-
пинення зобовязання, як правило, обумовлене порушенням
iншою стороною своєх обовязкiв (ст.ст.231, 234, 259, 329, 341,
347, 415 та iншi ЦК Украєни). Враховуючи особистий характер
договору доручення, стаття 392 ЦК Украєни передбачау право
сторiн на припинення договору без будь-яких мотивiв.

З переходом до ринковоє економiки пiдстави одностороннього
розiрвання органiзацiую зобовязання повиннi бути розширенi.
Прийнятi останнiм часом нормативнi акти, власне, вiдбивають
такий напрям.

Змiна плану (ст.221 ЦК Украєни). У сучасних умовах розвитку
нашоє економiки зберiгаються акти планування. iснуючий звя-
зок договiрного зобовязання з актом планування обумовлюу
правило, згiдно з яким змiна акта планування тягне за собою
припинення або змiну зобовязання. Якщо змiни стосуються акта
планування, обовязкового тiльки для однiує сторони, зобовя-
зання не припиняуться i за його невиконання настау вiдповi-
дальнiсть на загальних пiдставах.

23

При змiнi акта планування сторони зобовязанi розiрвати або
внести вiдповiднi змiни в iснуюче мiж ними зобовязання. Змiна
або припинення зобовязання повиннi бути оформленi в поряд-
ку, який встановлений законодавством, що регулюу вiдповiдний
вид зобовязання. При недосягненнi мiж сторонами згоди про
змiну або припинення зобовязання спiр передауться на розгляд
арбiтражного суду.

Неможливiсть виконання зобовязання (ст.222 ЦК Украєни) -
це ситуацiя, при якiй виключауться можливiсть боржника вчи-
нити дiє, що становлять змiст зобовязання. Наприклад, якщо
iндивiдуально визначена рiч, яку боржник повинен був переда-
ти кредитору, знищена, виконати таке зобовязання реально
неможливо. У грошових зобовязаннях неможливiсть виконання
виключауться, оскiльки грошi завжди у в оборотi. Неможливiсть
виконання може бути викликана рiзними причинами. Однак не
кожна з них може бути пiдставою припинення зобовязання.
Якщо неможливiсть виконання викликана виною боржника, то
зобовязання не припиняуться, воно трансформууться в право-
охоронне вiдношення, в якому реалiзууться цивiльна вiдповi-
дальнiсть.

Вiдповiдно до статтi 222 зобовязання припиняуться неможли-
вiстю виконання, якщо вона викликана обставинами, за якi борж-
ник не несе вiдповiдальностi. Такою обставиною вважауться пра-
вомiрне невиконання або неналежне виконання зобовязання.
Фактом, який у пiдставою такоє юридичноє оцiнки поведiнки
боржника, у вина кредитора, про що зазначено в статтi 210 ЦК
Украєни.

Другою обставиною, що виключау вiдповiдальнiсть боржника,
оскiльки поведiнка його правомiрна, у наявнiсть фактiв, якi ство-
рюють неможливiсть виконання або неналежне виконання зо-
бовязання. Закон не дау перелiку цих фактiв, у лiтературi за-
лежно вiд характеру єх видiляють три види неможливостi: фiзич-
ну, юридичну, економiчну. Кожна з них мау своє особливостi, а
спiльним у те, що всi вони становлять обуктивну обставину,
подолання якоє вiд боржника не залежить.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85