Коли воло-
дiння джерелом пiдвищеноє небезпеки було втрачено не тiльки
в результатi протиправних дiй iнших осiб, а й з вини самого
володiльця, тодi вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду може бути
покладено як на особу, що протиправне заволодiла джерелом
пiдвищеноє небезпеки, так i на його володiльця вiдповiдно до
ступеня вини кожного з них. Вiдповiдальнiсть володiльця дже-
рела пiдвищеноє небезпеки може наступити, зокрема, якщо з
його вини не була забезпечена належна охорона джерела пiдви-
щеноє небезпеки.

Не у володiльцем джерела пiдвищеноє небезпеки i не несе вiдпо-
вiдальностi за шкоду перед потерпiлим особа, яка експлуатуу
джерело пiдвищеноє небезпеки в силу трудових вiдносин з воло-
дiльцем цього джерела, наприклад, шофер, машинiст, оператор
та iншi. Зазначенi положення Постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р. набувають важливого зна-
чення для судовоє практики, оскiльки дають вiдповiдi на запи-
тання, що виникають в судовiй практицi i вiдносно яких у чин-
ному законодавствi немау вiдповiдних правових норм.

Субукти права вимоги. Положення статтi 450 ЦК Украєни ви-
ходять з пiдвищеноє небезпеки для оточення. Отже, особи з
оточення, коли єм заподiяно шкоду джерелом пiдвищеноє не-
безпеки, набувають прав на вiдшкодування шкоди, i вони у
субуктами права вимоги або уповноваженими особами. До них
вiдносяться:

339

1) особи, повязанi з володiльцями джерел пiдвищеноє небез- ||

пеки цивiльно-правовими вiдносинами (пасажири транспортних Ц

засобiв, вiдвiдувачi зоопаркiв, екскурсанти, пiдрядчики та iн.); %.

2) пiшоходи. i
Працiвники, що перебувають у трудових вiдносинах з воло-
дiльцем джерела пiдвищеноє небезпеки i яким заподiяно шкоду
джерелом пiдвищеноє небезпеки в звязку з виконанням ними
трудових обовязкiв, не у субуктами права вимоги в розумiннi
статтi 450 ЦК Украєни. Перед ними володiлець джерела пiдви-
щеноє небезпеки вiдповiдау тiльки за наявностi своує вини на
пiдставi статей 440, 456 ЦК Украєни. Саме такий висновок ви-
пливау iз розяснень пункту 10 Постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р. в редакцiє 8 липня 1994 р.
(Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 8 липня 1994 р.
<Про внесення змiн i доповнень до Постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р.>): шкоду, заподiяну
працiвниковi у звязку з виконанням ним трудових обовязкiв,
вiдшкодовуу вiдповiдно до статей 440, 456 ЦК Украєни органiза-
цiя або громадянин, з яким потерпiлий перебував у трудових
вiдносинах при наявностi єх вини. Отже, якщо органiзацiя або
громадянин у володiльцями джерел пiдвищеноє небезпеки, то
перед потерпiлим працiвником, якому шкода заподiяна джере-
лом пiдвищеноє небезпеки, вони вiдповiдають тiльки при наяв-
ностi єх вини.

На наш погляд, негативний пiдхiд до вирiшення проблеми
вiдповiдальностi перед робiтником за випадкове заподiяння шко-
ди джерелом пiдвищеноє небезпеки у застарiлим. В умовах при-
скореного розвитку науково-технiчного прогресу значно зрос-
тау як його руйнiвна сила, так i можливiсть настання випадко-
вого шкiдливого результату. Тому особи, якi обслуговують су-
часну технiку, повиннi бути захищенi передусiм законом вiд мож-
ливого настання несприятливих наслiдкiв експлуатацiє цiує тех-
нiки, тобто i при випадковому заподiяннi шкоди джерелом пiдви-
щеноє небезпеки життю i здоровю робiтникiв при виконаннi
ними своєх службових обовязкiв. У зазначених випадках треба
було б застосовувати статтю 450 ЦК Украєни про безвинну вiдпо-
вiдальнiсть володiльцiв джерел пiдвищеноє небезпеки. iншими
словами ае iее Гегепаа необхiдно поширити режим безвинноє
вiдповiдальностi володiльця джерела пiдвищеноє небезпеки, пе- ;

редбачений статтею 450 ЦК Украєни, на робiтникiв, якi перебу- i
вають з володiльцем у трудових вiдносинах.
Обставини, що звiльняють володiльця джерела пiдвищеноє небез-
пеки вiд. вiдповiдальностi по вiдшкодуванню шкоди. Вiдповiдальнiсть ,

340

за шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, мау своє
межi, границi, за якими вiдповiдальнiсть виключауться. Межа
вiдповiдальностi визначау сферу дiє обставин, якi виключають
вiдповiдальнiсть. До них вiдносяться непереборна сила та уми-
сел потерпiлого. Чому саме цi обставини, на думку законодавця,
звiльняють володiльця джерела пiдвищеноє небезпеки вiд вiдпо-
вiдальностii

Володiлець джерела пiдвищеноє небезпеки звiльняуться вiд
вiдповiдальностi, коли шкода виникла внаслiдок непереборноє
сили. Отже, в подiбних випадках причинний звязок встанов-
люуться мiж дiую непереборноє сили i шкодою, що настала. i
немау причинного звязку мiж джерелом пiдвищеноє небезпеки i
шкодою. Вiдсутнiсть однiує з пiдстав вiдповiдальностi, звичайно,
виключау вiдповiдальнiсть володiльця джерела пiдвищеноє не-
безпеки. Тепер щодо умислу потерпiлого. Наприклад, громадя-
нин кидауться пiд колеса автомашини, внаслiдок чого йому за-
подiяно пошкодження здоровя. Потерпiлий передбачав i бажав
настання шкiдливих наслiдкiв. За цих обставин вiдшкодування
шкоди потерпiлому з боку володiльця джерела пiдвищеноє не-
безпеки було б невиправданим.

Щодо юридичного значення грубоє необережностi потерпiло-
го, то вона у пiдставою тiльки для зменшення розмiру вiдшкоду-
вання за рахунок володiльця джерела пiдвищеноє небезпеки,
оскiльки стаття 450 ЦК Украєни не передбачау грубу необе-
режнiсть в якостi обставини, що звiльняу володiльця вiд вiдпо-
вiдальностi. Отже, ця стаття сполучауться iз статтею 454, як за-
гальною нормою, тiльки до певних меж, а саме: якщо груба не-
обережнiсть потерпiлого сприяла виникненню або збiльшенню
шкоди, то залежно вiд ступеня вини потерпiлого розмiр вiдшкоду-
вання, належного з володiльця джерела пiдвищеноє небезпеки,
повинен бути тiльки зменшений (п.2 Постанови Пленуму Вер-
ховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р.).

8. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну неповнолiтнiми,
недiуздатними i громадянами, нездатними розумiти значення
своєх дiй

Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну неповнолiтнiми. Непов-
нолiтнi, якi не досягли 15 рокiв, по чинному законодавству не
вiдповiдають за шкоду, заподiяну ними iншим особам, в тому
числi за заподiяння шкоди з використанням джерела пiдвище-
ноє небезпеки (ст.14 ЦК Украєни). Згiдно з статтею 446 ЦК Ук-
раєни за шкоду, заподiяну неповнолiтнiм у вiцi до 15 рокiв, не-

341

суть вiдповiдальнiсть перед потерпiлими його батьки (усинови-
телi) або опiкуни при наявностi загальних пiдстав вiдповiдаль-
ностi, передбачених статтею 440 ЦК Украєни, тобто поведiнка
зазначених вiдповiдальних осiб повинна бути протиправною i
винною. При цьому пiд єх виною слiд розумiти нездiйснення
належного нагляду за пiдлiтками в момент заподiяння шкоди
або безвiдповiдальне ставлення до єх виховання чи неправомiр-
не використання батькiвських прав, потурання пустощiв, хулi-
ганських дiй, бездогляднiсть дiтей, вiдсутнiсть до них уваги та
iн.). Тому вiдповiдальнi особи не можуть звiльнитися вiд вiдпо-
вiдальностi, намагаючись довести свою невиннiсть посиланням,
наприклад, на такi обставини:

1) вiдсутнiсть єх вдома в момент заподiяння пiдлiтком шкоди;

2) шкода заподiяна дiтьми тодi, коли вони гостювали у ро-
дичiв, знайомих;

3) проживання окремо вiд дитини i коли шлюб з матiрю (бать-
ком) дитини розiрваний або визнаний недiйсним.

До вiдповiдальностi притягуються обидва батьки пiдлiтка, бо
мати й батько мають рiвнi права та обовязки щодо своєх дiтей
(ст.59 Кодексу про шлюб та сiмю Украєни). Вiдповiдальнiсть
батькiв повинна мати частковий характер, оскiльки кожний з
батькiв неповнолiтнього вiдшкодовуу заподiяну шкоду в звязку
з власними винними дiями (бездiяльнiстю). Посилання батькiв
на те, що один з них або обидва проживають окремо вiд дiтей,
не береться до уваги, бо <батьки користуються рiвними правами
i мають рiвнi обовязки щодо своєх дiтей i у випадках, коли шлюб
мiж ними розiрваний> (ст.59 Кодексу про шлюб та сiмю Украє-
ни).

iнодi трапляються випадки коли шкода заподiяна дитиною,
батьки якоє не перебувають в зареустрованому шлюбi. У даному
разi вiдповiдають обидва батьки, якщо вiдносно дитини вста-
новлено батькiвство. Якщо нi, - вiдповiдау тiльки мати, бо на
неє покладений юридичний обовязок виховувати позашлюбну
дитину i здiйснювати за нею нагляд. Батько позашлюбноє дити-
ни, щодо якого батькiвство не встановлено, повинен вiдповiда-
ти, якщо вiн призначений опiкуном. За шкоду, заподiяну кiлькома
неповнолiтнiми, якi не досягли 15 рокiв, єх батьки (усинови-
телi), опiкуни несуть часткову вiдповiдальнiсть залежно вiд сту-
пеня єх вини у вихованнi своує дитини.

На пiдставi статтi 454 ЦК Украєни суд може зменшити розмiр
вiдшкодування шкоди батьками (усиновителями) чи опiкунами
залежно вiд єх майнового стану (п.2 Постанови Пленуму Вер-
ховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р.).

342

Батьки, якi позбавленi батькiвських прав, за шкоду, заподiяну
пiдлiтком, не вiдповiдають, бо вони усуваються вiд участi у ви-
хованнi дитини i здiйсненнi за нею нагляду.

Якщо неповнолiтнiй, який не досяг 15 рокiв, заподiу шкоду
тодi, коли вiн перебував пiд наглядом навчального, виховного
або лiкувального закладу, вони несуть майнову вiдповiдальнiсть
за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з єх вини
(ст.446 ЦК Украєни). До названих закладiв належать школи всiх
профiлiв (загальнi, спецiальнi, iнтернати), дитячi майданчики,
дитячi кiмнати, дитячi садки, дитячi ясла, санаторiє, лiкарнi тощо.
Пiд виною зазначених органiзацiй слiд розумiти вину єх робiт-
ника (робiтникiв), яка полягау в нездiйсненнi ним (ними) на-
лежного нагляду за пiдлiтком в момент заподiяння шкоди. Вiдпо-
вiдна юридична особа вправi вимагати через суд вiд винного
робiтника вiдшкодування збиткiв за нормами трудового законо-
давства.

Якщо шкода заподiяна неповнолiтнiми як з вини єх батькiв
(усиновителiв), опiкунiв, так i з вини навчальних, виховних чи
лiкувальних закладiв, то застосовууться принцип частковоє вiдпо-
вiдальностi названих фiзичних i юридичних осiб вiдповiдно до
ступеня єх вини.

Зазначений у статтi 446 ЦК Украєни перелiк фiзичних i юри-
дичних осiб, якi несуть вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну не-
повнолiтнiм, у вичерпним i поширеному тлумаченню не пiдлягау.

Згiдно з статтею 447 ЦК Украєни неповнолiтнi вiком вiд 15 до
18 рокiв несуть вiдповiдальнiсть за заподiяну ними шкоду iншим
особам на загальних пiдставах (ст.440, 445, 450 ЦК Украєни). У
разi, коли у них немау майна або заробiтку, достатнього для
вiдшкодування заподiяноє ними шкоди, вона у вiдповiднiй час-
тинi повинна бути вiдшкодована єх батьками (усиновителями),
пiклувальниками за умови єх неправомiрноє винноє поведiнки,
що сприяла виникненню шкоди. Отже, поряд iз заподiювачами
шкоди вiдповiдають єх батьки (усиновителi), пiклувальники. iншi
фiзичнi, а також юридичнi особи не вiдповiдають за шкоду, за-
подiяну неповнолiтнiми зазначеного вiку.

Якщо шкода заподiяна неповнолiтнiм при виконаннi ним тру-
дових обовязкiв, перед потерпiлим вiдповiдау юридична особа,
з якою пiдлiток перебувау у трудових вiдносинах (ст.441 ЦК
Украєни). Вона вправi предявити до пiдлiтка регресний позов
до суду про вiдшкодування збиткiв за нормами трудового зако-
нодавства.

За своєм характером вiдповiдальнiсть батькiв (усиновителiв),
пiклувальникiв у додатковою або субсидiарною. єє змiст полягау

343

в тому, що вiдповiдальнiсть зазначених осiб у похiдною вiд вiдпо-
вiдальностi неповнолiтнiх, тобто єх вiдповiдальнiсть можлива,
якщо пiдлiтки притягненi до вiдповiдальностi. Внаслiдок цього
виключауться вiдповiдальнiсть батькiв (усиновителiв), пiклуваль-
никiв при вiдсутностi вiдповiдальностi пiдлiткiв.

За позовами про вiдшкодування шкоди, заподiяноє неповно-
лiтнiми у зазначеному вiцi, суди не тiльки на прохання позива-
ча, а й з власноє iнiцiативи повиннi залучати до участi у справi
як спiввiдповiдачiв єх батькiв (усиновителiв) або пiклувальникiв.
На майно чи iншi доходи зазначених осiб стягнення звертауться
лише при вiдсутностi у неповнолiтнiх майна, заробiтку або iнших
доходiв, якi достатнi для вiдшкодування шкоди.

При заподiяннi шкоди спiльними дiями кiлькох неповнолiтнiх,
якi походять вiд рiзних батькiв, вiдповiдальнiсть батькiв (усино-
вителiв) чи пiклувальникiв визначауться за принципом частко-
воє вiдповiдальностi залежно вiд ступеня єх вини. Самi непов-
нолiтнi вiдповiдають перед потерпiлими солiдарне.

Обовязок батькiв (усиновителiв) або пiклувальникiв по вiдшко-
дуванню шкоди припиняуться при досягненнi неповнолiтнiм 18
рокiв або появи у нього до досягнення ним повнолiття майна
або заробiтку, достатнiх для вiдшкодування шкоди. При цьому
немау значення чи в змозi заподiювач, який досяг повнолiття,
самостiйно вiдшкодувати шкоду. Проте само по собi настання
зазначених обставин не може автоматично припинити вiдповi-
дальнiсть батькiв (усиновителiв) або пiклувальникiв по вiдшко-
дуванню шкоди. Вони вправi предявити позов до суду про
звiльнення єх вiд додатковоє (субсидiарноє) вiдповiдальностi по
вiдшкодуванню шкоди, заподiяноє єх дiтьми вiком вiд 15 до 18
рокiв.

Оскiльки батьки (усиновителi) чи пiклувальники несуть вiдпо-
вiдальнiсть за власну неправомiрну винну поведiнку, вони пiсля
вiдшкодування шкоди не можуть вимагати вiд своєх дiтей спла-
чених ними коштiв, навiть коли єх дiти на цей час досягай 18
рокiв.

Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну громадянином, визнаним
недiуздатним. Громадянин, визнаний недiуздатним, не вiдповi-
дау за заподiяну ним шкоду (ст.16 ЦК Украєни). Субуктами вiдпо-
вiдальностi у опiкуни або юридичнi осрби, якi зобовязанi
здiйснювати нагляд за недiуздатними особами (ст.448 ЦК Украє-
ни). Вiдповiдальнiсть зазначених фiзичних i юридичних осiб на-
стау при наявностi загальних пiдстав вiдповiдальностi (ст.440 ЦК
Украєни). Вiдповiдальнiсть зазначених фiзичних i юридичних осiб
настау при наявностi загальних пiдстав вiдповiдальностi (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85