Громадяни, iндивiдуальна
трудова дiяльнiсть яких мау ознаки пiдприумництва, повиннi до-
тримуватися правил, визначених Законом Украєни <Про пiдпри-
умництво>. Для цього єм необхiдно набути статус пiдприумця
або утворити (самостiйно чи разом з iншими особами) пiдпри-

158

умство з правами юридичноє особи, здiйснивши державну ре-
устрацiю пiдприумництва у виконавчому комiтетi вiдповiдноє Ради
народних депутатiв. Громадянин, який бажау набути статус
пiдприумця без створення юридичноє особи, подау до виконав-
чого комiтету заяву, реустрацiйну картку встановленого зразка
та документ, що засвiдчуу сплату коштiв за державну реустрацiю
(ст.8 Закону <Про пiдприумництво>).

Проголошуючи свободу пiдприумництва, законодавець водно-
час передбачау види дiяльностi, для заняття якими необхiдне
одержання спецiального дозволу (лiцензiє). Це, зокрема, ремонт
спортивноє та мисливськоє зброє, виготовлення i реалiзацiя ме-
дикаментiв i хiмiчних речовин, виготовлення горiлчаних, i тю-
тюнових виробiв. Деякi iншi види дiяльностi, як, наприклад, ви-
готовлення i реалiзацiя наркотичних засобiв, вiйськовоє зброє та
боуприпасiв до неє, як зазначауться в статтi 4 Закону <Про
пiдприумництво>, можуть виконувати лише державнi пiдприум-
ства й органiзацiє.

Пiдряднi вiдносини безпосередньо врегульованi статтями 332-
356 ЦК Украєни. Норми цих статей носять загальний характер.
Тому щодо окремих видiв договору пiдряду, якi мають значну
специфiку, можуть прийматися спецiальнi нормативнi акти. В
Цивiльному кодексi Украєни врахованi особливостi лише дого-
вору пiдряду з обслуговування побутових потреб громадян (до-
говiр побутового замовлення). Окремими статтями регулюуться
договiр пiдряду на капiтальне будiвництво (ст.353-357), що зу-
мовлено особливим порядком укладення i виконання цього до-
говору, а ранiше - також iснуванням планово-адмiнiстративноє
системи в СРСР. Тому договiр пiдряду на капiтальне будiвницт-
во розглядався в юридичнiй лiтературi як самостiйний, а не як
рiзновид загального договору пiдряду. Нинi, коли вiдбуваються
докорiннi змiни в плановiй системi, така квалiфiкацiя договору
пiдряду на капiтальне будiвництво втрачау будь-якi пiдстави.

Договiр пiдряду дуже важливо вiдмежовувати вiд iнших близь-
ких за зовнiшнiми ознаками договорiв, оскiльки неправильне
застосування до пiдрядних вiдносин законодавства, що регулюу
iншi договiрнi вiдносини, може суттуво порушити права сторiн.

Особливi труднощi виникають у випадку розмежування дого-
вору пiдряду i трудового договору, кожний з яких мау своє суттувi
ознаки. Так, якщо предметом договору пiдряду у певний матерi-
альний результат виконаноє роботи, то для трудового договору
вiн не обовязковий, оскiльки в останньому випадку головне зна-
чення мау трудова дiяльнiсть взагалi, а не виконання разовоє
конкретноє роботи. За трудовим договором працiвник виконуу

159

роооту вiдповiдно до його квалiфiкацiє, посади протягом неви-
значеного або певного строку. При цьому виконувана робота
може мати виробничо-технiчний, органiзацiйно-керiвний, гро-
мадсько-полiтичний та iнший характер.

Пiдрядчик органiзацiйно самостiйний у виробничому процесi,
замовнику не пiдпорядкований, виконуу роботу переважно своєми
засобами та iнструментами i на свiй риск. За трудовим догово-
ром працiвник пiдпорядкований адмiнiстрацiє, дотримууться вста-
новлених правил внутрiшнього розпорядку, роботу виконуу, як
правило, засобами органiзацiє i не несе ризику випадковоє заги-
белi предмета працi.

Розмежовуються цi договори й за колом єх учасникiв. Так, якщо
в договорi пiдряду пiдрядчиком може бути як органiзацiя, так i
громадянин, то за трудовим договором виконавцем роботи (пра-
цiвником) виступау лише громадянин. За трудовим договором
працiвник зараховууться наказом до штату певноє органiзацiє,
що породжуу вiдповiднi правовi наслiдки з приводу оплати працi
i вiдпочинку працiвника, його соцiального забезпечення тощо.

На практицi мають мiсце випадки укладення мiж громадяни-
ном i органiзацiую трудовоє угоди на виконання першим певноє
роботи. Однак це ще не свiдчить про виникнення трудових вiдно-
син, на якi повинне поширюватися трудове законодавство. Лише
за наявностi всiх згаданих вище ознак можна зробити висновок
про приналежнiсть конкретноє угоди до трудового договору чи
договору пiдряду.

Договiр пiдряду необхiдно вiдмежовувати також вiд iнших су-
мiжних цивiльно-правових договорiв (купiвлi-продажу, постав-
ки, перевезення тощо).

2. Змiст договору пiдряду

Суттувими в договорi пiдряду у умови, що стосуються його
предмета, цiни та строку виконання. Саме вони i визначають
змiст договору пiдряду, його особливостi.

Як уже зазначалося, предметом договору пiдряду у результат
виконаноє пiдрядчиком роботи. З огляду на це не безспiрною у
думка про те, що предмет договору пiдряду - це виконання
пiдрядчиком певноє роботи i передача замовниковi єє результатiв.
Фактично таке визначення предмета договору пiдряду вiдтво-
рюу текст законодавче сформульованого поняття договору, яке
мiстить данi про сторони, єхнi права та обовязки, а також опо-
середкованi данi щодо умов договору. У наведенiй думцi вiдбу-
вауться, по сутi, ототожнення предмета договору пiдряду з iншими

160

його елементами. Саме по сооi <виконання> замовлення, як пра-
вило, не може бути предметом договору ще й тому, що
здiйснюуться воно пiдрядчиком органiзацiйно самостiйно. За
такого пiдходу ми вимушенi були б визнати, що, наприклад,
предметом купiвлi-продажу у не сама вiдчужувана рiч, а дiє про-
давця щодо єє вiдчуження, що суперечить сутностi купiвлi-про-
дажу.

У договорi пiдряду повиннi бути чiтко визначенi вимоги до
його предмета щодо якостi, кiлькостi тощо. Прiоритет у форму-
люваннi предмета договору, безумовно, належить замовниковi,
який виходить iз своєх потреб. Однак це не означау, що пiдряд-
чику законом вiдведена пасивна роль. Вiн також бере участь в
оцiнцi предмета, виходячи з своєх матерiальних, професiйних та
iнших можливостей. В окремих випадках сторони можуть i не
погоджувати тi чи iншi вимоги до предмета договору, якщо вони
безпосередньо передбаченi спецiальними нормативними акта-
ми, стандартами, технiчними умовами, зразками (наприклад, у
сферi побутового обслуговування, капiтального будiвництва).

Для досягнення замовленого результату можуть використову-
ватися матерiали пiдрядчика або замовника, можливе також по-
уднання матерiалiв обох сторiн. Такий висновок випливау iз змiсту
ст.332 ЦК Украєни. Разом з тим, вiдповiдно до частини першоє
статтi 335 цього Кодексу пiдрядчик зобовязаний виконати ро-
боту, обумовлену договором, iз своєх матерiалiв i своєми засоба-
ми, якщо iнше не встановлене законом або договором, тобто в
останньому випадку припускауться, що за загальним правилом
матерiали надаються пiдрядчиком, а iнше може бути передбаче-
не законом або договором. Подiбне застереження набувау прак-
тичного значення у випадку, коли в договорi не визначено сто-
рону, на яку покладауться обовязок рiзновидiв договору пiдря-
ду. Такий обовязок може встановлюватися також у спецiальних
актах законодавства.

У договорах пiдряду, якi вправi були укладати соцiалiстичнi
органiзацiє, необхiдно було обовязково передбачати норми ви-
трат матерiалiв, строки повернення лишкiв та основних вiдходiв,
а також вiдповiдальнiсть пiдрядчика за невиконання або нена-
лежне виконання цих обовязкiв (ст.338 ЦК Украєни). В умовах
ринковоє економiки i утвердження принципiв вiльного пiдпри-
умництва наведена норма, на наш погляд, не може бути обо-
вязковою для юридичних осiб - субуктiв пiдприумництва.

Наступною суттувою умовою договору пiдряду у цiна, тобто
грошова сума, належна пiдрядчику за виконане замовлення. Ви-
значення цiни багато в чому залежить вiд складу сторiн догово-

6 6-257

161

ру. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни, то цiна
визначауться за погодженням мiж ними. Надання послуг за до-
говором пiдряду органiзацiями здiйснювалося тривалий час, як
правило, за цiнами вiдповiдно до затверджених у встановленому
порядку прейскурантiв, цiнникiв, тарифiв, каталогiв. Нинi в
Украєнi формууться система цiноутворення за законами ринко-
воє економiки, яка реалiзууться вiдповiдно до положень зокрема
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 жовтня 1994 р. <Про
цiноутворення в умовах реформування економiки>, якою було
скорочено обсяги державного регулювання на деякi види послуг
(зокрема, на послуги для населення з ремонту та виготовлення
окулярноє оптики i медичних приладiв).

На виконання робiт, передбачених договором пiдряду, скла-
дауться кошторис, згiдно з яким i визначауться цiна замовлен-
ня. У процесi виконання замовлення можуть виникнути непе-
редбаченi обставини i спричинити змiни в кошторисi та вiдпо-
вiдно вплинути на цiну. За законом пiдрядчик повинен своучас-
но попередити про це замовника, який мау право вiдмовитися
вiд договору в разi значного перевищення кошторису (частина
друга ст.334 ЦК Украєни).

В кошторисi виконуваних робiт потрiбно враховувати вартiсть
матерiалiв, термiновiсть виконання замовлення та iншi можливi
обставини. Вартiсть замовлення може бути сплачена повнiстю
чи частково до початку його виконання або по завершенню робiт.
Оплата вартостi виконаних побутовими пiдприумствами робiт
проводиться, як правило, пiсля виконання замовлення, а вартiсть
матерiалiв, яка не входить до вартостi послуг, сплачууться по-
внiстю пiд час оформлення замовлення.

Третьою суттувою умовою договору пiдряду у строк його ви-
конання, яким визначауться момент завершення пiдрядних робiт
i здачi єх результатiв замовнику. Цей строк встановлюуться за
погодженням сторiн або вiдповiдними нормативними актами,
адмiнiстративно-плановими завданнями, у яких передбачаються
максимальнi строки виконання робiт (наприклад, у сферi побу-
тового обслуговування).

Сторони, особливо замовник, можуть бути зацiкавленi у виз-
наченнi початкових i промiжних строкiв виконання робiт. По-
чатковий строк мау значення для проведення допомiжних за-
ходiв щодо пiдготовки необхiдних матерiалiв, земельноє дiлянки
для забудови, проектно-кошторисноє документацiє тощо. iнодi
встановлюють не лише день, а й годину початку пiдрядних робiт,
наприклад, у договорi на ремонт жилих примiщень, коли для
зясування пiдготовленостi примiщень до ремонту важлива при-

162

сутнiсть замовника. Наявнiсть у договорi промiжних (етапних)
строкiв дау змогу замовниковi контролювати своучаснiсть i якiсть
ходу робiт, а пiдрядчику - дотримуватися встановленоє техно-
логiчноє i господарськоє дисциплiни. Промiжнi строки можуть
встановлюватися i нормативними актами, наприклад, щодо по-
шиття одягу.

Перелiченi та iншi можливi умови договору пiдряду потрiбно
вiдповiдно оформити. У Цивiльному кодексi Украєни безпосе-
редньо не встановлюються спецiальнi вимоги до форми догово-
ру пiдряду, тому сторони вправi керуватися загальними прави-
лами про угоди, викладеними у статтях 42-44 ЦК Украєни, якщо
iнше не встановлене спецiальними нормативними актами, що
регулюють окремi рiзновиди договору пiдряду.

Таким чином, договiр пiдряду може бути укладений як в уснiй
так i в письмовiй формi. Однак в бiльшостi випадкiв договори
пiдряду укладаються у письмовiй формi, оскiльки, як правило,
єх виконання вiддалене вiд моменту укладення певним часом.
Якщо робота виконууться в присутностi замовника (дрiбний ре-
монт), договiр на єє виконання не потребуу обовязкового пись-
мового оформлення, незалежно вiд суми ремонту.

Надання побутових послуг оформляуться документом встанов-
леноє форми (квитанцiую, договором, розпискою тощо). Послу-
ги, виконуванi в термiновому порядку в присутностi замовника
та за методом самообслуговування, можуть оформлятися вида-
чею жетона, талона, касового чека (п.3 Правил побутового об-
слуговування населення).

Договори на ремонт, будiвництво жилих будинкiв з надвiрни-
ми будiвлями, на виконання проектно-пошукових робiт на бу-
дiвництво жилих будинкiв з надвiрними будiвлями, на технiчне
обслуговування телевiзiйних антен колективного користування
та iншi види пiдрядних робiт укладаються з дотриманням вимог,
передбачених типовими договорами. В них визначаються права
i обовязки сторiн, порядок прийняття робiт i предявлення пре-
тензiй.

Наслiдки недотримання форми договору пiдряду визначають-
ся за загальними нормами цивiльного права, якщо iнше не пе-
редбачене спецiальним законом.

Пiд час виконання замовлення пiдрядчик зберiгау свою госпо-
дарську i органiзацiйну самостiйнiсть, тобто замовник не мау
права втручатися в органiзацiю працi пiдрядчика, у виробничi й
технологiчнi процеси. Це, однак, не означау, що замовник пов-
нiстю позбавлений можливостi впливати на хiд i якiсть вико-
нання замовлення. Так, пiдрядчик зобовязаний керуватися у

б"

163

своєй роботi отриманим вiд замовника завданням, а замовник
вправi давати певнi вказiвки щодо способу, строкiв виконання
роботи в порядку, визначеному законом.

Обсяг самостiйностi пiдрядчика у виборi способу виконання
замовлення багато в чому залежить вiд ступеня визначеностi оз-
нак предмета договору. Деталiзацiя цих ознак при укладеннi до-
говору позбавляу пiдрядчика певноє свободи дiй у виконаннi за-
мовлення, але разом з тим вона сприяу зменшенню можливих
непорозумiнь. Якщо тi чи iншi ознаки предмета визначенi нор-
мативними актами, типовими договорами, технiчними чи будi-
вельними правилами, то пiдрядчик повинен єх дотримуватися,
навiть коли вони не були обумовленi в договорi.

Органiзацiйно-господарська самостiйнiсть пiдрядчика значною
мiрою обумовлюу iснування так званого принципу риску, сутнiсть
якого зводиться до встановлення вiдповiдного розподiлу право-
вих наслiдкiв випадковоє загибелi матерiалiв i предмета пiдряду
мiж замовником i пiдрядчиком.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85