Важливою творчою ознакою обукта договiрних вiдносин у но-
визна твору, яка може виявлятися або в самому змiстi твору i в
формi викладу нового змiсту, або тiльки у формi викладу вже
вiдомого змiсту.

Авторський договiр повинен бути укладений у письмовiй формi,
якщо законодавством не передбачено iнше (п.2 ст.29 Закону <Про
авторське право i сумiжнi права>). Письмова форма не обовяз-

402

кова для договорiв про опублiкування творiв у перiодичних ви-
даннях та енциклопедичних словниках.

Авторськi договори можуть бути двох типiв: а) авторський до-
говiр на передавання твору для використання; б) авторський
лiцензiйний договiр. За авторським договором на передавання
твору для використання автор або правонаступник передау чи
автор зобовязууться створити i в установлений договором строк
передати твiр органiзацiє для використання обумовленим за до-
говором способом, а органiзацiя зобовязууться здiйснити або
почати це використання в установлений договором строк, а та-
кож сплатити авторовi або його правонаступнику винагороду,
крiм випадкiв, зазначених у законi.

За авторським лiцензiйним договором автор або його право-
наступник надау органiзацiє право використати твiр, у тому числi
шляхом перекладу iншою мовою або переробки в обумовлених
договором межах i на визначений строк. Органiзацiя зобовяза-
на сплатити винагороду за надання цього права.

Як видно з наведеного, законодавець не проводить чiткого
розмежування мiж цими типами договорiв. Практика склалася
таким чином, що за авторським лiцензiйним договором автор
надау органiзацiє право використати твiр для перекладу iншою
мовою або для переробки одного виду твору на iнший. Зокрема,
за цим договором розповiдний твiр може бути перероблений на
драматичний або на сценарiй i, навпаки, сценарний чи драма-
тичний твiр може бути перероблений на розповiдний.

2. Поняття i види авторських договорiв

Авторський договiр - це консесуальна угода, за якою автор або
правонаступники передають готовий твiр певнiй органiзацiє для
використання або автор бере на себе обовязок створити певний
твiр i передати його для використання обумовленим у договорi
способом.

Договiр двостороннiй, оскiльки кожна iз сторiн надiлена пев-
ними правами i обовязками.

iснують конкретнi види авторських договорiв про передаван-
ня твору для використання: договiр про видання або перевидан-
ня твору в оригiналi (видавничий договiр); договiр про депону-
вання рукопису; договiр про публiчне виконання неопублiкова-
ного твору (постановочний договiр); договiр про використання
неопублiкованого твору в кiнофiльмi чи телевiзiйному фiльмi
(сценарний договiр), у радiо- чи телевiзiйнiй передачi; договiр
про створення твору образотворчого мистецтва з метою публiч-

403

ного виставлення (договiр художнього замовлення); договiр про
використання у промисловостi неопублiкованого твору декора-
тивно-прикладного мистецтва тощо.

Видавничий договiр - це один з видiв авторських договорiв.
Характеризууться специфiчним способом використання твору -
виданням i розповсюдженням твору через торгiвлю, бiблiотеки
та iншi органiзацiє. Видавничi договори подiляються за своєм
предметом так: договори на видання лiтературних творiв, творiв
образотворчого мистецтва, музичних творiв. Договори на видан-
ня лiтературних творiв подiляються на видання оригiнальних
творiв та на видання творiв у перекладi як вiтчизняних авторiв,
так i iноземних.

Останнiм часом дедалi бiльшого поширення набувають ко-
мерцiйнi видавничi договори, за якими видання лiтературного
твору здiйснюуться видавництвом за рахунок самого автора. На
автора також покладауться обовязок розповсюдження твору.
Ймовiрно, що в умовах ринковоє економiки цi договори будуть
переважати.

Умови окремих рiзновидiв видавничих договорiв багато в чому
збiгаються, але вони й iстотно вiдрiзняються один вiд одного
характером свого предмета. Так, при виданнi лiтературних творiв
предмет договору визначауться видом лiтератури, єє жанром, при-
значенням. Поданий рукопис мау вiдповiдати погодженiй заявцi,
плану, навчальнiй програмi (для навчальноє лiтератури), обумов-
леному обсягу. Предмет видавничого договору на видання творiв
образотворчого мистецтва визначауться назвою, темою, сюже-
том, видом роботи, єє розмiром, технiкою виконання тощо. Ви-
дання музичних творiв здiйснюуться шляхом передавання ви-
давництву нот у виглядi клавiру, партитури.

Видавничий договiр може бути укладений на готовий твiр i
на твiр, який буде створено у майбутньому. Цей останнiй до-
говiр називауться ще договором замовлення (лiтературного або
художнього).

Договiр на депонування рукопису. Депонування означау пе-
редавання на зберiгання. У тих випадках, коли твiр мау вузь-
коспецiальний характер i треба швидко одержати iнформацiю
про нього, вдаються до депонування. За цим договором органi-
зацiя за погодженням з автором передау належним чином
оформлений оригiнал разом з рефератом твору iнформацiй-
ному органу, який зобовязаний безплатно зберiгати оригiнал
i здiйснювати iнформацiю про нього шляхом публiкацiє рефе-
рату. Крiм того, цей орган зобовязаний на замовлення всiх
заiнтересованих осiб виготовляти копiє твору повнiстю або ча-

404

стково i видавати єм. Найчастiше на депонування передають
оригiнали рефератiв статей, оглядiв, монографiй, збiрникiв
наукових праць, матерiали конференцiй, зєздiв, нарад i сим-
позiумiв вузькоспецiального характеру, якi недоцiльно вида-
вати друкарським способом.

Постановочний договiр. Твiр може бути випущений у свiт публiч-
ним виконанням у видовищному закладi. Контрагентами договору
виступають, з одного боку, автор - творець сценiчного твору або
його правонаступники, а з iншого - видовищний заклад (поста-
новник). Особливiстю даного договору у те, що вiн укладауться
лише на неопублiкованi твори. За цим договором автор передау
або зобовязууться створити i передати видовищному закладу дра-
матичний, музичний або музично-драматичний, хореографiчний
або пантомiмний твiр, а заклад-постановник зобовязууться здiйсни-
ти в межах обумовленого договором або законом строку постанов-
ку i публiчне виконання твору (випустити його в свiт) та сплатити
автору винагороду. Винагорода складауться з двох частин: однора-
зовоє винагороди та збору за кожний спектакль.

Сценарний договiр. За цим договором автор передау або зобо-
вязууться створити i передати кiно-, теле- чи радiостудiє сце-
нарiй фiльму або теле- чи радiопередачi в обумовлений догово-
ром строк, а студiя зобовязууться виплатити автору винагороду.
Предметом договору може бути тiльки неопублiкований твiр -
лiтературний сценарiй, який повинен вiдповiдати творчiй заявцi,
що додауться до договору. В заявцi викладаються основна iдея,
сюжетний задум i характеристика головних дiйових осiб.

Договiр художнього замовлення. За цим договором автор зобо-
вязууться створити i передати замовнику в обумовлений дого-
вором строк твiр образотворчого мистецтва, а замовник зобо-
вязаний виплатити автору погоджену винагороду. Це поки що
удиний з авторських договорiв, в якому контрагентом автора
може виступати не тiльки юридична особа, а й громадянин. Особ-
ливiсть вказаного договору (як i попереднього) полягау в тому,
що замовник не зобовязаний випускати твiр у свiт, тобто ви-
ставляти твiр для публiчного огляду. Це право замовника - вiн
може це зробити, а може i не робити.

Предметом договору художнього замовлення у твiр образо-
творчого мистецтва. Це твори живопису, графiки, скульптури,
декоративного мистецтва, фотографiчнi твори i твори, одержанi
способами, аналогiчними фотографiє. Перелiк творiв образо-
творчого мистецтва невичерпний, оскiльки досягнення науко-
во-технiчного прогресу обумовлюють появу нових обуктiв ав-
торського права, отже, i нових обуктiв художнього замовлення.

405

исооливiстю цього договору у й те, що твiр образотворчого
мистецтва, створений на замовлення, переходить у власнiсть за-
мовника, якщо iнше не передбачено договором.

Договiр про використання в промисловостi неопублiкованого тво-
ру декоративно-прикладного мистецтва. Законодавство не визна-
чау, що слiд розумiти пiд творами декоративно-прикладного мис-
тецтва. т тiльки приблизний перелiк таких творiв, якi можуть
бути предметом вказаного договору. Це, наприклад, твори, якi
мають утилiтарне, сувенiрне або декоративне призначення i ви-
рiзняються оригiнальними художньо-естетичними властивостя-
ми. Це можуть бути художнi вироби побутового призначення,
якi задовольняють практичнi потреби, а також у прикрасою се-
редовища i людини. До цiує категорiє вiдносять серветки, кили-
ми, хустки, одяг, взуття; вироби з шкiри, кiсток, пластмаси; iграш-
ки, значки, сувенiри; вироби з скла, фарфору, металу; ювелiрнi i
галантерейнi вироби тощо.

Особливiстю вказаного договору у те, що контрагентом автора
завжди виступау промислове пiдприумство, яке зобовязууться
випустити у свiт твiр на промисловiй основi. Отже, за цим дого-
вором автор передау або зобовязууться створити i передати нео-
публiкований твiр декоративно-прикладного мистецтва пiдпри-
умству, яке зобовязууться випустити його у свiт на промисловiй
основi. Твiр повинен бути придатним для використання в про-
мисловостi i вiдповiдати певним художньо-естетичним вимогам.
Визнання твору обуктом декоративно-прикладного мистецтва,
i, отже, його придатностi для використання в промисловостi
здiйснюють спецiалiсти (художнi ради).

Закон Украєни <Про авторське право i сумiжнi права> передба-
чау ще один вид авторських договорiв - договори на виконання
випущених у свiт творiв i на створення звуко- i вiдеозаписiв та двi
групи нових авторiв: виконавцiв i виробникiв фонограм.

Виконавцi - актори, диригенти, спiваки, танцюристи, музи-
канти - мають право на iмя, право на захист постановки i ви-
конання вiд перекручень, право здiйснювати i дозволяти вико-
ристання постановки i виконання, право на винагороду.

Запис виконання, трансляцiя виконання по радiо i телебачен-
ню, трансляцiя запису виконання або будь-яке iнше викорис-
тання можуть здiйснюватися лише з дозволу виконавця на пiдставi
вiдповiдного договору, i

Виконавцi здiйснюють своє права з дотриманням прав авторiв
творiв, що виконуються ними.

Особи, що зробили звуко- i вiдеозапис, мають право викорис-
товувати його або дозволяти вiдтворювати. Використання цих

406

записiв iншими особами може мати мiсце лише з дозволу автора
запису або його правонаступникiв на основi договору.

Право на звуко- i вiдеозапис включау: право на вiдтворення
будь-яким способом; право на публiчне розповсюдження, в тому
числi передачу за кордон; право на захист вiд iмпорту i розпов-
сюдження примiрникiв запису без дозволу правоволодiльця. При
цьому право комерцiйного прокату зберiгауться за автором зву-
ко- чи вiдеозапису i в тому випадку, коли право власностi на
примiрник цього запису належить не його творцю.

Творцi звуко- чи вiдеозапису, органiзацiє ефiрного мовлення
здiйснюють своє права в межах договору з автором твору i вико-
навцем. Органiзацiє ефiрного мовлення мають право дозволяти
iншим органiзацiям ретрансляцiю, запис i вiдтворення єхнiх пе-
редач.

Права, передбаченi роздiлом III Закону <Про авторське право
i сумiжнi права>, дiють протягом пятидесяти рокiв вiд дати пер-
шого виконання або постановки, першоє публiкацiє звуко- чи
вiдеозапису або першоє трансляцiє в ефiрi.

3. Змiст авторських договорiв

Як i будь-який цивiльно-правовий договiр, авторський договiр
мау вiдповiдати вимогам закону i мiстить усi необхiднi умови та
реквiзити, без яких договiр не дiйсний (сторони договору, єхнi
адреси i мiсцезнаходження тощо). Сторонами в авторських дого-
ворах, з одного боку, завжди у громадянин - автор або його пра-
вонаступники, а з другого, як правило, - юридична особа, яка за
родом своує дiяльностi мау змогу випустити твiр у свiт. Це можуть
бути державнi, колективнi, акцiонернi органiзацiє. З цього загаль-
ного правила у лише два винятки - в договорi художнього замов-
лення замовником може бути i громадянин, а в договорах про
депонування рукописiв з обох бокiв виступають органiзацiє.

Обуктом договору, як вже зазначалось, у результат творчоє
працi - твiр, втiлений у таку обуктивну форму, що робить його
придатним для сприймання iншими особами, вiдтворення i
розповсюдження.

Використання твору допускауться виключно на основi автор-
ського договору з автором або iншою особою, яка мау авторське
право (ст.29 Закону про авторське право). Форма авторського
договору письмова, якщо законодавством не передбачено iнше.
Недодержання простоє письмовоє форми, що вимагауться зако-
ном, у разi виникнення спору позбавляу сторони посилатися
для пiдтвердження угоди на показання свiдкiв. Проте недодер-

407

жання письмовоє форми не тягне за собою недiйсностi автор-
ського договору. Бiльше того, закон допускау можливiсть в ок-
ремих випадках укладати авторський договiр в уснiй формi, на-
приклад, про опублiкування творiв у перiодичних виданнях та
енциклопедiях.

Строки в авторських договорах мають iстотне значення. Для
рiзних авторських договорiв вони неоднаковi. У видавничому
договорi слiд розрiзняти строк його дiє, строки випуску твору у
свiт, строк подання роботи до видавництва за договором замов-
лення, строки для розгляду i оцiнки твору та iншi. Вiдповiдно до
чинного законодавства видавничий договiр дiу протягом вста-
новленого строку. Безстроковi договори не допускаються, але
якщо в договорi строк не вказано, то застосовууться норматив-
ний строк, тобто три роки, протягом яких автор не мау права
без письмовоє згоди видавництва передати цей самий твiр третiм
особам для використання таким самим способом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85