При цьому страхувальник у вiльним у виборi
страховика, якщо iнше не передбачено актами законодавства.

Поряд з цивiльно-правовими нормами iнституту страхування
iснуу iнститут державного соцiального страхування. Головна

244

вiдмiннiсть мiж ними полягау в тому, що при державному со-
цiальному страхуваннi за робiтникiв, службовцiв, членiв коопе-
ративних та iнших органiзацiй внески у фонд соцiального стра-
хування, якими вiдають профспiлки, вносять пiдприумства або
кооперативи без будь-яких вiдрахувань з єхньоє заробiтноє пла-
ти, тодi як страхування за нормами цивiльного законодавства
засноване, як правило, на майновiй участi у створеннi страхових
фондiв самих громадян.

Страхування виконуу ряд функцiй: а) компенсацiйну, оскiль-
ки страховi фонди використовуються насамперед для вiдшкоду-
вання страхувальникам нанесених збиткiв; б) превентивну, бо з
цих фондiв фiнансуються профiлактичнi заходи по вiдверненню
шкiдливого впливу стихiйних сил природи та iнших негативних
наслiдкiв; в) функцiю сприяння розвитку економiки, тому що
частина прибутку страхових органiзацiй перераховууться в до-
ход державного бюджету.

Майновi та особистi немайновi вiдносини, що виникають вна-
слiдок страхування, регулюються нормами статей 369-373 ЦК
Украєни, Законом Украєни вiд 7 березня 1996 р. <Про страхуван-
ня>, правилами окремих видiв страхування, що встановлюються
чинними вiдповiдними нормативними актами законодавства
Украєни. Вiдносини по морському страхуванню суден, вантажiв
та iнших обуктiв регулюються нормами, що мiстяться в Кодексi
торговельного мореплавства i правилах про окремi види мор-
ського страхування.

2. Страхове зобовязання. Основнi страховi поняття

Учасниками страхового зобовязання, якi повязанi мiж собою
правами та обовязками, у, з одного боку, страховик, а з другого
- страхувальник. Страховиками визнаються юридичнi особи,
якi створенi у формi акцiонерних, повних, командитних това-
риств або товариств з додатковою вiдповiдальнiстю з метою
здiйснення страховоє дiяльностi в Украєнi, а також одержання у
встановленому порядку лiцензiє на здiйснення цiує дiяльностi.

Загальна частка iноземних юридичних осiб та iноземних гро-
мадян у статутному фондi страховика не повинна перевищувати
49 вiдсоткiв.

Предметом безпосередньоє дiяльностi страховика може бути
лише страхування, перестрахування i повязана з ними фiнансо-
ва дiяльнiсть. iншими видами дiяльностi страховик може займа-
тися лише у випадках, передбачених чинним законодавством
Украєни.

245

В Украєнi серед страхових обуднань одне з перших мiсць зай-
мау Украєнська державна страхова комерцiйна органiзацiя <Оран-
та> (Укрдержстрах). З метою створення умов для конкуренцiє у
сферi страховоє дiяльностi та пiдвищення якостi страхових по-
слуг визнано за доцiльне вiдмовитися вiд монополiє держави на
страхову справу. Отже, на страховому ринку, в мiру його форму-
вання, будуть дiяти конкуруючi мiж собою державнi, акцiонернi,
взаумнi, кооперативнi товариства та асоцiацiє, що мають право
залучати до своує дiяльностi страховi органiзацiє iноземного ка-
пiталу.

Страховики можуть утворювати спiлки, асоцiацiє та iншi обуд-
нання для координацiє своує дiяльностi, захисту iнтересiв своєх
членiв i здiйснення спiльних програм, якщо єх утворення не су-
перечить чинному законодавству Украєни. Проте цi обуднання
не мають права безпосередньо займатися страховою дiяльнiстю.

Обуднання страховикiв дiють на пiдставi статутiв i набувають
прав юридичноє особи пiсля єх державноє реустрацiє. Державна
реустрацiя обуднань страховикiв проводиться в порядку, перед-
баченому для реустрацiє страховикiв. Орган, що здiйснюу ре-
устрацiю обуднань страховикiв, у десятиденний строк з дня ре-
устрацiє повiдомляу про це Комiтет у справах нагляду за страхо-
вою дiяльнiстю.

Страховики, яким дозволено займатися страхуванням вiдповi-
дальностi власникiв транспортних засобiв за шкоду, заподiяну
третiм особам, та за умовами, передбаченими мiжнародними до-
говорами Украєни щодо зазначеного виду страхування, повиннi
утворити Моторне (транспортне) страхове бюро, яке у юридич-
ною особою, що утримууться за рахунок коштiв страховикiв.

З метою страхового захисту своєх майнових iнтересiв громадя-
ни та юридичнi особи можуть створювати товариства взаумного
страхування.

Страховики можуть здiйснювати страхову дiяльнiсть через стра-
хових посередникiв - страхових агентiв i брокерiв.

Страховi агенти - громадяни чи юридичнi особи, якi дiють вiд
iменi та за дорученням страховика i виконують частину його
страховоє дiяльностi (укладення договорiв страхування, одержання
страхових платежiв, виконання робiт, повязаних з виплатами
страхових сум i страхового вiдшкодування). Страховi агенти у
представниками страховика i дiють в його iнтересах за комiсiйну
винагороду на пiдставi договору iз страховиком.

Страховi брокери - громадяни або юридичнi особи, що заре-
устрованi в установленому порядку як субукти пiдприумниць-
коє дiяльностi та здiйснюють посередницьку дiяльнiсть на стра-

246

ховому ринку вiд свого iменi на пiдставi доручень страхувальни-
ка чи страховика.

Страховi брокери зобовязанi повiдомити Комiтет у справах
нагляду за страховою дiяльнiстю про своє намiри здiйснювати
посередницьку дiяльнiсть на страховому ринку за десять днiв до
початку цi<є дiяльностi, а також надiслати копiю свiдоцтва про
єхню реустрацiю як субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi.

Посередницька дiяльнiсть страхових брокерiв вiд iменi iнозем-
них страховикiв на територiє Украєни не допускауться, якщо iнше
не передбачено мiжнародними договорами Украєни.

Страхувальниками визнаються дiуздатнi громадяни або юри-
дичнi особи, якi уклали iз страховиками договори страхуван-
ня свого майнового iнтересу i вносять страховi платежi. Гро-
мадяни Украєни, iноземцi чи особи без громадянства, якi по-
стiйно проживають в Украєнi, мають право застрахувати себе
або своу майно. Страхувальниками по майновому страхуван-
ню, крiм громадян, виступають кооперативи, оренднi, колек-
тивнi, приватнi та iншi пiдприумства. Державнi органiзацiє
страхують закрiплене за ними майно лише у випадках, зазна-
чених у законi.

Учасником зобовязання за особистим страхуванням у за-
страхована особа, в життi якоє може трапитись подiя, що по-
роджуу обовязок страховоє органiзацiє виплатити єй (чи в разi
єє смертi iншiй особi) страхову суму. В договорах страхування
дiтей, страхування до шлюбу та деяких iнших страхувальника-
ми можуть бути батьки або родичi, опiкуни чи пiклувальники,
а застрахованою особою - дитина, вiк якоє на день подачi стра-
хувальником заяви про страхування не може перевищувати пев-
ноє кiлькостi рокiв.

Договiр майнового або особистого страхування може бути ук-
ладений на користь третьоє особи (ст.160 ЦК Украєни). Наприк-
лад, в договорi змiшаного страхування життя зазначауться осо-
ба, якiй повинна бути виплачена страхова сума в разi смертi
страхувальника в перiод дiє договору. Проте якщо ця особа по-
мерла ранiше або в один день зi страхувальником, страхова сума
виплачууться спадкоумцям страхувальника.

Страховi правовiдносини виникають та iснують за наявностi у
страхувальника страхового iнтересу, тих ймовiрних збиткiв, якi
вiн може понести внаслiдок настання певноє страховоє подiє (за-
гибель майна, смерть чи втрата працездатностi тощо). Страхо-
вий iнтерес може бути не тiльки у власника майна, айв iншоє
особи, наприклад, орендаря, зацiкавленого у збереженнi майна
та вiдповiдального за його цiлiсть i схороннiсть.

247

Страховий ризик - певна подiя, на випадок якоє проводиться
страхування i яка мау ознаки ймовiрностi та випадковостi на-
стання.

Вiд ступеня ймовiрностi настання певноє страховоє подiє зале-
жать розмiри страхових внескiв по конкретному виду страхуван-
ня. Наприклад, страховi внески по договору змiшаного страху-
вання життя зростають в мiру зростання вiку страхувальника на
день подачi ним заяви про страхування, адже з вiком збiльшу-
уться ймовiрнiсть його смертi.

Страховий випадок. - це передбачена законодавством або до-
говором подiя, що вiдбулась i з настанням якоє виникау обовя-
зок страховоє органiзацiє здiйснити виплату страховоє суми чи
страхового вiдшкодування страхувальниковi або iншiй третiй
особi. У момент виникнення страхового зобовязання сторонам
не вiдомо, настане чи не настане страховий випадок (наприк-
лад, загибель врожаю вiд засухи, граду тощо). Проте у разi неми-
нучостi настання подiє (наприклад, смерть страхувальника при
змiшаному страхуваннi) сторони все одно не знають, коли саме
вона настане. Однак це не означау, що договiр страхування у
угодою, укладеною пiд вiдкладальною умовою (частина перша
ст.61 ЦК Украєни). У договорi страхування виникнення обовяз-
ку страховика залежно вiд настання певноє страховоє подiє у не-
одмiнною iстотною умовою, що визначау суть страхування, тодi
як вiдкладальна умова в iнших угодах у випадковим елементом.

До страхових подiй належать: травма, одержана страхувальни-
ком внаслiдок нещасного випадку, випадкове гостре отрууння
недоброякiсними харчовими продуктами, загибель тварини вiд
транспортноє подiє, закiнчення строку за договором змiшаного
страхування життя тощо.

Страховий платiж (внесок, премiя) - плата за страхування,
яку страхувальник зобовязаний внести страховику згiдно з до-
говором добровiльного страхування або з умовами обовязково-
го страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиницi стра-
ховоє суми за певний перiод страхування. Страховi тарифи при
добровiльнiй формi страхування обчислюються страховиком са-
мостiйно. Конкретний розмiр страхового тарифу визначауться в
договорi страхування за згодою сторiн. Актами законодавства
Украєни про обовязкове страхування встановлюються макси-
мальнi розмiри страхових тарифiв та мiнiмальнi розмiри страхо-
вих сум (ст.9 Закону <Про страхування>).

Страховi внески страхувальник може сплачувати страховику
одноразово у випадку страхування вихованцiв дитячих iнтернат-
248

них установ чи перiодичними платежами. За договорами осо-
бистого або майнового страхування внески сплачуються грома-
дянами: а) безготiвковим шляхом - через бухгалтерiю пiдпри-
умства або з рахунку по вкладу в ощадному банку; б) готiвкою -
шляхом сплати грошей страховому агенту чи поштовим перека-
зом. Розмiри страхових платежiв по окремих видах страхування
залежать вiд страховоє суми, строку страхування та iнших обста-
вин.

Страхова оцiнка - це визначення вартостi майна з метою його
страхування. Так, страхова оцiнка будiвель, обладнання та iншого
майна сiльськогосподарських пiдприумств визначауться за ба-
лансовою (iнвентарною) вартiстю за вирахуванням амортизацiє.
В межах страховоє оцiнки встановлюуться сума, на яку майно у
застраховане (страхова сума).

Страхова сума - встановлена законодавством чи договором
майнового страхування грошова сума, в межах якоє страхова
органiзацiя вiдповiдно до умов страхування зобовязана випла-
тити вiдшкодування при настаннi страхового випадку. За дого-
вором особистого страхування страхова сума встановлюуться за
угодою сторiн або в нормативному порядку. При страхуваннi
майна страхова сума встановлюуться в межах вартостi майна за
цiнами i тарифами, що дiють на момент укладення договору,
якщо iнше не обумовлено договором страхування чи умовами
обовязкового страхування.

Страхове вiдшкодування (або забезпечення) - це грошова сума,
яка виплачууться страховиком за умовами майнового страхуван-
ня при настаннi страхового випадку. Страхове вiдшкодування
не може перевищувати розмiр прямого збитку, якого зазнав стра-
хувальник. Непрямi збитки вважаються застрахованими, якщо
це передбачено договором страхування. Якщо майно застрахо-
ване у кiлькох страховикiв i загальна страхова сума перевищуу
дiйсну вартiсть майна, то страхове вiдшкодування, що випла-
чууться усiма страховиками, не може перевищувати дiйсноє вар-
тостi майна. При цьому кожен страховик здiйснюу виплату про-
порцiйно розмiру страховоє суми за укладеним ним договором
страхування.

Страхове вiдшкодування не може перевищувати страхову оцiн-
ку, оскiльки вона визначау розмiр страхового iнтересу. Визна-
чення розмiру страхового вiдшкодування здiйснюуться за про-
порцiйною системою чи за системою першого ризику.

За пропорцiйною системою страхове вiдшкодування
здiйснюуться за формулою х:а=в:с, де х - сума страхового вiдшко-
дування; а - сума збиткiв; в - страхова сума, на яку застрахова-

249

но майно; с - страхова оцiнка обукта. Отже, якщо майно за-
страховано не на повну суму страховоє оцiнки, то всi збитки в
межах цiує суми будуть повнiстю вiдшкодованi. Проте якщо воно
застраховане у частинi страховоє оцiнки, то й збитки вiдшкодо-
вуються частково, тобто у вiдсотковому вiдношеннi страховоє
суми до страховоє оцiнки. Ця система дiу при страхуваннi
сiльськогосподарських культур i добровiльному страхуваннi бу-
дiвель.

За системою першого ризику збитки у межах страховоє суми
вiдшкодовуються страхувальниковi повнiстю. Таким чином, цi
збитки у тим <першим ризиком>, який несе страхова органiза-
цiя. Збитки в тiй частинi, яка виходить за межi страховоє суми,
iменуються <другим ризиком>, що падау на страхувальника. За
цiую системою виплачууться вiдшкодування при добровiльному
страхуваннi домашнього майна i засобiв транспорту.

Страховик мау право перестрахувати частину ризику в iншiй
страховiй органiзацiє. Перестрахування - це страхування одним
страховиком на визначених договором умовах ризику виконан-
ня всiх або частини своєх обовязкiв перед страхувальником у
iншого страховика (перестраховика).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85